ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo
В:Дітки, сьогоднія хочу запроситивас у казку. Сідайте рівненько і слухайте
тихенько казку «Про неслухняну хмаринку».
Була собіхмаринка гарна і
пустотлива ,і любила вона віх
передражнювати, перекривляти.
Летить вона якось по небу і бачить -
зайчик-вуханьчик. Вона гукає:
«Зайчику!», а зайчикподивився у небо
і побачив великого зайчика з великими
довгимивухами і куцим хвостиком,
образився зайчик:«Не дражнись
,хмаринко, будь-ласка!». Хмаринка засміялась і полетіла далі. Летить вона,
сміється і думає, кого ж мені ще подражнити, а ж бачить цуценятко біжить.
«Привіт, цуценятко!». «Привіт, хмаринко!», песик підніс голову догориі
побачив такого ж песика як і він сам , але чомусь сумного.«Не дражнись, будь-
ласка, хмаринко!»,-сказав песик. А хмаринка посміялась і полетіла далі. І так
вона літала по небу ще довго-довго, івсіх кого зустрічала хмаринка
передражнювала і насміхалася. А згодом
і її вже всі стали називати не хмаринкою,
а то зайчиком, то ведмедиком, то
квіточкою. А вона все кричала: «Ні, я
хмаринка, я хмаринка!».Але ніхто її вже
не чув. Тодіхмаринка дуже образилася,
засмутилася і заплакала.
В:Дітки, скажіть мені ,будь-ласка,
коли хмаринки плачуть, то що буває?
Д:Дощик.
В:А що ж таке дощик?
Д:Це краплинки води.
В:Правильно, а давайте ми зараз нашу хмаринку спробуємо розвеселити, не
дивлячись ,що вона була дуже нечемною. Давайте ми їй розкажемо віршик про
дощик.
Д:Дощик, дощик, ти вже злива,
Плаче груша, плаче слива.
Ти періщить заходився,
Соловейко застудився,
А тепер лежить під пледом
П’є гарячийчай із медом.
В:Молодці, гарно розповіли
віршик, а зараз вставайте на
ніжки, підходьте до мене і ми з
вами трішки відпочинемо і вмиєм
наші личка чистенькою
водичкою.
(Фізхвилинка)
Наберем водичкиз чистої
кринички,
Будемо вмиватись ,будем
промовляти,
Водичко, водичко, умиймоє личко,
Рожеве та біле, мов яблучко спіле.
Хлюп, хлюп ,водиченька,
Хлюп, хлюп на личенько,
І на ручки, і на ніжки. Хлюп, хлюп,
хлюп.
В:А тепер , дітки, я вас запрошую
до нашої дослідницької
лабораторії. А ви знаєте, що це таке
дослідницька лабораторія?
Д:Це місце де проводять досліди.
В: Молодці. Сідайте за столики і зараз ми з вами, за допомогою дослідів,
дізнаємося як утворюється дощ. Перед вами стоять тарілочки з водою. Уявіть
собі, що це не просто вода, а справжня річка чи озеро.Скажіть мені, яка вода у
ваших уявних річках та озерах?
Д: Чиста та прозора.
В:А ще у вас на столах лежать
губки. Якого воникольоруі на
що схожі?
Д:Сині, схожі на хмаринки.
В:Візьміть губку в руки. Яка
вона, важка чи легка?
Д:Легка.
В:Так, поки що вона легка, як хмаринка. А зараз наберіть в губку ось так
трішки води, занурте її у нашу уявну річку. Тепер губка стала важчою?
Д: Так.
В:Тепер стисніть губку. Що ми бачимо?
Д:Іде дощ.
В: Ось так , дітки, малесенькі краплиночкиводи з річок, озер, морів та океанів
випаровуються, підносятьсяв небо і утворюють хмаринки. Коли в хмаринках
стає дуже багато води, як у наших губках, тодівона стає темною, важкою і з неї
починає капати дощик. Скажіть мені, який буває дощик?
Д:Сильний і дрібний.
В:Як називається сильний
дощ?
Д:Злива.
В:Давайте ми з вами ще раз
глянемо на наш дощик. Якщо
водичкау наших річках чиста,
то дощик капає який?
Д: Чистий.
В:Так, молодці. Гляньте, що ще є у нас на столах?
Д:Чорна фарба і пензлик.
