ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo

Юнеско в Україні

•Download as DOC, PDF•
•
РОМЦ БКР
РОМЦ БКР

юнеско: вебліографічний список

1 of 12
Download to read offline
Відділ культури і туризму Черкаської РДА КЗ «Черкаський районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради Вебліографічний список Черкаси – 2016 1
91.9:79(4УКР) О-29 Об’єкти світової спадщини ЮНЕСКО в Україні: вебліографічний список [до 70-річчя від дня набуття чинності уставу ЮНЕСКО ] / КЗ «РОМЦ БКР» Черкас. райради; авт.-укладач Т.В. Крупченко. – Черкаси: [б.в.], 2016. – 12 с. Вебліографічний список «Об’єкти світової спадщини ЮНЕСКО в Україні» створений з метою ознайомити користувачів з важливими об'єктами культурної спадщини, що знаходяться на території України та охороняються ЮНЕСКО. Видання містить список інтернет-сайтів та розраховане на бібліотечних працівників, вчителів, учнівську та студентську молодь та на широке коло читачів. Автор-укладач Т.В. Крупченко Комп’ютерний набір Т.В. Крупченко Відповідальна за випуск В.М. Канюка Підписано до друку 4.10.2016 Тираж 35 Комунальний заклад «Черкаський районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради, 2016 2
Найцінніші зразки культурної та історичної спадщини перебувають під охороною ЮНЕСКО. Список цієї організації складають понад тисячу найменувань. Це – храми, парки, заповідники та навіть цілі історичні центри міст. Шедеври людського генія чи природні феномени занесені до списку ЮНЕСКО, щоб вберегти їх для нащадків. Об'єкти спадщини ЮНЕСКО є надбанням всього людства та підлягають збереженню і популяризації в силу їх особливої культурної та історичної значимості. Тому в 1972 році ЮНЕСКО прийняла Конвенцію про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини. Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні станом на 2015 рік налічує 7 найменувань, що приблизно становить 0,68% від загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі (1034 станом на 2015 рік). 12 жовтня 1988 року Україна, ще перебуваючи у складі СРСР, ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, а перша українська пам'ятка увійшла до переліку об'єктів Світової спадщини 1990 року на 14-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО. Надалі список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні поповнювався у 1998, 2005, 2007, 2011 та 2013 роках. Крім того, список пам'яток зазнавав змін та розширювався у 2005, 2008 та 2011 роках. Так, 2005 року зазнала змін буферна зона об'єкта Київ: собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра, 2008 року незначних змін зазнав об'єкт Ансамбль історичного центру Львова, а 2011 року об'єкт Букові праліси Карпат було розширено за рахунок включення до Списку об'єктів Світової спадщини давніх букових лісів Німеччини. 4 з 7 українських об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО повністю знаходяться в межах території України. Інші 3 пам'ятки частково перебувають на території інших держав. Україна активно працює над покращенням свого міжнародного іміджу та підвищенням туристичного потенціалу за рахунок розширення присутності у списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Держава забезпечує міжнародну співпрацю в пам’яткоохоронній сфері, зокрема здійснюється забезпечення координації діяльності органів охорони культурної спадщини, науково-дослідних установ та громадських організацій щодо питань пов’язаних з участю у програмах ЮНЕСКО і міжнародному співробітництві в рамках ЮНЕСКО та розширення багатостороннього та двостороннього міжнародного співробітництва України у галузі культури. 3
Софія Київська або Софійський Собор – християн -ський собор в центрі Києва, пам'ятка української архітектури та монументального живопису ХІ- ХVІІІ століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії. Храм закладено 4 листопада 1011 року, освячено 11 травня 1018 року, спорудження розпочав Володимир Великий, завершив Ярослав Мудрий. Ансамбль Софії Київської включає: Софійський собор, Дзвіницю, Будинок митрополита, Трапезну церкву, Братський корпус, Бурсу, Консисторію, Південну в'їзну вежу, Браму Заборовського, Келії, Монастирський готель. Збереглися 260 кв. метрів мозаїк та 3 тисячі кв. метрів фресок. Особливу цінність становлять мозаїки ХІ століття, які прикрашають головні частини храму – центральну баню і головний вівтар; зображені основні персонажі християнського віровчення. Вони розташовані в строгому порядку згідно з «небесною ієрархією». Навряд чи десь в Європі можна знайти стільки фресок та мозаїк ХІ сторіччя, що збереглися в одній церкві. У 20 столітті тут на гетьманство благословили Петра Скоропадського. Успенська Києво-Печерська лавра – одна з найбільших святинь православ’я України, визначна пам'ятка історії та архітектури, діючий монастир Української православної церкви Московського патріархату зі статусом лаври. 4
