More Related Content
What's hot (20)
Viewers also liked (19)
Similar to Світлана Алексієвич. Перша нобелівська лауреатка з Білорусі (20)
Recently uploaded (20)
Світлана Алексієвич. Перша нобелівська лауреатка з Білорусі
- 2. Перший лауреат Нобеля з Білорусі Перший професійний журналіст, котрий здобув премію в галузі літератури 14 жінка, що отримала Нобелівську премію з літератури www.msmb.org.ua
- 3. СвітланаАлексієвич народилась 31 травня 1948 року у м. Станіславі (сьогодні – Івано-Франківськ) в родині білоруса та українки. У 1967 році Світлана вступила на факультет журналістики Білоруського державного університету. Після закінчення навчання Алексієвич запросили до Мінська працювати у «Сільській газеті», а ще за кілька років вона стала спершу кореспондентом, а далі – заввідділу нарису й публіцистики журналу «Неман». www.msmb.org.ua
- 4. З початку 2000-х, через тиск з боку режиму Лукашенка, Алексієвич жила в Італії, Франції, Швеції та Німеччині й лише чотири роки тому повернулася до Білорусі. Вона не приховує власного ставлення до режиму Лукашенка, рішуче засуджує російську агресію проти України. Алексієвич регулярно друкує статті з критикою політики Путіна. Вона також є автором 21 сценарію для документальних фільмів і 3 тетатральних п’єс. www.msmb.org.ua
- 5. Алєксієвич отримала Нобелівську премію «за багатоголосу творчість — пам’ятник стражданню і мужності наших часів». Письменниця називає свій стиль “жанром людських голосів”. Її твори також відносять до нон-фікшн або документальної прози, дехто називає її жанр “журналізмом”. Найвідоміші твори авторки обєднуються у пенталогію “Червона людина. Голоси утопії”. www.msmb.org.ua
- 6. Алексієвич написала “У війни…” в 1983 році. Два роки видавництва відмовлялись її друкувати, звинувачуючи письменницю в пацифізмі та розвінченні героїчного образу радянської жінки. “Останні свідки” не мали такого резонансу в суспільстві, але це не применшує роль цієї книги у формуванні іншого бачення війни. www.msmb.org.ua
- 7. У 1988 році Алексієвич побувала в Афганістані. Напередодні письменниця 4 роки їздила по СРСР та спілкувалась із матерями загиблих афганців. За книгу “Цинкові хлопчики” над авторкою організували суд за позовом редакцій військових та комуністичних газет. www.msmb.org.ua
- 8. Алексієвич: “Якщо раніше, пишучи книжки, я придивлялася до страждань інших, то тут я сама свідок - на рівні з усіма. Моє життя є складовою частиною події, я тут живу. На чорнобильській землі. В маленькій Білорусі, про яку світ раніше, можна вважати, не чув. У країні, про яку кажуть, що це вже не земля, а чорнобильська лабораторія. Білоруси – чорнобильський народ. Чорнобиль зробився нашим домом, національною межею.” www.msmb.org.ua
- 9. Герої книжки Світлани Алексієвич "Час second- hand (кінець червоної людини)" показують два виміри радянського абсурду — який існував за часів функціонування системи і який залишився після її падіння, засвідчуючи ще більше безглуздя й жорстоку сутність імперії. Час second-hand www.msmb.org.ua
- 10. Алексієвич – лауреат 17 радянських і міжнародних нагород з літератури, серед яких премії імені Миколи Островського і Ришарда Капусцінського. У 2011 здобула польського «Ангелуса». Опозиційність письменниці до режимів Путіна та Лукашенка посприяли тому, що Алексієвич отримала Нобель. Таким чином Європа висловлює ставлення до “пострадянських диктаторів”. www.msmb.org.ua
- 11. Цьогорічна Нобелівська премія в грошовому еквіваленті становить 8 млн швецьких крон, тобто понад 975 тис. доларів. Як каже сама Алексієвич, тепер їй є за що купувати свободу. “Тепер сидітиму й працюватиму, а не думатиму, де взяти гроші, щоб спокійно писати.” www.msmb.org.ua
- 12. Алексієвич про сучасну Білорусь: “Сьогодні середовище людей, які думають про Білорусь, схоже на гетто. Це інтелігенція — невелика кількість людей. Долучаються й молоді люди, але цей «молодняк» підростає, виходить на вулицю протестувати («ми — білоруси!»), їх викидають з університету, і вони виїжджають в Європу. Це прорахований цикл. Лукашенко робив такий злочин вже тричі. І ми знову чекаємо наступного покоління — а з ним така ж історія. Білорусі потрібні кадрові люди. Не знаю, хто працюватиме у нас над питанням самоідентичності. Старше покоління письменників відходить. Це — великий знак питання.” www.msmb.org.ua
- 13. «Я вже написала про червону людину, людину радянську. Я більше не маю чого сказати. Тому працюю над іншим. Цей проект має назву “Людина любові”…» www.msmb.org.ua
- 14. www.msmb.org.ua