геологічна будова
- 1. Уроки з географії У заповіднику “Кам'яні могили”
- 2. Геологія – наука про земну кору, її склад, будову, історію розвитку та процеси, що в ній відбуваються. Геологічний час – це проміжок часу, за який сформувалася земна кора. Вік Землі – 5 млрд. років Догеологічний етап – 5-4 млрд. років розшарування речовини на ядро та мантію Геологічний етап – з 4 млрд. років формування та розвиток земної кори
- 3. Поширення різних за віком гірських порід можна простежити за геологічною картою. На ній певними кольорами показують, якого віку гірські породи виходять на денну поверхню. Т
- 5. AРХЕЙСЬКА ЕРА - АR Епохи горотворення Альпійська Мезозойська (кіммерійська) Герцинська Каледонська Час перебігу (років тому) 4 – 2 млрд. 2 млрд. – 570 млн. 570 млн. – 240 млн. 240 млн. – 67 млн. з 67 млн. ранній пізній Байкальська (антропогеновий) докембрій
- 7. Т В архейську еру вулканізм мав глобальний характер. Життя не було. Хлюпотіло море та був чутий гуркіт вивержень численних вулканів. К
- 8. По всій території України вивергались вулкани. Т К
- 9. Потоки базальтової лави Гірські породи архейської ери мають переважно магматичне походження. Найдавнішими серед них є базальти. В Українському Поліссі базальти залягають переважно у вигляді лавових потоків. Т К Базальт
- 10. Геологічний заказник “Базальтові стовпи” у Рівненській області Т Базальтові стовпи – різновидність базальту, яка має в поперечному перерізі форму від чотирьох до семи- та восьмигранних колон. Товщина стовпів коливається в межах 0,6 до 1,2 м. Висота – від 3-х до 30 м. Це створені природою архітектурні колони.
- 11. • До магматичних гірських порід архейської ери також належать лабрадорити та габро. • До метаморфічних – гнейси. • Серед порід архейського віку шукають родовища залізних, нікелевих, уранових руд. Лабрадорит Габро Гнейс Т К
- 12. Український щит Найдавніші гірські породи в Україні виявлені в районі Запоріжжя. Їх вік оцінюється в 3,7 млрд. років. Т К
- 13. Завантаження залізної руди на одному з кар'єрів в Кривому Розі Вік залізних руд у Кривому Розі сягає 2-2,5 млрд. років. Т К
- 14. • В протерозойську еру вулканізм локалізувався. • На більшій площі України сформувалися складчасті гори. • На мілководді зародилося життя. Панували найпростіші тварини та рослини, бактерії. Т К
- 15. Гранітний кар'єр на Житомирщині Т К До гірських порід протерозойської ери належать граніти та базальти. Їх виходи на поверхню відомі у Житомирській та Кіровоградській областях. Вік цих порід сягає 1,9 млрд. років. Рожевий граніт Сірий граніт
- 16. Скеля “Голова Чадського” в Житомирі Іноді докембрійські гранітні скелі набувають химерного вигляду. Т
- 17. Виходи кристалічного фундаменту на р.Рось в районі м. Корсунь- Шевченківський До цього ж віку належать метаморфізовані сланці, глини, кварцити. Вони залягають у складках фундаменту Східноєвропейської платформи. Породи часто відслонюються у долинах річок. Їх течія стає бурхливою, нагадуючи гірські потоки. Т К Кварцит Глинистий сланець
- 18. Кам'яні могили – виходи кристалічного фундаменту Східноєвропейської платформи на Приазовській височині. Дніпровські пороги, що існували до будівництва Дніпрогесу, являють собою виходи докембрійських порід на земну поверхню. Т К
- 20. Pz К
- 21. Т К
- 24. Псилофіти К Pz
- 25. Клімат раннього палеозою був теплим і вологим. суходіл море К Pz На заході та сході України панувало море. На його дні відкладалися осадові породи.
