More Related Content
What's hot (20)
Similar to Методи та форми роботи з технології «Критичне мислення» (20)
More from school11-rv (9)
Recently uploaded (13)
Методи та форми роботи з технології «Критичне мислення»
- 1. Методи та форми роботи з технології «Критичне мислення»
- 2. «Не навчайте дітей так, як навчали вас – вони народилися в інші часи». Конфуцій Якщо ви хочете навчити дітей мислити по-іншому, вам доведеться навчитися учити по-іншому.
- 3. «Не буде вогника у Вас – Вам ніколи не запалити його в інших». В.О.Сухомлинський
- 4. Сенкан Асоціативний кущ Кубування Діаграма Венна Знаємо- хочемо дізнатися- дізналися Ромашка Блума Передбачення Порушена послідовність Сюрприз Перемішайте- ся-замріть- обговоріть Доповідач- респондент Метод прес Кути Карусель Вільне письмо Спрямоване читання Інсерт Кластер Кошик ідей Правильно/ неправильно Товсті/тонкі питання Дерево припущень Логічний ланцюжок Лист по колу Кольорові капелюшки
- 5. Ґронування Огляд за категоріями Читання в парах, групах «Мозкова атака» Дискусія в групах Кубування Питання - відповідь Запис ідей, що виникли під впливом картин Мислення ( в парах) - обговорення Порушена послідовність Вільне письмо Аналіз семантичних особливостей Передбачення Дискусійна сітка
- 6. Ґронування Джигсоу Реакція читача Понятійна таблиця Взаємонавчання Система позначок «Поміч» Кероване читання Багатомірне опитування Передбачення за ключовими виразами Порушена послідовність Написання звіту за різними джерелами
- 7. Ґронування Діаграма Венна Сенкан Вільне письмо Дискусія в групах Кубування Дискусійна сітка Дискусія у парах, групах («кути») Запитання - відповідь Огляд за категоріями Вільне письмо Запис наприкінці уроку кількох рішень про найважливішу або найцікавішу ідею Шкала цінностей Речення з відкритим кінцем
- 8. Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків. Алгоритм складання сенкану: • 1 рядок - тема (іменник) • 2 рядок - опис (2 прикметники) • 3 рядок - дія (3 дієслова) • 4 рядок - ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного • 5 рядок - перефразування змісту (синонім, узагальнення, підсумок)
- 11. Правила складання асоціативного куща: • ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість; • записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу; • записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку; • записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.
- 13. Вчитель Рябова О.А. Вчитель Лебідь Н.В.
- 14. • Опиши (колір, форма, розмір) • Порівняй (На що схоже?) • Підбери асоціації (Про що змушує думати? Що спадає на думку?) • Проаналізуй (Яким чином це зроблено?) • Як використати? (Знайди застосування) • Запропонуй аргументи «за» і «проти»
- 17. Діаграма Венна — техніка графічного подання інформації, що виявляється при обговоренні двох ідей або текстів, між якими існують загальні та відмінні риси. Інформацію подано у вигляді двох або кількох кіл, які накладають одне на одне пропорційно до збігу/відмінностей, виявлених у процесі обговорення. Застосування: Учитель пропонує тему для обговорення, порівнюючи її з іншою, вже відомою учням. Індивідуально, в парах або групах учні малюють кола і пишуть необхідний текст або слова. Частину кіл, які збігаються, можна виділити штрихом або кольором. На них пишуть аспекти збігу. Учні усно коментують усі випадки розбіжності в думках стосовно діаграми.
- 19. ЕТАПИ Накресліть таблицю на дошці чи на великому аркуші паперу, попросіть учнів висловитись і назвати те, що їм відомо з теми. Запишіть їхні запитання до таблиці у стовпчик «Про що хочемо дізнатися?» Учні читають текст, слухають розповідь вчителя або виконують якесь дослідження. Вчитель нагадує, щоб шукали відповіді на свої власні запитання та відзначали всі нові ідеї, яких не очікували.
