�ݺ�ߣ

Компанії
Дата
29 липня 09:00
Forbes Digital
«Було б соромно перед собою
та країною». Голова
Енергетичного регулятора
Тарасюк – про відмову
виконувати рішення Ставки
головкома, дефіцит електрики
взимку та аномалії на ринку
енергетики. Інтервʼю
Ігор Орел
Forbes
Андрій Самофалов
Forbes
11 хв читання

Валерій Тарасюк, голова НКРЕКП. Фото надано пресслужбою
Голова НКРЕКП Валерій Тарасюк у середині липня
неочікувано виступив проти рішення Ставки верховного
головнокомандувача про підняття тарифів для
промисловості у пʼять разів. Під час війни про повну
незалежність регулятора не може йти мова, каже
Тарасюк. «Але професіоналізм, неупередженість, певний
ступінь автономності – обовʼязкові завжди», – додає він.
Чому збереження незалежності НКРЕКП важлива для
вступу України в ЄС, як відреагувало керівництво країни
на відмову піднімати тарифи для бізнесу, та яким буде
дефіцит електрики у найближчі місяці і взимку?
17 липня, за дорученням Ставки, НКРЕКП мала розглянути рішення про
встановлення єдиного тарифу на розподіл електроенергії – 1,23 грн/кВт. Це
передбачало підняття тарифу для промисловості у пʼять разів і зниження
його для населення і малого бізнесу на 25%. Таким чином тарифи на
розподіл мали б бути уніфіковані.
Єдина причина уніфікації тарифу – зменшити витрати державного
«Енергоатома», який попри підняття тарифів для населення на
64% залишається збитковим, пояснював раніше Андрій Тарасенко, головний
аналітик GMK Center.
«Тому зараз дотацію тарифів населення хочуть перекласти на плечі
промисловості», – каже Тарасенко. Як саме? «Енергоатом» і

«Укргідроенерго» покривають різницю між низькими тарифами для
населення і ринковими, в яких також закладена вартість розподілу.
Зменшення тарифу на розподіл на 25%, відповідно, знижує витрати
держкомпаній на компенсацію тарифів для населення.
Витрати промісловості на електрику зросли б на 26 млрд грн на рік, за
розрахунками Федерації роботодавців. «Енергоатом» отримав би додатково
до 12 млрд грн.
Проте під час засідання НКРЕКП 17 липня голова регулятора Валерій
Тарасюк виступив різко проти ідеї уніфікувати тарифи. «Аргументи «за» не
витримують критики поруч із почутими і вивченими нами
контраргументами, – сказав тоді він. – Таке рішення було б шкідливим і
небезпечним для держави».
Чому Тарасюк виступив проти рішення Ставки, чи може НКРЕКП втратити
незалежність після затвердження урядом нових членів комісії та наскільки
великим буде дефіцит електрики взимку?
Інтервʼю з головою НКРЕКП скорочено і відредаговано для ясності.
Про причини та наслідки уніфікації тарифів
Звідки і з якою метою взялась ідея уніфікації тарифу на розподіл?
Не секрет звідки – це було рішення Ставки. Рішення засекречене і я не можу
його деталізувати і навіть показати. Не знаю, як воно потрапило на Ставку,
хто приніс цю ідею. Я був присутній на цій Ставці, але обговорення саме
цього рішення не було.
Чесно кажучи, у мене таке враження, що це була ініціатива когось з дуже
поверхневим розумінням енергетики і причинно-наслідкових звʼязків в
економіці. Чому? Бо це рішення має дуже багато вад і недоліків.
Важко уявити, що більш-менш досвідчені в енергетиці люди могли таке
запропонувати. Більше виглядає як спроба підставити президента і країну.

