Леся Українка "Як дитиною, бувало..."
- 3. Упаду собi на лихо
- 4. То хоч в серце бiль доходив,
- 5. Я собi вставала тихо.
- 6. «Що,болить ?» – мене питали,
- 7. Але я не признавалась - Я була малою горда, - Щоб не плакать, я смiялась.
- 8. А тепер, коли для мене Жартом злим кiнчиться драма
- 9. I от-от зiрватись має Гостра, злобна епiграма
- 10. Безпощаднiй зброї смiху Я боюся пiддаватись,
- 11. I, забувши давню гордiсть, Плачу я, щоб не смiятись.
- 12. Дякую за увагу!