- 25. • Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставлю дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (робота в парах чи групах). • Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами. Зупинки треба роботи на найбільш цікавих місцях, створити інтригуючу ситуацію очікування. • Після читання кожної частини учням ставляться запитання. Пропонується зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується.
- 27. • Учням пропонується кілька речень з тексту, записаних у порушеній послідовності • Учні об`єднуються в групи. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Результат фіксується на дошці або окремих аркушах паперу • Читають текст і перевіряють. Обговорюють.
- 30. • До початку уроку вчитель готує картки, що стисло ілюструють матеріал і потребують коментарів: розпізнавання формул, заповнення пропусків у словах тощо. • Картки поміщають у яскраву “чарівну скриньку”. Під час підбиття підсумків учні дістають зі скриньки картки і розв’язують завдання. • Завдяки цьому методу вчитель плавно переходить до коментування домашнього завдання, він надає вчителеві та учням інформацію про необхідність корегування знань.
- 34. Дискусія 1 • Оголошується проблемне питання дискусії. 2 • У групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ». 3 • Кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її підтримку. 4 • Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп. 5 • Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за необхідності нові. 6 • Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи «удосконалений список» аргументів. 7 • Проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар. 8 • Кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скориговану під час дискусії, у вигляді есе.
- 36. Перемішайтесь-замріть-обговоріть • Учитель дає завдання • Під команду “розійдіться” учні ходять класом • Діляться думками • Під команду “зупиніться” об’єднуються в пари • Під команду “замріть” тиснуть руки тому, хто стоїть найближче За цим прийомом учні можуть обговорювати план тексту чи план розв’язання задачі
- 38. Доповідач-респондент Ця стратегія спрямована на розвиток уваги учнів, націлена на запам’ятовування важливих деталей. • Прочитати текст, запам'ятати його. • Два учні виходять до дошки. Один переказує зміст прочитаного. Другий уважно слухає. Потім все, що було пропущено, показує за допомогою рухів, жестів, міміки. А перший учень намагається доповнити розповідь тим, про що ще не було сказано.
- 40. ЕТАПИ Висловлюю свою думку: «Я вважаю…» Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…» Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад…» Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»
- 42. Формування точки зору Вчитель добирає запитання Учні підтверджують або заперечують Спільна робота Добирання переконливих аргументів на її захист Від кожної групи виступає спікер Вибір позиції Докази на її користь Формування прихильників
- 44. КЛАС об’єднується НА 5-6 ГРУП Вчитель готує плакати із запитаннями з вивченої теми та прикріплює їх на стінах класу (скільки груп – стільки й плакатів) Кожна група отримує маркер певного кольору й обирає будь-який плакат із запитанням. Групи відповідають письмово на своє запитання, після чого за напрямком руху годинникової стрілки вони переходять до нового плакату із запитанням Тепер завдання кожної групи полягає в тому, щоби проаналізувати відповідь попередньої групи, доповнити її чи виправити помилки, якщо такі є
- 46. Інсерт – читання тексту з позначками. Інтерактивна система запису для ефективного читання і розмірковування. Ця стратегія дає можливість дитині глибше осмислити запропонований для опрацювання текст. Учні читають текст і ставлять відповідні позначки біля окремих слів/фраз. Далі учні заповнюють таблицю, куди вписують фрази/слова/речення, що їх зачепили, – у відповідну колонку. Орієнтовані позначки: “+” – це я знаю; “-” – я це не знаю/суперечить тому, що мені відомо; “?” – незрозуміла інформація; “!” – про це хочу дізнатися детальніше. + - ? !
- 49. «Плюс» (+) записуємо ті факти, які можуть відповідати на запитання: «Що позитивне?» «Мінус» (-) записуємо всі ті факти і думки, які можуть відповідати на запитання : «Що тут погане?» «?» - призначений для запису різноманітних фактів і думок, які зацікавили учня. «Що тут цікаве?»