Від часу свого заснування як печерного монастиря у 1051 році Києво-Печерська обитель була постійним центром православ'я на Русі. На території Верхньої лаври діє Національний Києво-Печерський історико- культурний заповідник, якому було надано статус національного у 1996 році. Монастирське життя зосереджене в Нижній лаврі. Обидві частини лаври відкриті для відвідувачів. Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври склався протягом майже дев'яти століть та відобразив розвиток культури і духовності, зміну стилістичних напрямків у мистецтві, процес удосконалення інженерних конструкцій. Він органічно пов'язаний з унікальним наддніпрянським ландшафтом і формує силует Києва з боку Дніпра. Історичний центр Львова, або Старе місто – історично перший район Львова, де було засновано місто, яким воно довгий час обмежувалося, і звідки розвивалося; політичний, економічний і культурний центр Львова. Територія ансамблю історичного центру складається зі 120 га давньоруської та середньовічної частини міста Львова та території собору св. Юра на Святоюрській горі. Буферна зона Ансамблю історичного центру визначена межами історичного ареалу і становить близько 3000 га. Згідно з археологічними даними, перше поселення на цих теренах з'явилося ще у ХІІ столітті в районі сучасної площі Старий Ринок. В середині ХІІІ століття князь Данило Галицький Романович на місці поселення заснував Львів у його сучасному вигляді. У подальшому розвиток середмістя відбувався в південному напрямку, де було закладено нову Ринкову площу та міські квартали. Нове середмістя було оточене трьома рядами оборонних стін, валами і ровами. На західному рубежі окрім рукотворних твердинь як природній оборонний елемент використано русло ріки Полтви. До середини ХУІІІ століття, місто було обмежене оборонними спорудами, що не дозволяли йому рости. 5
У Львові знаходиться найбільша кількість пам'яток архітектури в Україні. До списку світової спадщини ЮНЕСКО входить з 1998 року. Об’єднання художніх та архітектурних традицій Східної Європи, Італії і Німеччини стало причиною внесення його до когорти найцінніших пам’яток Унікальна пам’ятка! Стала об’єктом захисту ЮНЕСКО у 2005 році. Дуга Струве – це ланцюг триангуляційних пунктів, довжиною 2820 км що простягнулася по території 10 європейських країн від Хаммерфеста в Норвегії до Чорного моря. Ці опорні точки спостережень були закладені в період 1816-1855 рр. астрономом Фрідріхом Георгом Вільгельмом Струве (він же – Василь Якович Струве). Вчений здійснив перший достовірний вимір великого сегмента дуги земного меридіана. Його вимір дозволив точно встановити розмір і форму нашої планети, що стало важливим кроком у розвитку наук про Землю і топографічного картування. Це був винятковий приклад співпраці в науковій сфері між вченими різних країн і між правлячими монархами. Спочатку «дуга» складалася з 258 геодезичних «трикутників» (полігонів) з 265 основними тріангуляційними пунктами. В об'єкт всесвітньої спадщини увійшли, 34 таких пункти, із найбільш вцілілих. Вони марковані на місцевості найрізноманітнішим чином: видовбані в скелях поглиблення, залізні хрести, піраміди з каменів або спеціально встановлені обеліски. Геодезична дуга Струве відіграла величезну роль у розвитку досліджень форми і розмірів Землі. Це одне з давніх градусних вимірювань, що не втратило свого наукового і практичного значення до наших днів. 6