- 26. суходіл море Силурійські і девонські відклади в долині р. Тирнава К Pz Пісковик На Поліссі після раннього палеозою залишилися відклади пісків та синьої глини; у долині Дністра – вапняків та пісковиків; на лівобережжі Дніпра – глини та вапняків. Вапняк
- 27. Pz К
- 28. К Pz
- 29. К Pz
- 30. К У воді пануючою групою тварин є велетенські хрящові риби – далекі родичі сучасних акул та скатів. Pz
- 31. КЗдобиччю риб ставали ракоподібні та інші риби. Pz
- 32. Акантоди – повністю вимерлий клас невеликих (до 0,5 м) пізньопалеозойських риб. Живилися переважно планктоном. К Pz
- 33. К Клімат пізнього палеозою був теплим та вологим. Тому на суходолі серед рослин панують деревоподібні папороті, хвощі та плавуни. Pz
- 34. Після відмирання давніх папоротей залишилися поклади кам'яного вугілля. Через періодичні наступи моря, вугілля залягає прошарками й перемежоване з морськими відкладами. К Pz Відбитки листків папороті у шарах кам'яного вугілля
- 35. К На суходолі панують велетенські комахи: жуки, метелики, бабки. Нинішнім комахам, як вважають вчені, не вистачає атмосферного кисню, щоб доростати до великих розмірів. Можливо, в пізньому палеозої, його частка в атмосфері була більшою. Pz
- 36. Велетенська бабка меганевра мала розмах крил 75 см! Полювала на рослиноїдних комах, розміром з сучасних голубів. Викопні рештки меганевр були знайдені у 1880 р. у Франції та 1979 р. у Великій Британії. К Pz
- 37. Риба Panderichthys rhombolepis жила 385 млн. років тому. Цілі скелети в лусці знайдені в 1970-х рр. в Латвії У пізньому палеозої почали виходити на суходіл тварини. К Pz
- 38. Риба Tiktaalik roseae жила 380 млн. років тому. Мала деякі риси наземних тварин. Жила на мілководді, виставивши очі, як сучасний крокодил, виглядаючи здобич. Час- від-часу риба виповзала на берег, щоб поживитися. К Pz
- 39. Еріозух – один з пізніх стегоцефалів Пануючим класом тварин суходолу пізнього палеозою були земноводні (амфібії). Перші з них – стегоцефали. Зовні нагадували крокодилів або велетенських саламандр (до 5 м завдовжки). Жили в заболочених лісах, озерах, річках, деякі на узбережжях водойм. К Pz
- 41. - суходіл - море - гори Клімат пізнього палеозою був дуже вологим субтропічним. К Pz Кам'яновугільний період Район Донецького кряжу та північна частина Криму зазнали герцинського горотворення.
- 42. - суходіл - море - гори К Pz Пермський період
- 43. По гірських порід пізнього палеозою належать: сланці, кам'яне вугілля, вапняки, доломіти, різнокольорові глини. К Pz Сланець Кам'яне вугілля Вапняк (мис Тарханкут) Доломіт Глина
- 45. Mz К
- 46. К Mz
- 47. К Mz
- 48. Краєвид мезозою Клімат мезозою був сухим та жарким. Тому вологолюбні папороті вимерли. Їх місце зайняли більш витривалі до посухи голонасінні рослини. К Mz
- 49. Місце земноводних, яким для відкладання ікри була потрібна вода, зайняли плазуни, які відкладали для розмноження яйця, захищені потужною оболонкою. К Mz
- 50. Листозаври Панівною групою плазунів мезозою стали динозаври (з грецької deinos — страшний и saurus — ящірка). Вони завоювали усі сфери життя… К Mz
- 51. Диплодок Сушу… К Mz Диплодок – найбільший з динозаврів. Досягав довжини в 30 м та маси 20 т!
- 54. Птеродактиль К Mz Частина динозаврів піднялося в повітря. Їх передні кінцівці з'єднувалися з боками шкіряною складкою – крилами.
- 55. Рамфоринх Розмах крил літаючих динозаврів становив від 7-8 см до 15 м! Деякі мали довгий хвіст. Часто жили біля водойм, тому харчувалися рибою, а дрібні види – комахами. К Mz
- 56. Птеранодон та тилозавр Частина динозаврів повернулися в воду. Їх кінцівці перетворилися в ласти. К Mz
- 57. Іхтіозаври Іхтіозаври (з латини – рибоящер) мали рибоподібне тіло довжиною до 15 м. К Mz
- 58. Археоптерикс К Mz В юрському періоді з'явилися перші птахи – археоптерикси. Вони мали розмір з сороку: важили до 300 г, мали довжину тіла до 45 см. У своїй будові поєднували як ознаки ящірки, так і птаха.
