�ݺ�ߣ

Нехай мені доля вготовила муки, Не камінь на плечі, а цілий обвал. Я буду до щастя простягувати руки, Я буду молитись на свій ідеал. Нехай мені доля знедолено плаче. Карає і мучить нестримне життя. Я - все-таки жінка. Я - щось-таки значу. Я - світ цей здивую красивим дитям. Накотяться біди - повченна здолати. Підкотиться туга - повинна мовчати. Я - жінка.Запалена Богом. І хто мене кине