- 51. Прийом «Рюкзак» дає можливість залучити кожного учня класу до підбиття підсумків уроку. Полягає в тому, що кожен з учнів коротко записує на папері відповідь на запитання: які з тих знань, умінь, способів дій, що набули на уроці, вони візьмуть з собою для використання на інших уроках, у житті, для виконання домашнього завдання, тематичного оцінювання тощо. Папірці з відповідями складають у рюкзак (справжній чи уявний). Вибірково знайомляться з відповідями.
- 53. Це графічна організація матеріалу, що показує смислові поля певного поняття. Слово “Кластер” у перекладі означає “пучок” , “сузір’я” У центрі аркуша записують ключове поняття від нього накреслено стрілки – “промені” в різні боки . Вони сполучають це слово з іншими, від яких у свою чергу “промені” розходяться далі. Україна Народ Сім’я Я Столиця Область Район Моє місто
- 56. • Перед читанням тексту вчитель на дошці записує кілька запитань. • Діти читають самостійно мовчки і шукають відповіді на поставлені запитання. • Перечитують вголос із зупинками, обговорюють прочитане.
- 58. Есе́ (фр. essai — «спроба», «нарис») — невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання і не претендує на вичерпне і визначальне трактування теми Алгоритм складання “Есе”: • Збирання інформації за проблемою • Аналіз інформації • Виявлення власної точки зору • Викладення власної точки зору
- 59. • Учень записує в зошиті все, що йому відомо з проблеми • Обмін інформацією в парах або групах • Групи по колу називають відомості, факти • Учитель записує всі на дошці • Зв'язування в логічні ланцюги, виправлення помилок у міру засвоєння нової інформації Головний принцип –записуються усі ідеї, навіть помилкові (наприклад, «Шевченко народився в сім’ї музикантів»). Наприкінці заняття вчитель може виправити недостовірні тези і вписати туди разом з дітьми нову правдиву інформацію.
- 61. Вчитель задає класу заздалегідь продумані питання за темою заняття. Всі питання починаються з «А правда, що…?». Відповідь може бути тільки «так чи ні».
- 63. Тонкі запитання Товсті запитання Хто...? Що...? Коли...? Як звуть...? А чи було...? Чи правда, що…? Як звати…? Яку назву має…? Чи можливо, що…? Чи згідні ви з…? Дайте три пояснення, чому...? Чому ви думаєте, що...? Уявіть, що було б якби ...? Чи згодні ви ...? Чи правильно ...? Що буде, якщо…? В чому різниця між…? Як можна узагальнити наступні поняття…?
- 65. Учні повинні написати «цільового листа» літературному персонажеві, в якому підтримати його або, навпаки, засудити, допомогти порадою, висловити своє ставлення до його вчинків.
- 66. В. Сухомлинський “Красиві слова і красиве діло” Перші два хлопчики, я засуджую вашу поведінку. Ви тільки говорили красиві слова. Ви тільки на словах жаліли. Вам треба було дати сухий одяг та допомогти зігрітися тому, хто змок і замерз. Третій хлопчику, я схвалюю твою поведінку. Ти вчинив як справжній товариш. Свою людяність ти довів гарним вчинком. Людина красна не словами, а добрими ділами.
- 67. “ Мозковий штурм “ – це ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень, що здійснюється через вільне накопичення ідей з певної теми, вираження поглядів усіх учасників . Цей метод дає змогу групі учнів використовувати свої інтелектуальні можливості для швидкого та ефективного виконання завдання .
- 69. • Намагайся намалювати те, що хотів сказати при роботі над матеріалом. • Власні враження, відношення до подій перенести на аркуш Алгоритм роботи:
- 72. • Дана форма роботи надає можливість кожному сказати щось важливе щодо порушеної проблеми. Для її реалізації необхідно притримуватись певних правил: поняття мікрофону уявне. Його функції може виконувати будь-який предмет, обраний учителем; кожний учень, що отримав в руки “мікрофон”, змушений висловитись; висловлюватись необхідно лаконічно й точно , пам’ятаючи, що “ефірний час” надзвичайно дорогий; ніхто без “мікрофона ” не має права висловлюватися; під час відповідей не дозволяється їх коментувати й оцінювати.