Чому спершу на фінансовому комітеті Ради ви наводили аргументи за,
а на наступний день під час засідання НКРЕКП виступили категорично
проти. Що змінилось за одну ніч?
Я намагався бути обʼєктивним – озвучити аргументи з різних сторін. Бізнес
активно пояснював, чому рішення погане. Жодної думки на користь цього
рішення не було. Тому заради обʼєктивності я озвучив теоретичні плюси:
• зниження тарифу для малого бізнесу на 40 коп./кВт;
• збільшення доходу перш за все «Енергоатома»;
• усунення корупційних ризиків, які виникають через два різні класи
тарифів.
Ми дійсно фіксуємо поодинокі випадки, коли підприємства підключались за
нижчим тарифом, але оскільки вони поодинокі, то треба не ламати всю
систему, а виправляти їх точково.
Які могли б бути наслідки?
По-перше, цим рішенням фактично б вводилось перехресне субсидіювання,
коли промисловість компенсує тарифи для населення і малих непобутових
споживачів. На промисловість покладалось би додаткове навантаження,
щоб компенсувати тарифи на розподіл для населення і малого бізнесу.
Очевидний наслідок – зменшення конкурентоздатності української
економіки та податкових надходжень. Втручання в ринок завжди несе
небезпеку для держави, тому якщо держава хоче когось підтримати, то це
має здійснюватися цільовими дотаціями з державного бюджету.
По-друге, це рішення мало б наслідком створення неправильних стимулів
для розвитку електромереж – приєднання відбуватиметься до
низьковольтних мереж, що в подальшому призведе до збільшення витрат
на обслуговування інфраструктури і неминучого збільшення тарифу на
розподіл. Це хибний шлях розвитку енергосистеми і, зрештою, знов ж таки,
негативний вплив на економіку в цілому.

По-третє, уніфікований тариф суперечить європейському законодавству, яке
забороняє субсидіювання одних споживачів іншими, підтримує принцип
«споживач платить за те, що споживає» та визначають трі класи напруги –
високий, середній та низькій. Ці Директиви ЄС Україна зобов’язалась
імплементувати на шляху до вступу в Євросоюз.
Тому це було б небезпечне і шкідливе рішення, яке могло б поставити під
загрозу наш євроінтеграційний процес. Тому я прийшов до висновку: якщо
б ми таке рішення прийняли, мені було б соромно перед собою, країною,
нашими європейськими і міжнародними партнерами.
Коли ви плануєте перейти на три класи напруги і як це працюватиме?
За нашими зобов’язаннями ухвалити це рішення ми маємо не пізніше 2025-
го. Правильно переходити на нові стандарти з 1 січня і повідомити про це
завчасно, щоб гравці ринку розуміли, якими будуть тарифи з наступного
року.
Навряд встигнемо до 1 січня 2025-го, тому орієнтуємось на 1 січня 2026-го.
Попередньо, 0,4 кВ – це буде третій клас напруги (населення і малий бізнес),
10-35 кВ – другий клас (середній бізнес), 110 кВ – перший клас (великий
бізнес).

Голова НКРЕКП Валерій Тарасюк в середині липня неочікувано виступив
проти рішення Ставки верховного головнокомандувача про підняття
тарифів для промисловості у пʼять разів. Під час війни про повну
незалежність регулятора не може йти мова, каже Тарасюк. Фото надано
пресслужбою
Який фідбек ви отримали після відмови виносити це рішення на
розгляд?
Поки що тільки позитивний – від бізнесу, енергетиків та журналістів. Питань
чи фідбеку від керівництва держави, чи профільних енергетичних відомств
не було. Сприймаю це з обережним оптимізмом, що всі зрозуміли
помилковість того рішення.

