More Related Content
What's hot (20)
More from zhmekapanova (20)
наукова школа управління
- 1. ШКОЛА НАУКОВОГО УПРАВЛІННЯ Ф. Тейлор, Г. Форд, Ф. Гілбрет, Л. Гілбрет
- 2. ◦ Наукове управління було спрямовано на дослідження проблем підвищення продуктивності праці робітників (операційних виконавців) шляхом удосконалення операцій ручної праці. ◦ Засновниками школи були Фредерік Тейлор («Принципи наукового управління»,1911р.), Френк та Ліліан Гілбрет, Генрі Форд.
- 3. Тейлор Фредерік Тейлор - американський інженер і дослідник, вважається основоположником науки управління. Запропонована ним система організації праці й управлінських відносин викликала "організаційну революцію" у сфері виробництва й управління. Уперше свої погляди він виклав у статті "Система кусочних розцінок (1895). Потім вони були розширені в книзі "Цехове управління" (1903) і одержали розвиток в "Основах наукового менеджменту" (1911).
- 4. В основу системи Ф. Тейлора покладено такі принципи: ◦ уміння аналізувати роботу, вивчати послідовність її виконання; ◦ підбір робітників (працівників) для виконання даного виду; ◦ навчання й тренування робітників; ◦ співробітництво адміністрації й робітників.
- 5. Послідовниками Тейлора були його співвітчизники Ліліан і Френк Гілберти ◦ Вони вивчали трудові операції, використовуючи кінокамеру й винайдений ними спеціальний прилад мікрохронометр, що міг вимірювати й фіксувати проміжки часу тривалістю до 1/2000 секунди. ◦ За допомогою методу стоп-кадрів їм удалося виявити й описати 17 основних рухів кисті руки та їхню тривалість. Це дозволило виявити зайві рухи, які при виконанні стандартних дій на звичайному встаткуванні були зайвими, непродуктивними.
- 6. ◦ Наприклад, для укладання цегли було встановлено 4 основних рухи замість колишніх 18, що забезпечило зростання продуктивності праці мулярів на 50 %. Сукупність елементарних мікрорухів робітника отримало назву "треблігами". ◦ Завдяки цим роботам Л. Гілберт стала першою в США жінкою - доктором психології. ◦ Цікаво, що Френк Гілберт шукав застосування своїм методам не тільки на виробництві, а й у побуті. Зокрема, він виявив, що для застібання ґудзиків на жилеті зверху донизу витрачається 7 секунд, а знизу нагору - тільки 3. ◦ Використовуючи дві бритви одночасно, він скоротив час гоління на 44 секунди. Але при таких діях було витрачено близько 2 хвилин на накладання пов'язок на порізи.
- 7. Генрі Форд Значний внесок у розвиток цієї школи зробив американський промисловець, король автомобілебудування Генрі Форд (1863—1947 рр.), ім’я якого стало символом ХХ ст., зразковим утіленням «американської мрії». Саме Г. Форд сформулював організаційно-технічні принципи управління, якими і користувався в своїй практичній діяльності.
- 8. Школа "фордшму" (1899-1945 pp.)- її засновник Генрі Форд розробив теорію, в основу якої покладено ідею потокового масового виробництва. Відповідну систему управління називали "терором машини". Форд, який спочатку працював менеджером Детройтської автомобільної компанії, а потім став її власником, сформував механізми чіткого контролювання і планування, ефективного мотивування, конвеєрного складання, безперервних технологічних процесів, інноваційного розвитку, активного адміністрування.
- 9. Здобутки школи наукового управління: ◦ обґрунтоване нормування праці, включаючи необхідність відпочинку та перерв (реалістичних завдань); ◦ доведення необхідності відбору робітників для виконання певних операцій, а також їх навчання; ◦ впровадження практики стимулювання кращих результатів робітників-виконавців; ◦ відокремлення управлінських функцій від фактичного виконання робіт.
- 10. Недоліки школи наукового управління: ◦ розглядання праці людини на рівні машин, виключення психологічного фактора; ◦ заперечення лінійної системи управління через відокремлення функцій планування; ◦ організація розглядалася як замкнута система; ◦ також недоліком школи наук поведінки є переоцінка неформальних факторів (спілкування, самоповага тощо).