Однорідні члени речення. Звертання. Вставні слова. Пряма мова
1. Тема
№ 2
Однорідні члени речення Клас 5 Тема
№ 3
Звертання Клас 5
. Усе
,
,
,
,
Чл.реч.
Клична
інтонація
пауза
непоширене – одне слово
поширене – сполучення слів
! (Земле! Яка ти багата!)
, ........... .
................ , , .......... .
................ , .
ТИ
ВИ
ОДНОРІДНІ
Без сполучників
а, але
і , і
і, й, та – один раз
фразеологізм
(ні те ні се)
Усе принишкло
перед грозою: квіти,
трава, дерева.
Ліси, луги,села – все
було залите водою
С або СС, що
називає , до
якої звертаються.
не є
2. Тема № 4 Вставні слова Клас 5 Тема № 5 Пряма мова Діалог Клас 5
Ставлення до джерела повідомлення
Чл. реч
[ , .......] / [ ...., , ....] / [ ........, ]
[ , ......, , ......]
Оцінку вірогідності повідомлюваного: дійсно, безперечно,
безсумнівно, безумовно, звичайно, ймовірно, можливо, мабуть,
либонь, здається, напевне, очевидно, без сумніву.
Почуття:на щастя, на жаль, на сором, як на біду, як на зло, як на
гріх, як навмисне, нівроку, шкода.
Вказівку на джерело повідомлення:кажуть, як кажуть, по-твоєму,
повідомляють, за висловом..., на думку..., на мою думку, по-моєму,
по-нашому.
Послідовність викладу думок:по-перше, по-друге..., з одного
боку, нарешті, між іншим, навпаки, наприклад, отже, словом,
значить, виявляється, зокрема, зрештою, повторюю.
Способи оформлення думок або висловлення:взагалі, власне,
грубо висловлюючись, з дозволу сказати, інакше (коротше) кажучи,
м`яко (між нами, попросту, чесно, грубо) кажучи, можна сказати,
одним словом, признаюсь, смішно сказати, так би мовити.
Ввічливість: вибачте, пробачте, даруйте, будь ласка, дозвольте,
перепрошую, з Вашого дозволу.
Бажання привернути увагу співрозмовника: чуєте, чуєш, дивись,
глянь, бач, погодьтесь, повірте, уявіть собі, майте на увазі, зверніть
увагу, прошу Вас, даруйте.
Не бувають вставними
“П” – слова ,
передані від її імені,
без змін.
А – чия “П”
“ ”Навіть, майже, приблизно, принаймні,
все-таки, якраз, мовби, неначе, нібито,
тож, причому, притому, приблизно,
саме, особливо, тільки, цебто
“П, (! ? ... )” - а.
А : “П (! ? ...)” .
“П, - а, - п (! ?)”.
“П, - а. – П (! ?)”.
А : “П ,(! ?)” – а.
А:
-- П.
-- П.
-- П, - а.
Вставні слова
виражають