видатні харківяни
- 2. Микола Павлович Барабашов 1894-1971 Український астроном, академік АН . Закінчив Харківський університет (1919) і був залишений при кафедрі астрономії для підготовки до професорського звання. З 1930 — директор Астрономічної обсерваторії Харківського університету, з 1933 — професор Харківського університету (у 1943-1946 — ректор).Іменем Барабашова названо малу планету 2883 Барабашов та кратер на Марсі.У НАН України у 1992 запроваджено премію імені М. П. Барабашова. На честь Барабашова названа станція «Академіка Барабашова» Харківського метрополітену.
- 3. Биков Леонід Федорович 1928-1979 Український актор, режисер і сценарист Леонід Биков – лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації «Перші премії за художні фільми» за 1974 рік, Лауреат державної премії УРСР (1977) тощо. 2001 року у Києві було відкрито пам'ятник Військовим льотчикам, зразком для скульптури якого став кінообраз Леоніда Бикова. На честь Бикова названа одна з вулиць Києва.
- 4. Бекетов Олексій Миколайович 1862-1941 Український архітектор і педагог У Харкові збудував багато громадських і житлових споруд:будинки юридичного інституту (1892), корпуси сільськогосподарського інституту (1907—12), банку (1932) та інші. На честь видатного архітектора в Харкові названа одна зі станцій метрополітену.
- 5. Вернадський Володимир Іванович 1863-1945 Природознавець, філософ, геніальний мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології Один із засновників Української Академії наук; став дійсним членом Української АН та її першим президентом (з 1919). Засновник першої наукової бібліотеки в Україні (нині названої його ім'ям).
- 6. Гіршман Леонард Леопольдович 1839-1921 Вчений-офтальмолог, лікар, педагог. Почесний громадянин міста Харкова Л. Л. Гіршман започаткував окулярну оптику в Харкові. Але перш за все він прославився своїм безкористям і відданістю справі лікаря.11 березня 1914 р. на засіданні Харківської міської думи професору Гіршману було присвоєно звання Почесного громадянина міста Харкова. Ім'ям Гіршмана названо вулицю Харкова і Харківську міську клінічну офтальмологічну лікарню.
- 7. Гурченко Людмила Марківна 1935-2011 Акторка та співачка, народна артистка Закінчила Всеросійський державний інститут кінематографії імені С. А. Герасимова (1958, майстерня С. Герасимова і Т. Макарової). Акторка театру-студії кіноактора (до 1964), театру «Сучасник» (1964—1966), Держконцерту (1966— 1969). На другому курсі інституту знялася в невеликих ролях у фільмах «Дорога правди» і «Серце б'ється знову». А потім на неї звалилася слава «Карнавальної ночі». Пізніше акторка зіграла у низці стрічок: «Дівчина з гітарою», «Роман і Франческа», «Приборкувачі велосипедів», «Балтійське небо», «Робітниче селище». 1969 р. їй було присвоєно звання заслуженої артистки.
- 8. Жаботинський Леонід Іванович Народився у 1938 році Український спортсмен, важкоатлет Дворазовий абсолютний олімпійський чемпіон з важкої атлетики в суперважкій ваговій категорії (1964, 1968), чотириразовий чемпіон світу (1964-66, 1968) і дворазовий чемпіон Європи (1966, 1968), неодноразовий рекордсмен світу (1963-74), П'ятиразовий чемпіон, прапороносець команди на відкритті Олімпійських Ігор 1968 року та закритті Олімпійських Ігор 1964 і 1968 років. Автор книги «Сталь і серце». За спортивну кар'єру встановив 17 світових рекордів. Випускник нашої школи.
- 9. Ландау Лев Давидович 1908-1968 Фізик, академік Видатний фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії (1962), який зробив значний вклад майже в усі розділи теоретичної фізики. Автор класичної праці про діамагнетизм вільних електронів, теорії надплинності рідкого гелію та багатьох інших. У Харкові Лев Давидович керував теоретичним відділом Українського фізико-технічного інституту, одночасно завідував кафедрами теоретичної фізики в Харківському інженерно-механічному інституті та Харківському університеті, створивши передову школу радянської теоретичної фізики.
- 10. Шульженко Клавдія Іванівна 1906-1984 Співачка, акторка Лауреат Першого конкурсу артистів естради (1939 р.), заслужена артистка РРФСР (1945 р.), народна артистка РРФСР (1962 р.), народна артистка СРСР (1971 р.). Нагороджена медаллю «За оборону Ленінграда» (1942 р.), орденом Червоної Зірки (1945 р.), орденом Леніна (1975 р.). Своєю творчістю вона внесла неоціненний внесок у розвиток і популяризацію радянської пісні та патріотичне виховання широких народних мас. Візитною карткою Клавдії Шульженко були пісні «Синий платочек» і «Давай закурим», які стали незаперечними шлягерами її часу і незмінно викликали овації в залі.