ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo
Метод колективного
пошуку
спільного рішення
винахідницьких задач
Укладач Гребенюк Анна
студентка спеціальності
«Початкова освіта»
снігова куля
Метод „СНІГОВА КУЛЯ”
“Снігова куля” — це метод колективного пошуку
спільного рішення або спільного погляду на певний
об’єкт.
Метод, придатний для створення дефініції (визначення),
яка буде легко зрозумілою та прийнятою всіма учасниками навчання,
оскільки всі беруть участь у її створенні, мають можливість подати
власне бачення об’єкту. Кожен учасник вносить у формулювання
власний неповторний досвід, який є важливим і потрібний цілій групі.
Метод дозволяє першій, ще мало відшліфованій думці (знанню,
погляду, потребі) кожного учасника, дати назву, записати, запам’ятати
і переконати всю групу в тому, що ґрунтовне обговорення кожного
окремого досвіду дасть змогу сформувати найповнішу концепцію
багатого різностороннього образу, отримання рішення, яке б
задовольняло всіх.
Назва методу добре відображає як його суть (в кінцевому
результаті роботи групи в сніговій кулі закладений досвід кожного
учасника), так і виконання (окремі ідеї та інтуїція з’єднуються в єдине
ціле, як снігові малі грудки, а ті у свою чергу, у велику кулю).
Важливим є те, що кінцевий результат нікому не нав’язаний силою або
через умовляння, а є справді узгоджений шляхом спільного
обговорення.
Коли застосовувати:
 коли хочемо, щоб визначення певного
об’єкту було ретельно обдумане та
зрозуміле, щоб стало інтелектуальною
власністю групи;
 коли учасники ще не знайомі добре одні з
одними, група ще не інтегрована і повинна
протягом тривалого часу працювати разом
— метод дозволяє учасникам групи
ототожнити себе із спільними цілями;
 коли добре знайомі учасники групи мають
розробити спільне рішення, причому щоб
ніхто не почувався забутим чи на маргінесі.
 Переваги методу є суттєвими:
 включає в навчальний процес
(або процес прийняття рішення)
кожного з учасників, спонукає до
активності та „входження в тему”;
 дозволяє ведучому заздалегідь
оцінити сильні та слабкі сторони
групи, потреби цілої групи та
кожного учасника;
 інтегрує навчальну групу, вселяє
віру в партнерські стосунки між
учасниками, а ведучий заохочує
учасників до висловлювання
власних думок.
 Труднощі, які можна
подолати:
 займає досить багато
часу, не придатна для
застосування в
короткотривалих формах
навчання;
 деяких учасників можуть
на початку охоплювати
відчуття безпорадності,
боязні, необхідності
розкрити себе перед
іншими.
Тренінг за методом “Снігова куля”
 Тренінги є однією з ефективних форм організації навчання вчителів
гуманітарних дисциплін, бо вони дають можливість сформувати
педагогічне та полікультурне мислення, логіку доказів, творче
уявлення, уміння зосереджувати увагу на важливому. Тренінги
активізують діяльність учителя, сприяють удосконаленню
практичної готовності.
 Плануючи тренінг, треба виходити із його структури: вступ, де
варто запланувати години для проведення знайомства учасників,
ознайомлення їх з програмою роботи, і не менш головне –
формулювання правил поведінки під час тренінгу; основна частина,
котра має бути спрямована на актуалізацію наявних компетенцій,
власне проведення навчання, виконання самостійної роботи
учасниками; заключна частин, де відвести години на підбиття
підсумків, евалюацію, рефлексію та вручення сертифікатів.
Концепція також передбачає відомості про те, як буде проводитися
тренінг, коли, де, його тривалість. Важливим є і врахування ресурсів
необхідних для проведення навчання – кількість тренерів,
матеріальне забезпечення (канцтовари, брейк-кава тощо), технічне
оснащення.
 Кожен тренінг повинен мати сценарій викладача, де розписано хід
проведення навчання, а також бажано мати навчальний посібник,
робочий зошит, рекомендації та інші матеріали для слухача.
Етап І — вступ
Проведення заняття „Снігова куля” передбачає наявність доброї
атмосфери в групі. Тому, якщо хочемо її застосувати на початку
семінару, рекомендується перед цим інтеграційна гра, яка б створила
вільну атмосферу та заохотила учасників до подальшої спільної роботи.
Дуже важливо на цьому етапі з’ясувати цілі спільної роботи —
учасники мають добре знати, про який результат ідеться. Це може бути
глибоко обдумана дефініція певного об’єкту, може бути спільно
розроблена позиція щодо обговорених подій, можуть бути врешті-решт
головні цілі, яких учасники хочуть досягти протягом семінару.
