More Related Content
What's hot (20)
Similar to РУСЬ-УКРАЇНА (КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА) (20)
Recently uploaded (13)
РУСЬ-УКРАЇНА (КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА)
- 1. Русь-Україна ( Київська держава ) 860 р. •Похід Аскольда на Візантію 882 р. •Об’єднання північних і південних руських земель Олегом 907, 911 рр. •Успішні походи Олега на Візантію 941, 944 рр. •Походи Ігоря на Візантію 988 р. •Хрещення Русі Володимиром Великим 1019-1054 рр. •Роки правління Ярослава Мудрого 1036 р. •Ярослав Мудрий розгромив печенігів 1097 р. •Любецький з’їзд 1113 р. •Початок правління Володимира Мономаха; укладання «Повісті минулих літ» 1187 р. •Перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах; створення «Слова о полку Ігоревім»
- 2. Розселення східнослов’янських племінних союзів – предків українців. Племінний союз – об’єднання кількох племен, притаманне суспільствам, що перебувають на стадії військової демократії та характеризується розшаруванням суспільства. На території України, землі між річками Горинню, Прип'яттю й Дніпром, займали древляни. На південь від них, у Подніпров'ї, жили поляни. На лівому березі Дніпра – в басейні Десни – сіверяни. Між Дніпром і Бугом проживали уличі.
- 3. Аскольд та Дір 860 р. – похід Аскольда на Візантію. Укладання першого договору Русі з Візантією. Внутрішня політика: Здійснив спробу впровадження християнства на Русі; Зміцнив дружину, запросивши варягів. Зовнішня політика: Здійснив похід на Візантію та уклав договір із нею; Відбулося міжнародне визнання Русі-України.
- 4. Олег (882-912 рр.) 882 р. – об’єднання північних та південних руських земель Олегом. 907, 911 рр. - вдалі походи Олега на Візантію. Внутрішня політика: Об’єднав північні і південні землі в державу з центром у Києві; Зміцнив князівську владу; Залучив до військових походів дружину з підкорених земель. Зовнішня політика: Розширив кордони держави за рахунок підкорення сусідніх племен; Здійснив успішні походи проти Візантії.
- 5. Ігор (912-945 рр.) 941, 944 рр. – невдалі походи Ігоря на Візантію. Внутрішня політика: Здійснював заходи щодо централізації держави; Придушив спробу деревлян відокремитися; Здійснив невдалу спробу збільшити данину. Зовнішня політика: Боровся з уличами, проте не зміг їх підкорити; Здійснив походи проти візантії; Уклав менш вигідний договір; Відмовився від претензій на Крим; Успішно воював на Закавказзі; Боровся проти печенігів.
- 6. Ольга (945-964 рр.) Внутрішня політика: Придушила повстання деревлян; Впровадила фіксовані податки (уроки); Упорядкувала збір данини (полюддя); Провела адміністративний поділ та запровадила погости для полегшення збору данини; Прагнула поширити християнство у державі. Зовнішня політика: Налагоджувала дипломатичні відносини з Візантією; Здійснила подорож до Константинополя; Обмінялась посольством з майбутнім імператором Священної римської імперії Оттоном I (959 р.).
- 7. Святослав (964-972 рр.) Внутрішня політика: Замінив племінних правителів своїми синами, що сприяло зміцненню центральної влади; Відмовився від прийняття християнства, проте не забороняв сповідувати його. Зовнішня політика: Переміг близьких булгар та хозарів; Здійснив успішні походи на Балкани; Воював із Візантією, уклав із нею мирну угоду; Відмовився від земель у Подунав’ї та Криму.
- 8. Володимир Великий (980-1015 рр.) Релігійна реформа: 988 р. — запровадив християнство на Русі, яке: 1. Відкривало для Русі політичну арену Європи; 2. Дозволяло встановити союз із Візантією; 3. Укріплювало князівську владу. Адміністративна реформа: Замість племінної знаті він посадив у всі великі міста своїх намісників, а потім і численних синів. Військова реформа: Роздавав прикордонні землі вірним прихильникам, в обмін на службу й організацію оборони володінь.
- 9. Володимир Великий Внутрішня політика Зміцнив центральну владу; Передав владу місцевих княжінь своїм синам; Карбував власні монети (злотники та срібляники); Запровадив християнство як державну релігію; Розбудував Київ. Зовнішня політика Розширив кордони держави на заході (приєднав Червенські міста); Забезпечив зростання впливу Русі за рахунок дипломатії, зокрема «шлюбної»; Боровся з печенігами; Збудував «Змієві вали».