Букові праліси Карпат – транснаціональний серійний природний об'єкт, що складається з десяти окремих масивів, які розташовані вздовж осі завдовжки 185 км. Простягається від Рахівських гір та Чорногірського хребта в Україні на захід Полонинським хребтом до гір Буковські Врхи та Вигорлат у Словаччині. Українсько-словацький об'єкт «Букові праліси Карпат» займає площу 77971,6 га, з яких 29278,9 га складають заповідне ядро, а 48692,7 га – буферну зону. Майже 70% території належить Карпатському біосферному заповіднику. Решта входить до складу Ужанського національного природного парку, і лиш четверта її частка розташована у межах Східної Словаччини. На світовому рівні цей об'єкт становить надзвичайну цінність як взірець недоторканих природних комплексів помірних лісів. Він репрезентує найзавершеніші й найповніші екологічні моделі, де відображено процеси, що відбуваються в чистих та мішаних лісостанах за різноманітних природно-кліматичних умов. Лише тут найкраще зберігся неоціненний генофонд бука лісового (Fagus sylvatica) та ряду інших видів з його ареалу. Саме тут можна побачити, як виглядали ліси тисячу років тому. У лісах заборонено вести господарську діяльність, що і дозволило зберегти первозданність природи. Деякимтутешнім букам по 500 років. Резиденція митрополитів була побудована на місці старого єпископського палацу в 1864-1882 роках за проектом чеського архітектора Йозефа Главки. Об’єкт включає духовну семінарію і монастир і є видатним прикладом 7
історичної архітектури XIX століття. Домінантою Семінарського корпусу є хрестоподібна церква, увінчана куполом. Її оточують парк і сад з рідкісними породами дерев. Ансамбль втілює архітектурні та культурні впливи багатьох епох і відображає впливовість Православної церкви за часів правління Габсбургів. Зараз тут розташовані центральні корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Українські дерев'яні храми – прекрасні і автентичні пам'ятки, в яких найбільше виражені національні риси архітектури. В Україні збереглося близько 2 тисяч об'єктів дерев'яної сакральної архітектури. Польща та Україна вирішили об'єднати свої зусилля у боротьбі за світове визнання. Дві країни подали спільну транскордонну заявку «Дерев'яні церкви Карпатського регіону в Польщі та Україні», яку було підтримано в червні 2013 року. У результаті – до Списку світової культурної спадщини потрапили 16 історично цінних унікальних дерев'яних церков: по 8 від України та Польщі. З української сторони – 4 із Львівської області, по 2 від Закарпатської та Івано-Франківської. У список увійшли: Церква Святого Юра (Дрогобич, Львівська обл.), Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Матков, Львівська обл.), Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Нижній Вербіж, Івано-Франківська обл.), Церква зішестя Святого Духа (Потелич, Львівська обл.), Церква зішестя Святого Духа (Рогатин, Івано-Франківська обл.), Церква Святого Архангела Михаїла (Ужок, Закарпатська обл.), Церква Вознесіння Господнього (Ясіня, Закарпатська обл.), Церква Святої Трійці (Жовква, Львівська обл. ). Церкви представляють такі типи архітектури: гуцульський(Україна), галицький (чотири Україна і дві на території Польщі), бойківський (дві в Україні та одна в Польщі) і лемківський (всі п'ять на території Польщі). «Розташований на східній околиці Східної Європи, транснаціональний об'єкт включає вибірку з 16-ти церков, храмів, збудованих з горизонтальних 8
дерев'яних колод у період між XVI і XIX ст. православними та греко- католицькими громадами. Церкви збудовані тридільними у плані й увінчуються чотири- або восьмигранними верхами й куполами. Їх доповнюють дерев'яні дзвіниці, іконостаси, поліхромічні стінописи, а також церковні брами, подвір'я і цвинтарі. 23 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, Херсонес Таврійський був включений до списку світової спадщини ЮНЕСКО. До списку була також внесена і хора — сільськогосподарська округа навколо Херсонесу. Херсонес Таврійський (дав.-гр. Χερσόνησος – χερσόνησος (ге¯ херсонесос) значить «півострів», за середньовіччя Херсон, у слов'янських джерелах Корсунь). Заснований 422–421 рр. до н. е. грецькими вихідцями з Гераклеї Понтійської як грецька колонія на північному узбережжі Чорного моря і за античної доби став важливим торговельним, ремісничим і політичним центром південно-західного узбережжя Криму. Розташований у південно- західній частині Криму, біля Карантинної бухти. Економічний і політичний розквіт Херсонесу Таврійського припадав на IV–II ст. до н. е. Він був демократичною державою, карбував власну монету. Унікальна збереженість археологічних знахідок дає змогу створити на базі Херсонеса Таврійського перший в Україні археологічний парк. В даний час на території Херсонеса розташований Національний заповідник «Херсонес Таврійський», створений на базі Херсонеського Історико- Археологічного Музею-Заповідника, відкритого 1892 року на базі археологічних знахідок з розкопів Херсонеса. У фондах музею близько 200.000 експонатів з V ст. до Різдва Христового до ХV ст. (понад 5000 в експозиції). На території заповідника розташовані визначні пам’ятки: 9
