ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo
Дистанційне навчання як інноваційна форма освіти
Наслідком бурхливого розвитку інформатизації суспільства, постійного
зниження вартості послуг на використання глобальної мережі Internet та суттєве
поглиблення процесів упровадження інформаційних технологій в освітню
практику стала поява дистанційного навчання як найбільш перспективної,
гуманістичної, інтегральної і орієнтованої на індивідуалізацію форми
освітнього процесу.
Дистанційне навчання представляє собою нову організацію освіти, що
ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів отримання знань,
так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на
принципах самоосвіти. Воно призначене для широких верств населення
незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання та стану
здоров’я. Дистанційне навчання дає змогу впроваджувати інтерактивні
технології викладання матеріалу, здобувати повноцінну освіту або підвищувати
кваліфікацію і має такі переваги, як гнучкість, актуальність, зручність,
модульність, економічна ефективність, інтерактивність, відсутність
географічних кордонів для здобуття освіти.
Гнучкість дистанційного навчання полягає у можливості викладання
матеріалу курсу з урахуванням підготовки та здібностей учнів. Це досягається
створенням альтернативних сайтів (блогів) для одержання більш детальної або
додаткової інформації із складних тем, або низки питань-підказок.
Актуальність дистанційного навчання проявляється у можливості
упровадження новітніх педагогічних, психологічних і методологічних розробок
з розбиттям матеріалу на окремі функціонально завершені модулі (теми), які
вивчаються у міру засвоєння і відповідають здібностям окремого учня або
групи учнів.
При дистанційному навчанні змінюється роль і вимоги до педагогів.
Теоретичний матеріал складає лише невелику частку учбового процесу.
Основне завдання – зорієнтувати учнів на творчий пошук інформації, уміння
самостійно набувати необхідні знання і застосовувати їх у вирішенні
практичних завдань з використанням сучасних технологій.
Педагоги-куратори дистанційного навчання повинні володіти сучасними
педагогічними та інформаційними технологіями. Завдяки таким засобам
дистанційного навчання, як дискусійні форуми, електронні обговорення
засвоєного матеріалу створюється нове навчальне середовище, в якому учні
почувають себе невід’ємною частиною колективу, що посилює мотивацію до
навчання. У свою чергу, педагоги повинні володіти методами створення і
підтримки такого навчального середовища, розробляти стратегії активної
взаємодії між учасниками навчального процесу, підвищувати творчу активність
учнів і власну кваліфікацію.
Широкий доступ учнів до освітніх ресурсів, не обмежені часом та
відстанню можливості працювати з електронними варіантами програмно-
методичного забезпечення по тим чи іншим дисциплінам формують
відповідний рівень предметного діалогу «вчитель-учень». У зв’язку із цим,
новою функцією викладача є пошук діалогових комунікацій, що підвищують
мотивацію навчання, сприяють розвитку пізнавальних інтересів учнів.
Для того, щоб навчання було максимально ефективним, його потрібно
правильно організувати за допомогою системи обов’язкових організаційних
заходів. По-перше, необхідно встановити рівень базових знань з дисципліни у
кожного учня (вхідний контроль), а також виявити їх індивідуальні дані –
інтереси, потреби, ціннісні орієнтації. По-друге, з урахуванням мети і завдань
навчальної дисципліни, а також результатів аналізу інформації про ціннісні
орієнтації учнів, що була отримана на попередньому організаційному етапі,
сформувати для учнів пакет навчально-методичного забезпечення в
електронному вигляді. По-третє, ознайомити учнів з наявними навчально-
методичними матеріалами, надати рекомендації щодо організації та методики
роботи з різними складовими цього пакету, а також конкретну інформацію про
доступ до інших сайтів, зміст яких буде корисним при самостійній навчально-
пізнавальній роботі. Крім того, необхідно довести до відома учнів заплановані
контрольні заходи, пояснити, у якій формі вони будуть проводитись, надати
критерії оцінки знань.
Запровадження в навчальний процес нових технологій навчання значно
підвищує відповідальність педагога за якість навчально-методичних матеріалів,
зміст яких потребує постійного поновлення і вдосконалення, а досвід
традиційної організації навчального процесу – адаптації до нової системи
комунікацій між вчителем і учнем. Застосування автоматизованих систем
контролю знань, консультування і навчання за допомогою комп’ютерних
технологій дозволяє істотно скоротити витрати часу вчителя на етапах
контролю знань, зробити процес навчання більш яскравим і привабливим. За
таких умов педагог виступає не тільки розробником електронного варіанту
навчально-методичного забезпечення своєї дисципліни, а і керівником
пізнавальних процесів. Оперативний зворотній зв'язок з учнем здійснюється за
допомогою результатів тестової перевірки знань, що не тільки дає інформацію
про успішність і рівень досягнень кожного окремого учня, а і ставить перед
педагогом нові методичні задачі. Для переважної більшості педагогів, що
спеціалізуються з дисциплін, не пов’язаних з інформаційними технологіями,
актуальною залишається проблема розробки технічних та програмних засобів, а
також адаптація традиційних освітніх ресурсів до нових технологій.
