�ݺ�ߣ

Презентація на тему:
«Правова система України»
Підготували студенти групи ЕМБ-502
Кулик О., Тоток А.

Правова система України
 За період незалежності України закладено правовий
фундамент, що дозволяє стверджувати, що вона
входить до романо - германського типу правової
системи на правах особливого європейського
різновиду.

 Генетичний зв’язок з романо-германською правовою сім’єю, що обумовлює
наявність традиційних для романо- германського права рис. Тому природно, що
українська правова система характеризується провідною роллю нормативно- правових
актів у системі джерел права країни.
 Як і в країнах, правові системи яких належать до романо-германської правової
сім’ї, в українському праві серед джерел права пріоритет віддається закону, точніше
— нормативному акту, а не судовому рішенню — прецеденту, як це властиве для
англо- американської правової сім’ї.

Так, основним джерелом права в Україні
є законодавчі та інші нормативні акти.
На вершині ієрархії —
Конституція
далі — закони,
Укази Президента,
постанови Кабінету
Міністрів України,
підзаконні акти міністерств, відомств,
Національного банку України, акти місцевих
представницьких та виконавчих органів
влади.

 У сучасній правовій системі України закон розуміється так само, як і в романо-
германській правовій сім’ї: як «найбільш зрозумілий та зручний спосіб вираження норм
права». Саме за допомогою цих нормативно-правових актів регулюються, закріплюються
та гарантуються найважливіші для громадян та суспільства в цілому відносини.
 Необхідно підкреслити і характерний для вітчизняної правової системи загальний
характер норм права. Норми права встановлюють загальні правила поведінки, виходячи з
принципів і правових доктрин. Таким чином, норма права в універсальній формі
встановлює для невизначеної кількості випадків, які правові наслідки настають за тих чи
інших фактичних обставин, що описуються абстрактно.[3, c. 71]

 Приватне право пов’язане в першу чергу з виникненням та розвитком інституту
приватної власності і тими відносинами, які зароджуються на його основі.
 Історично приватне право розвивається одночасно з приватною власністю.
Приватна власність, свобода підприємницької діяльності, економічна свобода,
рівноправність та юридична захищеність суб’єктів ринкової системи — невід’ємні
атрибути громадянського суспільства, які визнані всім цивілізованим світом.
Особливо слід звернути увагу на існуючий у правовій системі України
поділ права на публічне та приватне.

 Євроінтеграційний вектор розвитку свідчить про зближення національного права
України з європейським правом.
 Україна стала членом Ради Європи, виконує взяті на себе зобов’язання щодо
реформування правової системи і впроваждення до національної правової системи
європейських стандартів. Зокрема, ратифіковані Конвенція про захист прав людини і
основоположних свобод, Європейська хартія місцевого самоврядування, Рамкова
конвенція прозахистнаціональних меншин, Європейська конвенція про взаємну
допомогу у кримінальних справах, скасовано смертну кару, реформовані виборча,
судова та правоохоронна системи, прийнято десятки нових законодавчих актів, зокрема
нову Конституцію України, Цивільний, Кримінальний, Цивільний процесуальний
кодекси, Закон «Про політичні партії» тощо. Велике значення для національної право-
вої системи має діяльність Європейського суду з прав людини.

 Слід пам’ятати, що в рамках континентальних правових систем (у силу їх
типологічних особливостей, закономірностей їх формування та розвитку та ін.) історично
була відсутня судова правотворчість (судовий прецедент та ін.) як джерело права. Хоча
судовий прецедент не визначається офіційно джерелом права, у такій якості розглядаються
постанови пленуму Верховного Суду та акти Конституційного Суду України. Можна дійти
висновку, що в Україні починає визнаватися судова правотворчість, а рішення
Конституційного Суду України стають джерелом права, що є, поза всяким сумнівом,
значним прогресивним чинником для подальшого якісного розвитку конституційного
правосуддя. [3, c. 73]

 Таким чином, сучасна українська правова система є правовою системою перехідного
типу, має статус правової системи перехідного типу, яка перебуває ще в стадії
перехідного періоду і зберігає певні залишки попередньої, соціалістичної системи.
Обраний шлях дозволяє прогнозувати поступове приєднання правової системи України
до сім’ї романо-германського права після успішного завершення політико-правових
реформ. Однак таке повернення відбувається поступово, у зв’язку з чим на сьогоднішній
день правову систему потрібно вважати системою перехідного типу, яка лише схиляється
до романо-германської правової сім’ї, є своєрідним асоційованим її членом.