Базиліка, Вежа Зенона, Амфітеатр, Храм з ковчегом, Уваровська базиліка, Підземний храм-мавзолей, монетний двір та ін. Експозиції відображають античну і середньовічну історію Херсонесу. Відвідувачі можуть оглянути залишки оборонних споруд, вулиць, площ, будинків, термів, міського водосховища, монетного двору. У музеї представлені цікаві експонати епіграфіки Херсонесу, скульптурна колекція, мозаїки, монети. Пропонуємо Вашій увазі список інтернет-сайтів, на яких розміщено детальну інформацію про об’єкти світової спадщини, які знаходяться в Україні та охороняються ЮНЕСКО: 1. Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні [Електронний ресурс] // Сайт Вікіпедія. − Текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF %D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BE %D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_ %D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE %D1%97_%D1%81%D0%BF %D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%AE %D0%9D%D0%95%D0%A1%D0%9A%D0%9E_%D0%B2_ %D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96 – (дата звернення: 3.10.2016). – Назва з екрана. 2. Об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні [Електронний ресурс] // Сайт «Lovely Life». − Текст. дані. – Режим доступу: http://lovelylife.in.ua/zhyttya/mandrivky/obyekty-vsesvitnoyi-spadshhyny- yunesko-v-ukrayini.html# – (дата звернення: 3.10.2016). – Назва з екрана. 3. Об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні (фото) [Електронний ресурс] // Сайт «Агенція новин Фirtka.if.ua». − Текст. дані. – Режим доступу: http://firtka.if.ua/?action=show&id=96856 – (дата звернення: 3.10.2016). – Назва з екрана. 4. Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні [Електронний ресурс] // Сайт «Вир Мандрів». − Текст. дані. – Режим доступу: 10
http://wyr.com.ua/spisok-objektiv-svitovoji-spadschini-junesko-v-ukrajini. html – (дата звернення: 3.10.2016). – Назва з екрана. 5. Об’єкти світової спадщини ЮНЕСКО в Україні [Електронний ресурс] // Сайт «I go to world. com». − Текст. дані. – Режим доступу: http://ua.igotoworld.com/ua/article/566_ob-jekti-svitovoji-spadshini- yunesko-v-ukrajini.htm – (дата звернення: 3.10.2016). – Назва з екрана. 6. Українські об'єкти світової спадщини ЮНЕСКО [Електронний ресурс] // Сайт «UNESCO». − Текст. дані. – Режим доступу: http://tsdea. archives.gov.ua/ua/sections/unesco/?page=ukrainian-object – (дата звернення: 3.10.2016). – Назва з екрана. 7. Об’єкти світової спадщини ЮНЕСКО в Україні [Електронний ресурс] // Сайт «Traveltaste». − Текст. дані. – Режим доступу: http://www. traveltaste.org.ua/2016/08/26/%D0%BE %D0%B1%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8- %D1%81%D0%B2%D1% 96%D1%82% D0% BE% D0%B2%D0%BE %D1%97-%D1%81%D0%BF%D0%B0% D0% B4% D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8-%D1%8E%D0%BD% D0% B5% D1%81%D0%BA%D0%BE-%D0%B2-%D1%83% D0%BA% D1%80/ – (дата звернення: 3.10.2016). – Назва з екрана. 8. Світова спадщина ЮНЕСКО в Україні [Електронний ресурс] // Сайт міської спеціалізованої молодіжної бібліотеки «Молода гвардія» м. Києв. − Текст. дані. – Режим доступу: http://msmb.org.ua/ biblio resursi/bibliografiya/istorichni-podii/svitova-spadshtina-yunesko-v-ukraini/ (дата звернення: 3.10.2016). – Назва з екрана. 9. Об'єкти світової спадщини ЮНЕСКО в Україні [Електронний ресурс] // Сайт «YouTube» − Текст. дані. – Режим доступу: https://www. youtube. com/watch?v=cNOJi9KjD40 (дата звернення: 3.10.2016). – Назва з екрана. 10. Объекты всемирного наследия ЮНЕСКО в Украине [Електронний ресурс] // Сайт «Вокруг света» − Текст. дані. – Режим доступу: https:// vokrugsveta.ua/interesting/obekty-vsemirnogo-naslediya-yunesko-v-uk raine-02-08-2016 (дата звернення: 3.10.2016). – Назва з екрана. 11
Науково-популярне видання Автор-укладач Т.В. Крупченко Комп’ютерний набір Т.В. Крупченко Відповідальна за випуск В.М. Канюка Підписано до друку 4.10.2016 Тираж 35 Видавець: Комунальний заклад «Черкаський районний організаційно- методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради 18000 м. Черкаси вул. Дахнівська, 52 e-mail: bibliotekaromc@gmail.com 12

