More Related Content
What's hot (20)
Similar to 2врятувтаи від забуття (20)
More from yanaanya (20)
Recently uploaded (20)
2врятувтаи від забуття
- 1. VI Всеукраїнський конкурс мультимедійних проектів «Врятувати від забуття» Боротьба за українську державність: сімейні історії українців
- 2. НАЗВА МАТЕРІАЛУ «Перехресні стежки Юрія Боролича: історія закарпатського українця, який творив українську літературу в Чехословаччині» Автор: Парасич Вероніка Володимирівна, учениця 8 класу Великоберезнянської гімназії
- 4. Серед постатей, котрі символізують мистецькі і духовні вершини краю, які стали маяками, що вирізняють їх серед інших є постать Юрія Боролича – українського письменника-прозаїка у Чехословаччині, редактора фронтової газети «Наше військо в СРСР» Чехословацького окремого батальйону періоду Другої світової війни, головного редактора журнал «Дукля» та чеської газети «Культура», секретаря товариства ветеранів війни Чехословаччини
- 5. Юрій Юрійович Боролич народився 28 лютого 1921 р. у Великому Березному. Батько його працював на залізниці, мати виховувала чотирьох дітей і працювала у домашньому господарстві. Батьки робили усе, щоб діти отримали пристойне виховання та освіту
- 6. Старші – сестра Ганна та брат Михайло навчалися в учительській семінарії в Хусті. Молодша сестра Марія вчилася у Горожанській школі, а сам Юрій навчався в Ужгородській гімназії. Уже в перших класах захоплювався українською та російською класикою, творами закарпатських письменників, безмежно любив красу рідного краю, добрих працьовитих горян. У 1936 році помирає мати Юрія, який на той час ще навчався у гімназії. Незмінним порадником для юнака стає тітка Катерина. У старших класах почав писати і друкувати невеликі замітки та короткі оповідання в ужгородській та мукачівській газетах
- 7. Невдоволений утисками окупаційного угорського режиму, не закінчивши випускного класу гімназії, разом із братом Михайлом у травні 1940 року перетнув угорсько-радянський кордон на околиці сіл Тихий- Карпатське
- 8. За нелегальний перетин кордону був засуджений на три роки позбавлення волі й відправлений в Ухто-Іжмський табір беріївського ГУЛАГу. Великі страждання випали на долю Юрія, перебуваючи у таборі. У листопаді 1942 року засуджені за нелегальний перехід кордону закарпатці були амністовані й направлені у південно-уральське місто Бузулук.
- 9. У складі чехословацьких частин брав активну участь в боях за визволення Києва, Білої Церкви, Жашкова та інших міст і сіл України. Воював у Польщі під Красно на Дуклянському перевалі. Пройшов фронтовими дорогам Словаччини, дійшов із зброєю в руках до Праги. Починав війну рядовим бійцем, а закінчив офіцером 1-го чехословацького корпусу. Як журналіст, на війні редагував газету «Наше військо в СРСР», яка виходила трьома мовами (чеською, словацькою, українською). Його хоробрість, самовідданість в боях були високо оцінені командуванням обох армій. Він був нагороджений дванадцятьма чехословацькими і радянськими орденами, в тому числі орденом Червоної Зірки
- 10. У листопаді 1944 року, визволяючи Східну Словаччину, завітав у Великий Березний до тітки Катерини, але не один – з ним був всіма шанований генерал Людвіг Свобода і кілька чеських офіцерів. Для сім’ї Катерини Тур це було справжнім святом. Командир гостював у Березному три дні. За цей час відвідав Ужгород і кілька сіл області. З Великого Березного офіцери виїхали на фронт і приступили до бойових операцій
- 11. Після війни Ю.Боролич залишився у Празі. Мрія отримати вищу освіту привела його у Вищу школу політичних і соціальних наук на факультет журналістики, який успішно закінчив. Навчаючись у Празі, разом з друзями редагував газету «Карпатська Зірка» - орган молоді Пряшівщини і Союзу чехословацьких воїнів-українців. У 1953 році переїхав до Пряшева, де став редактором літературно-художнього та суспільно-політичного журналу «Дукля» та журналу «Дружно, вперед!». Впродовж всіх післявоєнних років повністю віддався улюбленій справі – письменництву. Його творчий шлях, як письменника, був плідний. Видав – 10 книг – оповідання і повісті. Попрацювавши кілька років у Пряшеві, повернувся на посаду секретаря Товариства ветеранів війни Чехословаччини, одночасно редагував газету «Культура»
- 12. Дружина Марія Грушевська (родом з Пилипців, що на Міжгірщині, Закарпаття)
- 13. У 60-70-х рр. часто приїжджав до родичів на Міжгірщину та Березнянщину. Приїжджав із сім’єю – дружиною Марією та п’ятьма дітьми
- 14. У кінці 70-х сім’я перенесла велике горе – 18-річному віці помер син Ігор.
- 15. На 52 році життя – 7 січня 1973 року в Празі помер Юрій Боролич
- 16. Він став одним із кращих представників у чехословацькій прозі. На сторінках своїх творів відображав тяжке, одночасно й героїчне минуле Закарпаття та Східної Словаччини, бойові подвиги чехословацьких воїнів, воїнів-закарпатців, братерську дружб і взаємодопомогу бійців радянської і чехословацької Армій у боротьбі проти фашизму. У творах описані події, свідком і учасником яких був. Це період його тривожної молодості, все пережите і нічого не забуте. Ю. Боролич – неперевершений майстер повісті, однин із фундаторів української літератури в Чехословаччині. За свої літературні твори отримав кілька літературних премій.
- 17. Особлива подяка родині Шелепець з Великого Березного, які надали матеріали для створення цього проекту