ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo
Презентація
“Концепція рідної
української школи у
творах Софії Русової”
Вчителя зарубіжної
літератури
Сокальського НВК
“ЗШ I – III ст. № 2 –
ліцей”
Задорожної Т. М.
Такому народові, який
не має своєї школи й
не дбає про неї,
призначені економічні
злидні і культурна
смерть.
С. Русова
• Педагог і громадська
діячка, одна з піонерок
українського жіночого
руху, 1917 р. – член
Української Центральної
Ради, в Міністерстві
Освіти за гетьманату
очолювала департамент
дошкільної та
позашкільної освіти.
Софія Федорівна
Русова
(1856-1940)
• Активна у дерусифікації
шкіл, у влаштуванні курсів
українознавства, підготовці
українських шкільних
підручників і в укладанні
плану й програми єдиної
трудової школи, яка мала
мати національний
характер і базуватися на
теорії державно –
громадського виховання.
соціального виховання
Якими принципами
має керуватися
національна
школа?
Мова – найголовніший засіб для розвитку
розуму.
Мова повинна бути простою, ясною,
красивою, має стояти на чолі
гуманістичного навчання і виховання.
В національній школі необхідним є
вивчення стародавньої мови свого
народу.
Бажано, щоб місцеві діалекти, в яких
більше архаїчних висловлювань, форм,
не щезли під впливом літературної
мови, навпаки, потроху входили в
літературу, збагачували її народними
виразами.
Школа повинна ставитися до різних
діалектів з увагою, а не висміювати їх
слова і вирази.
Вивчення літератури має проводитись з
I ступеня дитсадка, складається з
народних казок, пісень, загадок,
прислів’їв.
В школах література має бути
заснована на народній творчості,
народних думах і історичних піснях –
чудовому матеріалі для читання і
декламації.
Крім народної літератури, національна школа
використовує твори найкращих письменників –
демократів і гарячих патріотів: М. Коцюбинського,
Л. Українки, Г. Чупринки та ін. Національна школа
потребує самостійної роботи учнів; письмові праці
мусять бути дуже різноманітними.
Шкільний театр допомагає навчати учнів вільно,
коректно і красиво володіти мовою. При школі
мусить існувати маленький шкільний кооператив з
касою взаємної допомоги учням, який має бути
засобом соціального виховання і товариської
допомоги.
Вивчення історії і релігії сприяють розвитку
національної свідомості.
Види
історичного
навчання
Історичні
оповідання
Досліди,
наукові
праці
Релігійне навчання має нести морально –
життєвий напрямок: хорові співи, духовні і
церковні.
С. Русова вважала необхідним виховання
дітей згідно з релігійним підходом, бо
прищепити дитині національні риси можна
лише орієнтуючись на специфіку природи,
історії рідного краю на певній території, не
забуваючи про загальноприйняті в Україні
національні символи, обереги, звичаї, традиції.
Вивчення географії має бути близьким до
природознавства.
Національне мистецтво має велике
значення для естетичного виховання.
Школи повинні будуватись в
національному стилі: рушники,
портрети, квіти, народні інструменти,
гончарство.
Для дорослого населення також потрібно
організувати національну школу,
викладати рідну мову, історію, географію,
а для піднесення свідомості утворити
національні хори, театр, бібліотеку.
Бути гарним
шкільним вчителем –
це бути справжнім
реформатором
майбутнього життя
України.
Моральний авторитет учителя
повинен стояти високо, як старшого
товариша, з ним обмірковують всі
шкільні справи (бібліотека, театр,
екскурсії)
Доводячи необхідність національної школи,
С. Русова підкреслювала, що, навчаючи
любити і свідомо ставитись до свого народу,
до свого краю, ми навчаємося шанувати і
других людей, що живуть поруч з нами:
“Замість зненависті та страшного
національного егоїзму треба виплекати в собі
таку людяність, виробити такі дружні
взаємини, при яких війна стала би
неможливим пережитком..”
Видатний педагог
закликала вчителів
української школи
керуватися словами
Т. Шевченка:
«І чужому
научайтесь, й свого
не цурайтесь!»
Велика місія учителя національної
школи – в його руках майбутність
народу, бо діти у відбудові української
держави мають зробити свою культуру,
свої національні скарби.
Керівництво і організацію справами
шкільної освіти потрібно передати до
рук органів місцевого самоврядування,
до складу яких входили б і вчителі.
При школі мусить існувати маленький
шкільний кооператив з касою
взаємодопомоги учням. Він має бути
засобом соціального виховання і
товариської допомоги: мати кошти для
придбання по дешевих цінах книг і
підручників, зошитів, матеріальної
допомоги учням.
Національна школа і система освіти має
забезпечувати учням високий рівень
розумового , фізичного, естетичного,
морального розвитку, працелюбства,
усвідомлення національної гідності, прав і
обов’язків громадянина.
Використані джерела
• Берегиня української національної школи. // Календар знаменних і пам’ятних
дат на 1 кв. 1996 р. – с.82
• Чередниченко Д. Софія Русова і сучасна школа // Українська мова і
література в школі – 1992 - №1 – с.38-42
• Мамновська Н.В. Концепція мовної освіти і мовленнєвого розвитку дітей у
педагогічній спадшині Софії Русової // Педагогіка і психологія – 1999р. №1 –
с.129-135
• https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%BE
%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F_
%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD
%D0%B0
• http://subject.com.ua/psychology/history_pedagog/27.html
• http://studentam.net.ua/content/view/7814/97/
Дякую за увагу