More Related Content

Юнеско в Україні

  • 1. Відділ культури і туризму Черкаської РДА КЗ «Черкаський районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради Вебліографічний список Черкаси – 2016 1
  • 2. 91.9:79(4УКР) О-29 Об’єкти світової спадщини ЮНЕСКО в Україні: вебліографічний список [до 70-річчя від дня набуття чинності уставу ЮНЕСКО ] / КЗ «РОМЦ БКР» Черкас. райради; авт.-укладач Т.В. Крупченко. – Черкаси: [б.в.], 2016. – 12 с. Вебліографічний список «Об’єкти світової спадщини ЮНЕСКО в Україні» створений з метою ознайомити користувачів з важливими об'єктами культурної спадщини, що знаходяться на території України та охороняються ЮНЕСКО. Видання містить список інтернет-сайтів та розраховане на бібліотечних працівників, вчителів, учнівську та студентську молодь та на широке коло читачів. Автор-укладач Т.В. Крупченко Комп’ютерний набір Т.В. Крупченко Відповідальна за випуск В.М. Канюка Підписано до друку 4.10.2016 Тираж 35 Комунальний заклад «Черкаський районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради, 2016 2
  • 3. Найцінніші зразки культурної та історичної спадщини перебувають під охороною ЮНЕСКО. Список цієї організації складають понад тисячу найменувань. Це – храми, парки, заповідники та навіть цілі історичні центри міст. Шедеври людського генія чи природні феномени занесені до списку ЮНЕСКО, щоб вберегти їх для нащадків. Об'єкти спадщини ЮНЕСКО є надбанням всього людства та підлягають збереженню і популяризації в силу їх особливої культурної та історичної значимості. Тому в 1972 році ЮНЕСКО прийняла Конвенцію про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини. Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні станом на 2015 рік налічує 7 найменувань, що приблизно становить 0,68% від загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі (1034 станом на 2015 рік). 12 жовтня 1988 року Україна, ще перебуваючи у складі СРСР, ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, а перша українська пам'ятка увійшла до переліку об'єктів Світової спадщини 1990 року на 14-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО. Надалі список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні поповнювався у 1998, 2005, 2007, 2011 та 2013 роках. Крім того, список пам'яток зазнавав змін та розширювався у 2005, 2008 та 2011 роках. Так, 2005 року зазнала змін буферна зона об'єкта Київ: собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра, 2008 року незначних змін зазнав об'єкт Ансамбль історичного центру Львова, а 2011 року об'єкт Букові праліси Карпат було розширено за рахунок включення до Списку об'єктів Світової спадщини давніх букових лісів Німеччини. 4 з 7 українських об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО повністю знаходяться в межах території України. Інші 3 пам'ятки частково перебувають на території інших держав. Україна активно працює над покращенням свого міжнародного іміджу та підвищенням туристичного потенціалу за рахунок розширення присутності у списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Держава забезпечує міжнародну співпрацю в пам’яткоохоронній сфері, зокрема здійснюється забезпечення координації діяльності органів охорони культурної спадщини, науково-дослідних установ та громадських організацій щодо питань пов’язаних з участю у програмах ЮНЕСКО і міжнародному співробітництві в рамках ЮНЕСКО та розширення багатостороннього та двостороннього міжнародного співробітництва України у галузі культури. 3
  • 4. Софія Київська або Софійський Собор – християн -ський собор в центрі Києва, пам'ятка української архітектури та монументального живопису ХІ- ХVІІІ століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії. Храм закладено 4 листопада 1011 року, освячено 11 травня 1018 року, спорудження розпочав Володимир Великий, завершив Ярослав Мудрий. Ансамбль Софії Київської включає: Софійський собор, Дзвіницю, Будинок митрополита, Трапезну церкву, Братський корпус, Бурсу, Консисторію, Південну в'їзну вежу, Браму Заборовського, Келії, Монастирський готель. Збереглися 260 кв. метрів мозаїк та 3 тисячі кв. метрів фресок. Особливу цінність становлять мозаїки ХІ століття, які прикрашають головні частини храму – центральну баню і головний вівтар; зображені основні персонажі християнського віровчення. Вони розташовані в строгому порядку згідно з «небесною ієрархією». Навряд чи десь в Європі можна знайти стільки фресок та мозаїк ХІ сторіччя, що збереглися в одній церкві. У 20 столітті тут на гетьманство благословили Петра Скоропадського. Успенська Києво-Печерська лавра – одна з найбільших святинь православ’я України, визначна пам'ятка історії та архітектури, діючий монастир Української православної церкви Московського патріархату зі статусом лаври. 4
