ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo

Технології літературно-творчої діяльності

•Download as DOCX, PDF•
•
Валентина Муляревич
Валентина Муляревич

Майстер-клас

1 of 12
Download to read offline
ВІДДІЛ ОСВІТИ УМАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС №1 «ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД – ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД І СТУПЕНЯ» М. УМАНЬ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ Технології літературно-творчої діяльності Підготувала вчитель НВК №1 Муляревич В.В. УМАНЬ 2015
Академік НАПН України, автор підручника «Літературне читання» Олександра Савченко, наголошує, що якість сприймання і осмислення учнями змісту творів, їх ціннісні судження та емоційні реакції, багато в чому залежать від усвідомлення художньо-естетичної виразностітекстів. Для цього вчителями проводиться відповідна словникова робота: пошук образних слів і виразів, з`ясування ролі епітетів, порівнянь, метафор у тексті, а також вживання їх у власному мовленні. Для того, щоб мотивувати учня на використання образних характеристик в мовленні, необхідно поставити завдання, пов’язане з її творчою мовленнєвою діяльністю. Така діяльність буде успішною при умові, якщо дитина зрозуміє, як, яким чином вона може будувати репліки з образними характеристиками. Вирішенню даного завдання сприяють відповідні технології мовленнєво-творчої діяльності. Технологія навчання дітей складанню порівнянь Робота по навчанню дітей образного мовлення починається з навчання дітей створеннюпорівнянь (перший етап). Потім відпрацьовується вміння дітей складати різноманітні загадки (другий етап). На заключному етапі діти повністю справляються з складанням метафор (третій етап). Т. Сидорчук пропонує наступну модель складання порівнянь:  педагог називає який-небудь об’єкт;  позначає його ознаку;  визначає значення цієї ознаки;  порівнює дане значення із значенням ознаки в іншому предметі . Наприклад:  кульбабка(об’єкт №1);  за кольором (ознака);  жовта (значення ознаки);  така сама жовта(значення ознаки) за кольором (ознака), як сонце (об’єкт № 2). Спочатку з учнями відпрацьовуються моделі складання порівнянь за ознакою кольору, форми, смаку, звука, температури і т.і. На перший погляд репліка, промовлена педагогом таким чином, здається громіздкою, проте саме повторидовгогопоєднання дозволяютьдітям зрозуміти, що ознака – це поняття більш загальне, чим значення даної ознаки. Наприклад: морозиво за температурою холодне, таке саме холодне, як лід. Далі вчитель пропонує дітям знайти об’єкти з даним значенням ознаки (холодне за температурою–сніг, крига, бурулька, іній). Потім тренінги ускладнюються: - у фразі, що складається, не промовляється ознака, а залишається тільки її значення (морозиво холодне, як лід); - в порівняннях посилюється характеристика другого об’єкту (подушка м’яка, як тільки що випавший сніг).
Далі діти вчаться самостійно робити порівняння за заданою ознакою. Педагог вказує на об’єкт (сніжок) і просить зробити порівняння з іншими об’єктами (за кольором). При цьому учень сам вибирає значення даної ознаки (сніжинка срібляста, як намистинка (педагог задає ознаку сніжинки, а її значення – срібляста – вибране дитиною). Технологія навчання дітей складанню загадок Всі діти люблять розгадувати загадки. За допомогою загадок можна вирішити багато дидактичних проблем, розвинути всі розумові операції дитини. До того ж, придумування загадок – це мовленнєва творчість. Цікаву технологію навчання учнів складанню загадок розробила О. Нестеренко. Вона пропонує застосовувати при побудові тексту загадки опорні схеми- моделі, що базуються на порівнянні заданого об’єкту з іншим (іншими). Розглянемо ці моделі та організацію роботи за ними. Модель 1 І етап. Педагог показує табличку і пропонує учням обрати будь-який об’єкт для складання загадки. Який? Що буває таким самим? 1. 2. 3. Після виборуоб’єкту (наприклад, бурулька), учні характеризують його за поданими вчителем ознаками: - Яка бурулька за кольором? – Прозора. Педагог записує це слово в першому рядку лівої частини таблиці. Яка вона за формою? – Видовжена (заповнюється останній рядок лівої частини таблиці). - Яка вона за властивостями? – Крихка (заповнюється другий рядок лівої частини таблиці). При цьому слід звертати увагу на ознаки, найбільш характерні для даного об’єкта. Який? Що буває таким самим? 1.Прозороа 2. Видовжена 3. Крихка Далі педагог просить порівняти дану ознаку з іншим предметом, якому вона теж притаманна. В процесі роботи заповнюються права частина таблиці: Який? Що буває таким самим? 1.Прозора вода 2. Видовжена морквина
3. Крихка ваза ІІ етап. Дітям пропонується датиобразніхарактеристики об’єктів, обраних для порівняння (наприклад: крихка – ваза, але не проста, а кришталева і т. п.)Можна використовуватипорівняння ознак«на завищення» – джерельна вода, або «заниження» властивостей – брудна вода. В ході роботитабличка доповнюється: Який? Що буває таким самим? 1.Прозора Джерельна вода 2. Видовжена Величезна морквина 3. Крихка Кришталева ваза ІІІ етап. Після цього педагог пропонує учням прочитати загадку, вставляючи між рядками правого і лівого стовпчиків сполучники «як» або «але не». Всі разом (у разі колективної роботи) або один учень читають текст загадки: «Прозора, як джерельна вода; видовжена, як величезна морквина; крихка, але не кришталева ваза». Модель 2 Методика роботи з даною моделлю аналогічна, змінюється лише характеристика об’єкта: не «який», а «що робить»? Наприклад, складемо загадку про ведмедя: 1. Що робить ведмідь? Що робить? Що (хто) робить так само? 1.Перевалюється 2.Збирає 3.Реве 2. Перевалюється, як хто чи що? Що робить? Що (хто) робить так само? 1. Перевалюється Вгодованийгусак 2.Збирає Дбайлива господиня 3.Реве Гірський водоспад, зламаниймотор 3. Збирає, як яка господиня? і т.д. Діти дають характеристику , використовуючи порівняння на «завищення» та «заниження»: вгодований гусак – порівняння на завищення ознаки,зламаний мотор – порівняння на заниження ознаки. 4. Складіть загадку про ведмедя, використовуючи слова «як», «але не»: «Перевалюється, як вгодованийгусак; збирає, як дбайлива господиня; реве, але не гірський водоспад».
