2. ФункціональнаФункціональна неграмотннеграмотніістьсть
У 80-ті р.р.. увагу суспільства привернула проблема
так званої «функціональної неграмотности» значної
частини населення країн Европи та США.
Функционально неграмотні- це «вторинно
неграмотні» - це ті, хто вмів читати і писати, але в
певний момент втратив ці навички настільки, що не
взмозі ефективно «функціонувати» в сучасному, все
складнішому, суспільстві.
3. Група людей , які найбільш близькі до «функціональноГрупа людей , які найбільш близькі до «функціонально
неграмотним», співпадають з категорією «слабкихнеграмотним», співпадають з категорією «слабких
читачів», для яких характерне «пасивне» читання.читачів», для яких характерне «пасивне» читання.
Поняття «слабкий читач» показує рівень володіння
культурними навичками.
Зазвичай «слабкого читача» уявляють, що це
людина, яка немає часу на читання. В дійсності це
причина психологічного характеру: ні її життєві
обставини, ні професійна орієнтація не сприяють
читанню.
4. Характеристика слабкого читача:Характеристика слабкого читача:
Читає від випадку до випадку і не витрачає
багато часу на читання.
В читанні зазвичай шукає корисну
інформацію, яка має практичний характер.
В оточенні цієї людини частіш за все мало
читають і рідко говорять про книги.
Літературна освіта, отримана в дитинстві
викликає, скоріш за все, відчуження від
літератури через примусовий характер
читання.
5. Як характеризуются діти - «слабкі читачі»?Як характеризуются діти - «слабкі читачі»?
Їм нудно і важко читати
Помилки при читанні, втрата ритму.
Ставляться до читання, як до важкої праці.
Нелюбов до читання з дитинства та труднощі
сприйняття тексту, як правило, супроводжує
людину все життя.
Зараз достоменно відомо, що «вторинна
неграмотність» розвивається в ранньому віці, а
саме, в третіх классах, після того, як діти тільки-но
навчились читати і писати.
6. Типові відмінності читачів від нечитачівТипові відмінності читачів від нечитачів
Читачі відрізняються від нечитачів рівнем розвитку інтелекту :
здатні мислити, аналізувати;
підмічати ціле і виявляти протиріччя і зв`язок подій;
більш адекватно оцінюють ситуацію, швидше знаходять вірне рішення;
мають більший об`єм пам`яті і активну творчу уяву;
краще володіють мовою;
вони точніше формулюють думку, вільно пишуть, більш товариські,
приємні у спілкуванні, більш критичні, самостійні у судженнях і поведінці.
8. Дані про дитяче читанняДані про дитяче читання
Люблять читати:
молодші школярі 43%,
старші — 17%.
Не люблять читати:
молодші школярі - 8%,
старші — 17%.
Не читають нічого, крім завдань учителя - 10%
Читают на дозвіллі тільки разважальну літературу 40% .
Читають пізнавальну літературу - 21%.
Читають для самоосвіти - 10%
9. Змінюється характер читання дітейЗмінюється характер читання дітей
Змінюються мотиви читання і в цілому воно змінює свій
характер: воно стає більш функціональним та прагматичним.
Читання на дозвіллі стає більш легким, розважальним,
сприймається як засіб приємного відпочинку (наприклад,
читання детективів і «жіночих» романів).
Поступово відходит «читання для душі» (значне падіння
інтересу до класичної літератури);
Збільшується інтерес до «екранної» культури.
10. Електронна культураЕлектронна культура
Розвиваєтся культура, яку називают
«електронною» («відеокультурою»,
«аудіовізуальною культурою»).
Репрезентує собою «мозаїку» розрізнених і
несистематизованих відомостей; фрагментарна і
повна стереотипів.
Не розвивається звичка до
зосередження,уваги, критичного
мислення
11. Телевізор – «наше все»!Телевізор – «наше все»!
Загальні недоліки перегляду телеперадач та
відеофільмів:
низький рівень змісту теле- і відеопродукції, що інколи
є фактором виховання поганого смаку, вседозволеності
та зміни моральних орієнтирів;
вплив зорових образів неминуче знижує самостійність,
індивідуальність сприйняття інформації;
не спроможність развитку индивідуальної уяви дитини
та її мови.
12. Мотиви читанняМотиви читання
Інтерес — це єдиний зі всіх мотивів,
який підтримує читання у постійному
режимі, тобто забезпечує вплив книги
на читача.
Криза дитячого читання проявляється
не стільки в тому, що багато дітей
перестали читати, скільки в тому, що у
них не развинений або втрачений
інтерес до читання.
13. Чи можливоЧи можливо заставитзаставитии полюбитполюбитии ччииттааннняня??
«Якщо постає питання, чи є час читати,- отже, немає
на те бажання». (Даніель Пеннак «Як роман»)
Він вважає, що питання не в тім, чи є в кожного з нас час читати,
а в тім, чи подаруємо ми собі і нашим дітям щастя бути читачами.
Читання, як і любов, — це просто спосіб життя. Для цікавої
книги — завжди знайдеться час. Йдеться не про додатковий час
на читання, а про розумне його використання.
«Дієслово «читати» не терпить наказового способу. Є
несумісність, яку він розділяє з деякими іншими дієсловами,
такими як «любити»... або «мріяти»
14. Фактор емоційного розвиткуФактор емоційного розвитку
Сімейне читання є фактором
духовного та емоційного розвитку
дитини, тому що в такі хвилини
відбувається тісний емоційний
контакт, дорослого і дитини, вони
разом співпереживають героям книги,
а ніщо так не об`єднує сім`ю, як спільні
переживання.
15. Фактор інтелектуального розвиткуФактор інтелектуального розвитку
Читання - головний фактор розвитку
рівня мислення здібностей і
организованої свідомості людини.
Для розвитку таких здібностей, як
вміння читати, говорити, існують
чуттєві фази, своєрідні «вікна
розвитку».
16. Наприклад, «вікно» здібності до читання
закривається в 12–15 років, а для мовного
розвитку – в 9–10 років.
Ці біофізиологічні процеси лежать в основі
мовних здібностей до читання, без чого
неможливий развиток:
- абстракції, творчих можливостей;
- вміння приймати рішення;
- вчитись;
- інтелектуальний розвиток дитини.
17. НашіНаші порадипоради
Якщо ваша дитина робить лише перші кроки в світ читання,
радійте кожному прочитаному нею слову як перемозі. Не
зосереджуйте її увагу на помилках. Робіть це непомітно.
Заохочуйте своїх дітей читати програмну літературу, до її
вивчення в школі.
Використовуйте для цього літній час. Залучайтесь до її
читання разом з дитиною, найдіть в цьому задоволення.
Дивлячись на вас, і дитина отримає радість.
Якщо ви хочете, щоб дитина читала, потрібно, щоб поруч з
нею були читаючі батьки, а ще краще — читачи разом з
дитиною. Дитина повинна бачити, як Ви самі читаєте із
задоволенням.