ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo
Порівняльний аналіз енергетичного потенціалу ґрунтів різних типів лісівКваліфікаційна робота на здобуття академічного звання  бакалавра екології Красієва Олександра Борисовича      Науковий керівник:      канд. біол. наук, доцентВишенськаІ.Г.Київ-2011
АктуальністьОцінкаенергетичногопотенціалуґрунтів в наш час стає все більшактуальнішою, щопов’язано як іззагальнимиекологічними проблемами, так ізконкретнимипрактичнимизавданнямизбереження та відновленняродючостіґрунтів.Ґрунтивиконуютьзагальнопланетарну роль акумулятораорганічноїречовини та енергії, що у нійзосереджена,  тим самим підтримуючисталістьбіосфери.  Гумусовіречовини,  якінакопичуються у ґрунтахвпродовжтривалогоперіоду, як ііншіорганічніджерелаенергіїЗемлі, єважливимприродним ресурсом.
Мета        Метою роботи є дослідження та порівняння розподілу запасів енергії в ґрунтах різних типів лісів, залежно від  глибини, шляхом визначення кількості органічної речовини  за вмістом золи у ґрунті.
Завдання1. Відібрати пробиґрунту на ділянкахз метою подальшогоїїдослідження на кількістьенергії;2. Описатипрофіліґрунтівдосліджуванихділянок;3. Визначитивміст золи у відібраних пробах методом сухого випалювання та енергетичніпотенціали;4. Порівнятикількісніпоказникиенергії, визначені методом сухого випалювання, в горизонтах досліджуванихділянок соснового та ясеневого лісів.
Методи та об’єкти дослідженняПрофільний – робиться зріз ґрунту для подальшого опису профілю і пошарового відбору проб;Морфологічний – ефективний спосіб визначення властивостей ґрунту за зовнішніми ознаками: забарвленням, структурою, новоутвореннями, глибиною й послідовністю залягання горизонтів;Лабораторно-експериментальний            Об’єктомдосліджень обрані ділянки ясеневого, у заказнику «Лісники» та соснового лісів Конча-Заспівського лісництва.
Місцевість дослідженьОдна з ділянок являє собою природний сосновий ліс еолового (дюнного) походження Конча-Заспівського бугристого ландшафту. Дерева віком понад 60 років ростуть на потужних покладах піску, що формують гряду до 20 м заввишки, до 100 метрів завширшки. Інша, ясенева ділянка, знаходиться на алювіальній низовині з добре вираженим мікрорельєфом.
Відбір проб На досліджуваних ділянках соснового та ясеневого лісів були зроблені розрізи глибиною  150 та 180 см. відповідно.Проби ґрунтів відбиралися нижче середини горизонту, ближче до наступного, оскільки в таких місцях чітко відображаються властивості      досліджуваного горизонту ґрунту.
Відбір проб
Визначення запасу енергії Під час визначення енергетичного потенціалу ми вирахували вологість, кислотність та кількість органічної речовини ґрунтів.Енергоємність ґрунтів визначали шляхом  прямого спалювання проб.
Вологість грунту       Для визначення вологості ґрунтів ми помістили відкритий бюкс з пробами повітряно-сухого ґрунту у лабораторну електрошафу-сушильню СНОЛ 3,5.3,5.3,5/3,5-И1       Масову частку гігроскопічної води відносно маси сухої проби визначили за формулою:                ω (Н2О) = (m1 – m2) * 100 / g, %                 де m1 і m2 – маса бюкса з ґрунтом до і після висушування, г; g – маса проби після висушування, г.
Визначення кислотності ґрунтів Для вимірювання кислотності приготували суспензії. Ретельно змішали 10 г. ґрунту та 25 мл. води,  залишили для відстою на 10-15 хв. Потім, відділили осад, а сам розчин вимірювали на рівень pH зануривши в нього електроди pH-метра . В ґрунтах соснового лісу рівень pHє нормальним і зменшується з глибиною від  5,45 до 5,15.В ясеневихлісах – зростаєвід 5,14до 6,84, що теж є в межах норми.
Вмісторганічноїречовини Вміст органічних речовин в ґрунтах визначали за втратою маси ґрунтів під час прожарюванняВміст золи визначили за формулою:                  Х = М1 – М2  / М2– Мде Х – вміст золи в 1г гомогенізованої наважки, г;М – маса тигля, г;М1 – маса тигля з наважкою до озолення, г;М2 – маса тигля з наважкою після озолення, г.
Характеристика профілю ґрунту ділянки соснового лісу:H0  0-2 см - лісова підстилкаHE  3-10 см - дуже темний ґрунтPhe   11-17 см - дуже темний ґрунтP(h)i  18-32 см - світлий колір ґрунтуPi1  33-64 см - рудий колір з включенням залізо-марганцевих конкреційPi2  65-110 см – світліший ґрунт P   111 см і далі  - білувато-жовтувата материнська порода.