- 10. Ярослав Мудрий (1019-1054 рр.) 1019 – 1054 рр. – роки правління Ярослава Мудрого. 1036 р. – під стінами Києва Ярослав остаточно розгромив печенігів. Внутрішня політика: Розподілив територію між синами; Встановив принципи спадкування великокнязівського столу; Розбудував Київ; Уклав збірку законів «Правда Ярослава» - основоположник «Руської правди»; Забезпечив призначення митрополита русича Іларіона. Зовнішня політика: Розширив кордони держави на заході і на півночі; Здійснював мирну зовнішню політику, активно використовував «шлюбну дипломатію»; Розгромив печенігів.
- 11. Правління Ярославичів. Боротьба за Київський стіл. Спочатку правили злагоджено. На зміну печенігам прийшли половці. 1068 р. – битва на річці Альта. 1078 р. – між синами стався розкол. 1113 р. – початок правління Володимира Мономаха; укладено «Повість минулих літ».
- 12. Любецький з’їзд (снем) князів 1097 р. – Любецький з’їзд. Запроваджено вотчинне землеволодіння. Київ визнано землею нащадків Ізяслава, Чернігів – Святославовичам, Переяслав – Володимиру Всеволодичу (Мономаху). Рішення з’їзду не поклало край суперечкам князів. Вотчинне землеволодіння – різновид феодальної земельної власності (князівська, боярська, монастирська), ще перебувала у спадковому володінні.
- 13. Володимир Мономах (1113-1125 рр.) Внутрішня політика: Ініціював з’їзд князів; Зміцнив великокнязівську владу та єдність Русі; Схвалив «Устав» - доповнення до «Руської правди»; Зовнішня політика: Вів боротьбу з половцями; Посилив міжнародний авторитет Русі; Вів «шлюбну дипломатію»;
- 14. Мстислав Володимирович (1125- 1132 рр.) Продовжив політику батька; Останній володар єдиної Київської держави; Продовжив боротьбу з половцями; Вів війну з литовцями; Зі смертю Мстислава Русь остаточно розпадається.
- 15. Причини та сутність роздробленості Русі Велика площа території держави й етнічна неоднорідність населення; Розвиток великого землеволодіння, зміцнення його вотчинної форми; Князівські міжусобиці; Відсутність сталого порядку престолонаслідування; Напади степових кочовиків; Занепад торгівельного шляху «Із варяг у греки».
- 16. Феодальна роздробленість Русі Передумови Економічні Розвиток господарства Зростання доходів від землі Соціально-політичні Джерело влади – військова сила Ріст самовладдя Розмив зрівняльних цінностей
- 17. Удільні князівства за доби роздробленість Київське князівство, Чернігівське князівство, Переяславське князівство, Галицьке князівство, Волинське князівство.
- 18. Київське князівство Постійно перебувало у центрі політичної боротьби; Не стало спадковою вотчинною однією з князівських династій, а залишилося загально династичною спадщиною; Київ – одне з найбільших і найбагатіших міст Європи; Найбільш зеселене князівство Русі-України; Процвітала торгівля і ремесло; Політичний вплив Києва зменшився у першій половині XIII ст.
- 19. Чернігівське князівство Чернігів – друге за розмірами місто після Києва; Головні дійові особи – представники династії Олеговичів і Давидовичів; Створено Новгород-Сіверське князівство, що формально підпорядковувалося Чернігову;
- 20. Переяславське князівство 1187 р. – перша згадка слова «Україна» в писемних джерелах. Фактично не мало політичної самостійності й залежало від Києва; Землі князівства були рубежами між степом та київськими землями; Перший раз слово «Україна» була пов’язана зі смертю переяславського князя Володимира Глібовича;
- 21. Галицьке князівство Мало порівняно більшу незалежність від Києва; Значний вплив бояр; Підтримувало дипломатичні відносини з Польщею та Угорщиною; За Ярослава Осмомисла значно розширилися території та встановилися хороші відносини з сусідами; Галицьке князівство мало своєрідний політичний устрій – взірець олігархічного правління.
- 22. Волинське князівство У XII ст. Ізяслав Мстиславович сформував власну князівську династію, після чого розпочалися міжусобиці; Князівство розпалося на дрібні уділи; Об’єднання володінь здійснив Роман Мстиславович, Роман Мстиславович Ізяслав Мстиславович
- 23. Князь Дружинники Селяни Закупи Рядовичі Ізгої Холопи Бояри Духівництво Рядові священнослужит елі Соціальний устрій
Editor's Notes
- #2: Заголовок должен быть конкретным и недвусмысленным. Используйте подзаголовок, чтобы уточнить контекст речи. – Цель— привлечь внимание аудитории с помощью цитаты, впечатляющей статистики или факта. Необязательно привлекать внимание именно к слайду.