- 59. Відбиток археоптерикса К Mz Археоптерикс літав погано: залазив на дерева та, стрибаючи з них, планував. Був теплокровним, про що свідчать наявні у знайденому відбитку пір'я.
- 60. Аммоніт Белемніт К Mz У морях жили велетенські головоногі молюски: аммоніти (до 2 м) та белемніти. Внутрішні скелети останніх (довжиною до 40 см) називають “чортів палець”.
- 61. - суходіл - море - гори Юрський період К Mz У тріасовому та юрський періодах територія України (окрім Українського щита) була вкрита морем. Гори на місці Донецького кряжу та на півночі Криму зруйнувалися.
- 62. Виходи вапняків. Айпетринська яйла К Mz Кримські вапняки На дні юрського та тріасового моря відкладалися вапняки та піски.
- 63. Вапняки Криму. Головне пасмо К Mz Карст у вапняках Криму
- 64. Карадаг – згаслий вулкан юрського періоду К Mz В юрський період на місті сучасних Кримських гір почався вулканізм. Так виник єдиний в Європі юрський вулкан – Карадаг.
- 65. Крейдовий період - суходіл - море - гори К Mz У крейдовий період площа морів не зменшилась. На дні нашаровувалися товщі осадових порід. У Донецько-Дніпровській западині сформувалися осадові породи багаті на природний газ та нафту.
- 66. Відслонення крейди Дніпровсько- Донецької западини. Чернігівщина К Mz Крейда У крейдових морях на дні нашаровувалися товщі крейди, глини, мергелів, пісковиків та піску. Мергель Пісок
- 67. Відслонення крейдового віку. Крим К Mz
- 68. Породи крейдового періоду. Карпати, гора Смотрич, масив Чорногора К Mz
- 70. Буровугільний ліс Kz К Клімат кайнозою відзначається похолоданням. Але у палеогеновий та неогеновий період він був ще достатньо теплий та вологим. Голонасінні рослини поступаються квітковим (покритонасінним).
- 71. Краєвид міоцену (раннього неогену) К Kz Холоднокровні мезозойські плазуни динозаври вимирають. Панівне положення на Землі займають теплокровні тварини: птахи та ссавці.
- 72. - суходіл - море - гори Породи кайнозойської ери вкривають значні площі поверхні України. Це вапняки, піски, глини. К Kz
- 73. - суходіл - море - гори К Kz У неогеновий період моря почали відступати. Після них лишилися відклади солей, вапняків, пісків, глин. Карпати та Кримські гори зазнали альпійського горотворення.
- 74. Виходи солі. Солотвино, Закарпатська обл. К Kz Сіль з Солотвино
- 75. Кайнозойські відклади на Подільській височині (Товтра Устянська) К Kz
- 76. Береговий риф. Товтри в долині р.Смотрич К Kz
- 77. Буровугільний кар'єр К Kz Після відмирання палеогенових буровугільних лісів на Придніпровській височині лишилися значні нашарування бурого вугілля. Буре вугілля
- 78. Відклади четвертинного періоду несуть ознаки різкого похолодання клімату. Моря відступили. З чотирьох льодовиків до України дійшли два. Максимальне – Дніпровське зледеніння. К Kz
- 79. Морена давнього льодовика Про Дніпровське зледеніння свідчить морена – льодовикові відклади. Це перемішані грубо обточені валуни, галька, пісок, глина. Талі води льодовика принесли піски. К Kz
- 80. Товща лесу в Дніпропетровській області У льодовикові періоди під впливом льодовиків, води та вітру сформувалася особлива гірська порода – лес. Це порожниста, сіро- жовтого кольору, пилувата порода. Найбільш потужні шари лесу знаходяться у западинах (35-40 м). На лесі сформувалися українські чорноземи. К Kz
- 81. Мамонт Льодовик знищив теплолюбну флору та фауну. Їх місце зайняли представники “мамонтової фауни”: мамонти… К Kz
- 83. Шаблезубий тигр та його череп … шаблезубі тигри… К Kz
- 85. Первісна людина В антропогеновому періоді близько 2,5 млн. років тому з'явилася людина. К Kz