Ви вже прозвітували про своє рішення Ставці?
Найближчими днями прозвітую, виклавши всі аргументи.
Виглядає так, що головна мета цього рішення – збільшити
дохід «Енергоатому». Ви, як Регулятор, розумієте, чи є в цьому гостра
необхідність?
Як регулятор, можу сказати одне – це рішення дійсно принесло б
«Енергоатому» додатково до 12 млрд грн по року.
Чи це єдина причина, я не знаю, не можу це стверджувати. Але цифри
дійсно показують, що «Енергоатом» отримав би додатковий дохід.
Ви як регулятор досліджуєте ринкову поведінку «Енергоатома»?
Ми його регулюємо тільки як одного з виробників електроенергії. Економіку
«Енергоатома», його торгову поведінку визначає він сам та його орган
управління – Кабмін.
Яка ситуація з газовою установкою, яку «Енергоатом» понад рік
запускав в Боярці? Чому її запуск настільки затягнувся?
На сьогодні вона працює. Чому так довго – це питання до «Енергоатома». Як
мені відомо, обладнання було не нове і потребувало розвʼязання технічних
вад.
Ще місяць назад «Енергоатом» не міг її протримати в роботі 72 годин,
що необхідно для виходу у промислову експлуатацію. На зараз це
вдалось?
Так, дійсно. Декілька разів вона відключалась раніше цього стандартного
терміну, але зараз вона працює. Все добре.
Про незалежність НКРЕКП обрання нових членів регулятора
та вплив Офісу президента

НКРЕКП – це незалежний орган. Вплив Ставки головкома на ухвалення
рішень комісії – це військова необхідність?
Я не військовий експерт. Під час війни Ставка, ймовірно, повинна мати
вплив. Але на мою особисту думку, вплутувати Ставку у настільки
вузькопрофільні питання – не дуже правильно.
Це перший приклад, коли Ставка, чи Офіс Президента звернувся до
регулятора з проханням розглянути певне рішення?
Щодо Ставки – це перший випадок.
Україна чи не вперше в історії отримала реальний шанс стати членом
ЄС в осяжній перспективі. Наскільки незалежність НКРЕКП важлива в
досягнені цієї мети?
Ми дуже часто спілкуємось з нашими європейськими партнерами і питання
незалежності регулятора постає на кожній зустрічі. Незалежність НКРЕКП –
це один з найважливіших milestones, або індикаторів готовності України до
вступу в ЄС. Для ЄС – це стандарт, усталена практика.
Чому для ЄС так важлива незалежність регулятора? Наприклад, зараз звідти
надходить допомога у вигляді енергообладнання. НКРЕКП, зокрема,
контролює використання цього обладнання. Вони допомагають з більшою
впевненістю, якщо бачать – регулятор професійний і незалежний.
Але ключове – в майбутньому ми обʼєднаємо наші енергетичні ринки. Тому
європейські компанії, які прийдуть на наш ринок, і усі наші міжнародні
партнери мають бути впевнені в тому, що український регулятор є
неупередженим.
Яких кандидатів на посади членів НКРЕКП обрала
оновлена урядом конкурсна комісія.
У квітні 2024-го уряд звільнив з конкурсної з відбору кандидатів на посади
членів НКРЕКП Олексія Рябчина, Світлану Голікову та Олега Прохоренко, які
мають довіру західних партнерів.

Замість них були призначені колишній заступник міністра енергетики Юлія
Підкоморна, колишній менеджер ДТЕК Олексій Костромов та колишній
міністр енергетики Сергій Єрмілов.
Зараз в складі регулятора нібито присутній баланс. Є два члени комісії
– умовні технократи – ви і Руслан Кайдаш, і ще два – Костянтин
Ущаповський і Олександр Фармагей, думка яких частіше сходитися з
думкою міністра енергетики Германа Галущенко. Гравці ринку
побоюються, що після призначення урядом нових членів НКРЕКП,
баланс похитнеться в сторону останніх двох. На вашу думку, наскільки
обґрунтовані такі побоювання?
Насправді, це важко передбачити. Ми неодноразово обговорювали з
нашими західними партнерами, що є ключовим для незалежності. Головна
теза партнерів – не так важливо хто і як призначив членів регулятора,
головне, хто і як їх може звільнити.
НКРЕКП – це інституція, де не так просто щось пролобіювати. Будь-яка
людина, яка сюди потрапляє проходить певний шлях і врешті має стати
незалежною. Одна із запорук цієї еволюції – якраз неможливість звільнити
члена НКРЕКП до закінчення його повноважень.
У мене є сподівання, що НКРЕКП все ж збереже свою незалежність. Мабуть,
під час війни про повну незалежність не може йти мова. Але
професіоналізм, неупередженість, певний ступінь автономності –
обовʼязковізавжди.
Вас влаштовують результати конкурсного відбору?
Формально конкурс пройшов за процедурами, які передбачені законом.
Особисто у мене є великі питання щодо якості цього конкурсу, але я б не
хотів їх зараз підіймати. Конкурс пройшов – вже добре. Найближчим часом
очікуємо призначення нових членів і будемо працювати.
Впевнені, що найближчим часом призначать? Михайла Бно-Айріяна і
Олега Косянчука понад рік не призначають. Розповсюджена версія –
вони «не зрозумілі» для Офісу президента люди.