Модель 3 Особливістю використання цієї моделі є те, що учень, порівнюючи один об’єкт з іншим, знаходить між ними спільне та відмінне. На що схоже? Чим відрізняється? 1. 2. 3. Наприклад, схема складання загадки про дупло: 1. На що схоже дупло? - На печеру. 2. А чим відрізняється від печери? - Знаходиться не в горі. 3. Ще на що схоже? - На нору, але не в землі. А ще? На гніздо , але у стовбурі дерева. Текст загадки : «Схожена печеру, але не в горі; схоже на нору, але не в землі; як гніздо, але у стовбурі дерева». Технологія навчання дітей складанню метафор Нелегке завдання – навчити молодших школярів впізнавати , знаходити в художньому тексті та розуміти метафори, полегшити яке може технологія навчання дітей складанню метафор, запропонована Т. Сидорчук. Адже, навчившись самостійно складати фрази метафоричного змісту, учні навчаться виділяти їх в процесіопрацювання художніх творів, пояснюватиїх зміст. Також дана технологія ефективна при роботі з мовленнєво обдарованими дітьми. Мисленнєві операції, що дозволяють скласти метафору, цілком засвоюються учнямимолодшогошкільного віку. Головне – створити умови для засвоєння дітьми алгоритму складання метафори. Якщо учень засвоїв модель складання метафори, то він зможе самостійно скласти фразу метафоричного змісту. Налічується чотири моделі складання метафор. Розглянемо кожну з них: І. Об’єкт 1 – порівняння з об’єктом 2 – визначення місцезнаходження об’єкта 1– утворення метафоричної фрази: об’єкт 2+місцезнаходження об’єкта 1. Наприклад: 1. Метафора про краплини дощу (об’єкт 1). Краплини дощу , як перлини (порівняння з об’єктом 2). Краплини дощу звисають з віт верби (місцезнаходження об’єкта1). Метафорична фраза: перлини звисають з віт дерев. Речення з метафорою: «Сотні коштовних перлин звисало з віт дерев після вранішнього дощу».
2. Метафора про вечірню зорю. Зоря палає, як багаття. Зоря знаходиться на вечірньому небі. Метафорична фраза: багаття вечірнього неба. 3. Речення з метафорою: «За лісом палає багаття вечірнього неба». ІІ. Ускладнена І модель: об’єкт 1 – основна ознака об’єкту 1 – вибір об’єкту 2 з такою ж ознакою визначення місцезнаходження об’єкта 1– утворення метафоричної фрази: об’єкт 2+місцезнаходження об’єкта 1. Наприклад: 1. Метафора про сніжинки (об’єкт 1). Основна ознака об’єкту 1 – білі. Вибір об’єкту 2 з такою ж ознакою – цвіт (вишні). Визначення місцезнаходження об’єкта 1 : хмари. Метафорична фраза: цвіт хмар. Речення з метафорою: «Все навколо запорошив цвіт хмар». 2. Метафора про снігурів, що сидять на засніжених ялинках. Основна ознака об’єкту 1 – червоногруді. Вибір об’єкту 2 з такою ж ознакою – яблука. Визначення місцезнаходження об’єкта 1 : засніжені ялинки. Метафорична фраза: яблука засніжених ялинок. Речення з метафорою: «Яблука засніжених ялин радували око дітей». ІІІ. Об’єкт 1 – визначення його основної ознаки – перетворення прикметника на іменник – порівняння його з іншим об’єктом, в якому дана ознака яскраво виявлена– утворення метафоричноїфрази: іменник + порівняння. Наприклад: 1. Метафора про сонце (об’єкт 1) Визначимо його основну ознаку: яскраве. Перетворимо прикметник на іменник: яскравість. Порівняємо з іншим об’єктом, якому притаманна дана ознака: золото. Метафорична фраза: яскравість золота. Речення з метафорою: Яскравість золота освітила небо і землю. 2. Метафора про апельсиновий сік (об’єкт 1) Визначимо його основну ознаку: жовтий. Перетворимо прикметник на іменник: жовтизна. Порівняємо з іншим об’єктом, якому притаманна дана ознака: сонце. Метафорична фраза: жовтизна сонця. Речення з метафорою: Оленка любить випити вранці жовтизну сонця. 3. Метафора про сережки (об’єкт 1) Визначимо їх основну ознаку: блискучі. Перетворимо прикметник на іменник: блиск. Порівняємо з іншим об’єктом, якому притаманна дана ознака: зірки. Метафорична фраза: блиск зірок. Речення з метафорою: У Марійки у вухах був блиск зірок. IV. Об’єкт 1 – визначення основної дії, яку він робить – перетворення дієслова в іменник з суфіксом «лк» – складання речень про це слово у формі загадки зі сполучником «а». Наприклад: Метафора про пилосмок (об’єкт 1). Він прибирає пил, значить – це пилоприбиралка. Складемо загадку: «Не копалка, не мішалка, а пилоприбиралка».
