ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo

Урок мужності

•Download as DOC, PDF•
•
Лидия Рудакова
Лидия Рудакова

Дружківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 12, вчитель початкових класів Росоха Катерина Сергіїївна

1 of 3
Download to read offline
Урок мужності. Ми – патріоти! Мета: розширити знання учнів про нашу Батьківщину – Україну; виховувати в учнів любов до України, почуття патріотизму, гордість за свою Батьківщину – Україну , повагу до її захисників – учасників АТО; виховувати патріотичну свідомість; розвивати бажання стати гідними громадянами України, довести до свідомості учнів, що ми самі відповідаємо за долю нашої держави, що кожен українець повинен мати активну громадянську позицію щодо подій на сході України. Обладнання: державна символіка, карта України, білі паперові голуби, ручки, олівці, малюнки, які відображають щасливе життя в мирний час та зображають страхіття війни. Хід уроку І. Організація класу. ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку. На землі великій є одна країна Гарна, неповторна, красна, як калина. І живуть тут люди добрі, працьовиті, І скажу, до речі, ще й талановиті. Землю засівають і пісень співають, На бандурі грають і вірші складають Про ліси і гори, і про синє море, Про людей і квіти… То скажіть же, діти, Що це за країна? Це наша славна Україна! Учитель: Сьогодні на уроці мужності ми поговоримо про Україну, про події на сході України, про людей, які захищають її від терористів, бандитських угрупувань та найманців. Україна – рідний край, Поле, річка, синій гай. Любо стежкою іти, Тут живемо я і ти. - Діти, Україна – це наша рідна земля, рідний край, де ми народилися. Її багатство – це хліб і цукор, сталь і вугілля, літаки і комп’ютери. А ще тихі озера, безкраї лани пшениці, квітучі поля льону, вишневі сади. Це гори Карпати і шахти Донбасу. Це – калина, барвінок, м’ята. Україна – це земля, де ми з вами живемо, де живуть наші рідні, де жили наші предки. І все це треба любити, пам’ятати, берегти! Доповнення вірша. Ось небо блакитне і сонце в зеніті! Моя Україна найкраща у …. (світі!) Моя Україна – це ліс і озерця, Безмежні степи і чарівні … (джерельця.) Красиві пейзажі і гори високі, Маленькі струмочки і річки… (глибокі.) Міста старовинні і замки прекрасні, Великі будови і дуже …(сучасні.) Сади чарівні, мальовничії села, Моя Україна – це пісня … (весела.) Це щира, багата, як світ її мова, Крилата така, мелодійна … (чудова.) Її обереги верба і калина, Найкраща у світі – …( моя Україна.) Бо нам найрідніші Вітчизна і мати. То як же нам, дітям, її не кохати! Моя Україна – козацькая слава! Така волелюбна й мирна … (держава.) Вона дорога нам, і рідна, і мила,
Бо світ перед нами, як мати, … (відкрила.) Вітчизна свята, дорога Україна, Для кожного з нас ти у світі – … (єдина.) IІI. Актуалізація опорних знань «Мозковий штурм». Складання асоціативних кущів по кожній групі «МИР», «ВІЙНА» - Розглянемо і проаналізуємо малюнки. Спробуємо замінити кожну групу малюнків одним словом. Що ми можемо сказати про малюнки першої групи? (На малюнках зображена війна, зруйновані будинки, стрілянина, налякані і голодні діти…) - Що ми можемо сказати про малюнки другої групи? (А на цих малюнках зображений мир і спокій, чудова природа, усміхнені діти). ІV. Бесіда вчителя з учнями - Ми з вами навчаємося, живемо в мирі. А є такі