Незважаючи на те, що технологічна основа навчального процесу у школі,
у тому числі і сучасні інформаційні технології, швидко розвиваються, до цього
часу не існує єдиної системи навчального інформаційно-програмного
середовища. У зв’язку з цим, у більшості випадків комп’ютерне забезпечення
дисциплін розробляється автономно з орієнтацією на конкретну дисципліну та
конкретний навчальний заклад. Як правило, це сукупність програмного,
текстового, методичного, тестового, аудіо та відео супроводу, що практично
дублює інформацію з розділів підручників та попередніх методичних розробок.
Дистанційну освіту забезпечують телевізійна, мережна та кейс
технологія. Телевізійна технологія у більшій мірі має інформативний характер,
однак з її допомогою процесом навчання можна одночасно охопити велику
кількість населення. Мережна технологія – це використання засобів
віддаленого доступу для одержання потрібної навчальної інформації,
проведення контролю знань та індивідуальних консультацій з викладачами. Ця
технологія значно ефективніша за традиційну тому, що вона орієнтується на
індивідуалізацію навчання. Кейс технологія полягає у видачі портфеля з
повним набором навчально-методичних матеріалів із кожної дисципліни.
Інформація подається як у вигляді книжок, чи методичних вказівок, так і
на CD-дисках, аудіо- та відеокасетах, у вигляді мультимедійних програм.
Отже, перевагами дистанційної технології навчання є: доступність до
більшого обсягу матеріалу через бібліотеки мереж; можливість роз’яснення
незрозумілих тем як викладачем, так і іншими учнями (проведення відео
конференцій, електронних обговорень тощо).
Застосування сучасних комп’ютерних і телекомунікаційних технологій в
навчальному процесі не тільки створює умови для більш ефективної
самостійної роботи учнів, сприяє індивідуалізації процесу підготовки фахівців,
а і суттєво змінює форми і зміст комунікацій між педагогом і учнем. За
допомогою комп’ютерних технологій прямий і зворотній зв'язок «вчитель-
учень» стає більш інтенсивним і активним.

More Related Content

Дистанційне навчання як інноваційна форма освіти

  • 1. Дистанційне навчання як інноваційна форма освіти Наслідком бурхливого розвитку інформатизації суспільства, постійного зниження вартості послуг на використання глобальної мережі Internet та суттєве поглиблення процесів упровадження інформаційних технологій в освітню практику стала поява дистанційного навчання як найбільш перспективної, гуманістичної, інтегральної і орієнтованої на індивідуалізацію форми освітнього процесу. Дистанційне навчання представляє собою нову організацію освіти, що ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів отримання знань, так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самоосвіти. Воно призначене для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання та стану здоров’я. Дистанційне навчання дає змогу впроваджувати інтерактивні технології викладання матеріалу, здобувати повноцінну освіту або підвищувати кваліфікацію і має такі переваги, як гнучкість, актуальність, зручність, модульність, економічна ефективність, інтерактивність, відсутність географічних кордонів для здобуття освіти. Гнучкість дистанційного навчання полягає у можливості викладання матеріалу курсу з урахуванням підготовки та здібностей учнів. Це досягається створенням альтернативних сайтів (блогів) для одержання більш детальної або додаткової інформації із складних тем, або низки питань-підказок. Актуальність дистанційного навчання проявляється у можливості упровадження новітніх педагогічних, психологічних і методологічних розробок з розбиттям матеріалу на окремі функціонально завершені модулі (теми), які вивчаються у міру засвоєння і відповідають здібностям окремого учня або групи учнів. При дистанційному навчанні змінюється роль і вимоги до педагогів. Теоретичний матеріал складає лише невелику частку учбового процесу. Основне завдання – зорієнтувати учнів на творчий пошук інформації, уміння
  • 2. самостійно набувати необхідні знання і застосовувати їх у вирішенні практичних завдань з використанням сучасних технологій. Педагоги-куратори дистанційного навчання повинні володіти сучасними педагогічними та інформаційними технологіями. Завдяки таким засобам дистанційного навчання, як дискусійні форуми, електронні обговорення засвоєного матеріалу створюється нове навчальне середовище, в якому учні почувають себе невід’ємною частиною колективу, що посилює мотивацію до навчання. У свою чергу, педагоги повинні володіти методами створення і підтримки такого навчального середовища, розробляти стратегії активної взаємодії між учасниками навчального процесу, підвищувати творчу активність учнів і власну кваліфікацію. Широкий доступ учнів до