Характеристика профілю ґрунту ділянки ясеневого лісу:Н – 0-28 см – темно-сірийвологийHp – 29-44 см – сірий з ознаками сивиниPe1 – 45-73 см – світлішийPi2 – 73-143 см – містить плями і  вкрапленняP3GL – 143-180 cм – залізо-марганцеві конкреції
Енергетичний запас ґрунтів ясеневого лісу, визначений за методом сухого випалювання
Енергетичний запас ґрунтів ясеневого лісу, визначений за методом сухого випалювання
Енергетичний запас ґрунтів соснового лісу, визначений за методом сухого випалювання
Енергетичний запас ґрунтів соснового лісу, визначений за методом сухого випалювання
Висновки1. Проведені дослідження на експериментальних ділянках    соснового та ясеневого лісів, що розташованіу Конча-Заспівському лісництві та заказнику “Лісники”, показали, що ділянка соснового лісу складається з трьох шарів ґрунту, а ясеневого – з п’яти. 2. Після опису профілів ґрунтів та проведення тестів на карбонати та суглинки, було визначено, що на обраній ділянці в сосновому лісі ґрунт – дерново-прихованопідзолистий, а у ясеневому – дерново-глеюватий ґрунт на алювіальних піщаних відкладах.
Висновки3. Визначені показники енергетичного потенціалу у ґрунті досліджуваних ділянок за методом сухого випалювання для соснового лісу становлять від 630000 кДж/м3 у гумусному горизонті до 216000 кДж/м3 у ґрунтоутворюючому горизонті ґрунту. У ясеневому ж ці показники зменшуються з глибиною від 1404000 кДж/м3 у верхньому шарі до 18000 кДж/м3 у горизонті материнської породи.4. Порівняльний аналіз енергетичного запасу ґрунтів соснового та ясеневого лісів показав:     подібність градієнту зменшення органічної речовини від верхнього до нижнього горизонту;
     кількість органічної речовини в сосновому лісі менша, ніж у ясеневому. Подяка     Хочу висловитищируподякуспеціалісту 1-ї категоріїкафедриекологіїВишневській Г. В. за допомогу у визначенніпараметрівґрунтів, АндрієнкуВ. О. та Жовтенко Г. за консультації, Добровольському В. та Ковалю М. за допомогу у відборі проб ґрунтів у сосновому та ясеневому лісах, Тарасовій Олені за моральну підтримку, Вітер Дарії за вичитку тексту. Красієв Олександр
Дякую за увагуКрасієв Олександр

More Related Content

мій дипломчик =)

  • 1. Порівняльний аналіз енергетичного потенціалу ґрунтів різних типів лісівКваліфікаційна робота на здобуття академічного звання бакалавра екології Красієва Олександра Борисовича Науковий керівник: канд. біол. наук, доцентВишенськаІ.Г.Київ-2011
  • 2. АктуальністьОцінкаенергетичногопотенціалуґрунтів в наш час стає все більшактуальнішою, щопов’язано як іззагальнимиекологічними проблемами, так ізконкретнимипрактичнимизавданнямизбереження та відновленняродючостіґрунтів.Ґрунтивиконуютьзагальнопланетарну роль акумулятораорганічноїречовини та енергії, що у нійзосереджена, тим самим підтримуючисталістьбіосфери. Гумусовіречовини, якінакопичуються у ґрунтахвпродовжтривалогоперіоду, як ііншіорганічніджерелаенергіїЗемлі, єважливимприродним ресурсом.
  • 3. Мета Метою роботи є дослідження та порівняння розподілу запасів енергії в ґрунтах різних типів лісів, залежно від глибини, шляхом визначення кількості органічної речовини за вмістом золи у ґрунті.
  • 4. Завдання1. Відібрати пробиґрунту на ділянкахз метою подальшогоїїдослідження на кількістьенергії;2. Описатипрофіліґрунтівдосліджуванихділянок;3. Визначитивміст золи у відібраних пробах методом сухого випалювання та енергетичніпотенціали;4. Порівнятикількісніпоказникиенергії, визначені методом сухого випалювання, в горизонтах досліджуванихділянок соснового та ясеневого лісів.
  • 5. Методи та об’єкти дослідженняПрофільний – робиться зріз ґрунту для подальшого опису профілю і пошарового відбору проб;Морфологічний – ефективний спосіб визначення властивостей ґрунту за зовнішніми ознаками: забарвленням, структурою, новоутвореннями, глибиною й послідовністю залягання горизонтів;Лабораторно-експериментальний Об’єктомдосліджень обрані ділянки ясеневого, у заказнику «Лісники» та соснового лісів Конча-Заспівського лісництва.
  • 6. Місцевість дослідженьОдна з ділянок являє собою природний сосновий ліс еолового (дюнного) походження Конча-Заспівського бугристого ландшафту. Дерева віком понад 60 років ростуть на потужних покладах піску, що формують гряду до 20 м заввишки, до 100 метрів завширшки. Інша, ясенева ділянка, знаходиться на алювіальній низовині з добре вираженим мікрорельєфом.