Потрібно також роз’яснити учасникам методику спільної роботи,
допомогти їм зрозуміти причини застосування саме цієї методики.
Далі роздаємо учасникам аркуші паперу з проханням записати 3-5
формулювань (але завжди всі однакову кількість!), які підготують їх до
подальшої спільної праці.
Якщо результатом має стати узгодження цілей такої роботи, то на
цьому етапі учасники записуватимуть індивідуальні цілі, якщо хочемо
підвести учасників до створення дефініції, то вони записуватимуть риси
зазначеного об’єкту, які, на їх думку, є найважливішими.
Етап ІІ — індивідуальна робота
 Протягом короткого проміжку часу (близько 5 хв.)
намагаємось не заважати учасникам. У разі
потреби відповідаємо на їх питання,
наголошуємо на важливості самостійної роботи
— для співпраці та узгодження поглядів час
настане дещо пізніше. Цей етап важливий для
підготовки до подальшої розмови, а також до
необхідності відстояти чи захистити власну
думку чи ідею. Все це змушує до пошуку
аргументів, робить подальшу дискусію цікавішою
та більш плідною.
Етап ІІІ — команди
 Методи поділу на групи завжди потрібно пристосовувати до
характеру групи та закладених цілей. Якщо у групі
спонтанно утворились чи зорганізувались певні команди,
напевно, краще буде на цей раз їх розділити. Команди
повинні бути настільки малими, щоб кожен з її учасників мав
можливість без примусу активно включитись у роботу групи.
Найчастіше на цьому етапі утворюють команди з трьох осіб,
але не більше п’яти. Завданням команди є одноголосний
вибір спільного формулювання. Учасники беруть за основу
те, що зробили індивідуально, та вибирають такі
формулювання, які найкраще відображають їх спільну
думку. Можуть, звичайно, відредагувати попередні записи,
можуть, якщо під час дискусії з’являться нові помисли,
відмовитися від попередніх та записати цілком нові.
Результатом цього етапу буде та сама кількість
формулювань відповідей, скільки до цього мав записати
кожен учасник індивідуально.
Етап IV — малі групи
 Команди об’єднуємо в малі групи — найчастіше дві команди
утворюють одну групу. Завдання групи — прийти до
спільного висновку. Тепер, у разі формулювання дефініцій,
повинен виникнути її перший варіант, створений на основі
розроблених формулювань кожної команди. Якщо
результатом мають стати цілі подальшої роботи групи,
вибирають найважливіші з тих, які опрацьовані на
попередньому етапі. Ведучий повинен на цьому етапі
підтримувати процес роботи, підійти до груп та допомогти їм
у редагуванні. Загрозою цього етапу є тенденція до
надмірного узагальнення, щоб „помістились” у розробленій
версії всі попередні думки. Ведучий підказує, що записи
повинні бути конкретними, точними, такими, які б не
дозволяли на довільну інтерпретацію. Результат роботи
група записує на фліпах, які пізніше будуть представлені
всім учасникам семінару.
Етап V — заключна
дискусія
 Представники груп презентують
результати спільної роботи, коментуючи
записи на фліпах. Ведучий пропонує
порівняти результати, знайти спільні та
відмінні пункти (місця). Разом з групою
редагує (або вибирає) кінцевий
результат. У разі створення нової
дефініції порівнює її з дефініцією в
енциклопедії — разом з учасниками
аналізує їх, обмірковує причини
можливих відмінностей.
Адресати-учасники:
Група з близько 18 осіб, студенти університету.
Роль ведучого:
 на першому етапі він ставить чітку ціль
роботи та стежить, щоб група її не
забула;
 потім сконцентровується на процесі —
ділить на команди та групи, заохочує та
підтримує;
 в кінці заняття виконує функцію експерта
— допомагає оцінити результати роботи.
Метод “Снігова куля” може бути застосован як прийом
роботи з дітьми на уроці. Наприклад, як сприятливий
активізації лексики на уроках мови, зокрема іноземної.
 На дощці зображення кролика.
 It is a rabbit. It is a grey rabbit. It is a small rabbit. It
is a young rabbit. It is my rabbit. It is a fine rabbit. It
is in the room.
 Після групової роботи класу хором речення
поступово зтирають. Один учень говорить перше
речення, другий проговорює вже два речення,
третій попередні і нове і т.д. Деякі слова можна
записати у транскрипції. Той, хто назвав усі
речення і правильно – отримує гарну оцінку і
сувенір. Цю вправу можна використовувати і в
усних розповідях з тем : “About myself”., “My
friends”, “My house”.

