Загальна характеристика плазунівВалентина ЛеонтьеваПрезентація є дидактичним матеріалом, який можна використати на уроках біології по темі "Рептилії" в 7 класі. В презентації : зовнішня і внутрішня будова плазунів, сезонні явища тощо.
Опора і рух. Види скелетів і способи пересування безхребетних тварин.labinskiir-33Презентація до уроку зоології 7 клас (нова програма) за темою "Опора і рух тварин" + самостійна робота по темам: "Дихання тварин", "Кровоносні системи тварин", "Виділення тварин"
презентація досвіду роботи вчителя біології та хімії Васильчук Ю.Г.dkschoolпрезентація досвіду роботи вчителя біології та хімії Великокардашинської ЗОШ І-ІІІ ступенів Васильчук Ю.Г.
Приклади застосування універсального дизайнуUNDP UkraineУ презентації описується, як універсальний дизайн може бути застосований у навколишньому середовищі. На думку автора (Володимира Азіна), універсальний дизайн є основою для розробки чи проектування навколишнього середовища, громадських будинків і споруд, транспортних засобів загального користування, речей, технологій, комунікацій та має забезпечувати доступність найширших верств населення незважаючи на наявні в них можливі функціональні порушення. Більше інформації про універсальний дизайн є на веб-сайті http://ud.org.ua.
І.В.Луценко. Індивідуальна програма розвитку для дітей з особливими освітніми...Інститут післядипломної педагогічної освіти КУБГІ.В.Луценко. Індивідуальна програма розвитку для дітей з особливими освітніми потребами
Опора і рух. Види скелетів і способи пересування безхребетних тварин.labinskiir-33Презентація до уроку зоології 7 клас (нова програма) за темою "Опора і рух тварин" + самостійна робота по темам: "Дихання тварин", "Кровоносні системи тварин", "Виділення тварин"
презентація досвіду роботи вчителя біології та хімії Васильчук Ю.Г.dkschoolпрезентація досвіду роботи вчителя біології та хімії Великокардашинської ЗОШ І-ІІІ ступенів Васильчук Ю.Г.
Приклади застосування універсального дизайнуUNDP UkraineУ презентації описується, як універсальний дизайн може бути застосований у навколишньому середовищі. На думку автора (Володимира Азіна), універсальний дизайн є основою для розробки чи проектування навколишнього середовища, громадських будинків і споруд, транспортних засобів загального користування, речей, технологій, комунікацій та має забезпечувати доступність найширших верств населення незважаючи на наявні в них можливі функціональні порушення. Більше інформації про універсальний дизайн є на веб-сайті http://ud.org.ua.
І.В.Луценко. Індивідуальна програма розвитку для дітей з особливими освітніми...Інститут післядипломної педагогічної освіти КУБГІ.В.Луценко. Індивідуальна програма розвитку для дітей з особливими освітніми потребами
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ЗАКЛАДІНаталія Slavbibl4ІНДИВІДУАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ЗАКЛАДІ
ТЕМА 2. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ...Інститут післядипломної педагогічної освіти КУБГТЕМА 2. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ В ОСВІТІ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
Виховна робота kpschool7Виховна робота загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи №7м.Кам янець-Подільського Презентація Крок за кроком до життєвої компетентності
1. Сучасний погляд
на стан впровадження
інклюзивної освіти
в дошкільних навчальних
закладах (на прикладі
комунального закладу
« Дошкільний навчальний
заклад (ясла-садок) №93
Харківської міської ради »)
Завідувач ДНЗ №93,
Стрельникова Н.І.
2. • Інклюзія – це політика і процес, які дають
змогу всім дітям брати участь у всіх
програмах, заклад освіти відповідає на
потреби дітей.
• Головний принцип інклюзії: «Рівні
можливості для кожного».
• Інклюзивне навчання – це гнучка,
індивідуалізована система навчання дітей з
особливостями психофізичного розвитку в
умовах масової загальноосвітньої школи за
місцем проживання.
3. Справжня інтеграція та інклюзія передбачає
обов’язковий психолого-педагогічний
супровід дитини фахівцями
(корекційний педагог, психолог, лікар,
соціальний працівник).
4. З метою реалізації інклюзивної освіти
вихователі повинні вміти:
• здійснювати моніторинг розвитку дітей, що мають труднощі
у засвоєнні знань, різних видів діяльності та адекватно
оцінювати причини, якими спричинено ці труднощі;
• своєчасно виявляти відхилення у розвитку дошкільників та
під керівництвом корекційного педагога брати участь у
здійсненні правильного психолого–педагогічного супроводу
дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку;
• здійснювати індивідуальний та диференційований підхід до
вихованців з вадами психофізичного розвитку;
• формувати готовність здорових дошкільників до позитивної
спільної взаємодії з однолітками, що потребують корекції
психофізичного розвитку;
• проводити роботу з батьками щодо надання їм правильної
інформації про осіб з порушеннями психофізичного
розвитку.
