ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo
Руйнівна робота моря
Роль морів та океанів у формуванні земної кори й утворенні різних корисних
копалин надзвичайно велика. Не менше як
70-80% всіх осадових порід на Землі мають
морськеабо прибережне походження. І це не
дивно, через те що більша частина продуктів
руйнування континентів у кінцевому
рахунку потрапляє в оточуючі їх моря.
Руйнування берегів морем здійснюється в результаті
Ці фактори зазвичай діють разом, що значно підсилює руйнівну роботу моря.
1. Гідравлічна робота води
Руйнівна роботаморя зосереджена у береговій смузі і здійснюється морським
прибоєм. Якщо берег високий і крутий, то у нижній його частині хвилі виробляють
заглибину – хвилеприбійну нішу. Гірські породи, що розташовані над нішею,
згодом під впливом власної ваги обвалюються і
руйнуються прибоєм до стану гальки і піску.
В результаті обробки берега хвилями
утворюється підмитий або крутий береговий обрив
– абразійний уступ. Такий обрив, створений морем,
ще називається клиффом. Примикаючий до його
підніжжя вирівняний пологопохилий майданчик
називається абразіонною терасою.
Ударів уламками гірських
порід, що захоплюються
хвилями
Гідравлічного удару самої води Хімічної дії води
2. Хімічна дія
Гірські породи, що утворюють морські береги, руйнуються під дією хімічних
процесів – вилуговування, розчинення. Вода, що потрапляє на поверхню породи або
у тріщину, починає її розчиняти. Чим більше тріщина, тим більша площа піддається
розчиненню. Перш за все цьому
піддаються карбонатні породи – вапняки,
доломіти, мармур. Помітній розчинній дії
морської води піддаються також лужні
базальти (сполуки, що містять лужні
метали), силікатна ж частина порід
залишається майже не змінною. Поверхня
базальтів набуває сильно роз’їдений
вигляд.
3. Удари уламками гірських порід
Під час штормів ударна сила хвиль найсильніша біля крутих берегів. Численні
удари хвиль утворюють у березі ніші. Згодом частина берега, що нависає над нею,
обвалюється. Хвилі підхоплюють уламки і бомбардують ниминовоутворенийуступ,
руйнуючи його з ще більшою силою. Берег поступово відступає углиб суходолу, а
великі уламки порід подрібнюються.
Комплекс руйнівної роботи, вироблений водами Світового океану
називається абразією.
Абразія
Це процес руйнування берегів і
знесення гірських порід у береговій
зоні водойм хвилями і прибоєм.
Швидкість абразії залежить від
геологічної будови берегів та сили
прибою; крім того, вона зростає,
якщо піднімається рівень моря або опускається узбережжя шириною кілька метрів.
Виділяють механічну (основну), хімічну та термічну абразію.
Механічна абразія відбувається під дією механічного удару хвиль і уламків,
що вони несуть.
Хімічна абразія - це руйнування берегів, складених розчинними породами
(карбонатами, сульфатами, галогенідами). Під дією солей, вуглекислого газу, що
містяться в хімічно агресивною морській воді, відбувається розчинення і
вилуговування порід.
Термічна абразія має місце
в основномув полярних зонах на
берегах морів, складених
пухкими багаторічномерзлими
породами або льодом. Тут берег
руйнується не лише під дією
механічної енергії хвиль, але й в
результаті того, що температура
морської води вище температури мерзлих порід, і останні розморожуються,
розрихлюються і легше руйнуються.
Хімічна та термічна абразія завжди супроводжуються механічною, яка в
кінцевому рахунку є основною. Абразія відбувається найінтенсивніше на тих
узбережжях, де є крутий підводний схил. Тоді хвилі підходять до берега, не
витративши своєї енергії, як це відбувається при перекиданні хвиль на мілинних
берегах, і вся кінетична енергія хвиль йде на руйнування берега.
Максимальною швидкість руйнування берега буває там, де складові його
породи падають у бік материка, мінімальна швидкість руйнування характерна для
берегів, складених пластами гірських порід, моноклинально нахиленими в бік моря.
