Громадський активізм в україні після Євромайдану
Download as PPTX, PDF0 likes658 views
Презентація Вікторії Середи, яка відбулась в рамках конференції на Майстерні "Партисипативні практики в урбаністиці, бюджетуванні, культурі". Організатори: Інститут міста (Львів) та Аналітичний центр CEDOS (Київ) за підтримки Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні, Фундації Чарльза Стюарта Мотта та Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ. http://www.maisterniamista.org.ua/2016/06/21/partysypatyvna-konferentsiya/
More Related Content
Viewers also liked (9)
Similar to Громадський активізм в україні після Євромайдану (20)
Громадський активізм в україні після Євромайдану
- 1. Громадський активізм в Україні після Євромайдану: національні, регіональні та локальні прояви Вікторія Середа, Український католицький університет
- 2. Джерела “Регіон, нація та інше: міждисциплінарне та транскультурне переосмислення України” Березень 2015 (6000 респондентів) (Wolodymyr George Danyliw Foundation і частково з SNF Grant CR11I1L_135348) "У пошуках пам’яті: ідентифікаційна роль соціальної пам’яті місця" Листопад 2014 (3200 респондентів по 400 у Львові, Ужгороді, Одесі, Харкові, Дніпропетровську, Луцьку, Вінниці і Чернігові) (Проект Польської Академії наук № 2011/03/B/HS6/03320). “Львів'яни та благодійність” Листопад 2015 (800 респондентів) (Соціоінформ) “Молодь і медіа” Березень 2016 (2153 учнів 7–11-х класів) (mymedia)
- 3. Проактивні установки Наскільки для Вас важливо? 000% 020% 040% 060% Залученість до державних рішень Участь в ГО Допомога іншим (на волонтерських засадах) не важливе скоріше не важливе ні так, ні ні скоріше важливе Важливе
- 4. У прийнятті держ. рішень Участь у ГО Допомога на волонт. засада
- 5. Чи доводилося Вам упродовж останніх 18 місяців 1. Звертатися до місцевого політика чи управлінця 7,3% 2. Підписувати петицію 2,5% 3. Самому збирати підписи 1,3% 4. Брати участь в демонстрації чи мітингу 5,3% 5. Брати участь у бойкоті певних товарів чи послуг 6,8% 6. Надавати допомогу біженцям зі Сходу та Криму України 12,4% 7. Надавати допомогу військовим у зоні АТО 31,4% 8. Займатися волонтерською діяльністю 5,4% 9. Вкладати свої ресурси, матеріальні (жертвувати речі) чи нематеріальні (час, професійні консультації) 18,4% 10. Брати участь у силових сутичках 1,2% 11. Жодна з таких дій 46,2% 12. Важко відповісти
- 6. переважають саме ті форми, які орієнтовані насамперед на взаємну підтримку та пряму взаємодію дослідження підтверджує зв’язок між Революцією Гідності та формуванням проактивної позиції громадян. Серед респондентів, що долучилися до різних форм громадського активізму, переважають ті, які декларують свою підтримку Євромайдану.
- 7. соціально-демографічні характеристики практично у всіх групах однакові йдеться про: молодих та середнього віку міщан з вищою освітою та з відчуттям, що їх матеріальний стан є добрим, часто власників малого бізнесу з досвідом роботи/навчання за кордоном. Можемо стверджувати, що серед активістів переважає міський середній та креативний клас. Виняток становить допомога бійцям АТО. Тут активність є однаковою, як серед городян так і серед селян.
- 8. Регіональний розподіл участі респондентів у допомозі воїнам АТО(у %)
- 9. Регіональний розподіл участі у вкладенні своїх ресурсів, матеріальних (жертвувати речі) чи нематеріальних (час, професійні консультації) (у %)
- 10. Регіональний розподіл участі у допомозі переселенцям з Криму й Сходу України (у %)
- 11. Регіональний розподіл участі у бойкоті певних товарів чи послуг (у %)
- 12. Регіональний розподіл участі у зверненнях до місцевого політика (у %)
- 13. Регіональні відмінності Кожен другий львів’янин брав участь у демонстраціях та мітингах і кожен четвертий вкладав ресурси – матеріальні (гроші, речі) чи нематеріальні (час, професійні консультації) та бойкотував певні товари чи послуги у період з листопада 2013 по березень 2015 року. Участь у демонстраціях та мітингах, як і бойкот товарів, були актуальними також для мешканців Луцька, Ужгорода та Вінниці. Ужгородці, на відміну від мешканців інших міст, найактивніше залучалися до волонтерської діяльності, підписування петицій та медіа-активізму. Для мешканців Чернігова, Дніпропетровська, Харкова та Одеси визначною формою громадської взаємодії було вкладення ресурсів – матеріальних (гроші, речі) чи нематеріальних (час, професійні консультації).