освітніх ресурсів, не обмежені часом та відстанню можливості працювати з електронними варіантами програмно- методичного забезпечення по тим чи іншим дисциплінам формують відповідний рівень предметного діалогу «вчитель-учень». У зв’язку із цим, новою функцією викладача є пошук діалогових комунікацій, що підвищують мотивацію навчання, сприяють розвитку пізнавальних інтересів учнів. Для того, щоб навчання було максимально ефективним, його потрібно правильно організувати за допомогою системи обов’язкових організаційних заходів. По-перше, необхідно встановити рівень базових знань з дисципліни у кожного учня (вхідний контроль), а також виявити їх індивідуальні дані – інтереси, потреби, ціннісні орієнтації. По-друге, з урахуванням мети і завдань навчальної дисципліни, а також результатів аналізу інформації про ціннісні орієнтації учнів, що була отримана на попередньому організаційному етапі, сформувати для учнів пакет навчально-методичного забезпечення в електронному вигляді. По-третє, ознайомити учнів з наявними навчально- методичними матеріалами, надати рекомендації щодо організації та методики роботи з різними складовими цього пакету, а також конкретну інформацію про доступ до інших сайтів, зміст яких буде корисним при самостійній навчально- пізнавальній роботі. Крім того, необхідно довести до відома учнів заплановані
  • 3. контрольні заходи, пояснити, у якій формі вони будуть проводитись, надати критерії оцінки знань. Запровадження в навчальний процес нових технологій навчання значно підвищує відповідальність педагога за якість навчально-методичних матеріалів, зміст яких потребує постійного поновлення і вдосконалення, а досвід традиційної організації навчального процесу – адаптації до нової системи комунікацій між вчителем і учнем. Застосування автоматизованих систем контролю знань, консультування і навчання за допомогою комп’ютерних технологій дозволяє істотно скоротити витрати часу вчителя на етапах контролю знань, зробити процес навчання більш яскравим і привабливим. За таких умов педагог виступає не тільки розробником електронного варіанту навчально-методичного забезпечення своєї дисципліни, а і керівником пізнавальних процесів. Оперативний зворотній зв'язок з учнем здійснюється за допомогою результатів тестової перевірки знань, що не тільки дає інформацію про успішність і рівень досягнень кожного окремого учня, а і ставить перед педагогом нові методичні задачі. Для переважної більшості педагогів, що спеціалізуються з дисциплін, не пов’язаних з інформаційними технологіями, актуальною залишається проблема розробки технічних та програмних засобів, а також адаптація традиційних освітніх ресурсів до нових технологій. Незважаючи на те, що технологічна основа навчального процесу у школі, у тому числі і сучасні інформаційні технології, швидко розвиваються, до цього часу не існує єдиної системи навчального інформаційно-програмного середовища. У зв’язку з цим, у більшості випадків комп’ютерне забезпечення дисциплін розробляється автономно з орієнтацією на конкретну дисципліну та конкретний навчальний заклад. Як правило, це сукупність програмного, текстового, методичного, тестового, аудіо та відео супроводу, що практично дублює інформацію з розділів підручників та попередніх методичних розробок. Дистанційну освіту забезпечують телевізійна, мережна та кейс технологія. Телевізійна технологія у більшій мірі має інформативний характер, однак з її допомогою процесом навчання можна одночасно охопити велику кількість населення. Мережна технологія – це використання засобів
  • 4. віддаленого доступу для одержання потрібної навчальної інформації, проведення контролю знань та індивідуальних консультацій з викладачами. Ця технологія значно ефективніша за традиційну тому, що вона орієнтується на індивідуалізацію навчання. Кейс технологія полягає у видачі портфеля з повним набором навчально-методичних матеріалів із кожної дисципліни. Інформація подається як у вигляді книжок, чи методичних вказівок, так і на CD-дисках, аудіо- та відеокасетах, у вигляді мультимедійних програм. Отже, перевагами дистанційної технології навчання є: доступність до більшого обсягу матеріалу через бібліотеки мереж; можливість роз’яснення незрозумілих тем як викладачем, так і іншими учнями (проведення відео конференцій, електронних обговорень тощо). Застосування сучасних комп’ютерних і телекомунікаційних технологій в навчальному процесі не тільки створює умови для більш ефективної самостійної роботи учнів, сприяє індивідуалізації процесу підготовки фахівців, а і суттєво змінює форми і зміст комунікацій між педагогом і учнем. За допомогою комп’ютерних технологій прямий і зворотній зв'язок «вчитель- учень» стає більш інтенсивним і активним.