ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo

Cучасні виховні технології

•Download as PPTX, PDF•
•
Y
yanaanya
1 of 11
Downloaded 183 times
СУЧАСНІ ВИХОВНІ ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛІЗАЦІЙНІ ВИКЛИКИ І ПЕДАГОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ
ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ Поняття «технологія» (з грецької techne – майстерність, мистецтво і logos – вчення, поняття) в педагогіку прийшло ще в 20-ті роки ХХ століття. Вже тоді воно трактувалося по різному. В одному разі – як сукупність прийомів і засобів, спрямованих на чітку й ефективну організацію навчально-виховних занять, що нагадує виробничу технологію; в іншому – як уміння оперувати навчальним і лабораторним обладнанням, використовувати наочні посібники. 
Науковий термін «технологія виховання» вперше ввів в педагогічну науку А. С. Макаренко, а Я. А. Коменський бачив технології в ідеалі як досконалий метод виховання  Освітні технології відбивають загальну стратегію розвитку освіти.  Педагогічні – втілюють тактику реалізації стратегії освіти шляхом впровадження моделей управління цим процесом.  Навчальна технологія – відбиває шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах відповідного предмета, теми, питання.  Виховні технології – відбивають систему конкретних засобів впливу на школяра, учнівський колектив на науковій основі й спрямовані на досягнення виховної мети та удосконалення педагогічної діяльності.
Вибір виховної технології починається із усвідомлення мети та основних завдань виховної роботи закладу, які спрямовані на Формування в учнів національної свідомості, патріотизму, любові до свого народу, до України, активної громадянської позиції, Формування політичної та правової культури Забезпечення духовно-морального розвитку учнів Впровадження в суспільну свідомість переваг здорового способу життя Формування в учнів екологічної культури Формування в учнів основ естетичної культури, організації дозвілля учнів, пошук його нових форм Задоволення потреб учнів у професійному самовизначенні; розвиток здатності до самостійного життєвого вибору Активізація роботи учнівського самоврядування
ЗМІСТ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РОЗКРИВАЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ ВИХОВНІ ОРІЄНТИРИ 1. Ціннісне ставлення до себе 2. Ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей 3. Ціннісне ставлення до праці 4. Ціннісне ставлення до природи 5. Ціннісне ставлення до мистецтва 6. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави
Технологія виховання – це строго обґрунтована система педагогічних засобів, форм і методів, їх етапність, націленість на вирішення конкретного виховного завдання Технологія виховання успішної особистості Персоніфіковане (індивідуальне) виховання Технологія інтегрованого виховання Проектна технологія Ігрова технологія Розвивальне виховання Технологія саморозвитку особистості Складовими виховних технологій є форми організації діяльності та методи, як засоби впливу на учнівську молодь, серед яких пріоритетна роль належить активним методам, що базуються на демократичному стилі взаємодії.
Компетентність – це загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню Система компетентностей в освіті має ієрархічну структуру, рівні якої складають: ключові компетентності загально-галузеві компетентності предметні компетентності
Основними групами компетентностей є:  Компетентність, на відміну від простого знання, існує у формі діяльності (реальної чи мисленнєвої), а не інформації про неї. У формуванні компетентності як загальної здібності беруть участь усі групи і всі вони є вирішальними: за умови несформованості бодай однієї з них неможливо досягти компетентності соціальна полікультурна комунікативна інформаційна саморозвитку та самоосвіти продуктивної творчої діяльності
КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ціннісно-смислова • пов'язана з ціннісними уявленнями учня, його здатністю до орієнтування в житті загальнокультурна • пов'язана з колом питань, у яких учень має бути обізнаним щодо загальнолюдської культури, релігії, національних традицій навчально-пізнавальна комунікативна соціально-трудова компетенція особистого самовдосконалення • уміння розрізняти факти від домислів, використання різних методів пізнання • що містить способи взаємодії з людьми, навички роботи в групі • оволодіння знанням і досвідом у громадсько-суспільній діяльності • спрямована на засвоєння способів фізичного, духовного та інтелектуального саморозвитку
ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ  Природа компетентності така, що вона може виявлятися лише в органічній єдності з цінностями людини, тобто в умовах глибокої особистісної зацікавленості в даному виді діяльності. Отже, цінності є основою будь-яких компетенцій. Як зацікавити учнів, щоб підвищити рівень їхньої компетентності? створення умов для розвитку та самореалізації учнів задоволення запитів та потреб школяра засвоєння продуктивних знань, умінь розвиток потреби поповнювати знання виховання в цивілізованому суспільстві Отже, компетентність — це не тільки і не стільки знання, а знання плюс уміння і навички користуватися цим знанням
УКРАЇНСЬКІ ВЧЕНІ ВИОКРЕМИЛИ П’ЯТЬ НАСКРІЗНИХ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ, ФОРМУВАННЯ ЯКИХ МАЄ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ В РАМКАХ КОЖНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТУ Вміння вчитися Здоров'язберігаюча компетентність Загальнокультурна (комунікативна) Соціально–трудова Інформаційна