- 74. • Текст або матеріал для вивчення поділити на логічно завершені частини. • Учні вголос читають за цілими частинами, ставлять самі запитання: одне одному в групі; одне одному в парах; одна пара (група) іншій.
- 75. Правила роботи в групі: Дотримуйся теми. Поважай думку інших. Не викрикуй, говори пошепки. Не говори одночасно з іншими. Уникай прямих вказівок та повчальних слів. Слухай, а не заспокоюй інших.
- 77. Вчитель Римар Т. Л.
- 79. Об`єднайтесь у групи. У кожного має бути аркуш паперу і ручка. Напишіть 1-3 речення за темою, потім передайте сусіду. Отримавши лист сусіда, продовжіть його роботу, написавши ще 1-3 речення, передайте далі. Аркуші рухаються до тих пір, поки до кожного не повернеться той, у якому були написані його перші речення.
- 81. Білий капелюх – розкажіть про тему лише у фактах і цифрах. Жовтий капелюх – знайдіть переваги пропозиції: "Що в цьому гарного?" Чорний капелюх – вкажіть на ризик і скажіть, чому щось може не вийти. Червоний капелюх – опишіть свої почуття й інтуїцію, без будь-яких пояснень. Зелений капелюх – подумайте, як використати тему/її елементи, щоб це зробило наше життя радіснішим? Синій капелюх – узагальніть висловлювання всіх попередніх груп- капелюхів/підсумуйте, що корисного та нового ми взнали в результаті цього завдання.
- 83. 1. Виберіть проблему, яка не має однозначного вирішення. Викласти її можна у вигляді цікавої історії, ситуації з життя, епізоду з літературного твору. 2. Запропонуйте учням необхідну інформацію для розв'язання проблеми, яка виникла під час домашнього читання. 3. Підготуйте на дошці (окремому плакаті) чи роздайте кожному учасникові взірець "дерева рішень". 4. Чітко сформулюйте проблему, її суть, запишіть на дошці, заповнюючи схему. 5. Дайте необхідну додаткову інформацію щодо проблеми. 6. Запитайте в учнів про актуальність проблеми, з'ясуйте, чому саме сторони прагнуть її розв'язання. 7. Шляхи і варіанти розв'язання проблеми можна визначити проведенням "мозкового штурму". На цьому етапі жоден із варіантів не може бути неправильним. Важливо набрати якнайбільше ідей. 8. Обговоріть кожен із варіантів вирішення. З'ясуйте, що позитивного чи негативного для кожної зі сторін він містить. Таким чином, частину ідей можна відхилити і залишити три-чотири. 9. Об'єднайте учнів у малі групи і запропонуйте заповнити схему. Група шляхом обговорення повинна дійти до одного варіанту рішення. Якщо єдності немає, можна застосувати голосування.
- 85. Вислови з тексту, які вас найбільше вразили Коментарі: що змусило вас записати саме цей вислів? Які думки, запитання та асоціації вони викликала? Текст Текст
- 86. Проводячи підсумкову роботу за прочитаним текстом, попросіть учнів протягом 3хв написати те, що спадає їм на думку щодо прочитаного твору. Запропонуйте учням (за бажанням) прочитати міні-твори для всього класу у „кріслі автора”, яке виставлено посеред класу. Головним у творі є вільний потік думки. Граматику та орфографію не оцінюють. Учні повинні бути впевнені у своєму праві вільно висловлювати свої думки та в шанобливому ставленні присутніх до їх думок. Учні повинні переконатися, що існує більше, ніж одна правильна відповідь на запитання, і що їхні ідеї є важливими. Використовуйте відкриті запитання, де учні спільно з учителем шукають відповіді і шляхи вирішення реальних проблем. Учні повинні отримати відгуки на власні думки і мати широкі можливості для їх обговорення.
- 88. КРИТЕРІЇ Активність під час підготовки Активність під час відповідей Кількість оцінок на уроці Розвиток критичного і логічного мислення Позитивний емоційний стан Результативність виконання технології