  • 7. Відбір проб На досліджуваних ділянках соснового та ясеневого лісів були зроблені розрізи глибиною 150 та 180 см. відповідно.Проби ґрунтів відбиралися нижче середини горизонту, ближче до наступного, оскільки в таких місцях чітко відображаються властивості досліджуваного горизонту ґрунту.
  • 9. Визначення запасу енергії Під час визначення енергетичного потенціалу ми вирахували вологість, кислотність та кількість органічної речовини ґрунтів.Енергоємність ґрунтів визначали шляхом прямого спалювання проб.
  • 10. Вологість грунту Для визначення вологості ґрунтів ми помістили відкритий бюкс з пробами повітряно-сухого ґрунту у лабораторну електрошафу-сушильню СНОЛ 3,5.3,5.3,5/3,5-И1 Масову частку гігроскопічної води відносно маси сухої проби визначили за формулою: ω (Н2О) = (m1 – m2) * 100 / g, %   де m1 і m2 – маса бюкса з ґрунтом до і після висушування, г; g – маса проби після висушування, г.
  • 11. Визначення кислотності ґрунтів Для вимірювання кислотності приготували суспензії. Ретельно змішали 10 г. ґрунту та 25 мл. води, залишили для відстою на 10-15 хв. Потім, відділили осад, а сам розчин вимірювали на рівень pH зануривши в нього електроди pH-метра . В ґрунтах соснового лісу рівень pHє нормальним і зменшується з глибиною від 5,45 до 5,15.В ясеневихлісах – зростаєвід 5,14до 6,84, що теж є в межах норми.
  • 12. Вмісторганічноїречовини Вміст органічних речовин в ґрунтах визначали за втратою маси ґрунтів під час прожарюванняВміст золи визначили за формулою: Х = М1 – М2 / М2– Мде Х – вміст золи в 1г гомогенізованої наважки, г;М – маса тигля, г;М1 – маса тигля з наважкою до озолення, г;М2 – маса тигля з наважкою після озолення, г.
  • 13. Характеристика профілю ґрунту ділянки соснового лісу:H0 0-2 см - лісова підстилкаHE 3-10 см - дуже темний ґрунтPhe 11-17 см - дуже темний ґрунтP(h)i 18-32 см - світлий колір ґрунтуPi1 33-64 см - рудий колір з включенням залізо-марганцевих конкреційPi2 65-110 см – світліший ґрунт P 111 см і далі - білувато-жовтувата материнська порода.
  • 14. Характеристика профілю ґрунту ділянки ясеневого лісу:Н – 0-28 см – темно-сірийвологийHp – 29-44 см – сірий з ознаками сивиниPe1 – 45-73 см – світлішийPi2 – 73-143 см – містить плями і вкрапленняP3GL – 143-180 cм – залізо-марганцеві конкреції
  • 15. Енергетичний запас ґрунтів ясеневого лісу, визначений за методом сухого випалювання
  • 16. Енергетичний запас ґрунтів ясеневого лісу, визначений за методом сухого випалювання
  • 17. Енергетичний запас ґрунтів соснового лісу, визначений за методом сухого випалювання
  • 18. Енергетичний запас ґрунтів соснового лісу, визначений за методом сухого випалювання
  • 19. Висновки1. Проведені дослідження на експериментальних ділянках соснового та ясеневого лісів, що розташованіу Конча-Заспівському лісництві та заказнику “Лісники”, показали, що ділянка соснового лісу складається з трьох шарів ґрунту, а ясеневого – з п’яти. 2. Після опису профілів ґрунтів та проведення тестів на карбонати та суглинки, було визначено, що на обраній ділянці в сосновому лісі ґрунт – дерново-прихованопідзолистий, а у ясеневому – дерново-глеюватий ґрунт на алювіальних піщаних відкладах.
  • 20. Висновки3. Визначені показники енергетичного потенціалу у ґрунті досліджуваних ділянок за методом сухого випалювання для соснового лісу становлять від 630000 кДж/м3 у гумусному горизонті до 216000 кДж/м3 у ґрунтоутворюючому горизонті ґрунту. У ясеневому ж ці показники зменшуються з глибиною від 1404000 кДж/м3 у верхньому шарі до 18000 кДж/м3 у горизонті материнської породи.4. Порівняльний аналіз енергетичного запасу ґрунтів соснового та ясеневого лісів показав: подібність градієнту зменшення органічної речовини від верхнього до нижнього горизонту;
  • 21. кількість органічної речовини в сосновому лісі менша, ніж у ясеневому. Подяка Хочу висловитищируподякуспеціалісту 1-ї категоріїкафедриекологіїВишневській Г. В. за допомогу у визначенніпараметрівґрунтів, АндрієнкуВ. О. та Жовтенко Г. за консультації, Добровольському В. та Ковалю М. за допомогу у відборі проб ґрунтів у сосновому та ясеневому лісах, Тарасовій Олені за моральну підтримку, Вітер Дарії за вичитку тексту. Красієв Олександр