More Related Content

снігова куля

  • 1. Метод колективного пошуку спільного рішення винахідницьких задач Укладач Гребенюк Анна студентка спеціальності «Початкова освіта»
  • 4. “Снігова куля” — це метод колективного пошуку спільного рішення або спільного погляду на певний об’єкт. Метод, придатний для створення дефініції (визначення), яка буде легко зрозумілою та прийнятою всіма учасниками навчання, оскільки всі беруть участь у її створенні, мають можливість подати власне бачення об’єкту. Кожен учасник вносить у формулювання власний неповторний досвід, який є важливим і потрібний цілій групі. Метод дозволяє першій, ще мало відшліфованій думці (знанню, погляду, потребі) кожного учасника, дати назву, записати, запам’ятати і переконати всю групу в тому, що ґрунтовне обговорення кожного окремого досвіду дасть змогу сформувати найповнішу концепцію багатого різностороннього образу, отримання рішення, яке б задовольняло всіх. Назва методу добре відображає як його суть (в кінцевому результаті роботи групи в сніговій кулі закладений досвід кожного учасника), так і виконання (окремі ідеї та інтуїція з’єднуються в єдине ціле, як снігові малі грудки, а ті у свою чергу, у велику кулю). Важливим є те, що кінцевий результат нікому не нав’язаний силою або через умовляння, а є справді узгоджений шляхом спільного обговорення.
  • 5. Коли застосовувати:  коли хочемо, щоб визначення певного об’єкту було ретельно обдумане та зрозуміле, щоб стало інтелектуальною власністю групи;  коли учасники ще не знайомі добре одні з одними, група ще не інтегрована і повинна протягом тривалого часу працювати разом — метод дозволяє учасникам групи ототожнити себе із спільними цілями;  коли добре знайомі учасники групи мають розробити спільне рішення, причому щоб ніхто не почувався забутим чи на маргінесі.
  • 6.  Переваги методу є суттєвими:  включає в навчальний процес (або процес прийняття рішення) кожного з учасників, спонукає до активності та „входження в тему”;  дозволяє ведучому заздалегідь оцінити сильні та слабкі сторони групи, потреби цілої групи та кожного учасника;  інтегрує навчальну групу, вселяє віру в партнерські стосунки між учасниками, а ведучий заохочує учасників до висловлювання власних думок.  Труднощі, які можна подолати:  займає досить багато часу, не придатна для застосування в короткотривалих формах навчання;  деяких учасників можуть на початку охоплювати відчуття безпорадності, боязні, необхідності розкрити себе перед іншими.
  • 7. Тренінг за методом “Снігова куля”  Тренінги є однією з ефективних форм організації навчання вчителів гуманітарних дисциплін, бо вони дають можливість сформувати педагогічне та полікультурне мислення, логіку доказів, творче уявлення, уміння зосереджувати увагу на важливому. Тренінги активізують діяльність учителя, сприяють удосконаленню практичної готовності.  Плануючи тренінг, треба виходити із його структури: вступ, де варто запланувати години для проведення знайомства учасників, ознайомлення їх з програмою роботи, і не менш головне – формулювання правил поведінки під час тренінгу; основна частина, котра має бути спрямована на актуалізацію наявних компетенцій, власне проведення навчання, виконання самостійної роботи учасниками; заключна частин, де відвести години на підбиття підсумків, евалюацію, рефлексію та вручення сертифікатів. Концепція також передбачає відомості про те, як буде проводитися тренінг, коли, де, його тривалість. Важливим є і врахування ресурсів необхідних для проведення навчання – кількість тренерів, матеріальне забезпечення (канцтовари, брейк-кава тощо), технічне оснащення.  Кожен тренінг повинен мати сценарій викладача, де розписано хід проведення навчання, а також бажано мати навчальний посібник, робочий зошит, рекомендації та інші матеріали для слухача.