Порівняння правових систем світу
 Порівнюючи романо-германську і англо-американську правові системи, можна побачити їх
абсолютну несхожість між собою, починаючи хоча б з їх походження.
 Романо-германська правова система виникла в більшій своїй частині на основі рецепції
римського права, в той час, як англо-американська - створювалася рішеннями суддів. Як наслідок
цього, різниця між ними тільки збільшувалася
«Романо-германська і англо-американська правова система»

 Для романо-германської правової системи характерні нормативність права, верховенство
закону, високий рівень кодифікації, крім цього, система права складається з двох систем -
публічного і приватного права. В той час як англо-американська система базується в основному на
судовому прецеденті, в ній відсутні класифікація галузей, поділ норм права на імперативні та
диспозитивні.
 На відміну від англо-американської, в романо-германській правовій системі судова практика є
допоміжним джерелом права, вона здійснюється лише в рамках, встановлених законодавцем.

 Формування принципів права в цих правових системах відбувалося під впливом різних
факторів, в романо-германській - під впливом теорії права, а в англо-американській поняття
загальних принципів права історично взагалі не склалося, але пізніше судді виробили принцип
«правової справедливості». [1, с. 552]
 Ці правові системи, які склалися історично, є загальновизнаними і класичними, тому такий
тип правової системи, як змішаний, увібрав в себе риси, властиві і романо-германській, і англо-
американським правовим системам. Серед них - нормативно-правовий акт як джерело права,
правовий звичай і судовий прецедент є важливими і не завжди допоміжними джерелами права.
Однак підгрупи цієї системи, хоча і об’єднані в одну правову сім’ю, зберегли свої особливості

 Правова система, яка найбільш відрізняється від попередніх, і навіть в деяких своїх положеннях є
абсолютно несхожою на інші - релігійно-традиційна правова сім’я.
 Це сталося в силу того, що вона базується на релігійних нормах, нормах-звичаях, нормах-традиціях. Але
правові системи країн, які входять до цієї групи, не зупинились у своєму розвитку.
 Під впливом класичних правових систем вони постійно вносять новели у національне право, змінюють
його структуру, нарешті визнали норму права, як важливий еталон поведінки.
«Релігійно-традиційний тип правової системи»

 Підтипи цієї правової системи складаються із сукупності моральних і правових норм, які складалися
історично під впливом релігії, звичаїв, традицій. Але кожна країна відрізняється своєю системою норм,
джерелами права. Наприклад, мусульманське право діє в рамках ісламської релігії, воно має релігійно-
общинний принцип застосування і діє насамперед у відносинах правовірних мусульман з Аллахом.
 Основними джерелами права є Коран, Суна, Іджма, Кияс, серед яких першим за значенням є Коран. А
індуське право склалося під впливом ідей іудаїзму, у країнах з цим правом досі зберігається кастовий поділ
суспільства. Але на відміну від ісламу не вимагає від своїх прихильників відданості одному віровченню.
 Проте головною відзнакою є те, що закон не визнається джерелом права[1, с.611].
«Релігійно-традиційний тип правової системи»

 Для далекосхідної підгрупи характерне те, що в основу формування покладені не норми
права, а норми моралі, звичаї, традиції. Велике значення приділяється ритуалу. На відміну від
далекосхідної підгрупи, звичаєво-общинна сформувалася на основі норм-звичаїв, що склалися
природним шляхом, а також правових норм, запозичених від колоніальних держав. Норми-
звичаї не диференційовані на права та обов’язки.
 Р.Давид об’єднує ці особливості звичаєвого права Африки під назвою "африканська
концепція соціального порядку"[2, с.378].
Далекосхідна та Звичаєво- общинна група правових систем

Висновки
 Досліджуючи правові системи світу, досвід іноземних держав з цього питання, можна
зробити висновок, що існує проблема критеріїв класифікації правових систем. І оскільки
кожен вчений має свій погляд на це питання, то звідси і така велика кількість окремих
правових систем, які по суті є складовою частиною однієї правової сім’ї. На сьогоднішній
день на правовій карті світу є дві правові системи, які склалися історично протягом століть:
це романо-германська правова система і англо-американська правова система. Вони є
класичними правовими системами, і саме вони мають вплив на правові системи окремих
держав.

Список використаних джерел:
1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / - Харків: Консум, 2001.- 656с.
2. Р.Давид, К.Жоффре-Спинози. "Основные правовые системы современности", М. 2005.- 486с.
3. М.Г. Хаустова. Правова система України: особливості становлення та сутнісні риси[Текст] М.Г.
Хаустова; Науковий вісник, випуск 21. – Харків, 2014. – стр. 65-75. УДК 340.12

�ݺ�ߣ

Правова система України

Recommended

More Related Content

What's hot (20)

Similar to Правова система України (20)

Recently uploaded (13)

Правова система України