Не хочу спекулювати про причини, чому так. Рішення про призначення – за
урядом, тому краще їм адресувати це питання. Чи це завдає репутаційної
шкоди країні – так, безперечно. Бо тоді питання – а навіщо взагалі
проводити конкурс, навіщо в ньому брати участь?
Питання, чому не призначають обраних членів комісії нам ставлять західні
партнери на кожній зустрічі. Підкреслюю – на кожній.
Сподіваюсь, що врешті решт члена за результатами того конкурсу
призначать. Юридично це можливо. Бно-Айріян ніби не пройшов
спецперевірку. Але в законі теж це передбачено – подається третій за
рейтингом кандидат.
Чим повноваження голови регулятора відрізняються від інших членів
регулятора та чи може комісія ініціювати переобрання голови?
Головна відмінність повноважень – голова регулятора затверджує порядок
денний, може ініціювати рішення, чи знімати їх з розгляду. Ще одна функція
голови – представницька, спілкуватись з різними гілками влади.
Члени комісії в будь-який момент можуть ініціювати переобрання голови
простою більшістю.
Напередодні російського вторгнення ви пішли у відставку з посади
голови НКРЕКП. Як нам відомо, тоді міністр енергетики Галущенко,
заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма та премʼєр-
міністр Денис Шмигаль разом виступили з вимогою до президента
щодо вашої відставки. Які тоді на вашу адресу були висунуті претензії,
які обʼєднали навіть міністра і премʼєр-міністра, які рідко знаходять
спільну мову?
Це було до повномасштабного вторгнення у зовсім інших реаліях. Під час
війни у нас один ворог, ми маємо бути обʼєднані і працювати одним
фронтом.
Я не хотів би зараз обговорюватиті події. Ця сторінка перегорнута. Зараз у
нас нормальні робочі відносини.

Про аномалії на енергоринку, борги, тарифи та дефіцит
електрики
На який час вистачить збільшення тарифу для населення на 64%?
Тариф ухвалено на один рік. Тобто до червня 2025-го змін не має бути. Цей
тариф дозволяє «Укргідроенерго» і «Енергоатому» компенсувати низькі ціни
для населення в рамках ПСО. Також такий рівень дозволяє «Енергоатому»
погашати борги. Сподіваємось, що врешті ми прийдемо до лібералізованого
ринку електроенергії для населення. Це наша мрія як регулятора.
Уряд в рамках Ukraine Facility зобовʼязався у 2025-му скасовувати
мораторій на підвищення тарифів на тепло і газ. Наскільки це
реалістично?
Думаю, це цілком реалістично, але залежатиме від розвитку війни.
Мораторій – це закон, тому вирішуватиме Верховна Рада.
Нещодавно виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук дав чесну
пораду: взимку кожному можливо варто розраховувати на себе. Який
ваш прогноз?
Це питання більше до Міністерства енергетики. Зі свого боку ми робимо все,
щоб до зими була побудована максимальна кількість нової генерації. Ми
максимально спростили умови і вартість приєднання. Готові індивідуально
супроводжувати кожний проєкт, якщо є складнощі як з боку обленерго так і
«Укренерго».
Скільки нової генерації буде побудовано до кінця цього року?
Більш точні прогнози є в «Укренерго». Моя особиста думка, що навряд чи
буде 1 ГВт, але тенденція позитивна – багато інвесторів будуть невеликі
електростанції.
Чи не стане в майбутньому проблемою для енергосистеми таке масове
будівництво нової генерації?

