Видатні постаті Бобринеччини, що вплинули на розвиток місцевого суспільстваAlinaSitelРобота учасників Всеукраїнського фестивалю дитячої та юнацької творчості, присвяченого Всесвітньому Дню Землі
Гордість української драматургії: Іван Карпович Карпенко-КарийНБУ для дітей «Гордість української драматургії: Іван Карпович Карпенко-Карий» (до 170-річчя від дня народження)
"Поет, новатор і патріот": віртуальна книжкова виставка до 255-річчя від дня ...Чернівецька обласна бібліотека для дітей9 вересня 1769 року в Полтаві, у родині дрібного чиновника народився майбутній зачинатель нової української літератури Іван Петрович Котляревський.
Письменник подарував небагато творів, але кожен із них є значним внеском у культурну спадщину України XVIII ст. “Енеїда”, “Наталка Полтавка”, “Москаль-чарівник” – усі ці перлини слова відомі не лише в Україні, але й далеко за її межами.
До 255-річчя від дня народження Івана Петровича Котляревського пропонуємо віртуальну виставку книг з фондів Чернівецької обласної бібліотеки для дітей.
Злет Білого птахаVinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin OtamanovskyІван Васильович Миколайчук був кінозіркою 60–80-х років 20 століття. В нелегкі часи для вільних митців, гідним подиву є те, скільки за своє коротке життя він встиг зробити в українському, та і не тільки, кіномистецтві. Його талант був широкого діапазону: ролі в кіно, написання сценаріїв, режисерські роботи. Значення творчості митця виходить за межі кіно – він залишив глибокий слід в українській культурі загалом, своєю діяльністю єднаючи різні види мистецтва. Небагато в українському кіно є сценаристів і режисерів, які б так тісно, як він, були пов’язані з українською літературою.
Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком, натхненником повернення до власного коріння.
Для української нації Іван Миколайчук – творець безсмертного образу позитивного героя, який протягом тривалого часу пробуджував національний дух.
З нагоди вшанування пам’яті геніального митця відділ мистецтв підготував віртуальну виставку «Злет Білого птаха».
«Біле золото» Оксани ЖникрупОлена ПроцівОксана Леонтіївна Жникруп (31 січня 1931, Чита — 13 січня 1993, Київ[2]) — українська скульпторка-фарфористка, член Спілки художників України. Авторка ліричних за образом жіночих скульптур, присвячених темам сучасного життя і літературним персонажкам: «Любить-не-любить», «Майська ніч»; «Регулювальниця»; «Чаювання»; «Ординарець»; «Балерини. Перед виступом»; «Пастушка і сажотрус»; «В антракті»; «Рушничок», «Балерина Лєночка на пуфику».
Театр в Україні 19 століття. Образотворче мистецтво, декоративно-прикладне ми...Andy LevkovichТеоретичний матеріал по темах: "Театр в Україні 19 століття. Образотворче мистецтво, декоративно-прикладне мистецтво та музика в Україні 20 століття." (Художня культура, 10 клас)
«Уміння прощати і вірити в добро»НБУ для дітей «Уміння прощати і вірити в добро»
(до 145-річчя від дня народження українського письменника Спиридона Черкасенка)
Нестандартні диктанти на уроках української мови та літературиmilona14Ця публікація може бути використана для ефективної роботи на уроках мови та літератури
«ЧАРІВНА СКРИНЬКА КАЗОК МИКОЛИ ЗІНЧУКА»: віртуальна книжкова виставка до 100-...Чернівецька обласна бібліотека для дітейВидатний історик, етнограф, фольклорист, "чорнороб культури", правдивий подвижник - це все без перебільшення сказано про Миколу Антоновича Зінчука.
У 2025 році виповнюється 100 років з дня народження видатного фольклориста, який за 87 років свого життя пішки обійшов сотні гірських сіл, побував у кожному регіоні України, зустрічався з тисячами людей, які розповідали йому казки. Ця титанічна праця вилилась у сорокотомне видання "Українських народних казок".
Зінчук Микола Антонович народився 7 березня
1925 році в селі Кошелівка Червоноармійського
району Житомирської області.
Третя річниця національного спротиву російській збройній агресіїostrovskogo1898Наголошуючи на важливій ролі бібліотек у процесі популяризації історичних знань, пам’яті та історичної правди, Сергій Бутко надав авторську презентацію «Третя річниця національного спротиву російській збройній агресії» для широкого використання. Радимо переглянути матеріали, а також запрошуємо до бібліотеки, де ви зможете знайти цікаві книги, відвідати різноманітні заходи, зустрічі та дізнатися про важливі для нашої країни теми та події.
