More Related Content
What's hot (19)
Viewers also liked (8)
Similar to Вірус (9)
More from Alyona Tribko (19)
Вірус
- 1. Вірус* Підготувала учениця 11-А класу Толстова Аліна Вчитель інформатики Трибко Олена Борисівна Вчитель біології Аксьонова Людмила Вікторівна
- 2. Вірус(від лат. virus — отрута) — дрібні неклітинні частки, що складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) і білкової оболонки. Розділ біології, що вивчає віруси називається вірусологією.
- 3. Залежно від структури та хімічного складу віруси поділяють на прості та складні. Оболонка простих вірусів складається з однотипних білкових утворень. Прості віруси мають різну форму – паличкоподібну,нитчасту, кулясту тощо.
- 4. Складні віруси вкриті додатковою мембраною, що складається з білків та ліпідів. Вона може містити сполуки, які слугують для розпізнавання специфічних рецепторів на мембрані клітини-хазяїна і прикріплення до неї вірусної частинки.
- 5. Пріони — особливий клас інфекційних агентів, чисто білкових, що викликають важкі захворювання центральної нервової системи у людей і ряду вищих. Зміна укладки поліпептидного ланцюга під час перетворення нормального балка (а) на пріон (b)
- 6. Вперше існування вірусів довів російський учений Дмитро Йосипович Івановський у 1892 році, вивчаючи враження тютюну – листкову мозаїку.
- 7. Віруси - збірна група , яка не має загального предка. В даний час існує декілька гіпотез , що пояснюють походження вірусів. Вважається , що великі ДНК-віруси походять від більш складних внутрішньоклітинних паразитів , які втратили значну частину свого геному . І дійсно , деякі великі ДНК-віруси кодують функціонально надлишкові , на перший погляд , ферменти , мабуть , залишилися їм у спадок від більш складних форм існування . Слід також зазначити , що деякі вірусні білки не виявляють ніякої гомології з білками бактерій , архей і еукаріот , що свідчить про порівняно давньому відокремленні цієї групи
- 8. Віруси складаються з різноманітних компонентів: 1. Серцевина — генетичний матеріал (ДНК або РНК). Генетичний апарат вірусу кодує від декількох до сотень генів. Необхідний мінімум — гени, що кодують вірус-специфічну полімеразу та структурні білки. 2. Білкова оболонка, що називають капсидом. Оболонка часто побудована з ідентичних повторюваних субодиниць — капсомерів. Капсомери утворюють структури з високою симетрією. 3. Додаткова ліпопротеїдна оболонка. Ліпідна оболонка походить з плазматичної мембрани клітини-хазяїна та зустрічається в порівняно складних вірусів (вірус грипу, вірус герпесу).
- 9. Приклади структур ікосаедричних віріонів. А. Вірус, що не має ліпідної оболонки (наприклад, пікорнавірус). B. Оболонковий вірус (наприклад герпесвірус). Цифрами позначені: (1) капсид, (2) геномна нуклеїнова кислота, (3) капсомер, (4) нуклеокапсид, (5) віріон, (6) ліпідна оболонка, (7) мембранні білки оболонки.
- 10. Структура віріона неікосаедрного оболонкового вірусу на прикладі ВІЛу. Цифрами позначені: (1) РНК-геном віруса, (2) нуклеокапсид, (3) капсид, (4) білковий матрикс, що підстилає (5) ліпідну мембрану, (6) глікопротеїн, з чиєю допомогою відбувається зв'язання віруса з клітинною мембраною, (7) трансмембранний глікопротеїн. Цифрами 8—11 позначені білки, що входять до складу віріона і необхідні вірусу на ранніх стадіях інфекції: (8) — інтеграза, (9) — зворотна транскриптаза, (10)— протеаза.
- 11. Структурне визначення життя полягає у встановленні списку критеріїв, які відштовхуються від структури організму. Це, між іншим: • розмноження • ріст • обмін речовин • клітинна будова, з рибосомами та іншими органелами • генетичний матеріал, який зберігається у вигляді нуклеїнових кислот • наявність білка і нуклеїнових кислот • рух
- 12. Проникнувши в клітину, вірус спричинює в ній інфекційні процеси. Інфекція – комплекс, процесів, які відбуваються під час взаємодії збудника і організму хазяїна. Розрізняють гострі та хронічні вірусні інфекції. Внаслідок гострої інфекції після розмноження вірусних частинок клітина звичайно гине. За хронічної інфекції послідовні покоління вірусних частинок утворюються в клітині протягом тривалого часу. За прихованої інфекції вірусні частинки у довкілля не виходять. Її часто неможливо виявити і в самій клітини. Під впливом певних чинників, які їх активізують, прихована інфекція може набути гострої або хронічної форми.
- 13. Шлях проникнення Приклад Повітряно-краплинним шляхом грип, кір, віспа Через шкіру (пошкоджену і цілу) сказ, віспа Із кров’ю Вірус СНІДу, гепатит В Статевим шляхом ВІЛ, герпес З їжею ящур Комахами Тайговий енцефаліт, жовта пропасниця
- 14. У житті людини віруси відіграють переважно негативну роль. Вони спричиняють багато захворювань людини, свійських тварин і культурних рослин. У людини віруси вражають органи дихання(грип), травлення (гастроентерити, гепатити), нервову(поліоміеліти,сказ) систему, шкіру і слизові оболонки (віспа,жовта пропасниця), пригнічують імунні реакції(СНІД).