У тому випадку, коли пласти гірських порід залягають горизонтально, швидкість їх
руйнування буде середньою.
Акумулятивна робота моря
В результаті хвилевої діяльності і вздовж берегових течій утворюються різні
акумулятивні форми. Серед них є бари – акумулятивні форми, що простягаються
вздовж берега. Нерідко вони бувають досить довгими.
Коси – форми, що утворюються, наростаючи від берега. Вони також бувають
великими. Так, Бердянська коса має довжину 23 км, а Тендрівська – більше 90 км.
Пересипи – відділяють лимани від моря. Перейми з’єднують острови з берегами.
На узбережжях морів нерідко утворюються акумулятивні тераси. Вони
простежуються також вздовж Чорного та Азовського морів, а утворились в кінці
кайнозойської ери.
Цунамі
Цунамі — хвилі, довжиною
більше 500м, які утворюються в морі
чи в океані зазвичай внаслідок
землетрусів й охоплюють усю товщу
води. На глибокій воді цунамі
поширюється зі швидкістю кількасот
кілометрів на годину й зазнає
незначних втрат енергії.
Головна відмінність цунамі від інших видів хвиль на воді полягає в тому, що
рухається вся товща води, а не лише приповерховий шар. У морі, на великій глибині
цунамі не становлять загрози для судноплавства, їх можна навіть не помітити.
Однак біля берега, коли глибина поступово зменшується, цунамі уповільнюється, а
висота хвилі зростає, вона перетворюється на рухому стіну води. Під час виходу на
мілину біля берега її висота може сягнути десятків метрів. Крім того, хвиля, що йде
під кутом до берега, уповільнюється нерівномірно і має тенденцію розвертатися до
берега.
Землетруси самі по собі достатньо руйнівні і жахливі, але їх наслідки лише
посилюються величезними хвилями цунамі, які можуть слідувати за масивним
хвилюванням на дні океану. Часто, у прибережних жителів є лише хвилини, щоб
втекти до піднесеності, і будь-яка затримка може викликати колосальні жертви.
Проект підготували
учениці 5-Б класу:
Курмоярцева Олександра і Підгорна Ірина

More Related Content

Руйнівна робота моря

  • 1. Руйнівна робота моря Роль морів та океанів у формуванні земної кори й утворенні різних корисних копалин надзвичайно велика. Не менше як 70-80% всіх осадових порід на Землі мають морськеабо прибережне походження. І це не дивно, через те що більша частина продуктів руйнування континентів у кінцевому рахунку потрапляє в оточуючі їх моря. Руйнування берегів морем здійснюється в результаті Ці фактори зазвичай діють разом, що значно підсилює руйнівну роботу моря. 1. Гідравлічна робота води Руйнівна роботаморя зосереджена у береговій смузі і здійснюється морським прибоєм. Якщо берег високий і крутий, то у нижній його частині хвилі виробляють заглибину – хвилеприбійну нішу. Гірські породи, що розташовані над нішею, згодом під впливом власної ваги обвалюються і руйнуються прибоєм до стану гальки і піску. В результаті обробки берега хвилями утворюється підмитий або крутий береговий обрив – абразійний уступ. Такий обрив, створений морем, ще називається клиффом. Примикаючий до його підніжжя вирівняний пологопохилий майданчик називається абразіонною терасою. Ударів уламками гірських порід, що захоплюються хвилями Гідравлічного удару самої води Хімічної дії води
  • 2. 2. Хімічна дія Гірські породи, що утворюють морські береги, руйнуються під дією хімічних процесів – вилуговування, розчинення. Вода, що потрапляє на поверхню породи або у тріщину, починає її розчиняти. Чим більше тріщина, тим більша площа піддається розчиненню. Перш за все цьому піддаються карбонатні породи – вапняки, доломіти, мармур. Помітній розчинній дії морської води піддаються також лужні базальти (сполуки, що містять лужні метали), силікатна ж частина порід залишається майже не змінною. Поверхня базальтів набуває сильно роз’їдений вигляд. 3. Удари уламками гірських порід Під час штормів ударна сила хвиль найсильніша біля крутих берегів. Численні удари хвиль утворюють у березі ніші. Згодом частина берега, що нависає над нею, обвалюється. Хвилі підхоплюють уламки і бомбардують ниминовоутворенийуступ, руйнуючи його з ще більшою силою. Берег поступово відступає углиб суходолу, а великі уламки порід подрібнюються. Комплекс руйнівної роботи, вироблений водами Світового океану називається абразією. Абразія Це процес руйнування берегів і знесення гірських порід у береговій зоні водойм хвилями і прибоєм. Швидкість абразії залежить від геологічної будови берегів та сили прибою; крім того, вона зростає, якщо піднімається рівень моря або опускається узбережжя шириною кілька метрів. Виділяють механічну (основну), хімічну та термічну абразію.