КРИК ПРО ДОПОМОГУ Презентація (тренінг).pptxssusercc73e0
Іван Карпенко-Карий
1. Кожен народ
може похвалитися
особистостями,
завдяки яким
творилися наука,
культура, мистецтво.
В історії української
культури другої
половини ХІХ – поч.
ХХ ст. Іван Карпенко-
Карий займає одне з
найпочесніших місць.
2. «Чим він був для України, для
розвою її громадського та духовного
життя – се відчуває кождий, хто чи
то бачив його на сцені, чи хоч би
лише читав його твори; се зрозуміє
кождий, хто знає, що він був одним
із батьків новочасного українського
театру, визначним артистом та при
тім великим драматургом, якому
рівного не має наша література та
якому щодо ширини і багатства
творчості, артистичного викінчення
і глибокого продумування тем,
бистрої обсервації життя та ясного і
широкого світогляду не дорівнює
ані один із сучасних драматургів не
тільки Росії, але й інших
слов’янських народів».
Іван Франко
3. Справжнє ім'я — Іван
Карпович Тобілевич
(псевдонім «Карпенко-
Карий» поєднує в собі
ім'я батька та
улюбленого
літературного
персонажа Гната
Карого — героя п'єси
Т.Шевченка «Назар
Стодоля»).
4. Це чи не найперший з відомих фотознімків І. Тобілевича. Неприродна
поза, застиглий погляд юнака, а особливо бутафорія фотосалону
місцевого майстра свідчать про пересічний рівень фотомистецтва в
тодішньому провінційному місті. Проте фотокартка була дорогою
пам'яткою в родині Тобілевичів.
5. Гурток ставить
вистави з благодійними
цілями. Так було,
наприклад, у 1875 році, коли
у будинку громадського
зібрання відбулася
постановка «Вечорниць»
Ніщинського П., одну з
ролей у якій виконував
І.Тобілевич.
7. «На мою думку,
найталановитішим з братів
Тобілевичів треба визнати
Миколу Садовського, хоч і не
завжди грає рівно,
найдосконалішим з
технічного боку –
Саксаганського, а
найглибшим і, так би мовити,
найґрунтовнішим – Івана
Карповича Карпенка-Карого».
Михайло Старицький
8. Основні ролі Івана Карпенка-Карого:
• Возний – “Наталка Полтавка” І. Котляревського;
• Назар Стодоля – “Назар Стодоля” Т. Шевченка;
• Хома Кичатий – “Назар Стодоля” Т. Шевченка;
• Мартин Боруля – “Мартин Боруля” І. Карпенка-Карого;
• Герасим Калитка – “Сто тисяч” І. Карпенка-Карого;
• Терентій Пузир – “Хазяїн” І. Карпенка-Карого;
• Михайло Михайлович – “Бурлака” І. Карпенка-Карого;
• Барабаш – “Богдан Хмельницький” М. Старицького;
• Дід мірошник – “Наймичка” І. Карпенка-Карого;
• Іван – “Безталанна” І. Карпенка-Карого;
• Потоцький – “Сава Чалий” І. Карпенка-Карого.
9. «В д. Карому, – писав
рецензент «Одесского
вестника», №1, 1884 р.
малоруська трупа придбала
обдарованого й серйозного
артиста. Відмітні достоїнства
його: художня простота,
прекрасна мова, тонкі
відтінки, непідробний гумор
і – що для малоруського
артиста дуже важливо –
знання міри в усьому».
Тобілевич І.К. у ролі Калитки у
виставі "Сто тисяч" за п'єсою
І.Тобілевича, 1896 р.
Передано у 1958 році Кресаном А.А.,
зятем І.К.Тобілевича (м. Київ).
Фонди Кіровоградського обласного
краєзнавчого музею.
10. «Той, хто бачив Карпенка-
Карого в ролі Калитки або
Мартина Борулі, ніколи не
забуде враження од його
чудесної гри в цих ролях.
Ми не помилимося, коли
скажемо, що власне оці
ролі були найкращими з
усіх, в яких він виступав».
Симон Петлюра
11. Виснажуючись фізично і морально, Карпенко-Карий душею відпочивав на
хуторі «Надія», в його зеленій тиші. На хуторі добре творилося.
13. І справді, літній відпочинок автора серед розкішної
природи давав театрові щоразу нові твори.
14. Упродовж усього свого
творчого життя
І. Карпенко-Карий прагнув
знайти відповідь на питання:
що робити,
як жити,
які цінності
і як утверджувати
в житті
і був культурним діячем,
борцем за відродження
свого народу.