місця в Україні, на сході держави (показує на карті України зону АТО), де діти не мають змоги зараз ходити до школи. Там іде неоголошена війна. Бандитські угрупування, терористи та солдати стріляють у мирних людей, по школах, дитячих садках, будинках, аеропортах. Є поранені, багато людей убиті. Триває АТО – антитерористична операція. На сході нашої країни в окремих містах, селах не працюють школи, дитячі садки. Немає газу, води, світла. Люди вимушені голодувати, жити в підвалах. Люди, які захищають нашу Вітчизну – герої. Вони мужні, сміливі, сильні. Хвала їм і слава. Але є вже і загиблі. V. Хвилина мовчання - Давайте, діти, встанемо і пом’янемо хвилиною мовчання цих героїв і всіх тих, хто не повернувся додому з війни живим. VІІ. Бесіда про державні символи. - В усі часи Україна була і тепер є відкрита душею, кришталево чиста, чесна, добра і справедлива, по-дівочому наївна, але горда і незалежна. Упродовж віків вона гостинно відчиняла двері чужинцям і надавала на своїй землі притулок, але часто зайди над нею насміхалися і навіть плювали в її ніжне обличчя. Однак вона чомусь легко їм пробачала, тому вони нахабніли в своїй ненажерливості, бо не зустрічали рішучого опору. Для них Україна була лише територією для зручного проживання, але аж ніяк не країною, а тим більше державою. Вона зачекалася своїх вірних синів – нових українських громадян, нових політиків, таких, як вона сама: чистих, чесних, мужніх, добрих, справедливих, самовідданих, гордих і незламних. 24 серпня 1991 р. незалежність нашої держави стала реальністю – на світовій мапі з явилася незалежна, самостійна, європейська держава – Україна, територія якої є неподільною і недоторканою, а всі її громадяни живуть за Конституцією та її законами. Держава, яка має свої державні символи. Учень 1. Наш герб – тризуб, Це воля, слава й сила; Наш герб – тризуб. Недоля нас косила, Та ми зросли, ми є, Ми завжди будем, Добро і пісню Несемо ми людям. Учень 2. Прапор – це державний символ, Він є в кожної держави; Це для всіх ознака сили, Це для всіх ознака слави. Синьо-жовтий прапор маєм.
Синє – небо, жовте – жито; Прапор свій оберігаєм, Він святиня; знають діти. Учень 3. Слова палкі, Мелодія врочиста, - Державний Гімн Ми знаємо усі. Для кожного села, Містечка, міста – Це клич один З мільйонів голосів. VІІІ. Підсумки уроку. Рефлексія - Хочу вам, мої маленькі, цей урок мужності завершити віршем, який написала Світлана Александрова 31 серпня 2014 року про героїв, які не вмирають. Вони вічно житимуть у наших серцях, у пам’яті. Герої не вмирають Я дивлюсь на світлини бійців, Щирі посмішки, втомлені очі, Сиві скроні та безліч рубців… А мій розум сприйняти не хоче: Це не сон, не синдром маячні, Це війна не в далекій країні, Не в Іраку чи десь там в Чечні, А в вишневій моїй Україні. Саме зараз вони, вояки, Схід країни від зла захищають, Б’ються на смерть мої земляки, Кров’ю землю святу поливають, Щоб країна ввійшла в майбуття Вільна, сильна, без чвар та війни. Віддають найцінніше – життя, України найкращі сини! - Перед вами лежать вирізані з паперу голуби. Пропоную вам написати слова підтримки нашим героям-воїнам ,які беруть участь в АТО. (Учні записують свої побажання, слова підтримки на голубах з паперу та прикріплюють їх на дошці.) - Не забувайте, що ви – діти землі, що зветься Україна. Любіть свою Батьківщину. Вона у нас – єдина!

