Історія сірників
- 1. 1
- 2. Що ми знаємо про сірники? «мокрими» 0,9 метра призвести до вибуху шкідливою для здоров’я 2
- 3. 3
- 4. Перший вогонь був здобутий людиною - тертям двох шматочків дерева, причому деревний пил і тирса нагрівалися настільки сильно, що відбувалося їх самозаймання. 4
- 5. кресало шматком сталі або мідним колчеданом вдаряли об кремінь 5
- 7. сумішшю сірки, бертолетової солі з цукром і каміддю концентровану сульфатну кислоту 7
- 8. сірчистого газу різкий, властивий кислотам запах 8
- 9. 9
- 10. 10
- 11. 11
- 12. 12
- 13. «Потрібно взяти якого-небудь гарячого клею, краще всього гуміарабіку, кинути в нього шматок фосфору і сильно збовтати склянку з клеєм. У гарячому клеї при сильному збовтуванні фосфор розіб'ється на дрібні частинки. Вони так тісно злипаються з клеєм, що утворюється густа рідина білуватого кольору. Далі до цієї суміші потрібно додати дрібно розтертий порошок перекису свинцю. Все це розмішати до тих пір, поки не вийде одноманітна бура маса. Заздалегідь треба приготувати серники, тобто лучинки, кінці яких покриті сірою. Зверху сірку потрібно покрити шаром фосфорної маси. Для цього серники вмочують у приготовлену суміш. Тепер залишається їх висушити. Таким чином виходять сірники. Вони запалюються дуже легко. Їх варто тільки чиркнути об стінку». 13
- 14. 14
- 16. Оксид цинку ZnO, подрібнене скло Наповнювачи: для сниження реакційної здатності, для збільшення сили тертя 16
- 17. Оксид цинку ZnO, подрібнене скло SiO2, крейда CaCO3 Наповнювачі: для сниження реакційної здатності, для збільшення сили тертя 17
- 18. 18