В:Давайте ми уявимо ,що це не
фарба, а бруд, яким погані люди
забруднюють водойми. Візьміть
на пензлик трішки цього бруду і
забрудніть свої річки. Якою
стала вода?
Д: Брудною.
В:А тепер зновувізьміть свої
губки-хмаринки і опустіть їх у
нашу уявну річку. Який дощик пішов із цієї хмаринки?
Д:Брудний.
В:Вам приємно буде гуляти
під таким дощем?
Д: Ні.
В:А як ви думаєте, якщо
такий брудний дощик
проллється на овочіта
фрукти, які ростуть в саду та
на городі, їх можна буде
їсти?
(Пролити брудну водуз
губки на муляжі овочівта фруктів)
Д: Ні, томущо вонибудуть
брудні.
В:То який ми можемо зробити
висновок?
Д:Не можна забруднювати
водойми.
В:Молодці, дітки. Ой, ми зовсім
забули про нашу хмаринку, вона
кудись зникла. Ви хочете ,щоб вона знову з’явилась?
Д:Так.
В:А що потрібно для
того ,щоб з’явилась
хмаринка?
Д:Вода.
В:Правильно. Ось у мене
є водичка, але вона не
проста, а чарівна, і вона
допоможенам
відшукати хмаринку.
Якого кольорувода?
Д:Синя.
В: Ось у нас на столі лежить чистий аркуш паперу і губки. Візьміть
губки,легенько вмокніть їх у синю водичкуі повністю зафарбуйте чистий
аркуш.
(Діти зафарбовують аркуш, на якому восковою свічкою нанесено
малюнок)
В: Що з’явилось нааркуші?
Д:Хмаринка і краплинки.
В:Скільки хмаринок?
Д: Одна.
В:А краплинок скільки?
Д:Багато.
В:Давайте порахуємо.
Д:П’ять.
В:Чого більше краплинок чи хмаринок?
Д:Краплинок.
В:Як ви думаєте, хмаринці сподобалосьнаше заняття? Який в неї настрій?Як ви
здогадалися?
Д:Веселий, тому що вона
посміхається.
В:Хмаринці вже час
вирушати далі,тож
давайте ми
попрощаємось з
хмаринкою і нашими
гостями.
Д: Допобачення.

More Related Content

Конспект заняття «Пустотлива хмаринка»

  • 1. В:Дітки, сьогоднія хочу запроситивас у казку. Сідайте рівненько і слухайте тихенько казку «Про неслухняну хмаринку». Була собіхмаринка гарна і пустотлива ,і любила вона віх передражнювати, перекривляти. Летить вона якось по небу і бачить - зайчик-вуханьчик. Вона гукає: «Зайчику!», а зайчикподивився у небо і побачив великого зайчика з великими довгимивухами і куцим хвостиком, образився зайчик:«Не дражнись ,хмаринко, будь-ласка!». Хмаринка засміялась і полетіла далі. Летить вона, сміється і думає, кого ж мені ще подражнити, а ж бачить цуценятко біжить. «Привіт, цуценятко!». «Привіт, хмаринко!», песик підніс голову догориі побачив такого ж песика як і він сам , але чомусь сумного.«Не дражнись, будь- ласка, хмаринко!»,-сказав песик. А хмаринка посміялась і полетіла далі. І так вона літала по небу ще довго-довго, івсіх кого зустрічала хмаринка передражнювала і насміхалася. А згодом і її вже всі стали називати не хмаринкою, а то зайчиком, то ведмедиком, то квіточкою. А вона все кричала: «Ні, я хмаринка, я хмаринка!».Але ніхто її вже не чув. Тодіхмаринка дуже образилася, засмутилася і заплакала. В:Дітки, скажіть мені ,будь-ласка, коли хмаринки плачуть, то що буває? Д:Дощик. В:А що ж таке дощик? Д:Це краплинки води. В:Правильно, а давайте ми зараз нашу хмаринку спробуємо розвеселити, не дивлячись ,що вона була дуже нечемною. Давайте ми їй розкажемо віршик про дощик. Д:Дощик, дощик, ти вже злива, Плаче груша, плаче слива. Ти періщить заходився,
  • 2. Соловейко застудився, А тепер лежить під пледом П’є гарячийчай із медом. В:Молодці, гарно розповіли віршик, а зараз вставайте на ніжки, підходьте до мене і ми з вами трішки відпочинемо і вмиєм наші личка чистенькою водичкою. (Фізхвилинка) Наберем водичкиз чистої кринички, Будемо вмиватись ,будем промовляти, Водичко, водичко, умиймоє личко, Рожеве та біле, мов яблучко спіле. Хлюп, хлюп ,водиченька, Хлюп, хлюп на личенько, І на ручки, і на ніжки. Хлюп, хлюп, хлюп. В:А тепер , дітки, я вас запрошую до нашої дослідницької лабораторії. А ви знаєте, що це таке дослідницька лабораторія? Д:Це місце де проводять досліди.
