Бджільництво – галузь з багатою спадщиною і великим потенціаломVinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin OtamanovskyБджільництво має надзвичайно важливе значення в житті людей. З пасік людина одержує цінні продукти, рівнозначних замінників яким немає. Це – мед, віск, квітковий пилок, прополіс, маточне молочко, бджолина отрута. Ці продукти мають високі лікувальні властивості, а також великий склад вітамінів та амінокислот.
Бджільництво було одним із найдавніших занять українців. Важливими елементами були віск і мед – як харчові продукти і навіть як еквівалент данини, який сплачували селяни.
Липовий, гречаний, акацієвий, з різнотрав’я – Україна може похвалитися великим розмаїттям меду. Завдяки цьому держава успішно належить до 10 країн світу, які є найбільшими виробниками та експортерами солодкого продукту.
Сучасне сільськогосподарське виробництво неможливе без галузі бджільництва. Скрізь, де вирощують соняшник, гречку, ріпак, кормові, бобові, овочеві культури, у садах, на городах, під склом теплиць, на квітках комахозапилюваних рослин працюють бджоли.
Відділ аграрних наук і виробництва Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами віртуальної виставки «Бджільництво – галузь з багатою спадщиною і великим потенціалом».
Запрошуємо до перегляду!
Бджільництво – галузь з багатою спадщиною і великим потенціаломVinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin OtamanovskyБджільництво має надзвичайно важливе значення в житті людей. З пасік людина одержує цінні продукти, рівнозначних замінників яким немає. Це – мед, віск, квітковий пилок, прополіс, маточне молочко, бджолина отрута. Ці продукти мають високі лікувальні властивості, а також великий склад вітамінів та амінокислот.
Бджільництво було одним із найдавніших занять українців. Важливими елементами були віск і мед – як харчові продукти і навіть як еквівалент данини, який сплачували селяни.
Липовий, гречаний, акацієвий, з різнотрав’я – Україна може похвалитися великим розмаїттям меду. Завдяки цьому держава успішно належить до 10 країн світу, які є найбільшими виробниками та експортерами солодкого продукту.
Сучасне сільськогосподарське виробництво неможливе без галузі бджільництва. Скрізь, де вирощують соняшник, гречку, ріпак, кормові, бобові, овочеві культури, у садах, на городах, під склом теплиць, на квітках комахозапилюваних рослин працюють бджоли.
Відділ аграрних наук і виробництва Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами віртуальної виставки «Бджільництво – галузь з багатою спадщиною і великим потенціалом».
Запрошуємо до перегляду!
унікальні рослини і тварини (підсумковий проект)Наталія Горя
стевія
1. МІНІСТЕРСВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Лекція на тему:
“Стевія”
доцент кафедри рослинництва та
садово-паркового господарства, к.с.-г.н.,
Хоненко Любов Григор ьевна
2. ПЛАН
1. Походження та поширення стевії
2. Господарське значення
3. Способи розмноження
4. Технологія вирощування
3. Батьківщина стевії - гори Парагваю.
Зараз стевія завезена до багатьох країн, а в
1985 році вона появилась в Україні.
Вирощується в Закарпатті, Криму,
Тернопільській області. Найкращі умови
для вирощування в Криму, де в 1999 році
плантації стевії займали вже 10 га.
4. Листя стевії містить
низькокалорійний замінник
цукру - сахарол. Він у 200-400
разів солодший за буряковий
цукор. Сухі листки стевії
солодші за цукор у 30-40 разів.
Кількість продукції, яку можна
одержати з 1 га посіву стевії,
еквівалентна 35 т цукру, що в 10
разів більше, ніж дає гектар
цукрового буряка.
5. Джерело солодкості стевії - глюкозид
стевіозид, якого міститься у рослині 6-12%.
Міститься він у всіх надземних частинах, але
найбільше у листках.
6. Стевіозид – підсолоджувач, дає можливість знизити
калорійність продукту, не ферментує, не чорніє. Його
широко використовують при виготовленні напитків,
кондитерських виробів, жувальних гумок, зубної пасти,
губної помади. Особливо він цінний для виробництва
дієтичних продуктів харчування.
7. Крім стевіозиду, із листків
стевії добуто цілий комплекс
солодких глюкозидів, з них
другим за значенням є
ребаудіозид (50% від вмісту
стевіозиду).
У стевії міститься комплекс
вітамінів, мінералів, ефірних
олій, флавоноїдів, танідів та
інших поживних речовин, що
робить її цінною лікарською
рослиною.
8. Стевія рекомендується як
цукрозамінник для хворих на
діабет, оскільки стевіозид
стимулює секрецію інсуліну,
водночас не знижує цукор у
здорових людей.
За своїми смаковими якостями
успішно конкурує з такими
цукрозамінниками як сахарин,
ксиліт, сорбіт, аспартам.
9. Стевія - рослина висотою 60-80 см, подібна до м'яти. У
природніх умовах розмножується насінням, яке можна
одержати лише в певних кліматичних умовах.
Більш поширеним способом розмноження є зелене
черенкування.
10. У теплицях стевію можна
вирощувати круглорічно
впродовж декількох років на
одному місці, збираючи
врожай після кожного
відростання зеленої маси. У
побудованих на території
Тернопільської області та
Криму тепличних комплексах
щороку вирощується 11 млн.
штук розсади стевії.
11. В умовах України стевію
вирощують як однорічну культуру,
висаджуючи щорічно в грунт
укорінені черенки.
У плівкових теплицях кореневища
висаджують в грунт і накривають
сухою соломою. Взимку при
різкому похолоданні теплицю
необхідно опалювати, щоб
температура всередині не
зменшувалась нижче +3°С. Черенки,
що відростуть при весняному
потеплінні, зрізають і висаджують
для одержання розсади.
12. Добре росте стевія на супіщаному, нейтральному
грунті.
Розсаду висаджують у відкритий грунт не раніше
15-20 травня, коли мине загроза повернення
приморозків. Для садіння використовують
саджанці з 5-7 листками.
Спосіб садіння 70 х 15 см або 70 х 20 см.
Густота стояння рослин 60-100 тис./га.
При потребі рослини поливають. Особливо
важливо забезпечити оптимальну вологість після
висаджування у відкритий грунт.
13. Висота рослин перед
збиранням має бути 40-
80 см. Урожай збирають
одноразово у вересні у
фазі початку - повного
цвітіння,
листостебельну масу
висушують.
Урожайність зеленої
маси стевії 70-100 ц/га,
сухого листя - 10-20
ц/га.