  • 8. Етап І — вступ Проведення заняття „Снігова куля” передбачає наявність доброї атмосфери в групі. Тому, якщо хочемо її застосувати на початку семінару, рекомендується перед цим інтеграційна гра, яка б створила вільну атмосферу та заохотила учасників до подальшої спільної роботи. Дуже важливо на цьому етапі з’ясувати цілі спільної роботи — учасники мають добре знати, про який результат ідеться. Це може бути глибоко обдумана дефініція певного об’єкту, може бути спільно розроблена позиція щодо обговорених подій, можуть бути врешті-решт головні цілі, яких учасники хочуть досягти протягом семінару. Потрібно також роз’яснити учасникам методику спільної роботи, допомогти їм зрозуміти причини застосування саме цієї методики. Далі роздаємо учасникам аркуші паперу з проханням записати 3-5 формулювань (але завжди всі однакову кількість!), які підготують їх до подальшої спільної праці. Якщо результатом має стати узгодження цілей такої роботи, то на цьому етапі учасники записуватимуть індивідуальні цілі, якщо хочемо підвести учасників до створення дефініції, то вони записуватимуть риси зазначеного об’єкту, які, на їх думку, є найважливішими.
  • 9. Етап ІІ — індивідуальна робота  Протягом короткого проміжку часу (близько 5 хв.) намагаємось не заважати учасникам. У разі потреби відповідаємо на їх питання, наголошуємо на важливості самостійної роботи — для співпраці та узгодження поглядів час настане дещо пізніше. Цей етап важливий для підготовки до подальшої розмови, а також до необхідності відстояти чи захистити власну думку чи ідею. Все це змушує до пошуку аргументів, робить подальшу дискусію цікавішою та більш плідною.
  • 10. Етап ІІІ — команди  Методи поділу на групи завжди потрібно пристосовувати до характеру групи та закладених цілей. Якщо у групі спонтанно утворились чи зорганізувались певні команди, напевно, краще буде на цей раз їх розділити. Команди повинні бути настільки малими, щоб кожен з її учасників мав можливість без примусу активно включитись у роботу групи. Найчастіше на цьому етапі утворюють команди з трьох осіб, але не більше п’яти. Завданням команди є одноголосний вибір спільного формулювання. Учасники беруть за основу те, що зробили індивідуально, та вибирають такі формулювання, які найкраще відображають їх спільну думку. Можуть, звичайно, відредагувати попередні записи, можуть, якщо під час дискусії з’являться нові помисли, відмовитися від попередніх та записати цілком нові. Результатом цього етапу буде та сама кількість формулювань відповідей, скільки до цього мав записати кожен учасник індивідуально.
  • 11. Етап IV — малі групи  Команди об’єднуємо в малі групи — найчастіше дві команди утворюють одну групу. Завдання групи — прийти до спільного висновку. Тепер, у разі формулювання дефініцій, повинен виникнути її перший варіант, створений на основі розроблених формулювань кожної команди. Якщо результатом мають стати цілі подальшої роботи групи, вибирають найважливіші з тих, які опрацьовані на попередньому етапі. Ведучий повинен на цьому етапі підтримувати процес роботи, підійти до груп та допомогти їм у редагуванні. Загрозою цього етапу є тенденція до надмірного узагальнення, щоб „помістились” у розробленій версії всі попередні думки. Ведучий підказує, що записи повинні бути конкретними, точними, такими, які б не дозволяли на довільну інтерпретацію. Результат роботи група записує на фліпах, які пізніше будуть представлені всім учасникам семінару.
  • 12. Етап V — заключна дискусія  Представники груп презентують результати спільної роботи, коментуючи записи на фліпах. Ведучий пропонує порівняти результати, знайти спільні та відмінні пункти (місця). Разом з групою редагує (або вибирає) кінцевий результат. У разі створення нової дефініції порівнює її з дефініцією в енциклопедії — разом з учасниками аналізує їх, обмірковує причини можливих відмінностей.
  • 13. Адресати-учасники: Група з близько 18 осіб, студенти університету. Роль ведучого:  на першому етапі він ставить чітку ціль роботи та стежить, щоб група її не забула;  потім сконцентровується на процесі — ділить на команди та групи, заохочує та підтримує;  в кінці заняття виконує функцію експерта — допомагає оцінити результати роботи.
  • 14. Метод “Снігова куля” може бути застосован як прийом роботи з дітьми на уроці. Наприклад, як сприятливий активізації лексики на уроках мови, зокрема іноземної.  На дощці зображення кролика.  It is a rabbit. It is a grey rabbit. It is a small rabbit. It is a young rabbit. It is my rabbit. It is a fine rabbit. It is in the room.  Після групової роботи класу хором речення поступово зтирають. Один учень говорить перше речення, другий проговорює вже два речення, третій попередні і нове і т.д. Деякі слова можна записати у транскрипції. Той, хто назвав усі речення і правильно – отримує гарну оцінку і сувенір. Цю вправу можна використовувати і в усних розповідях з тем : “About myself”., “My friends”, “My house”.