  • 3. В: Молодці. Сідайте за столики і зараз ми з вами, за допомогою дослідів, дізнаємося як утворюється дощ. Перед вами стоять тарілочки з водою. Уявіть собі, що це не просто вода, а справжня річка чи озеро.Скажіть мені, яка вода у ваших уявних річках та озерах? Д: Чиста та прозора. В:А ще у вас на столах лежать губки. Якого воникольоруі на що схожі? Д:Сині, схожі на хмаринки. В:Візьміть губку в руки. Яка вона, важка чи легка? Д:Легка. В:Так, поки що вона легка, як хмаринка. А зараз наберіть в губку ось так трішки води, занурте її у нашу уявну річку. Тепер губка стала важчою? Д: Так. В:Тепер стисніть губку. Що ми бачимо? Д:Іде дощ. В: Ось так , дітки, малесенькі краплиночкиводи з річок, озер, морів та океанів випаровуються, підносятьсяв небо і утворюють хмаринки. Коли в хмаринках стає дуже багато води, як у наших губках, тодівона стає темною, важкою і з неї починає капати дощик. Скажіть мені, який буває дощик? Д:Сильний і дрібний. В:Як називається сильний дощ? Д:Злива. В:Давайте ми з вами ще раз глянемо на наш дощик. Якщо водичкау наших річках чиста, то дощик капає який? Д: Чистий.
  • 4. В:Так, молодці. Гляньте, що ще є у нас на столах? Д:Чорна фарба і пензлик. В:Давайте ми уявимо ,що це не фарба, а бруд, яким погані люди забруднюють водойми. Візьміть на пензлик трішки цього бруду і забрудніть свої річки. Якою стала вода? Д: Брудною. В:А тепер зновувізьміть свої губки-хмаринки і опустіть їх у нашу уявну річку. Який дощик пішов із цієї хмаринки? Д:Брудний. В:Вам приємно буде гуляти під таким дощем? Д: Ні. В:А як ви думаєте, якщо такий брудний дощик проллється на овочіта фрукти, які ростуть в саду та на городі, їх можна буде їсти? (Пролити брудну водуз губки на муляжі овочівта фруктів) Д: Ні, томущо вонибудуть брудні. В:То який ми можемо зробити висновок? Д:Не можна забруднювати водойми. В:Молодці, дітки. Ой, ми зовсім забули про нашу хмаринку, вона
  • 5. кудись зникла. Ви хочете ,щоб вона знову з’явилась? Д:Так. В:А що потрібно для того ,щоб з’явилась хмаринка? Д:Вода. В:Правильно. Ось у мене є водичка, але вона не проста, а чарівна, і вона допоможенам відшукати хмаринку. Якого кольорувода? Д:Синя. В: Ось у нас на столі лежить чистий аркуш паперу і губки. Візьміть губки,легенько вмокніть їх у синю водичкуі повністю зафарбуйте чистий аркуш. (Діти зафарбовують аркуш, на якому восковою свічкою нанесено малюнок) В: Що з’явилось нааркуші? Д:Хмаринка і краплинки. В:Скільки хмаринок? Д: Одна. В:А краплинок скільки? Д:Багато. В:Давайте порахуємо. Д:П’ять. В:Чого більше краплинок чи хмаринок? Д:Краплинок.
  • 6. В:Як ви думаєте, хмаринці сподобалосьнаше заняття? Який в неї настрій?Як ви здогадалися? Д:Веселий, тому що вона посміхається. В:Хмаринці вже час вирушати далі,тож давайте ми попрощаємось з хмаринкою і нашими гостями. Д: Допобачення.