Технологія складання казок з використанням «Карт Проппа» Проаналізувати структуру казки, краще засвоїти її зміст та переказати, а також розвинути вміння складати власні казки допоможе технологія складання казок з використанням «Карт Проппа», які розробив відомий дослідник казок, мовознавець, філософ В.Я. Пропп. Проаналізувавши величезну кількість казок він зрозумів, що не дивлячись на те, що в кожній з них є свої правила, порядок, казки мають багато спільних елементів, як-от: заборона, від’їздгероя, щасливий кінець тощо. Ці спільні елементи стали основою для створення карт Проппа – символічних зображень подій казки. Всього їх 28 (за потребою можна додавати свої): Технологія складання римованих текстів Змістова лінія «Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного» передбачає різні творчі завдання, в тому числі й на знаходження або підбір рим, перебудову розповіді, казки на вірш тощо. Для розвиткудитячої словесноїтворчості в даному жанрі можна використовувати лімерик. Лімерик – короткий вірш, який складається з п’яти рядків, написаний у жанрі нонсенса (узаконеної нісенітниці). Такі римовані тексти розпочали складати в ірландському місті Лімерик. Неперевершеним майстром цього жанру можна вважати поета і художника Едварда Ліра.
Для лімерика характерними є такі ознаки: 1. Як правило, це вірш з п’яти рядків, які римуються наступним чином: - перші два рядки римуються між собою; - третій та четвертий рядки римуються між собою; - п’ятий рядок містить висновок і не римується. 2. За змістом лімерик будується за наступною моделлю: 1 рядок Жив-був (об’єкт) 2 рядок Порівняння або зазначення властивостей об’єкта (який?) 3 рядок Дія або взаємодія з іншими об’єктами (що робив? З ким спілкувався?) 4 рядок 5 рядок Висновок (твердження або мораль) 4. Лімерик повинен містити яскраво виявлений парадокс або гіперболу. Чим суперечніше обране для вірша поєднання, тим більше воно схоже на лімерик. Наприклад, педагог пропонує учням скласти смішні віршики. Вивішує таблицю: Жив-був Який? Що робив? З ким спілкувався? Висновок Спільно вирішується, про кого буде вірш (наприклад, про пташку), підбираються пари римованих слів (пташка-комашка, літала-лежала) та складається текст: Жила-була красуня-пташка, Була весела, як комашка, У небі високо літала, А потім на траві лежала. Ось яка безтурботна пташка. У процесіскладання лімериків, педагог повинен вчити використовувати лише літературні слова, уникати повторів. Крім віршиків-нісенітниць, за такою ж схемою можна вчити складати римовані тексти на основі пережитих подій та на основі інших літературних творів. Наприклад, після читання казки «Колосок», діти склали наступні рядки: Жили-були мишенята, Були веселі, як хлоп’ята, Цілими днями гралися, Півникові допомагати відмовлялися, І залишились без пирогів. У ході роботи над казкою Ш. Перро «Попелюшка» діти склали такий віршик:
Жила-була мачуха зла, Попелюшкутерпіти не могла, Багато роботиїйдавала І на бал не відпускала. Зовсім не жаліла бідну дівчинку. Методи і прийоми ТРВЗ З метою активізації дитячого мислення та розвитку пізнавальних процесів учнів при опрацюванні художніх творів доцільно використовувати методи і прийоми теорії розв’язання винахідницьких задач (ТРВЗ)Г. Альтшулера: І. Прийоми фантазування: 1.1. Інверсія (або зроби навпаки) – змінити властивість, дію, принцип. Приклад: Попелюшка стала злою, а сестри добрими. Як зміниться казка? Приклад: Жила-була на світі зла Попелюшка. День і ніч вона сварила своїх сестер, тяжкуроботу їм давала щодня. Всі у неї працювали, навіть стара мачуха… 1.2. Збільшення чи зменшення об’єкту: Збільшуємо поросят та зменшуємо вовка, що буде? Приклад: Жили-були на світі величезні поросята. Вони були добрими і любили їсти травичку. Одного разу їм зустрівся маленький вовк. Побачив він поросят і впав від страху. Підняли поросята вовка, поклали на долоньку та обприскали водичкою. Відкрив він очі, побачив усміхнених поросяток і теж усміхнувся. З того часу вовк і поросятка –друзі. 1.3. Прискорення чи затримка: Хлопчик-мізинчик починає швидко рости. Чому і що станеться? 1.4. Об’єднання чи роз’єднання: слон + качка = качон, слокачка тощо. 1.5. Безперервні процеси зробити такими, що перериваються і навпаки: у діді на городі кожного дня виростала нова ріпка.Як зміняться події у творі? 1.6. Знищення чи відродження властивостей об’єкта: Баба Яга стала доброю. 1.7. Зміна середовища, в якому живе об’єкт: Колобок живе на 16 поверсі. Як втекти? 1.8. Живий об’єкт наділяється властивостями неживого і навпаки: книга заговорила тощо. ІІ. Метод фантастичної проблеми Учням пропонується придумати продовження літературного твору або іншу кінцівку. ІІІ. Метод – оператор РЧВ ( розмір, час, вартість) , близький до 1-2.: ТРОЯНДА - безцінна троянда( яка це?); - троянда взимку (як доглядатим?); - дуже маленька троянда ( де можна побачити?) IV. Біном фантазії
Слово, пов’язанез темою + стороннє слово == обєднати їх за допомогою різних граматичних зв'язок : Кіт у чоботах + мило = Кіт у чоботах у милі, Кіт у чоботах з милом, мило на Котові у чоботах. Коли так буває?(довго біг і втомився; йде митися у баню; купається в річці і миє милом голову). V. Мозковий штурм – пошук способів вирішення проблем, навіть нереальний: Старий зі своєю старою живуть не біля моря, а в пустелі. Де старий піймає Золоту рибку? VI. Оксюмарон Слово – тема, добираються спочатку прикметники, потім до них – антоніми,складаються різні словосполучення та пояснюються: ЛИСИЦЯ Велика – маленька Мокра – суха Хитра – проста Криклава – тиха Пухнаста – гладенька Вибираються найбільш цікаві словосполучення, складається творчарозповідь. Наприклад: - Маленька лисиця –це дитинка, лисеня. - Суха лисиця – обігрілася на сонечку. - Проста лисиця – живе у лісі. - Тиха лисиця – обережно підкрадається … - Гладка лисиця – спокійна, у неї хутро не стає дибки. VII. Метод фокальних об’єктів – обирається об’єкт твору, на який переносять властивості іншого об’єкта (об’єктів), який до даного твору непричетний. Слово з теми ХАТИНКА 2 сторонніх слова БДЖОЛА КІШКА Ознаки працьовита гнучка дзвінка пухнаста збираюча з кігтиками На основі поданих слів скласти розповідь про ХАТИНКУ: Працьовита хатинка – пироги пече. Дзвінка – в ній голосний дзвінок. Хатинка збирає у себе багато гостей, адже зроблена з гуми і може розтягуватися. В ній лежить пухнастий килим. А стоїть вона на курячих лапках з гострими кігтиками. VIII. Морфологічний аналіз - об’єднання між собою різних об’єктів, їх ознак тощо. Наприклад: Обираються три герої (Баба Яга, Снігурочка, Снігова королева). Дітям дається завдання намалювати нового героя, який мав би щось від кожного з заданих. Діти замальовують голову Баби Яги, тулуб Снігуроньки, а корону Снігової королеви та відповідають на запитання:
- Як назвати героя? - Де він буде жити? - Позитивний це герой чи негативний? - Що з ним трапилося? Часто використовують «Морфологічний ящик» - таблицю , в яку по вертикалі та горизонталі вписують об’єкти, їх ознаки, а потім вибирають їх в довільному порядку і складають нову розповідь, казку чи утворюють новий фантастичний об’єкт. Колобок Колобок Заєць Лисиця Ведмідь Червона Шапочка Вовк Бабуся Лісоруби Мама Ріпка Дід Внучка Жучка Мишка Герої вибираються з колонки , сходинкою чи хаотично і складається нова казка. ІХ. «Так – ні» - вчить шукати суттєві ознаки, щоб поставити влучне запитання. 1 гравець загадує слово. Інші – ставлять запитання, відповідями на які можуть бути лише слова «Так» чи «Ні»до того часу, поки не відгадають загадане. Х. «Емпатія» - поставити себе на місце іншого, передати його думки, почуття. Наприклад, після опрацювання вірша П.Воронька «Облітав журавель», запропонувати себе уявити журавлем. ЖУРАВЕЛЬ: - Ти хто? - Навіщо багато літаєш? - Де тобі краще за все жити? - З ким би ти хотів дружити? - Про що мрієш? - Де відпочиваєш? - Що любиш найбільше? Х. «Добре – погано» - вчить в будь-якому об’єкті, явищі, якості бачити обидві сторони: позитивну і негативну. Наприклад, під час бесіди про журавля, учні виявили такі позитивні і негативні сторони: Добре , що облітав багато морів і земель. Погано , що крила, ноги натрудив Добре , що нема кращого за рідний край. Погано, що не може зимувати на Батьківщині. ХІІ. Символічна синектика – використання невербальних знаків: жестів, рухів, геометричних фігур, умовних позначок. Приклад: - викласти птаха з геометричних фігур; - зобразити за допомогою символів пори року;
- зобразитисимволамигероїв казкиабо відгадати назву за зображеннями; - переказ казки, вивчення вірша за схематичними позначками; - зобразити емоції знаками чи мімікою; - зобразити за допомогою пантоміми різні ситуації. ХІІІ. Метод асоціацій чи каталогу (подібний до методу фокальних об’єктів) – перенесення властивостей з одного предмета, об’єкта, явища на інший (як правило, з живого на неживий та навпаки). ЧЕРВОНА ШАПОЧКА ПИРІЖОК Смачний Ароматний Пишний Смачна Червона Шапочка – це цукерки; Ароматна Червона Шапочка – користується парфумами; Пишна Червона Шапочка – має пишну спідничку. Потім ці словосполучення використовуються під час складання творчих розповідей. Таким чином, використання методів і прийомів ТРВЗ при викладанні літературного читання та під час індивідуальної роботи з літературно обдарованими дітьми, сприяє розвиткові гнучкості мислення, допомагає бачити і приймати нестандартні рішення, забезпечує радість творчості.

More Related Content

Технології літературно-творчої діяльності

  • 1. ВІДДІЛ ОСВІТИ УМАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС №1 «ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД – ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД І СТУПЕНЯ» М. УМАНЬ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ Технології літературно-творчої діяльності Підготувала вчитель НВК №1 Муляревич В.В. УМАНЬ 2015
  • 2. Академік НАПН України, автор підручника «Літературне читання» Олександра Савченко, наголошує, що якість сприймання і осмислення учнями змісту творів, їх ціннісні судження та емоційні реакції, багато в чому залежать від усвідомлення художньо-естетичної виразностітекстів. Для цього вчителями проводиться відповідна словникова робота: пошук образних слів і виразів, з`ясування ролі епітетів, порівнянь, метафор у тексті, а також вживання їх у власному мовленні. Для того, щоб мотивувати учня на використання образних характеристик в мовленні, необхідно поставити завдання, пов’язане з її творчою мовленнєвою діяльністю. Така діяльність буде успішною при умові, якщо дитина зрозуміє, як, яким чином вона може будувати репліки з образними характеристиками. Вирішенню даного завдання сприяють відповідні технології мовленнєво-творчої діяльності. Технологія навчання дітей складанню порівнянь Робота по навчанню дітей образного мовлення починається з навчання дітей створеннюпорівнянь (перший етап). Потім відпрацьовується вміння дітей складати різноманітні загадки (другий етап). На заключному етапі діти повністю справляються з складанням метафор (третій етап). Т. Сидорчук пропонує наступну модель складання порівнянь:  педагог називає який-небудь об’єкт;  позначає його ознаку;  визначає значення цієї ознаки;  порівнює дане значення із значенням ознаки в іншому предметі . Наприклад:  кульбабка(об’єкт №1);  за кольором (ознака);  жовта (значення ознаки);  така сама жовта(значення ознаки) за кольором (ознака), як сонце (об’єкт № 2). Спочатку з учнями відпрацьовуються моделі складання порівнянь за ознакою кольору, форми, смаку, звука, температури і т.і. На перший погляд репліка, промовлена педагогом таким чином, здається громіздкою, проте саме повторидовгогопоєднання дозволяютьдітям зрозуміти, що ознака – це поняття більш загальне, чим значення даної ознаки. Наприклад: морозиво за температурою холодне, таке саме холодне, як лід. Далі вчитель пропонує дітям знайти об’єкти з даним значенням ознаки (холодне за температурою–сніг, крига, бурулька, іній). Потім тренінги ускладнюються: - у фразі, що складається, не промовляється ознака, а залишається тільки її значення (морозиво холодне, як лід); - в порівняннях посилюється характеристика другого об’єкту (подушка м’яка, як тільки що випавший сніг).
  • 3. Далі діти вчаться самостійно робити порівняння за заданою ознакою. Педагог вказує на об’єкт (сніжок) і просить зробити порівняння з іншими об’єктами (за кольором). При цьому учень сам вибирає значення даної ознаки (сніжинка срібляста, як намистинка (педагог задає ознаку сніжинки, а її значення – срібляста – вибране дитиною). Технологія навчання дітей складанню загадок Всі діти люблять розгадувати загадки. За допомогою загадок можна вирішити багато дидактичних проблем, розвинути всі розумові операції дитини. До того ж, придумування загадок – це мовленнєва творчість. Цікаву технологію навчання учнів складанню загадок розробила О. Нестеренко. Вона пропонує застосовувати при побудові тексту загадки опорні схеми- моделі, що базуються на порівнянні заданого об’єкту з іншим (іншими). Розглянемо ці моделі та організацію роботи за ними. Модель 1 І етап. Педагог показує табличку і пропонує учням обрати будь-який об’єкт для складання загадки. Який? Що буває таким самим? 1. 2. 3. Після виборуоб’єкту (наприклад, бурулька), учні характеризують його за поданими вчителем ознаками: - Яка бурулька за кольором? – Прозора. Педагог записує це слово в першому рядку лівої частини таблиці. Яка вона за формою? – Видовжена (заповнюється останній рядок лівої частини таблиці). - Яка вона за властивостями? – Крихка (заповнюється другий рядок лівої частини таблиці). При цьому слід звертати увагу на ознаки, найбільш характерні для даного об’єкта. Який? Що буває таким самим? 1.Прозороа 2. Видовжена 3. Крихка Далі педагог просить порівняти дану ознаку з іншим предметом, якому вона теж притаманна. В процесі роботи заповнюються права частина таблиці: Який? Що буває таким самим? 1.Прозора вода 2. Видовжена морквина
  • 4. 3. Крихка ваза ІІ етап. Дітям пропонується датиобразніхарактеристики об’єктів, обраних для порівняння (наприклад: крихка – ваза, але не проста, а кришталева і т. п.)Можна використовуватипорівняння ознак«на завищення» – джерельна вода, або «заниження» властивостей – брудна вода. В ході роботитабличка доповнюється: Який? Що буває таким самим? 1.Прозора Джерельна вода 2. Видовжена Величезна морквина 3. Крихка Кришталева ваза ІІІ етап. Після цього педагог пропонує учням прочитати загадку, вставляючи між рядками правого і лівого стовпчиків сполучники «як» або «але не». Всі разом (у разі колективної роботи) або один учень читають текст загадки: «Прозора, як джерельна вода; видовжена, як величезна морквина; крихка, але не кришталева ваза». Модель 2 Методика роботи з даною моделлю аналогічна, змінюється лише характеристика об’єкта: не «який», а «що робить»? Наприклад, складемо загадку про ведмедя: 1. Що робить ведмідь? Що робить? Що (хто) робить так само? 1.Перевалюється 2.Збирає 3.Реве 2. Перевалюється, як хто чи що? Що робить? Що (хто) робить так само? 1. Перевалюється Вгодованийгусак 2.Збирає Дбайлива господиня 3.Реве Гірський водоспад, зламаниймотор 3. Збирає, як яка господиня? і т.д. Діти дають характеристику , використовуючи порівняння на «завищення» та «заниження»: вгодований гусак – порівняння на завищення ознаки,зламаний мотор – порівняння на заниження ознаки. 4. Складіть загадку про ведмедя, використовуючи слова «як», «але не»: «Перевалюється, як вгодованийгусак; збирає, як дбайлива господиня; реве, але не гірський водоспад».