- 14. Незалученість рівень громадського активізму має істотні регіональні відмінності
- 15. Жодна з цих дій Від 15% “неактивних” громадян у Львівській області, до 79% – у Одеській Серед “найпасивніших” фіксуємо: Запорізьку, Харківську, Одеську, Донецьку, Миколаївську, Сумську та Кіровоградську області.
- 16. Соціально-демографічні характеристики переважають респонденти, що: проживають у містах з населенням понад 1 млн особи старшого віку Особи з середньою освітою оцінюють свій матеріальний стан як поганий самоідентифікувалися як росіяни та російськомовні не мали досвіду роботи чи навчання за кордоном “Пасивна” позиція прямо не пов’язана з підтримкою Євромайдану, оскільки частки респондентів, які підтримували і не підтримували Євромайдан у цій групі поділилися майже порівну – 55% на 45%.
- 17. АЛЕ! Порівняння питань, які стосуються загальнонаціональних форм активізму та локальних показує, що значно більша кількість респондентів бажає долучатися до локальних видів взаємодії, ніж до загальноукраїнських. ! зосереджуючись виключно на загальноукраїнських макрорівневих інституційних показниках, дослідники громадянського суспільства залишають поза увагою ті рівні, де громадський активізм проявляється інтенсивніше. Якщо на загальноукраїнському рівні мешканці Дніпропетровська, Одеси чи Харкова неохоче долучалися до тих форм активності, які передбачали творення неформальних мереж взаємопідтримки чи волонтерських груп з метою вирішення проблем громади, то на локальному рівні ситуація виглядає інакше.
- 18. Міський активізм Одеса та Харків на рівні міського громадського активізму кількість небажаючих брати участь у будь-якій діяльності скорочується до 10-17% В яких видах громадської дiяльностi у Вашому місті Ви готові взяти участь? Львів Луцьк Ужгоро д Вінниця Чернігів Дніпро Харків Одеса 1. Допомога нужденним, сиротам та інвалідам 45,8% 22,0% 64,3% 50,8% 30,3% 32,3% 28,3% 26,8% 2. Органiзацiя дозвiлля та вiдпочинку 11,0% 10,8% 35,3% 12,3% 10,5% 13,5% 10,0% 6,8% 3. Участь у забезпеченні правопорядку 15,0% 12,8% 23,8% 9,0% 8,0% 14,3% 3,5% 9,5% 4. Участь в озелененні 28,3% 14,5% 33,0% 25,0% 31,0% 34,8% 29,5% 38,0% 5. Участь в прибираннi та впорядкуваннi територiї за мiсцем проживання 38,8% 14,3% 36,0% 30,0% 24,8% 37,3% 46,3% 35,0% 6. Участь у дiяльностi органiв самоорганiзацiї населення 11,0% 4,0% 8,0% 11,0% 5,5% 6,5% 10,3% 13,0% 7. Не буду брати участь у жодній громадській діяльності 8,0% 18,5% 9,3% 9,5% 12,3% 10,3% 17,3% 14,5%
- 19. Види залученості Мешканців всіх міст без винятку більше приваблюють ті види активності, які скеровані на взаємодопомогу та покращення локального середовища проживання, і меншою мірою участь у дiяльностi органiв самоорганiзацiї населення.
- 20. Соціально-демографічні характеристики Соціально-демографічний портрет громадських активістів (як на загальноукраїнському рівні, так і на локальному) цілком співпадає з описаним вище. Бажання брати участь у певних видах локального активізму залежно від типу будинку, в якому проживають. Мешканці приватних будинків - пріоритетнішою є організація дозвілля та участь у впорядкуванні території, Мешканців кількаповерхових будинків – допомога нужденним, допомога в озелененні та участь в органах самоорганізації населення, натомість мешканців багатоповерхівок – участь у забезпеченні правопорядку.
- 21. Українські школярі Яких видах громадської діяльності у Вашому місті Ви готові брати участь?, % 4.9 4.3 6.6 0.4 1.1 12.2 28 38.1 40.6 41.8 64.1 Затрудняюсь ответить Не буду принимать участия в общ. деятельности Другое Помощь АТО Помощь с бездомными животными Участие в работе органов самоорг. населения Участие в обеспечении правопорядка Участие в уборке и благоустройстве территории Организация досуга и отдыха Участие в озеленении Помощь нищим, сиротам и инвалидам 21
- 22. Наскільки сталими є ці тенденції?