Україна в І світовій війні
- 2. Росія: Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття «ісконно» російські землі- об’єднання “братів русинів”, ліквідація «Українського «П‘ємонту», злиття в «російському морі слов‘янських рік». Контроль Боспору і Дарданелли, Балкани та Східне Середземномор‘я Австро-Угорщина: панування на Волині та Поділлі. Німеччина: захоплення всієї України та поділ її між союзниками. Для України – це братовбивча війна. Українці у складі російської та австро-угорської армій мусили воювати по обидва боки фронту. Характер війни: несправедливий, грабіжницький, імперіалістичний, для українців братовбивчий. Виправдання: визволення «малих народів», Росія історична місія визволення від мусульман святині, Священного Царгорода, Святої Софії та Єрусалима з Гробом Господнім. Плани краПлани країн-учасниць щодо Україн-учасниць щодо України:їни: Українське питання: театр військових дій, найближчий шлях з Німеччини і Ав.-Уг. на Кавказ, Іран, Індію, плацдарм для наступу на Балкани та Туреччину, вугільна, металургійна та продовольча база.
- 3. НАЗВА ГУР (Головна Українська Рада) СВУ (Союз визволення України) ДАТА СТВОРЕН НЯ 1 серпня 1914 р. 4 серпня 1914 р. ЛІДЕРИ К. Левицький, М. Павлик, М. Ганкевич А. Жук, Д. Донцов(стаття «Сучасне політичне становище нації і наші завдання»): , В. Дорошенко – емігранти з Наддніпрянської України ПРОГРАМ А • Підтримка австрійського уряду у війні. • Формування з добровольців “Соколу”, “Січі”, “Пласту”. (М.Галущинський) легіону Українських Січових стрільців. Давали присягу на вірність Україні та імператору. • Співпраця з Німеччиною та Австро-Угорщиною з метою визволення України. • Утворення самостійної української держави у формі конституційної монархії (австрійські Габсбурги). • Заснування демократичного суспільства на основі національної рівності • Організація роботи в таборах військовополонених, домоглися окремих приміщень для українців, поширювали національні газети, журнали, створювали бібліотеки, освітні курси, госпіталі. • Домагалися самостійності української церкви. Політично активні українці в Західній УкраїніПолітично активні українці в Західній Україні
- 4. Суспільний рух в НаддніпрянщиніСуспільний рух в Наддніпрянщині НАЗВА ПРОГРАМА ТУП (Товариство українських поступовців) Підтримка Росії, сподівання на автономію (самоврядування), але пізніше перейшли до нейтральної позиції. УСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія) Не було єдиного погляду на війну. Група на чолі з С. Петлюрою була на боці Росії (“війна до переможного кінця», стаття «Війна і Українці», після війни - автономія у складі Росії.. Група на чолі з В. Винниченком засудила війну. У статті «Відродження нації» автор закликає сподіватися на власні сили, а не на російську «милість» чи німецький «багнет». “Карпато-русский освободительный комитет”(москвофіли) Створений у Києві емігрантами з Галиччини. Підтримка Росії та обєднання всіх українських земель під ії владою. Більшовики - Маніфест ЦК РСДРП “перетворення війни імперіалістичної у війну громадянську”
- 5. Мета Росії: спочатку розбити Ав.-Уг., потім завершити мобілізацію і кинути всі сили на Німеччину, основні війська якої були зосереджені на Західному фронті. Російські війська зайняли Східну Галичину і майже всю Буковину. УСС: 25 28 вересня - бої за Ужоцький перевал, перше збройне зіткнення українського війська з московськими загарбниками від часів битви під Полтавою 1709 року. Галицька битва (18 серпня – 21 вересня 1914 р.)
- 6. Основні битви наОсновні битви на території Українитериторії України «У Галичині.Кавалерист» восени 1914 р. «Бій під Ярославом, Галицький фронт» восени 1914 р. Січові стрільці в окопах під Галичем. 1915 р. «Легіон Українських січових стрільців» 1914 р. Галицька битва (18 серпня – 21 вересня 1914 р.) Російські війська захопили Східну Галичину та Північну Буковину. Було створено генерал- губернаторство «Галицько-Буковинське», на чолі граф Бобринський. Нова адміністрація розділила окуповані території на Львівську, Тернопільську, Перемишльську та Чернівецьку губернії, призначила градоначальників. Галицька битва (18 серпня – 21 вересня 1914 р.) Російські війська захопили Східну Галичину та Північну Буковину. Було створено генерал- губернаторство «Галицько-Буковинське», на чолі граф Бобринський. Нова адміністрація розділила окуповані території на Львівську, Тернопільську, Перемишльську та Чернівецьку губернії, призначила градоначальників.