  • 5. Модель 3 Особливістю використання цієї моделі є те, що учень, порівнюючи один об’єкт з іншим, знаходить між ними спільне та відмінне. На що схоже? Чим відрізняється? 1. 2. 3. Наприклад, схема складання загадки про дупло: 1. На що схоже дупло? - На печеру. 2. А чим відрізняється від печери? - Знаходиться не в горі. 3. Ще на що схоже? - На нору, але не в землі. А ще? На гніздо , але у стовбурі дерева. Текст загадки : «Схожена печеру, але не в горі; схоже на нору, але не в землі; як гніздо, але у стовбурі дерева». Технологія навчання дітей складанню метафор Нелегке завдання – навчити молодших школярів впізнавати , знаходити в художньому тексті та розуміти метафори, полегшити яке може технологія навчання дітей складанню метафор, запропонована Т. Сидорчук. Адже, навчившись самостійно складати фрази метафоричного змісту, учні навчаться виділяти їх в процесіопрацювання художніх творів, пояснюватиїх зміст. Також дана технологія ефективна при роботі з мовленнєво обдарованими дітьми. Мисленнєві операції, що дозволяють скласти метафору, цілком засвоюються учнямимолодшогошкільного віку. Головне – створити умови для засвоєння дітьми алгоритму складання метафори. Якщо учень засвоїв модель складання метафори, то він зможе самостійно скласти фразу метафоричного змісту. Налічується чотири моделі складання метафор. Розглянемо кожну з них: І. Об’єкт 1 – порівняння з об’єктом 2 – визначення місцезнаходження об’єкта 1– утворення метафоричної фрази: об’єкт 2+місцезнаходження об’єкта 1. Наприклад: 1. Метафора про краплини дощу (об’єкт 1). Краплини дощу , як перлини (порівняння з об’єктом 2). Краплини дощу звисають з віт верби (місцезнаходження об’єкта1). Метафорична фраза: перлини звисають з віт дерев. Речення з метафорою: «Сотні коштовних перлин звисало з віт дерев після вранішнього дощу».
  • 6. 2. Метафора про вечірню зорю. Зоря палає, як багаття. Зоря знаходиться на вечірньому небі. Метафорична фраза: багаття вечірнього неба. 3. Речення з метафорою: «За лісом палає багаття вечірнього неба». ІІ. Ускладнена І модель: об’єкт 1 – основна ознака об’єкту 1 – вибір об’єкту 2 з такою ж ознакою визначення місцезнаходження об’єкта 1– утворення метафоричної фрази: об’єкт 2+місцезнаходження об’єкта 1. Наприклад: 1. Метафора про сніжинки (об’єкт 1). Основна ознака об’єкту 1 – білі. Вибір об’єкту 2 з такою ж ознакою – цвіт (вишні). Визначення місцезнаходження об’єкта 1 : хмари. Метафорична фраза: цвіт хмар. Речення з метафорою: «Все навколо запорошив цвіт хмар». 2. Метафора про снігурів, що сидять на засніжених ялинках. Основна ознака об’єкту 1 – червоногруді. Вибір об’єкту 2 з такою ж ознакою – яблука. Визначення місцезнаходження об’єкта 1 : засніжені ялинки. Метафорична фраза: яблука засніжених ялинок. Речення з метафорою: «Яблука засніжених ялин радували око дітей». ІІІ. Об’єкт 1 – визначення його основної ознаки – перетворення прикметника на іменник – порівняння його з іншим об’єктом, в якому дана ознака яскраво виявлена– утворення метафоричноїфрази: іменник + порівняння. Наприклад: 1. Метафора про сонце (об’єкт 1) Визначимо його основну ознаку: яскраве. Перетворимо прикметник на іменник: яскравість. Порівняємо з іншим об’єктом, якому притаманна дана ознака: золото. Метафорична фраза: яскравість золота. Речення з метафорою: Яскравість золота освітила небо і землю. 2. Метафора про апельсиновий сік (об’єкт 1) Визначимо його основну ознаку: жовтий. Перетворимо прикметник на іменник: жовтизна. Порівняємо з іншим об’єктом, якому притаманна дана ознака: сонце. Метафорична фраза: жовтизна сонця. Речення з метафорою: Оленка любить випити вранці жовтизну сонця. 3. Метафора про сережки (об’єкт 1) Визначимо їх основну ознаку: блискучі. Перетворимо прикметник на іменник: блиск. Порівняємо з іншим об’єктом, якому притаманна дана ознака: зірки. Метафорична фраза: блиск зірок. Речення з метафорою: У Марійки у вухах був блиск зірок. IV. Об’єкт 1 – визначення основної дії, яку він робить – перетворення дієслова в іменник з суфіксом «лк» – складання речень про це слово у формі загадки зі сполучником «а». Наприклад: Метафора про пилосмок (об’єкт 1). Він прибирає пил, значить – це пилоприбиралка. Складемо загадку: «Не копалка, не мішалка, а пилоприбиралка».