  • 5. Від часу свого заснування як печерного монастиря у 1051 році Києво-Печерська обитель була постійним центром православ'я на Русі. На території Верхньої лаври діє Національний Києво-Печерський історико- культурний заповідник, якому було надано статус національного у 1996 році. Монастирське життя зосереджене в Нижній лаврі. Обидві частини лаври відкриті для відвідувачів. Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври склався протягом майже дев'яти століть та відобразив розвиток культури і духовності, зміну стилістичних напрямків у мистецтві, процес удосконалення інженерних конструкцій. Він органічно пов'язаний з унікальним наддніпрянським ландшафтом і формує силует Києва з боку Дніпра. Історичний центр Львова, або Старе місто – історично перший район Львова, де було засновано місто, яким воно довгий час обмежувалося, і звідки розвивалося; політичний, економічний і культурний центр Львова. Територія ансамблю історичного центру складається зі 120 га давньоруської та середньовічної частини міста Львова та території собору св. Юра на Святоюрській горі. Буферна зона Ансамблю історичного центру визначена межами історичного ареалу і становить близько 3000 га. Згідно з археологічними даними, перше поселення на цих теренах з'явилося ще у ХІІ столітті в районі сучасної площі Старий Ринок. В середині ХІІІ століття князь Данило Галицький Романович на місці поселення заснував Львів у його сучасному вигляді. У подальшому розвиток середмістя відбувався в південному напрямку, де було закладено нову Ринкову площу та міські квартали. Нове середмістя було оточене трьома рядами оборонних стін, валами і ровами. На західному рубежі окрім рукотворних твердинь як природній оборонний елемент використано русло ріки Полтви. До середини ХУІІІ століття, місто було обмежене оборонними спорудами, що не дозволяли йому рости. 5
  • 6. У Львові знаходиться найбільша кількість пам'яток архітектури в Україні. До списку світової спадщини ЮНЕСКО входить з 1998 року. Об’єднання художніх та архітектурних традицій Східної Європи, Італії і Німеччини стало причиною внесення його до когорти найцінніших пам’яток Унікальна пам’ятка! Стала об’єктом захисту ЮНЕСКО у 2005 році. Дуга Струве – це ланцюг триангуляційних пунктів, довжиною 2820 км що простягнулася по території 10 європейських країн від Хаммерфеста в Норвегії до Чорного моря. Ці опорні точки спостережень були закладені в період 1816-1855 рр. астрономом Фрідріхом Георгом Вільгельмом Струве (він же – Василь Якович Струве). Вчений здійснив перший достовірний вимір великого сегмента дуги земного меридіана. Його вимір дозволив точно встановити розмір і форму нашої планети, що стало важливим кроком у розвитку наук про Землю і топографічного картування. Це був винятковий приклад співпраці в науковій сфері між вченими різних країн і між правлячими монархами. Спочатку «дуга» складалася з 258 геодезичних «трикутників» (полігонів) з 265 основними тріангуляційними пунктами. В об'єкт всесвітньої спадщини увійшли, 34 таких пункти, із найбільш вцілілих. Вони марковані на місцевості найрізноманітнішим чином: видовбані в скелях поглиблення, залізні хрести, піраміди з каменів або спеціально встановлені обеліски. Геодезична дуга Струве відіграла величезну роль у розвитку досліджень форми і розмірів Землі. Це одне з давніх градусних вимірювань, що не втратило свого наукового і практичного значення до наших днів. 6