More Related Content

русова

  • 1. Презентація “Концепція рідної української школи у творах Софії Русової” Вчителя зарубіжної літератури Сокальського НВК “ЗШ I – III ст. № 2 – ліцей” Задорожної Т. М.
  • 2. Такому народові, який не має своєї школи й не дбає про неї, призначені економічні злидні і культурна смерть. С. Русова
  • 3. • Педагог і громадська діячка, одна з піонерок українського жіночого руху, 1917 р. – член Української Центральної Ради, в Міністерстві Освіти за гетьманату очолювала департамент дошкільної та позашкільної освіти. Софія Федорівна Русова (1856-1940)
  • 4. • Активна у дерусифікації шкіл, у влаштуванні курсів українознавства, підготовці українських шкільних підручників і в укладанні плану й програми єдиної трудової школи, яка мала мати національний характер і базуватися на теорії державно – громадського виховання.
  • 7. Мова – найголовніший засіб для розвитку розуму. Мова повинна бути простою, ясною, красивою, має стояти на чолі гуманістичного навчання і виховання.
  • 8. В національній школі необхідним є вивчення стародавньої мови свого народу. Бажано, щоб місцеві діалекти, в яких більше архаїчних висловлювань, форм, не щезли під впливом літературної мови, навпаки, потроху входили в літературу, збагачували її народними виразами. Школа повинна ставитися до різних діалектів з увагою, а не висміювати їх слова і вирази.
  • 9. Вивчення літератури має проводитись з I ступеня дитсадка, складається з народних казок, пісень, загадок, прислів’їв.
  • 10. В школах література має бути заснована на народній творчості, народних думах і історичних піснях – чудовому матеріалі для читання і декламації.
  • 11. Крім народної літератури, національна школа використовує твори найкращих письменників – демократів і гарячих патріотів: М. Коцюбинського, Л. Українки, Г. Чупринки та ін. Національна школа потребує самостійної роботи учнів; письмові праці мусять бути дуже різноманітними.
  • 12. Шкільний театр допомагає навчати учнів вільно, коректно і красиво володіти мовою. При школі мусить існувати маленький шкільний кооператив з касою взаємної допомоги учням, який має бути засобом соціального виховання і товариської допомоги.
  • 13. Вивчення історії і релігії сприяють розвитку національної свідомості. Види історичного навчання Історичні оповідання Досліди, наукові праці Релігійне навчання має нести морально – життєвий напрямок: хорові співи, духовні і церковні.
  • 14. С. Русова вважала необхідним виховання дітей згідно з релігійним підходом, бо прищепити дитині національні риси можна лише орієнтуючись на специфіку природи, історії рідного краю на певній території, не забуваючи про загальноприйняті в Україні національні символи, обереги, звичаї, традиції.
  • 15. Вивчення географії має бути близьким до природознавства.
  • 16. Національне мистецтво має велике значення для естетичного виховання. Школи повинні будуватись в національному стилі: рушники, портрети, квіти, народні інструменти, гончарство.
  • 17. Для дорослого населення також потрібно організувати національну школу, викладати рідну мову, історію, географію, а для піднесення свідомості утворити національні хори, театр, бібліотеку.
  • 18. Бути гарним шкільним вчителем – це бути справжнім реформатором майбутнього життя України. Моральний авторитет учителя повинен стояти високо, як старшого товариша, з ним обмірковують всі шкільні справи (бібліотека, театр, екскурсії)
  • 19. Доводячи необхідність національної школи, С. Русова підкреслювала, що, навчаючи любити і свідомо ставитись до свого народу, до свого краю, ми навчаємося шанувати і других людей, що живуть поруч з нами: “Замість зненависті та страшного національного егоїзму треба виплекати в собі таку людяність, виробити такі дружні взаємини, при яких війна стала би неможливим пережитком..”
  • 20. Видатний педагог закликала вчителів української школи керуватися словами Т. Шевченка: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь!»
  • 21. Велика місія учителя національної школи – в його руках майбутність народу, бо діти у відбудові української держави мають зробити свою культуру, свої національні скарби.
  • 22. Керівництво і організацію справами шкільної освіти потрібно передати до рук органів місцевого самоврядування, до складу яких входили б і вчителі. При школі мусить існувати маленький шкільний кооператив з касою взаємодопомоги учням. Він має бути засобом соціального виховання і товариської допомоги: мати кошти для придбання по дешевих цінах книг і підручників, зошитів, матеріальної допомоги учням.
  • 23. Національна школа і система освіти має забезпечувати учням високий рівень розумового , фізичного, естетичного, морального розвитку, працелюбства, усвідомлення національної гідності, прав і обов’язків громадянина.
  • 24. Використані джерела • Берегиня української національної школи. // Календар знаменних і пам’ятних дат на 1 кв. 1996 р. – с.82 • Чередниченко Д. Софія Русова і сучасна школа // Українська мова і література в школі – 1992 - №1 – с.38-42 • Мамновська Н.В. Концепція мовної освіти і мовленнєвого розвитку дітей у педагогічній спадшині Софії Русової // Педагогіка і психологія – 1999р. №1 – с.129-135 • https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%BE %D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F_ %D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD %D0%B0 • http://subject.com.ua/psychology/history_pedagog/27.html • http://studentam.net.ua/content/view/7814/97/