  • 7. Технологія складання казок з використанням «Карт Проппа» Проаналізувати структуру казки, краще засвоїти її зміст та переказати, а також розвинути вміння складати власні казки допоможе технологія складання казок з використанням «Карт Проппа», які розробив відомий дослідник казок, мовознавець, філософ В.Я. Пропп. Проаналізувавши величезну кількість казок він зрозумів, що не дивлячись на те, що в кожній з них є свої правила, порядок, казки мають багато спільних елементів, як-от: заборона, від’їздгероя, щасливий кінець тощо. Ці спільні елементи стали основою для створення карт Проппа – символічних зображень подій казки. Всього їх 28 (за потребою можна додавати свої): Технологія складання римованих текстів Змістова лінія «Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного» передбачає різні творчі завдання, в тому числі й на знаходження або підбір рим, перебудову розповіді, казки на вірш тощо. Для розвиткудитячої словесноїтворчості в даному жанрі можна використовувати лімерик. Лімерик – короткий вірш, який складається з п’яти рядків, написаний у жанрі нонсенса (узаконеної нісенітниці). Такі римовані тексти розпочали складати в ірландському місті Лімерик. Неперевершеним майстром цього жанру можна вважати поета і художника Едварда Ліра.
  • 8. Для лімерика характерними є такі ознаки: 1. Як правило, це вірш з п’яти рядків, які римуються наступним чином: - перші два рядки римуються між собою; - третій та четвертий рядки римуються між собою; - п’ятий рядок містить висновок і не римується. 2. За змістом лімерик будується за наступною моделлю: 1 рядок Жив-був (об’єкт) 2 рядок Порівняння або зазначення властивостей об’єкта (який?) 3 рядок Дія або взаємодія з іншими об’єктами (що робив? З ким спілкувався?) 4 рядок 5 рядок Висновок (твердження або мораль) 4. Лімерик повинен містити яскраво виявлений парадокс або гіперболу. Чим суперечніше обране для вірша поєднання, тим більше воно схоже на лімерик. Наприклад, педагог пропонує учням скласти смішні віршики. Вивішує таблицю: Жив-був Який? Що робив? З ким спілкувався? Висновок Спільно вирішується, про кого буде вірш (наприклад, про пташку), підбираються пари римованих слів (пташка-комашка, літала-лежала) та складається текст: Жила-була красуня-пташка, Була весела, як комашка, У небі високо літала, А потім на траві лежала. Ось яка безтурботна пташка. У процесіскладання лімериків, педагог повинен вчити використовувати лише літературні слова, уникати повторів. Крім віршиків-нісенітниць, за такою ж схемою можна вчити складати римовані тексти на основі пережитих подій та на основі інших літературних творів. Наприклад, після читання казки «Колосок», діти склали наступні рядки: Жили-були мишенята, Були веселі, як хлоп’ята, Цілими днями гралися, Півникові допомагати відмовлялися, І залишились без пирогів. У ході роботи над казкою Ш. Перро «Попелюшка» діти склали такий віршик:
  • 9. Жила-була мачуха зла, Попелюшкутерпіти не могла, Багато роботиїйдавала І на бал не відпускала. Зовсім не жаліла бідну дівчинку. Методи і прийоми ТРВЗ З метою активізації дитячого мислення та розвитку пізнавальних процесів учнів при опрацюванні художніх творів доцільно використовувати методи і прийоми теорії розв’язання винахідницьких задач (ТРВЗ)Г. Альтшулера: І. Прийоми фантазування: 1.1. Інверсія (або зроби навпаки) – змінити властивість, дію, принцип. Приклад: Попелюшка стала злою, а сестри добрими. Як зміниться казка? Приклад: Жила-була на світі зла Попелюшка. День і ніч вона сварила своїх сестер, тяжкуроботу їм давала щодня. Всі у неї працювали, навіть стара мачуха… 1.2. Збільшення чи зменшення об’єкту: Збільшуємо поросят та зменшуємо вовка, що буде? Приклад: Жили-були на світі величезні поросята. Вони були добрими і любили їсти травичку. Одного разу їм зустрівся маленький вовк. Побачив він поросят і впав від страху. Підняли поросята вовка, поклали на долоньку та обприскали водичкою. Відкрив він очі, побачив усміхнених поросяток і теж усміхнувся. З того часу вовк і поросятка –друзі. 1.3. Прискорення чи затримка: Хлопчик-мізинчик починає швидко рости. Чому і що станеться? 1.4. Об’єднання чи роз’єднання: слон + качка = качон, слокачка тощо. 1.5. Безперервні процеси зробити такими, що перериваються і навпаки: у діді на городі кожного дня виростала нова ріпка.Як зміняться події у творі? 1.6. Знищення чи відродження властивостей об’єкта: Баба Яга стала доброю. 1.7. Зміна середовища, в якому живе об’єкт: Колобок живе на 16 поверсі. Як втекти? 1.8. Живий об’єкт наділяється властивостями неживого і навпаки: книга заговорила тощо. ІІ. Метод фантастичної проблеми Учням пропонується придумати продовження літературного твору або іншу кінцівку. ІІІ. Метод – оператор РЧВ ( розмір, час, вартість) , близький до 1-2.: ТРОЯНДА - безцінна троянда( яка це?); - троянда взимку (як доглядатим?); - дуже маленька троянда ( де можна побачити?) IV. Біном фантазії