  • 7. Букові праліси Карпат – транснаціональний серійний природний об'єкт, що складається з десяти окремих масивів, які розташовані вздовж осі завдовжки 185 км. Простягається від Рахівських гір та Чорногірського хребта в Україні на захід Полонинським хребтом до гір Буковські Врхи та Вигорлат у Словаччині. Українсько-словацький об'єкт «Букові праліси Карпат» займає площу 77971,6 га, з яких 29278,9 га складають заповідне ядро, а 48692,7 га – буферну зону. Майже 70% території належить Карпатському біосферному заповіднику. Решта входить до складу Ужанського національного природного парку, і лиш четверта її частка розташована у межах Східної Словаччини. На світовому рівні цей об'єкт становить надзвичайну цінність як взірець недоторканих природних комплексів помірних лісів. Він репрезентує найзавершеніші й найповніші екологічні моделі, де відображено процеси, що відбуваються в чистих та мішаних лісостанах за різноманітних природно-кліматичних умов. Лише тут найкраще зберігся неоціненний генофонд бука лісового (Fagus sylvatica) та ряду інших видів з його ареалу. Саме тут можна побачити, як виглядали ліси тисячу років тому. У лісах заборонено вести господарську діяльність, що і дозволило зберегти первозданність природи. Деякимтутешнім букам по 500 років. Резиденція митрополитів була побудована на місці старого єпископського палацу в 1864-1882 роках за проектом чеського архітектора Йозефа Главки. Об’єкт включає духовну семінарію і монастир і є видатним прикладом 7
  • 8. історичної архітектури XIX століття. Домінантою Семінарського корпусу є хрестоподібна церква, увінчана куполом. Її оточують парк і сад з рідкісними породами дерев. Ансамбль втілює архітектурні та культурні впливи багатьох епох і відображає впливовість Православної церкви за часів правління Габсбургів. Зараз тут розташовані центральні корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Українські дерев'яні храми – прекрасні і автентичні пам'ятки, в яких найбільше виражені національні риси архітектури. В Україні збереглося близько 2 тисяч об'єктів дерев'яної сакральної архітектури. Польща та Україна вирішили об'єднати свої зусилля у боротьбі за світове визнання. Дві країни подали спільну транскордонну заявку «Дерев'яні церкви Карпатського регіону в Польщі та Україні», яку було підтримано в червні 2013 року. У результаті – до Списку світової культурної спадщини потрапили 16 історично цінних унікальних дерев'яних церков: по 8 від України та Польщі. З української сторони – 4 із Львівської області, по 2 від Закарпатської та Івано-Франківської. У список увійшли: Церква Святого Юра (Дрогобич, Львівська обл.), Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Матков, Львівська обл.), Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Нижній Вербіж, Івано-Франківська обл.), Церква зішестя Святого Духа (Потелич, Львівська обл.), Церква зішестя Святого Духа (Рогатин, Івано-Франківська обл.), Церква Святого Архангела Михаїла (Ужок, Закарпатська обл.), Церква Вознесіння Господнього (Ясіня, Закарпатська обл.), Церква Святої Трійці (Жовква, Львівська обл. ). Церкви представляють такі типи архітектури: гуцульський(Україна), галицький (чотири Україна і дві на території Польщі), бойківський (дві в Україні та одна в Польщі) і лемківський (всі п'ять на території Польщі). «Розташований на східній околиці Східної Європи, транснаціональний об'єкт включає вибірку з 16-ти церков, храмів, збудованих з горизонтальних 8
  • 9. дерев'яних колод у період між XVI і XIX ст. православними та греко- католицькими громадами. Церкви збудовані тридільними у плані й увінчуються чотири- або восьмигранними верхами й куполами. Їх доповнюють дерев'яні дзвіниці, іконостаси, поліхромічні стінописи, а також церковні брами, подвір'я і цвинтарі. 23 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, Херсонес Таврійський був включений до списку світової спадщини ЮНЕСКО. До списку була також внесена і хора — сільськогосподарська округа навколо Херсонесу. Херсонес Таврійський (дав.-гр. Χερσόνησος – χερσόνησος (ге¯ херсонесос) значить «півострів», за середньовіччя Херсон, у слов'янських джерелах Корсунь). Заснований 422–421 рр. до н. е. грецькими вихідцями з Гераклеї Понтійської як грецька колонія на північному узбережжі Чорного моря і за античної доби став важливим торговельним, ремісничим і політичним центром південно-західного узбережжя Криму. Розташований у південно- західній частині Криму, біля Карантинної бухти. Економічний і політичний розквіт Херсонесу Таврійського припадав на IV–II ст. до н. е. Він був демократичною державою, карбував власну монету. Унікальна збереженість археологічних знахідок дає змогу створити на базі Херсонеса Таврійського перший в Україні археологічний парк. В даний час на території Херсонеса розташований Національний заповідник «Херсонес Таврійський», створений на базі Херсонеського Історико- Археологічного Музею-Заповідника, відкритого 1892 року на базі археологічних знахідок з розкопів Херсонеса. У фондах музею близько 200.000 експонатів з V ст. до Різдва Христового до ХV ст. (понад 5000 в експозиції). На території заповідника розташовані визначні пам’ятки: 9