  • 3. Механічна абразія відбувається під дією механічного удару хвиль і уламків, що вони несуть. Хімічна абразія - це руйнування берегів, складених розчинними породами (карбонатами, сульфатами, галогенідами). Під дією солей, вуглекислого газу, що містяться в хімічно агресивною морській воді, відбувається розчинення і вилуговування порід. Термічна абразія має місце в основномув полярних зонах на берегах морів, складених пухкими багаторічномерзлими породами або льодом. Тут берег руйнується не лише під дією механічної енергії хвиль, але й в результаті того, що температура морської води вище температури мерзлих порід, і останні розморожуються, розрихлюються і легше руйнуються. Хімічна та термічна абразія завжди супроводжуються механічною, яка в кінцевому рахунку є основною. Абразія відбувається найінтенсивніше на тих узбережжях, де є крутий підводний схил. Тоді хвилі підходять до берега, не витративши своєї енергії, як це відбувається при перекиданні хвиль на мілинних берегах, і вся кінетична енергія хвиль йде на руйнування берега. Максимальною швидкість руйнування берега буває там, де складові його породи падають у бік материка, мінімальна швидкість руйнування характерна для берегів, складених пластами гірських порід, моноклинально нахиленими в бік моря. У тому випадку, коли пласти гірських порід залягають горизонтально, швидкість їх руйнування буде середньою. Акумулятивна робота моря В результаті хвилевої діяльності і вздовж берегових течій утворюються різні акумулятивні форми. Серед них є бари – акумулятивні форми, що простягаються вздовж берега. Нерідко вони бувають досить довгими.
  • 4. Коси – форми, що утворюються, наростаючи від берега. Вони також бувають великими. Так, Бердянська коса має довжину 23 км, а Тендрівська – більше 90 км. Пересипи – відділяють лимани від моря. Перейми з’єднують острови з берегами. На узбережжях морів нерідко утворюються акумулятивні тераси. Вони простежуються також вздовж Чорного та Азовського морів, а утворились в кінці кайнозойської ери. Цунамі Цунамі — хвилі, довжиною більше 500м, які утворюються в морі чи в океані зазвичай внаслідок землетрусів й охоплюють усю товщу води. На глибокій воді цунамі поширюється зі швидкістю кількасот кілометрів на годину й зазнає незначних втрат енергії. Головна відмінність цунамі від інших видів хвиль на воді полягає в тому, що рухається вся товща води, а не лише приповерховий шар. У морі, на великій глибині цунамі не становлять загрози для судноплавства, їх можна навіть не помітити. Однак біля берега, коли глибина поступово зменшується, цунамі уповільнюється, а висота хвилі зростає, вона перетворюється на рухому стіну води. Під час виходу на мілину біля берега її висота може сягнути десятків метрів. Крім того, хвиля, що йде під кутом до берега, уповільнюється нерівномірно і має тенденцію розвертатися до берега. Землетруси самі по собі достатньо руйнівні і жахливі, але їх наслідки лише посилюються величезними хвилями цунамі, які можуть слідувати за масивним хвилюванням на дні океану. Часто, у прибережних жителів є лише хвилини, щоб втекти до піднесеності, і будь-яка затримка може викликати колосальні жертви. Проект підготували учениці 5-Б класу: Курмоярцева Олександра і Підгорна Ірина