ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo
Іван Малкович за Самуїлом Маршаком
Переклад з російської
Жив собі роззява —
ліві двері — справа.
Зранку він хутенько встав,
піджака вдягати став,
Шусть руками в рукави —
з'ясувалось, то штани.
Отакий роззява —
ліві двері — справа!
Вбрав сорочку він. Однак
всі кричать йому: не так!
Одягнув пальто. Проте
знов кричать йому: не те!
Отакий роззява —
ліві двері — справа!
Поспішаючи в дорогу,
рукавичку взув на ногу.
Ну, а замість капелюха
натягнув відро на вуха.
Отакий роззява —
ліві двері — справа!
Трамваєм тридцять третім
він їхав на вокзал,
і, двері відчинивши,
до водія сказав:
«Шановний трам-тарам-пам-пам,
я щось хотів сказати вам…
Я сів не в той… Мені… а-яй!
Трамвай негайно на вокзал!»
Водій перелякався
і на вокзал подався.
Отакий роззява —
ліві двері — справа!
Ось біжить він до кав'ярні,
щоб квитки купити гарні.
Далі — гляньте на роззяву —
мчить купляти в касі… каву!!!
Вибіг він аж на перон.
Там — відчеплений вагон.
Пан роззява в нього вліз,
сім валіз туди заніс,
примостився під вікном,
та й заснув солодким сном.
З ранку — гульк! «Егей! — гукає. —
Що за станція?» — питає.
Чемний голос відповів:
— То є славне місто Львів!.
Ще поспав. Аж сходить сонце.
Знов поглянув у віконце,
Бачить — знов стоїть вокзал,
здивувався і сказав:
— Що за місто?… Це Болехів,
Коломия чи Радехів?
Чемний голос відповів:
— То є славне місто Львів!
Ще собі поспав з годинку,
знов поглянув на зупинку,
Бачить — знов якийсь вокзал,
здивувався і сказав:
— Що за станція цікава —
Київ, Зміїв чи Полтава?
Чемний голос відповів:
— То є славне місто Львів!.
Тут він крикнув:
— Що за жарти?! Жартувати так
не варто!.
Вчора я у Львові сів,
а приїхав знов у Львів?..
Отакий роззява —
ліві двері справа!

More Related Content

презентація "Отакий роззява"

  • 1. Іван Малкович за Самуїлом Маршаком Переклад з російської
  • 2. Жив собі роззява — ліві двері — справа. Зранку він хутенько встав, піджака вдягати став, Шусть руками в рукави — з'ясувалось, то штани. Отакий роззява — ліві двері — справа! Вбрав сорочку він. Однак всі кричать йому: не так! Одягнув пальто. Проте знов кричать йому: не те! Отакий роззява — ліві двері — справа! Поспішаючи в дорогу, рукавичку взув на ногу. Ну, а замість капелюха натягнув відро на вуха. Отакий роззява — ліві двері — справа! Трамваєм тридцять третім він їхав на вокзал, і, двері відчинивши, до водія сказав: «Шановний трам-тарам-пам-пам, я щось хотів сказати вам… Я сів не в той… Мені… а-яй! Трамвай негайно на вокзал!» Водій перелякався і на вокзал подався.
  • 3. Отакий роззява — ліві двері — справа! Ось біжить він до кав'ярні, щоб квитки купити гарні. Далі — гляньте на роззяву — мчить купляти в касі… каву!!! Вибіг він аж на перон. Там — відчеплений вагон. Пан роззява в нього вліз, сім валіз туди заніс, примостився під вікном, та й заснув солодким сном. З ранку — гульк! «Егей! — гукає. — Що за станція?» — питає.
  • 4. Чемний голос відповів: — То є славне місто Львів!. Ще поспав. Аж сходить сонце. Знов поглянув у віконце, Бачить — знов стоїть вокзал, здивувався і сказав: — Що за місто?… Це Болехів, Коломия чи Радехів? Чемний голос відповів: — То є славне місто Львів! Ще собі поспав з годинку, знов поглянув на зупинку,
  • 5. Бачить — знов якийсь вокзал, здивувався і сказав: — Що за станція цікава — Київ, Зміїв чи Полтава? Чемний голос відповів: — То є славне місто Львів!. Тут він крикнув: — Що за жарти?! Жартувати так не варто!. Вчора я у Львові сів, а приїхав знов у Львів?.. Отакий роззява — ліві двері справа!