1. Конфлікти між учителями і
учнями.
Способи їх розв'язання
• Психолого – педагогічний семінар для вчителів з
елементами тренінгу
1
2. Кожен обов'язково проходить через такий суспільний
інститут, як школа, і від того, який слід остання залишить
у душі людини, багато чого залежить у її подальшій долі і
діяльності.
Переважну частину свого часу дитина проводить у
школі. Тут вона не лише набуває основи знань, але й
спілкується, взаємодіє з однокласниками, учителями. І
одним із головних факторів, що впливають на її
ставлення до навчання, є психологічна атмосфера в класі
та в школі.
Скільки позитивних емоцій можуть тримати вчителі і
учні, якщо вони розуміють одне одного! Взаєморозуміння
і відкритість – підґрунтя рівноправних, безконфліктних
стосунків.
2
3. Конфлікти супроводжуються нерозумінням, стресами,
відчуттям незадоволеності. Конфлікт у школі не сприяє
навчально – виховному процесу. І чим менше виникає
конфліктів, тим краще розуміють одне одного вчителі й
учні, тим теплішими й більш довірливими є їхні взаємини.
Як показує практика основними причинами
конфліктів типу “учитель – учень” є порушення
дисципліни, погане виконання домашнього завдання,
нездорові взаємини між учнями.
Як би не розвивався конфлікт, завдання педагога
полягає в тому, щоб перетворити протидію сторін на
взаємодію. Діти, як правило, непривітно налаштовані
щодо опонента. Емоційна неврівноваженість заважає їм
правильно оцінити ситуацію й реальне ставлення до них
опонента, вислухати претензії, надавши можливість
висловитися.
3
4. Також причинами конфліктів можуть виступати різні
темпераменти учнів. Як відомо існує 4 типи
темпераменту: сангвінік (екстраверт, психічно стійкий),
холерик (екстраверт, психічно нестійкий), меланхолік
(інтроверт, психічно нестійкий), флегматик (інтроверт,
психічно стійкий).
Так, холерик і сангвінік через свою моторність
швидко стомлюються і дратують меланхоліків і
флегматиків.
Меланхолік і флегматик дратують холериків і
сангвініків своєю повільністю, схильністю до тривалих
роздумів, сумом.
Зіткнення з людьми в холерика відбувається за типом
миттєвої емоційної розрядки. Скандал може і не
плануватися, він може бути спровокований тим, що
обурило або не влаштувало холерика у розмові з
співрозмовником.
4
5. Психологічні дослідження свідчать про те, що
більшість підлітків належить до холериків і сангвініків.
Вони не завжди витримують розміряного темпу уроку,
стомлюються від монотонної роботи й починають
відволікатися. Учителю, щоб усунути проблеми з
поводженням на уроці й підвищити ступінь засвоєння
матеріалу, доводиться чергувати різні види роботи. При
цьому урок має бути насиченим, але не втомливим і
нудним. Складні завдання чергуються з простими, усні
– з письмовими. Але найскладніше полягає в тому, що в
класі обов'язково є кілька учнів меланхоліків або
флегматиків, які не встигають за надто швидким темпом
роботи класу й відстають. Тож учителеві слід
враховувати ці індивідуальні особливості підлітків і
постаратися не випустити учнів із поля зору, коригувати
темп і характер завдань під час уроку.
5
6. Рекомендації щодо запобігання конфліктним ситуаціям
Конкретне розв'язання конфліктної ситуації –
необхідний елемент професійної підготовки вчителя.
Але головне в психологічному вмінні вчителя – не
допускати конфліктних ситуацій. Отже, учителю
доцільно дотримуватися таких правил педагогічного
спілкування.
•Правило 1. Не намагайтеся за кожним
негативним учинком школяра бачити лише негативні
мотиви.
•Правило 2. Ретельно готуйтеся до уроку, не
допускайте навіть найменшої некомпетентності у
викладанні предмета.
6
7. •Правило 3. Впливати на учня можна за допомогою спеціальних
прийомів оцінювання вчинків особистості:
1. Позитивна оцінка ефективна о поєднанні з високою
вимогливістю до людини;
2. Неприйнятні глобальна позитивна та глобальна негативна
оцінки;
3. Глобальна позитивна оцінка викликає почуття непогрішності,
знижує самокритичність, вимогливість;
4. Глобальна негативна оцінка підриває в школяра віру в себе,
спричиняє відразу до школи.
Найбільш доцільними є:
1. Порціальна позитивна оцінка, завдяки чому особистість
пишатиметься своїми досягненнями в одній конкретній справі й
водночас усвідомлюватиме, що успіх не дає підстав для
самозаспокоєння;
2. Порціальна негативна оцінка, за якої учень розуміє, що в цьому
конкретному випадку він припустився помилки, яку можна виправити.
•Правило 4. Спільна діяльність зближує людей та підвищує їхній
авторитет.
7
8. •Правило 5. Передбачливість і конкретність поводження вчителя
знижує напруження в спілкуванні. Процес психологічного протиборства
має гострий характер і в разі поразки вчителя призводить до втрати його
авторитету в учнів.
Дуже важливо для вчителя гідно вийти з конфліктної ситуації.
Існують такі правила впливу на особистість школяра в конфліктній
ситуації:
* Дві збуджені людини не в змозі дійти згоди. Постарайтеся
докласти вольових зусиль, щоб у гострій ситуації стримати себе, у
жодному випадку не сваріться й не дратуйтеся. Підліткова та юнацька
аудиторія високо цінує спокій, статечну неквапливість і почуття гумору
педагогів в напружених ситуаціях.
* Затримка реакції. Не варто відразу ж вступати з опонентом в
полеміку. Слід зробити вигляд, що ви наче не помічаєте порушника, хоча
водночас потрібно дати зрозуміти, що добре бачите його дії. Суть
прийому полягає в тому, що він підкреслює другорядність зухвалої
поведінки порушника, тому педагогу начебто поки що не до нього.
Факт “непомічання” явного порушення дозволяє внести певну
розгубленість у дії дезорганізатора і знизити його активність, вносити
сумнів у свідомість інших учнів щодо їхньої позиції – кого підтримати:
учителя чи учня? Оптимальний час затримки – 10-15 секунд.
8
9. •Переведення
реакції.
Цей
прийом
технічно реалізується через виконання вчителем
звичайних дій на уроці (звертання до класу з
привітанням, робота з журналом), незважаючи на
надзвичайну обстановку.
У результаті “герой” конфлікту залишається
наодинці із собою, чим знижується власне задум
боротьби.
9
10. •Переведення
реакції.
Цей
прийом
технічно реалізується через виконання вчителем
звичайних дій на уроці (звертання до класу з
привітанням, робота з журналом), незважаючи на
надзвичайну обстановку.
У результаті “герой” конфлікту залишається
наодинці із собою, чим знижується власне задум
боротьби.
9