Цей процес контрольований, не буде збудовано більше генерації, ніж
система зможе прийняти.
Ще один ризик – українська економіка буде
неконкурентноспроможною через великі обсяги генерації на газу –
одному з найдорожчих видів пального.
Основна задача газової генерації – балансувати енергосистему. Базою у нас
залишиться атомна генерація, плюс у нас є відновлювальна енергетика.
Газова генерація, як правило, підключається тоді, коли треба покрити піки
споживання. В ці години вартість електрики найдорожча, але
середньозважена по добі, місяцю, року має бути прийнятною.
Валерій Тарасюк, голова НКРЕКП. Фото надано пресслужбою
Чи НКРЕКП якимось чином долучено до проєкту добудови ХАЕС, яку
активно просуває Міненерго і «Енергоатом»?

Ні, жодної участі НКРЕКП в цьому не приймає, тому утримаюсь від
коментарів.
Чи буде дефіцит електроенергії у вересні-жовтні?
Якщо і буде, то, сподіваюсь, невеликий. Це період традиційно найменшого
споживання, тому відключень в певні періоди може і не бути.
Чого очікувати взимку? Чи дійсно липень – це репетиція зими?
Липень дійсно можна порівнювати з зимою. Важко спрогнозувати, яким
буде дефіцит. Невідомо наскільки холодною буде зима, скільки додаткової
потужності вдасться добудувати і чи будуть і якими обстріли енергетики.
«Нафтогаз» планує закачати до зими 13,2 млрд кубометрів газу. Чи
вистачить цього обсягу, щоб пройти зиму без імпорту?
У мене немає причин не вірити СЕО «Нафтогазу» Олексію Чернишову.
Чому на РДН ціна в нічні години просідає до мінімуму, враховуючи
гострий дефіцит електрики?
Зараз на РДН все нормально. Такі аномалії можливі з різних причин.
Наприклад, «Енергоатом» підключив енергоблок і розпродає його, чим
опускає ціни. Це нормальна ситуація, коли пару днів може бути просідання.
В ЄС це теж часто відбувається.
Інша справа, що у нас є системна проблема повʼязана з неплатниками.
Найбільші неплатники це: державні вугільні шахти, харківський водоканал та
метрополітен, деякі інші. Чому це проблема, бо ці споживачі – це попит,
який мав би бути на РДН, а його там немає. Хронічні неплатники випадають
на балансуючий ринок, де формально купують електрику набагато дорожче,
але не розраховуються.
«Укренерго» запропонувало план, як вирішити проблему боргів на
балансуючому ринку до кінця року. Наскільки це реалістично і від кого
залежить?

Кращого варіанту як розвʼязати цю проблему протягом декількох місяців, а
не років чи десятиріч, я особисто не знаю. Ідея «Укренерго» смілива і мені
вона дуже подобається. Першим кроком має бути рішення уряду щодо
затвердження переліку споживачів, яких не можна відключати, але з яких
автоматично буде списуватись платня за електрику – це договірне списання.
Це, наприклад, будуть водоканали та державні шахти.
Так ми зупинимо зростання боргу. Далі «Укренерго» за грантові чи кредитні
кошти погасить борг на балансуючому ринку. На цьому ми закриємо
багаторічну проблему боргів на ринку.
Це одразу зробить інвестиції в українську енергетику суттєво
привабливішими, адже зараз інвесторів в генерацію зупиняє в тому числі те,
що вони отримають плату за свою електрику на балансуючому ринку більш
ніж через рік.

�ݺ�ߣ

Інтерв'ю В.Тарасюка Форбс Україна 29.07.24

Recommended

More Related Content

Similar to Інтерв'ю В.Тарасюка Форбс Україна 29.07.24 (18)

More from Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (20)

Інтерв'ю В.Тарасюка Форбс Україна 29.07.24