More Related Content

Урок мужності

  • 1. Урок мужності. Ми – патріоти! Мета: розширити знання учнів про нашу Батьківщину – Україну; виховувати в учнів любов до України, почуття патріотизму, гордість за свою Батьківщину – Україну , повагу до її захисників – учасників АТО; виховувати патріотичну свідомість; розвивати бажання стати гідними громадянами України, довести до свідомості учнів, що ми самі відповідаємо за долю нашої держави, що кожен українець повинен мати активну громадянську позицію щодо подій на сході України. Обладнання: державна символіка, карта України, білі паперові голуби, ручки, олівці, малюнки, які відображають щасливе життя в мирний час та зображають страхіття війни. Хід уроку І. Організація класу. ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку. На землі великій є одна країна Гарна, неповторна, красна, як калина. І живуть тут люди добрі, працьовиті, І скажу, до речі, ще й талановиті. Землю засівають і пісень співають, На бандурі грають і вірші складають Про ліси і гори, і про синє море, Про людей і квіти… То скажіть же, діти, Що це за країна? Це наша славна Україна! Учитель: Сьогодні на уроці мужності ми поговоримо про Україну, про події на сході України, про людей, які захищають її від терористів, бандитських угрупувань та найманців. Україна – рідний край, Поле, річка, синій гай. Любо стежкою іти, Тут живемо я і ти. - Діти, Україна – це наша рідна земля, рідний край, де ми народилися. Її багатство – це хліб і цукор, сталь і вугілля, літаки і комп’ютери. А ще тихі озера, безкраї лани пшениці, квітучі поля льону, вишневі сади. Це гори Карпати і шахти Донбасу. Це – калина, барвінок, м’ята. Україна – це земля, де ми з вами живемо, де живуть наші рідні, де жили наші предки. І все це треба любити, пам’ятати, берегти! Доповнення вірша. Ось небо блакитне і сонце в зеніті! Моя Україна найкраща у …. (світі!) Моя Україна – це ліс і озерця, Безмежні степи і чарівні … (джерельця.) Красиві пейзажі і гори високі, Маленькі струмочки і річки… (глибокі.) Міста старовинні і замки прекрасні, Великі будови і дуже …(сучасні.) Сади чарівні, мальовничії села, Моя Україна – це пісня … (весела.) Це щира, багата, як світ її мова, Крилата така, мелодійна … (чудова.) Її обереги верба і калина, Найкраща у світі – …( моя Україна.) Бо нам найрідніші Вітчизна і мати. То як же нам, дітям, її не кохати! Моя Україна – козацькая слава! Така волелюбна й мирна … (держава.) Вона дорога нам, і рідна, і мила,
  • 2. Бо світ перед нами, як мати, … (відкрила.) Вітчизна свята, дорога Україна, Для кожного з нас ти у світі – … (єдина.) IІI. Актуалізація опорних знань «Мозковий штурм». Складання асоціативних кущів по кожній групі «МИР», «ВІЙНА» - Розглянемо і проаналізуємо малюнки. Спробуємо замінити кожну групу малюнків одним словом. Що ми можемо сказати про малюнки першої групи? (На малюнках зображена війна, зруйновані будинки, стрілянина, налякані і голодні діти…) - Що ми можемо сказати про малюнки другої групи? (А на цих малюнках зображений мир і спокій, чудова природа, усміхнені діти). ІV. Бесіда вчителя з учнями - Ми з вами навчаємося, живемо в мирі. А є такі місця в Україні, на сході держави (показує на карті України зону АТО), де діти не мають змоги зараз ходити до школи. Там іде неоголошена війна. Бандитські угрупування, терористи та солдати стріляють у мирних людей, по школах, дитячих садках, будинках, аеропортах. Є поранені, багато людей убиті. Триває АТО – антитерористична операція. На сході нашої країни в окремих містах, селах не працюють школи, дитячі садки. Немає газу, води, світла. Люди вимушені голодувати, жити в підвалах. Люди, які захищають нашу Вітчизну – герої. Вони мужні, сміливі, сильні. Хвала їм і слава. Але є вже і загиблі. V. Хвилина мовчання - Давайте, діти, встанемо і пом’янемо хвилиною мовчання цих героїв і всіх тих, хто не повернувся додому з війни живим. VІІ. Бесіда про державні символи. - В усі часи Україна була і тепер є відкрита душею, кришталево чиста, чесна, добра і справедлива, по-дівочому наївна, але горда і незалежна. Упродовж віків вона гостинно відчиняла двері чужинцям і надавала на своїй землі притулок, але часто зайди над нею насміхалися і навіть плювали в її ніжне обличчя. Однак вона чомусь легко їм пробачала, тому вони нахабніли в своїй ненажерливості, бо не зустрічали рішучого опору. Для них Україна була лише територією для зручного проживання, але аж ніяк не країною, а тим більше державою. Вона зачекалася своїх вірних синів – нових українських громадян, нових політиків, таких, як вона сама: чистих, чесних, мужніх, добрих, справедливих, самовідданих, гордих і незламних. 24 серпня 1991 р. незалежність нашої держави стала реальністю – на світовій мапі з явилася незалежна, самостійна, європейська держава – Україна, територія якої є неподільною і недоторканою, а всі її громадяни живуть за Конституцією та її законами. Держава, яка має свої державні символи. Учень 1. Наш герб – тризуб, Це воля, слава й сила; Наш герб – тризуб. Недоля нас косила, Та ми зросли, ми є, Ми завжди будем, Добро і пісню Несемо ми людям. Учень 2. Прапор – це державний символ, Він є в кожної держави; Це для всіх ознака сили, Це для всіх ознака слави. Синьо-жовтий прапор маєм.
  • 3. Синє – небо, жовте – жито; Прапор свій оберігаєм, Він святиня; знають діти. Учень 3. Слова палкі, Мелодія врочиста, - Державний Гімн Ми знаємо усі. Для кожного села, Містечка, міста – Це клич один З мільйонів голосів. VІІІ. Підсумки уроку. Рефлексія - Хочу вам, мої маленькі, цей урок мужності завершити віршем, який написала Світлана Александрова 31 серпня 2014 року про героїв, які не вмирають. Вони вічно житимуть у наших серцях, у пам’яті. Герої не вмирають Я дивлюсь на світлини бійців, Щирі посмішки, втомлені очі, Сиві скроні та безліч рубців… А мій розум сприйняти не хоче: Це не сон, не синдром маячні, Це війна не в далекій країні, Не в Іраку чи десь там в Чечні, А в вишневій моїй Україні. Саме зараз вони, вояки, Схід країни від зла захищають, Б’ються на смерть мої земляки, Кров’ю землю святу поливають, Щоб країна ввійшла в майбуття Вільна, сильна, без чвар та війни. Віддають найцінніше – життя, України найкращі сини! - Перед вами лежать вирізані з паперу голуби. Пропоную вам написати слова підтримки нашим героям-воїнам ,які беруть участь в АТО. (Учні записують свої побажання, слова підтримки на голубах з паперу та прикріплюють їх на дошці.) - Не забувайте, що ви – діти землі, що зветься Україна. Любіть свою Батьківщину. Вона у нас – єдина!