  • 10. Базиліка, Вежа Зенона, Амфітеатр, Храм з ковчегом, Уваровська базиліка, Підземний храм-мавзолей, монетний двір та ін. Експозиції відображають античну і середньовічну історію Херсонесу. Відвідувачі можуть оглянути залишки оборонних споруд, вулиць, площ, будинків, термів, міського водосховища, монетного двору. У музеї представлені цікаві експонати епіграфіки Херсонесу, скульптурна колекція, мозаїки, монети. Пропонуємо Вашій увазі список інтернет-сайтів, на яких розміщено детальну інформацію про об’єкти світової спадщини, які знаходяться в Україні та охороняються ЮНЕСКО: 1. Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні [Електронний ресурс] // Сайт Вікіпедія. − Текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF %D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BE %D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_ %D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE %D1%97_%D1%81%D0%BF %D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%AE %D0%9D%D0%95%D0%A1%D0%9A%D0%9E_%D0%B2_ %D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96 – (дата звернення: 3.10.2016). – Назва з екрана. 2. Об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні [Електронний ресурс] // Сайт «Lovely Life». − Текст. дані. – Режим доступу: http://lovelylife.in.ua/zhyttya/mandrivky/obyekty-vsesvitnoyi-spadshhyny- yunesko-v-ukrayini.html# – (дата звернення: 3.10.2016). – Назва з екрана. 3. Об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні (фото) [Електронний ресурс] // Сайт «Агенція новин Фirtka.if.ua». − Текст. дані. – Режим доступу: http://firtka.if.ua/?action=show&id=96856 – (дата звернення: 3.10.2016). – Назва з екрана. 4. Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні [Електронний ресурс] // Сайт «Вир Мандрів». − Текст. дані. – Режим доступу: 10
  • 11. http://wyr.com.ua/spisok-objektiv-svitovoji-spadschini-junesko-v-ukrajini. html – (дата звернення: 3.10.2016). – Назва з екрана. 5. Об’єкти світової спадщини ЮНЕСКО в Україні [Електронний ресурс] // Сайт «I go to world. com». − Текст. дані. – Режим доступу: http://ua.igotoworld.com/ua/article/566_ob-jekti-svitovoji-spadshini- yunesko-v-ukrajini.htm – (дата звернення: 3.10.2016). – Назва з екрана. 6. Українські об'єкти світової спадщини ЮНЕСКО [Електронний ресурс] // Сайт «UNESCO». − Текст. дані. – Режим доступу: http://tsdea. archives.gov.ua/ua/sections/unesco/?page=ukrainian-object – (дата звернення: 3.10.2016). – Назва з екрана. 7. Об’єкти світової спадщини ЮНЕСКО в Україні [Електронний ресурс] // Сайт «Traveltaste». − Текст. дані. – Режим доступу: http://www. traveltaste.org.ua/2016/08/26/%D0%BE %D0%B1%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8- %D1%81%D0%B2%D1% 96%D1%82% D0% BE% D0%B2%D0%BE %D1%97-%D1%81%D0%BF%D0%B0% D0% B4% D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8-%D1%8E%D0%BD% D0% B5% D1%81%D0%BA%D0%BE-%D0%B2-%D1%83% D0%BA% D1%80/ – (дата звернення: 3.10.2016). – Назва з екрана. 8. Світова спадщина ЮНЕСКО в Україні [Електронний ресурс] // Сайт міської спеціалізованої молодіжної бібліотеки «Молода гвардія» м. Києв. − Текст. дані. – Режим доступу: http://msmb.org.ua/ biblio resursi/bibliografiya/istorichni-podii/svitova-spadshtina-yunesko-v-ukraini/ (дата звернення: 3.10.2016). – Назва з екрана. 9. Об'єкти світової спадщини ЮНЕСКО в Україні [Електронний ресурс] // Сайт «YouTube» − Текст. дані. – Режим доступу: https://www. youtube. com/watch?v=cNOJi9KjD40 (дата звернення: 3.10.2016). – Назва з екрана. 10. Объекты всемирного наследия ЮНЕСКО в Украине [Електронний ресурс] // Сайт «Вокруг света» − Текст. дані. – Режим доступу: https:// vokrugsveta.ua/interesting/obekty-vsemirnogo-naslediya-yunesko-v-uk raine-02-08-2016 (дата звернення: 3.10.2016). – Назва з екрана. 11
  • 12. Науково-популярне видання Автор-укладач Т.В. Крупченко Комп’ютерний набір Т.В. Крупченко Відповідальна за випуск В.М. Канюка Підписано до друку 4.10.2016 Тираж 35 Видавець: Комунальний заклад «Черкаський районний організаційно- методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради 18000 м. Черкаси вул. Дахнівська, 52 e-mail: bibliotekaromc@gmail.com 12