More Related Content

Cучасні виховні технології

  • 2. ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ Поняття «технологія» (з грецької techne – майстерність, мистецтво і logos – вчення, поняття) в педагогіку прийшло ще в 20-ті роки ХХ століття. Вже тоді воно трактувалося по різному. В одному разі – як сукупність прийомів і засобів, спрямованих на чітку й ефективну організацію навчально-виховних занять, що нагадує виробничу технологію; в іншому – як уміння оперувати навчальним і лабораторним обладнанням, використовувати наочні посібники. 
  • 3. Науковий термін «технологія виховання» вперше ввів в педагогічну науку А. С. Макаренко, а Я. А. Коменський бачив технології в ідеалі як досконалий метод виховання  Освітні технології відбивають загальну стратегію розвитку освіти.  Педагогічні – втілюють тактику реалізації стратегії освіти шляхом впровадження моделей управління цим процесом.  Навчальна технологія – відбиває шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах відповідного предмета, теми, питання.  Виховні технології – відбивають систему конкретних засобів впливу на школяра, учнівський колектив на науковій основі й спрямовані на досягнення виховної мети та удосконалення педагогічної діяльності.
  • 4. Вибір виховної технології починається із усвідомлення мети та основних завдань виховної роботи закладу, які спрямовані на Формування в учнів національної свідомості, патріотизму, любові до свого народу, до України, активної громадянської позиції, Формування політичної та правової культури Забезпечення духовно-морального розвитку учнів Впровадження в суспільну свідомість переваг здорового способу життя Формування в учнів екологічної культури Формування в учнів основ естетичної культури, організації дозвілля учнів, пошук його нових форм Задоволення потреб учнів у професійному самовизначенні; розвиток здатності до самостійного життєвого вибору Активізація роботи учнівського самоврядування
  • 5. ЗМІСТ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РОЗКРИВАЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ ВИХОВНІ ОРІЄНТИРИ 1. Ціннісне ставлення до себе 2. Ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей 3. Ціннісне ставлення до праці 4. Ціннісне ставлення до природи 5. Ціннісне ставлення до мистецтва 6. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави
  • 6. Технологія виховання – це строго обґрунтована система педагогічних засобів, форм і методів, їх етапність, націленість на вирішення конкретного виховного завдання Технологія виховання успішної особистості Персоніфіковане (індивідуальне) виховання Технологія інтегрованого виховання Проектна технологія Ігрова технологія Розвивальне виховання Технологія саморозвитку особистості Складовими виховних технологій є форми організації діяльності та методи, як засоби впливу на учнівську молодь, серед яких пріоритетна роль належить активним методам, що базуються на демократичному стилі взаємодії.
  • 7. Компетентність – це загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню Система компетентностей в освіті має ієрархічну структуру, рівні якої складають: ключові компетентності загально-галузеві компетентності предметні компетентності
  • 8. Основними групами компетентностей є:  Компетентність, на відміну від простого знання, існує у формі діяльності (реальної чи мисленнєвої), а не інформації про неї. У формуванні компетентності як загальної здібності беруть участь усі групи і всі вони є вирішальними: за умови несформованості бодай однієї з них неможливо досягти компетентності соціальна полікультурна комунікативна інформаційна саморозвитку та самоосвіти продуктивної творчої діяльності
  • 9. КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ціннісно-смислова • пов'язана з ціннісними уявленнями учня, його здатністю до орієнтування в житті загальнокультурна • пов'язана з колом питань, у яких учень має бути обізнаним щодо загальнолюдської культури, релігії, національних традицій навчально-пізнавальна комунікативна соціально-трудова компетенція особистого самовдосконалення • уміння розрізняти факти від домислів, використання різних методів пізнання • що містить способи взаємодії з людьми, навички роботи в групі • оволодіння знанням і досвідом у громадсько-суспільній діяльності • спрямована на засвоєння способів фізичного, духовного та інтелектуального саморозвитку
  • 10. ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ  Природа компетентності така, що вона може виявлятися лише в органічній єдності з цінностями людини, тобто в умовах глибокої особистісної зацікавленості в даному виді діяльності. Отже, цінності є основою будь-яких компетенцій. Як зацікавити учнів, щоб підвищити рівень їхньої компетентності? створення умов для розвитку та самореалізації учнів задоволення запитів та потреб школяра засвоєння продуктивних знань, умінь розвиток потреби поповнювати знання виховання в цивілізованому суспільстві Отже, компетентність — це не тільки і не стільки знання, а знання плюс уміння і навички користуватися цим знанням
  • 11. УКРАЇНСЬКІ ВЧЕНІ ВИОКРЕМИЛИ П’ЯТЬ НАСКРІЗНИХ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ, ФОРМУВАННЯ ЯКИХ МАЄ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ В РАМКАХ КОЖНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТУ Вміння вчитися Здоров'язберігаюча компетентність Загальнокультурна (комунікативна) Соціально–трудова Інформаційна