5. Педагоги дошкільного закладу мають передусім
формувати позитивне ставлення
здорових вихованців до дітей з психофізичними
вадами, емпатію, прийоми адекватної взаємодії.
Ця робота може здійснюватися за допомогою
таких методів, як бесіда, переконання, розгляд
проблемних ситуацій, сюжетнорольові ігри, перегляд
спеціально відібраних відеосюжетів.
7. 1. Психодіагностичний етап:
• діагностика рівня розвитку дітей: виявлення
індивідуальних особливостей психічного, фізичного,
інтелектуального розвитку; рівня розвитку психічних
процесів; діагностики соціальної зрілості, інтелекту,
стилю взаємодії педагогів і батьків з дитиною;
• тестування та анкетування педагогів та батьків на предмет
готовності до здійснення інклюзивного навчання;
• вивчення особливостей сім'ї, в якій виховується дитина;
• психолого-педагогічне спостереження за особливостями
соціальної взаємодії дітей у групах з інклюзивним
навчанням.
8. 2. Оформлення документації для здійснення психолого-
педагогічного супроводу дитини з особливими потребами:
• банку даних дітей відповідно до особливостей та наявних
порушень;
• картки здоров'я і розвитку дитини;
• психологічної картки індивідуального розвитку дитини;
• соціального паспорту сім'ї, в якій виховується дитина;
• щоденника спостереження за дитиною в начальному
закладі;
• щоденника спостереження за станом здоров’я поведінкою
дитини вдома у позаурочний час
9. 3. Розробка та затвердження індивідуальних
програм навчання і розвитку з рекомендаціями
для педагогів і батьків, розроблених за участі
різних фахівців (лікаря, психолога, соціального
педагога, педагога-дефектолога, учителя-
логопеда).
4. Створення власної навчально-методичної та
інформаційної бази, а саме:
• банку даних навчальних і виховних програм;
• механізму забезпечення отримання оперативної
інформації про рівень здоров'я, навчання і
розвиток дитини з особливими потребами.
10. 5. Моніторинг результативності, який
передбачає застосування наступних
методів:
- дидактичного - вивчення результативності різних сторін навчально-
виховного процесу;
- виховного - простеження ефективності виховного процесу, системи
взаємостосунків його учасників;
- управлінського - простеження за характером взаємостосунків на різних
управлінських рівнях в системах: «керівник - педагогічний колектив»,
«керівник - діти», «керівник - батьки», «керівник – зовнішнє
середовище»;
- соціально-психологічного - спостереження за системою колективно-
групових взаємовідносин, за характером психологічної атмосфери
педагогічного колективу, психологічного стану дітей, батьків;
- медичного - відстеження динаміки стану здоров'я дитини з
особливими потребами.
11. 6. Виявлення і прогнозування можливих
проблем, серед яких можуть бути
наступні:
• виникнення опору новому середовищу з
боку дитини, для зняття якого потрібно
включати розробку додаткових освітньо-
виховних ресурсів;
• виникнення внутрішніх і зовнішніх
конфліктів між педагогом і дитиною,
педагогом і батьками внаслідок роботи із
проблемою «особливої дитини».
12. 7. Розробка шляхів корекції можливих
негативних наслідків:
• планування резерву часу для перегляду
спланованих форм, методів, прийомів роботи з
дітьми та їх батьками;
• ґрунтовне пояснення батькам і педагогам переваг
інклюзивної освіти;
• реорганізація індивідуальних психолого-
педагогічних програм супроводу дітей, які
виявляють відповідні проблеми;
• відстеження результативності впроваджених змін.
13. Нормативне регулювання інклюзивної освіти
• Всесвітня Декларація прав людини, 1948
• Декларація прав дитини, 1959 р.
• Конвенція ООН «Про права дитини», 1989 р.
• Всесвітня декларація «Освіта для всіх», 1990р.
• Стандартні правила ООН щодо зрівняння можливостей
інвалідів», 1993р.
• Саламанська Декларація, 1994 р.
• Програма дій щодо освіти осіб з особливими освітніми потребами,
1994р.
• Дакарська Декларація, 2000 р.
• Конвенція ООН щодо осіб з особливими потребами (ще
розробляється) 2005р.
