Поняття та види юридичних осіб
Download as PPTX, PDF0 likes2,164 views
Поняття та види юридичних осіб
More Related Content
What's hot (20)
Similar to Поняття та види юридичних осіб (20)
Recently uploaded (20)
Поняття та види юридичних осіб
- 1. Поняття та види юридичних осіб ППП Підготували студентки групи ЮЛ-101 Бут Каріна та Поліщук Анастасія
- 2. Що таке юридична особа? Насамперед, це – суб’єкт права, зареєстрований у порядку, встановленому законом. Він наділений правоздатністю та дієздатністю і, за необхідності, може бути відповідачем або позивачем у суді. Крім того, цей суб’єкт має відокремлене майно, яке не залежить від наявності та кількості майна фізичних осіб, які входять до складу юридичної. Загалом це – відповідним чином оформлене соціальне утворення, що відповідає вимогам організаційної єдності.
- 3. За ст. 80 ЦКУ про поняття юридичної особи Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
- 4. Види юридичних осіб В залежності від форми власності, такі особи поділяються на: державні; приватні; колективні; змішані.
- 5. За ст. 81 ЦКУ про види юридичних осіб 1. Юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна. 2. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. 3. Цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом. 4. Юридична особа може бути створена шляхом примусового поділу (виділу) у випадках, встановлених законом.
- 6. Якщо брати до уваги порядок створення, то виділяють юридичні особи приватного та публічного права. Юридичні особи публічного права створюються для здійснення певних функцій, які не передбачають участі в цивільному обороті. Прикладами можуть бути культурно-освітні заклади, соціальні установи, міністерства, відомства тощо. Натомість юридична особа приватного права створюється з ініціативи приватних осіб, і її головною метою є саме участь у цивільно-правових відносинах. Незалежно від того, в який спосіб створено юридичну особу, регулювання цивільно-правових відносин відбувається цивільним правом, хоча створення юридичних осіб публічного права регулюється не цивільним, а публічним правом.
- 7. Згідно з діючим законодавством, виділяють такі організаційно- правові форми приватних юридичних осіб: підприємства; господарські товариства; кооперативи; інші форми.
- 8. За ст. 83 ЦКУ про організаційно-правові форми юридичних осіб 1. Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. 2. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі. 3. Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом. 4. Положення цієї глави застосовуються до всіх товариств та установ, якщо інші правила для окремих видів товариств або установ не встановлені законом.
- 9. За ст. 87 ЦКУ про створення юридичної особи 1. Для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом. Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом, та провадити діяльність на його підставі. 2. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. 3. Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися також і в заповіті. До створення установи установчий акт, складений однією або кількома особами, може бути скасований засновником (засновниками). 4. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
- 10. За ст. 89 ЦКУ про державну реєстрацію юридичної особи 1. Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. 2. Підстави для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи встановлюються законом. Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав, ніж встановлені законом, не допускається. 3. Відмова у державній реєстрації, а також зволікання з її проведенням можуть бути оскаржені до суду. 4. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. 5. Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.
- 11. За ст. 90 ЦКУ про найменування юридичної особи 1. Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. 2. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. 3. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. 5. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.
- 12. Цивільна правоздатність юридичної особи Цивільна правоздатність юридичної особи полягає в тому, що вона здатна мати такі ж цивільні права та обов’язки, ж і фізична особа, крім тих, які безпосередньо можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється Законом України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 р., після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
- 13. За ст. 91 ЦКУ про цивільну правоздатність юридичної особи 1. Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. 2. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. 3. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). 4. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
- 14. За стаття 92 ЦКУ про цивільну дієздатність юридичної особи 1. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. 2. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. 3. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. 4. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
- 15. За стаття 94 ЦКУ про особисті немайнові права юридичної особи 1. Юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
- 16. За стаття 96 ЦКУ про відповідальність юридичних осіб 1. Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. 2. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. 3. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. 4. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації. Юридична особа відповідає за зобов'язаннями її учасників (засновників), що пов'язані з її створенням, тільки у разі наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної особи.
- 17. За ст. 104 ЦКУ про припинення юридичної особи 1. Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. 2. Юридична особа, яка не вправі розподіляти прибуток між учасниками, не може бути реорганізована, якщо серед правонаступників є юридична особа, наділена таким правом. Якщо серед правонаступників є юридична особа, яка не вправі розподіляти прибуток між учасниками, рішення про реорганізацію товариства, наділеного таким правом, приймається одностайно загальними зборами учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. 3. Юридична особа, яка не вправі розподіляти майно між учасниками, зокрема у разі ліквідації, не може бути реорганізована, якщо серед правонаступників є юридична особа, наділена таким правом. Якщо серед правонаступників є юридична особа, яка не вправі розподіляти майно між учасниками, рішення про реорганізацію товариства, наділеного таким правом, приймається одностайно загальними зборами учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
- 18. 4. Установа не може бути перетворена. 5. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. 6. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом. 7. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.
- 19. За стаття 105 ЦКУ про виконання рішення про припинення юридичної особи 1. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. 3. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. 4. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
- 20. 5. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. 6. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
- 21. За ст. 106 ЦКУ про злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи 1. Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. 2. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
- 22. За ст. 108 ЦКУ про перетворення юридичної особи 1. Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. 2. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
- 23. Визначення того, що таке юридична особа, є вичерпним і чітко формулюється в законодавчих актах. Натомість питання про організаційно-правову форму окремих юридичних осіб повинно вирішуватись індивідуально в кожному випадку. Таким чином, ознаки юридичної особи: 1) це організація, тобто певним чином організаційно і структурно оформлене соціальне утворення; 2) вона повинна бути створена і зареєстрована у встановленому законом порядку; 3) вона має цивільну правоздатність і дієздатність (правосуб'єктність), тобто здатна набувати і реалізовувати цивільні права та обов'язки від свого імені; 4) вона може бути позивачем і відповідачем у суді.
- 24. Створення та припинення юридичних осіб відзначається рядом проблем, серед яких можна назвати відсутність єдиних вимог до засновницьких документів, неврегульованість порядку створення юридичних осіб окремих організаційно- правових форм (наприклад приватного підприємства); необхідність отримання цілого ряду дозволів для створення суб’єкта підприємництва та ін. Проблемами припинення юридичних осіб можна назвати деяку неврегульованість підстав та порядку примусового припинення, можливість зловживань під час майнових аспектів ліквідації та інші.