  • 10. Слово, пов’язанез темою + стороннє слово == обєднати їх за допомогою різних граматичних зв'язок : Кіт у чоботах + мило = Кіт у чоботах у милі, Кіт у чоботах з милом, мило на Котові у чоботах. Коли так буває?(довго біг і втомився; йде митися у баню; купається в річці і миє милом голову). V. Мозковий штурм – пошук способів вирішення проблем, навіть нереальний: Старий зі своєю старою живуть не біля моря, а в пустелі. Де старий піймає Золоту рибку? VI. Оксюмарон Слово – тема, добираються спочатку прикметники, потім до них – антоніми,складаються різні словосполучення та пояснюються: ЛИСИЦЯ Велика – маленька Мокра – суха Хитра – проста Криклава – тиха Пухнаста – гладенька Вибираються найбільш цікаві словосполучення, складається творчарозповідь. Наприклад: - Маленька лисиця –це дитинка, лисеня. - Суха лисиця – обігрілася на сонечку. - Проста лисиця – живе у лісі. - Тиха лисиця – обережно підкрадається … - Гладка лисиця – спокійна, у неї хутро не стає дибки. VII. Метод фокальних об’єктів – обирається об’єкт твору, на який переносять властивості іншого об’єкта (об’єктів), який до даного твору непричетний. Слово з теми ХАТИНКА 2 сторонніх слова БДЖОЛА КІШКА Ознаки працьовита гнучка дзвінка пухнаста збираюча з кігтиками На основі поданих слів скласти розповідь про ХАТИНКУ: Працьовита хатинка – пироги пече. Дзвінка – в ній голосний дзвінок. Хатинка збирає у себе багато гостей, адже зроблена з гуми і може розтягуватися. В ній лежить пухнастий килим. А стоїть вона на курячих лапках з гострими кігтиками. VIII. Морфологічний аналіз - об’єднання між собою різних об’єктів, їх ознак тощо. Наприклад: Обираються три герої (Баба Яга, Снігурочка, Снігова королева). Дітям дається завдання намалювати нового героя, який мав би щось від кожного з заданих. Діти замальовують голову Баби Яги, тулуб Снігуроньки, а корону Снігової королеви та відповідають на запитання:
  • 11. - Як назвати героя? - Де він буде жити? - Позитивний це герой чи негативний? - Що з ним трапилося? Часто використовують «Морфологічний ящик» - таблицю , в яку по вертикалі та горизонталі вписують об’єкти, їх ознаки, а потім вибирають їх в довільному порядку і складають нову розповідь, казку чи утворюють новий фантастичний об’єкт. Колобок Колобок Заєць Лисиця Ведмідь Червона Шапочка Вовк Бабуся Лісоруби Мама Ріпка Дід Внучка Жучка Мишка Герої вибираються з колонки , сходинкою чи хаотично і складається нова казка. ІХ. «Так – ні» - вчить шукати суттєві ознаки, щоб поставити влучне запитання. 1 гравець загадує слово. Інші – ставлять запитання, відповідями на які можуть бути лише слова «Так» чи «Ні»до того часу, поки не відгадають загадане. Х. «Емпатія» - поставити себе на місце іншого, передати його думки, почуття. Наприклад, після опрацювання вірша П.Воронька «Облітав журавель», запропонувати себе уявити журавлем. ЖУРАВЕЛЬ: - Ти хто? - Навіщо багато літаєш? - Де тобі краще за все жити? - З ким би ти хотів дружити? - Про що мрієш? - Де відпочиваєш? - Що любиш найбільше? Х. «Добре – погано» - вчить в будь-якому об’єкті, явищі, якості бачити обидві сторони: позитивну і негативну. Наприклад, під час бесіди про журавля, учні виявили такі позитивні і негативні сторони: Добре , що облітав багато морів і земель. Погано , що крила, ноги натрудив Добре , що нема кращого за рідний край. Погано, що не може зимувати на Батьківщині. ХІІ. Символічна синектика – використання невербальних знаків: жестів, рухів, геометричних фігур, умовних позначок. Приклад: - викласти птаха з геометричних фігур; - зобразити за допомогою символів пори року;
  • 12. - зобразитисимволамигероїв казкиабо відгадати назву за зображеннями; - переказ казки, вивчення вірша за схематичними позначками; - зобразити емоції знаками чи мімікою; - зобразити за допомогою пантоміми різні ситуації. ХІІІ. Метод асоціацій чи каталогу (подібний до методу фокальних об’єктів) – перенесення властивостей з одного предмета, об’єкта, явища на інший (як правило, з живого на неживий та навпаки). ЧЕРВОНА ШАПОЧКА ПИРІЖОК Смачний Ароматний Пишний Смачна Червона Шапочка – це цукерки; Ароматна Червона Шапочка – користується парфумами; Пишна Червона Шапочка – має пишну спідничку. Потім ці словосполучення використовуються під час складання творчих розповідей. Таким чином, використання методів і прийомів ТРВЗ при викладанні літературного читання та під час індивідуальної роботи з літературно обдарованими дітьми, сприяє розвиткові гнучкості мислення, допомагає бачити і приймати нестандартні рішення, забезпечує радість творчості.