- 7. Наслідки Галицької битви для українців: - Австро –Угорщина розпочала репресії проти українців, звинувачували у поразці (концтабір Телергоф). - Росія: на захоплених землях створила Галицько- Буковинське генерал-губернаторство, з центром у Чернівцях, (Олексій Бобринський). Закривали газети, журнали, книгарні, видавництва, партій, «Просвіти», українські школи, здійснювала арешти та висилку в Сибір. Митрополита УГКЦ А.Шептицького ув‘язнено в Суздалі (до Лютневої революції) . Це викликало протест кадетів, з гострою критикою такої антицерковної політики виступив у Державній думі П.Мілюков. Це привело до «Європейського скандалу», який засудила Антанта. Д.Дорошенко говорив, що Росія називала українців «мазепинцями», Австро-Угорщина - «москвофілами».
- 8. Горлицький прорив - контрнаступ австрійсько-німецьких військ було зупинено лише восени 1915р. по лінії Кам‘янець-Подільський-Тернопіль- Кременець-Дубно. УСС: квітні бої за гору Маківку; у м. Галич – підняли жовто-блакитний прапор. Один із німецьких генералів сказав про стрільців: «Мої баварці б'ються як леви, а українці – як чорти».
- 9. Наслідки битви: Росія боялася «неблагонадійних» українців у прифронтовій зоні і тому почала їх переселення в Сибір. Відступаючи, російські війська проводили тактику «спаленої землі» ( знищення всього корисного, що може слугувати життєзабезпеченню або існуванню як військ противника, так і цивільного населення — на території, яку може бути зайнято противником. Це знищення запасів харчових продуктів та врожаю, забруднення або отруєння джерел питної води, знищення шляхів та засобів транспорту, техніки, будівель та житла, іноді навіть цілих міст.). Біженці голод, хвороби. Було евакуйовано Київський університет до Саратова, КПІ у Воронеж. Планувалося евакуювати навіть Києво- Печерську лавру.
- 10. Австро-Німецький наступ на Галичині (Горлицький прорив) (1915 р.) Росія залишила Східну Галичину, Північну Буковину ти Волинь. Австро-Німецький наступ на Галичині (Горлицький прорив) (1915 р.) Росія залишила Східну Галичину, Північну Буковину ти Волинь. «Австро-німецькі війська окупували Львів» 1915 р. «Російські війська у Львові та Бучачі» 1915 р. «Російський військовий патруль у Львові» 1915 р.
- 11. «Брусилівський прорив» (22 травня – початок червня 1916р.) Наступальна операція російських військ на Східному фронті під командуванням генерала Брусилова. УСС: серпень-вересень бої за гору Лисоня поблизу Бережан, потрапили в оточення. Знову відвойовано Східну Галичину, Північну Буковину та Волинь. Німці змушені перекинути частину військ із Західного фронту на Схід. Це дало можливість французам та англійцям закріпитись біля р. Соммі і відкинути ворога від Вердена. «Брусилівський прорив» (22 травня – початок червня 1916р.) Наступальна операція російських військ на Східному фронті під командуванням генерала Брусилова. УСС: серпень-вересень бої за гору Лисоня поблизу Бережан, потрапили в оточення. Знову відвойовано Східну Галичину, Північну Буковину та Волинь. Німці змушені перекинути частину військ із Західного фронту на Схід. Це дало можливість французам та англійцям закріпитись біля р. Соммі і відкинути ворога від Вердена. Генерал Олексій Брусилов (1853-1926)
- 12. Новий наступ російських військ (червень 1917 р.), поразка Росії, вона втратила Західні землі України. 3 березня 1918р Росія підписала сепаратний Брестський мир і вийшла з війни. Новий наступ російських військ (червень 1917 р.), поразка Росії, вона втратила Західні землі України. 3 березня 1918р Росія підписала сепаратний Брестський мир і вийшла з війни. «Росіяни в Галичині» 1916 р. «У боях за Галичину» 1916 р. «Вихід Росії з війни»
- 13. Наслідки Першої СвітовоїНаслідки Першої Світової війни для Укравійни для України:їни: