ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo

Олександр Ілліч Ахієзер

•Download as PPTX, PDF•
•
С
Сергей Хрусталев

Олександр Ілліч Ахієзер

1 of 10
Download to read offline
Олександр Ілліч Ахієзер український фізик - теоретик Комунальний вищий навчальний заклад «Бериславський педагогічний коледж імені В. Ф. Беньковського» Херсонської обласної ради
Народився 31 жовтня 1911 у м. Чериков, нині Могильовської області, Білорусь
Основні дати життя і творчості О. І. Ахієзера • 1929-1934 навчання у Київському політехнічному інституті. • 1936 початок викладацької діяльності в Харківському електротехнічному інституті. • 1936 захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико- математичних наук (Харків, УФТІ). • 1936 - 1990 викладання у Харківському держуніверситеті (ХДУ), доцент ХДУ. • 1938 - 1988 завідувач відділом теоретичної фізики УФТІ (Український фізико- технічний інститут АН УРСР). • 1940 захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора фізико- математичних наук (Харків, УФТІ). • 1940 - 1941 професор, завідувач кафедри теоретичної фізики ХДУ. • 1941 надання наукового звання професора (Харків, ХДУ). • 1945 - 1975 завідувач кафедри теоретичної ядерної фізики у Харківському держуніверситеті. • 1945 нагороджений медаллю «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.». • 1950 присуджена премія АН СССР ім. Л. И. Мандельштама (по фізиці) за шаботу «Некоторые вопросы теории ядра». • 1956 - 1959 заступник директора з наукової роботи Харківського фізико- технічного інституту АН УРСР.
• 1978 присуджена премія імені К.Д. Синельникова АН УРСР за цикл робіт «Высокочастотные релаксационные процессы в магнетиках». • 1986 присуджено почесне звання «Заслужений діяч науки Української РСР». • 1986 присудження Державної премії УРСР в галузі науки і техніки за цикл робіт «Открытие и исследование динамических явлений, связанных с фононными взаимодействиями в магнитных кристаллах». • 1992 обраний в Академію творчості (м. Москва). • 1995 присудження премія ім. М. М. Боголюбова НАН України за цикл робіт «Квантовые и стохастические эволюционные системы в теории возмущений». • 1996 і 1999 нагороджений відзнакою Президента України - орденами «За заслуги» III і II ступенів. • 1998 присуджена Міжнародна премія ім. І. Я. Померанчука (ІТЭФ, Москва). • 2000 присуджена премія ім. А. С. Давидова НАН України за цикл робіт «Взаимодействие частиц высокой энергии с атомными ядрами и кристаллами». • 4 мая 2000 помер у Харкові на 89-у році життя. • 2002 присуджена (посмертно) Державна премія України в галузі науки і техніки за цикл робіт «Эффекты коллективизации состояний и корреляции при диффракции и диффузном рассеянии, каналирование и излучение высокоэнергетических частиц в кристаллах с дефектами».
Протягом 50 років академік О.І. Ахієзер займався педагогічною діяльністю в Харківському державному університеті та інших вищих навчальних закладах. Він створив і протягом 35 років (1940-1975) керував кафедрами теоретичної фізики і теоретичної ядерної фізики ХДУ.
Докторська дисертація присвячена дослідженню взаємодії ультразвуку з кристалами. Механізм поглинання, зумовлений модуляцією енергії квазічастинки зовнішніх полем, має назву «механізм Ахієзера».
Праці О.І. Ахієзера присвячені багатьом розділам сучасної фізики, зокрема ядерній фізиці, квантовій електродинаміці, фізиці елементарних частинок, фізиці плазми, магнітній гідродинаміці, теорії твердого тіла, магнетизму.
О.І. Ахиезер створив школу фізиків-теоретиків (В.Г. Бар’яхтар, Я.Б. Файнберг, Д.В. Волков, С.В. Пелетмінський, А.Г. Ситенко и др.).
«О.І. Ахієзер – уникальне явище в теоретичній фізиці, зокрема у фізиці на Україні, бо він – особистість в науці, яка збагатила її фундаментальними результатами першочергового значення, справжній науковий лідер, вчитель ряду поколінь фізиіов- теоретиків, творець великої та авторитетної теоретичної школи, яка природно продовжила те, що було засновано в Харкові великим Ландау, і вже багато років визначає теоретичний клімат в республіці, високий стандарт досліджень у ційгалузі» В.Г. Бар’яхтар, О.Г. Ситенко, Ю.О. Храмов В.Г. Бар’яхтар, О.Г. Ситенко, Ю.О. Храмов
У 1978 Олександру Іллічу присуджена премія імені К.Д. Синельникова АН УРСР за цикл робіт «Высокочастотные релаксационные процессы в магнетиках». Ахієзер О. І. у Києві на врученні премії АН УРСР

More Related Content

Олександр Ілліч Ахієзер

  • 1. Олександр Ілліч Ахієзер український фізик - теоретик Комунальний вищий навчальний заклад «Бериславський педагогічний коледж імені В. Ф. Беньковського» Херсонської обласної ради
  • 2. Народився 31 жовтня 1911 у м. Чериков, нині Могильовської області, Білорусь
  • 3. Основні дати життя і творчості О. І. Ахієзера • 1929-1934 навчання у Київському політехнічному інституті. • 1936 початок викладацької діяльності в Харківському електротехнічному інституті. • 1936 захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико- математичних наук (Харків, УФТІ). • 1936 - 1990 викладання у Харківському держуніверситеті (ХДУ), доцент ХДУ. • 1938 - 1988 завідувач відділом теоретичної фізики УФТІ (Український фізико- технічний інститут АН УРСР). • 1940 захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора фізико- математичних наук (Харків, УФТІ). • 1940 - 1941 професор, завідувач кафедри теоретичної фізики ХДУ. • 1941 надання наукового звання професора (Харків, ХДУ). • 1945 - 1975 завідувач кафедри теоретичної ядерної фізики у Харківському держуніверситеті. • 1945 нагороджений медаллю «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.». • 1950 присуджена премія АН СССР ім. Л. И. Мандельштама (по фізиці) за шаботу «Некоторые вопросы теории ядра». • 1956 - 1959 заступник директора з наукової роботи Харківського фізико- технічного інституту АН УРСР.
  • 4. • 1978 присуджена премія імені К.Д. Синельникова АН УРСР за цикл робіт «Высокочастотные релаксационные процессы в магнетиках». • 1986 присуджено почесне звання «Заслужений діяч науки Української РСР». • 1986 присудження Державної премії УРСР в галузі науки і техніки за цикл робіт «Открытие и исследование динамических явлений, связанных с фононными взаимодействиями в магнитных кристаллах». • 1992 обраний в Академію творчості (м. Москва). • 1995 присудження премія ім. М. М. Боголюбова НАН України за цикл робіт «Квантовые и стохастические эволюционные системы в теории возмущений». • 1996 і 1999 нагороджений відзнакою Президента України - орденами «За заслуги» III і II ступенів. • 1998 присуджена Міжнародна премія ім. І. Я. Померанчука (ІТЭФ, Москва). • 2000 присуджена премія ім. А. С. Давидова НАН України за цикл робіт «Взаимодействие частиц высокой энергии с атомными ядрами и кристаллами». • 4 мая 2000 помер у Харкові на 89-у році життя. • 2002 присуджена (посмертно) Державна премія України в галузі науки і техніки за цикл робіт «Эффекты коллективизации состояний и корреляции при диффракции и диффузном рассеянии, каналирование и излучение высокоэнергетических частиц в кристаллах с дефектами».
  • 5. Протягом 50 років академік О.І. Ахієзер займався педагогічною діяльністю в Харківському державному університеті та інших вищих навчальних закладах. Він створив і протягом 35 років (1940-1975) керував кафедрами теоретичної фізики і теоретичної ядерної фізики ХДУ.
  • 6. Докторська дисертація присвячена дослідженню взаємодії ультразвуку з кристалами. Механізм поглинання, зумовлений модуляцією енергії квазічастинки зовнішніх полем, має назву «механізм Ахієзера».
  • 7. Праці О.І. Ахієзера присвячені багатьом розділам сучасної фізики, зокрема ядерній фізиці, квантовій електродинаміці, фізиці елементарних частинок, фізиці плазми, магнітній гідродинаміці, теорії твердого тіла, магнетизму.
  • 8. О.І. Ахиезер створив школу фізиків-теоретиків (В.Г. Бар’яхтар, Я.Б. Файнберг, Д.В. Волков, С.В. Пелетмінський, А.Г. Ситенко и др.).
  • 9. «О.І. Ахієзер – уникальне явище в теоретичній фізиці, зокрема у фізиці на Україні, бо він – особистість в науці, яка збагатила її фундаментальними результатами першочергового значення, справжній науковий лідер, вчитель ряду поколінь фізиіов- теоретиків, творець великої та авторитетної теоретичної школи, яка природно продовжила те, що було засновано в Харкові великим Ландау, і вже багато років визначає теоретичний клімат в республіці, високий стандарт досліджень у ційгалузі» В.Г. Бар’яхтар, О.Г. Ситенко, Ю.О. Храмов В.Г. Бар’яхтар, О.Г. Ситенко, Ю.О. Храмов
  • 10. У 1978 Олександру Іллічу присуджена премія імені К.Д. Синельникова АН УРСР за цикл робіт «Высокочастотные релаксационные процессы в магнетиках». Ахієзер О. І. у Києві на врученні премії АН УРСР