• Міжнародні організації, що формують політику в галузі
інклюзивної освіти:
Організація Об`єднаних Націй (ООН)
ЮНЕСКО
Організація Економічної Співпраці та Розвитку (OECD)
14. Нормативні документи щодо інклюзивної
освіти в Україні
• Закони України
• Укази Президента України
• Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів
України
• Накази Міністерства освіти і науки України
• Листи Міністерства освіти і науки України
• Накази управління освіти і науки облдержадміністрації
15. На сьогодні у сфері інклюзивної освіти
досягнуті певні результати:
• у липні 2010 року до Закону України «Про загальну середню освіту» було
внесено зміни, згідно з якими загальноосвітні навчальні заклади можуть
створювати у своєму складі спеціальні та інклюзивні класи для навчання
дітей з особливими освітніми потребами;
• розроблено і затверджено МОНМС України Концепцію розвитку
інклюзивної освіти (жовтень 2010 р.), «Порядок організації інклюзивного
навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (серпень 2011 р.);
• розробляється «Індекс інклюзії»;
• реалізується державна експериментальна програма «Соціальна адаптація
та інтеграція в суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку
шляхом організації їх навчання в загальноосвітніх навчальних закладах»;
• проведено ряд досліджень з питань ефективності інклюзивної моделі освіти;
• видано методичні посібники для педагогічних працівників класів/груп
інтегрованого навчання;
• розроблено і проводяться спеціальні (72-х годинні) курси з підготовки
вчителів початкових класів та вихователів дошкільних груп;
• у 13 вузах країни введений курс корекційної освіти, відкрито кафедру
інклюзивної педагогіки та Андрагогіки в Кримському республіканському
інституті післядипломної педагогічної освіти .
16. У березні 2011 року Міністерство освіти та науки,
молоді і спорту (МОНМС) звітувало, що наразі вже
близько 130 тисяч дітей з особливими потребами
охоплені інклюзивною освітою.
На 1 березня 2011 року в Україні створено близько 536
спеціальних класів в загальноосвітніх школах, які
охоплюють майже 6 тисяч дітей з особливими
освітніми потребами.
17. Уявлення та стереотипи щодо інклюзії
• Впровадження інклюзії відбувається для зменшення витрат на
спеціальну освіту.
• Інклюзія впроваджується лише формально.
• Інклюзія – це мода, яка швидко пройде, але зруйнує спеціальну освіту.
• Інклюзивна освіта – це вимога часу і ознака демократичного
суспільства.
• Спеціальні освітні заклади мають закриватися, їх кількість
скорочуватися.
• Система нормативної масової освіти важко сприймає інновації,
інклюзія буде болісною для неї.
• Вчителі загальноосвітніх шкіл не готові психологічно та методично, і
тому бояться впровадження інклюзії
• Батьки здорових дітей будуть проти, здорові діти жорстокі, тому в
школах будуть конфлікти.
• Інклюзивна освіта не відповідає українському менталітету, тому
населення не готове до неї і сприйме ідею вороже.
• Бюрократична система та відсутність координації між усіма
зацікавленими сторонами може зруйнувати будь-яку найкращу ініціативу.
18. Аналіз перешкод щодо впровадження
інклюзивної моделі навчання свідчить, що
усі вони входять до основних категорій,
підтверджених результатами міжнародних
досліджень. Ці категорії включають в себе:
(1) законодавство;
(2) фінансування;
(3) зміст освіти;
(4) кадрові питання;
(5) питання доступності та пристосування
загальноосвітніх закладів;
(6) міжвідомчу співпрацю.
19. Апробація наукових досліджень
на прикладі
комунального закладу
«Дошкільний навчальний заклад
(ясла-садок) №93 Харківської
міської ради»
20. Аспекти (напрями):
• розвиток організаційної культури;
• розвиток освітньої політики на рівні закладу
(внутрішні нормативні документи);
• запровадження інклюзивної практики.
21. Етапи процесу впровадження освіти в комунальному закладі «Дошкільний
навчальний заклад (ясла-садок) №93 Харківської міської ради»:
1. Підготовчий:
• Формування координаційної групи.
• Перегляд підходів до планування діяльності навчального закладу.
• Ознайомлення з основними концепціями за допомогою індикаторів і запитань.
• Підготовка до роботи з іншими групами.
2. Вивчення ситуації з реалізацією інклюзивних підходів у діяльності дошкільного
навчального закладу:
• Вивчення думки персоналу та керівних органів.
• Вивчення думки дітей.
• Вивчення думки батьків / опікунів і членів місцевих громад.
• Визначення пріоритетів.
3. Розробка плану інклюзивного розвитку навчального закладу:
• Інтегрування визначених пріоритетів у діючий план діяльності навчального закладу.
4. Запровадження пріоритетних напрямів плану інклюзивного розвитку ДНЗ
(постійно)
• Реалізація визначених пріоритетів.
• Моніторинг та оцінка реалізації плану
24. Інклюзивне навчання в дошкільних
закладах відображає одну з головних
демократичних ідей – усі діти є
цінними й активними членами
суспільства.