Інтелектуальна власність та політика в галузі охорони здоров’я. Оксана Кашинц...Constantine ZerovІнтелектуальна власність та політика в галузі охорони здоров’я. Оксана Кашинцева, Літня школа з інтелектуальної власності 2017
Міжнародно-правові акти, які регулюють проведення політичних виборівAliona ShestopalovaПрезентація з коротким описом основних міжнародно-правових актів, які регулюють проведення політичних виборів в Україні
Онлайн конференція 4 курсу на тему: «Міжнародно-правові стандарти з прав люди...RomaSichkoОнлайн конференція 4 курсу на тему: «Міжнародно-правові стандарти з прав людини в цивільному та в кримінальному процесі»
Президент утворив тимчасову робочу групу з питань реформування системи охорон...PravotvПрезидент України Володимир Зеленський утворив тимчасову робочу групу з питань реформування системи охорони здоров'я та затвердив її склад.
GDPR - переклад українською від ISACA Kyiv ChapterAnastasiia Konoplova25 травня 2018 року GDPR вступає в силу. Для консультативної допомоги спільноті волонтери Київського відділення ISACA переклали документ українською.
2017 06 16_системність-право-законність-умови-ефективних-змін-созIgor NaidaСИСТЕМНІСТЬ, ПРАВО і ЗАКОННІСТЬ – НЕОБХІДНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНИХ ЗМІН СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Прозорість влади — умова належного урядування (аналіз та рекомендації)Centre of Policy and Legal ReformЗа загальною редакцією М.Демкової. — Київ, 2008. — 52 с. Брошура ілюструє основні міжнародні принципи прозорості влади, доступу до публічної інформації, відповідність українського законодавства та практики цим принципам, досвід зарубіжних країн у цій сфері, основні проблеми, які перешкоджають належній реалізації права на доступ до інформації в Україні, пропозиції щодо вирішення проблем, зокрема, шляхом прийняття закону про доступ до публічної інформації. Видання адресоване переважно представникам органів влади, для яких прозорість і відкритість повинні бути одними з основних принципів їхньої діяльності, а також усім, хто реалізує своє право на доступ до публічної інформації.
Законопроект про дезінформаціюSashaKhudyakova«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації»
Disinformation draft 2020Mariana ZakusyloПорівняльна таблиця до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації»
Приглушені голоси. Право на свободу слова в умовах збройного конфлікту на схо...DonbassFullAccessПриглушені голоси. Право на свободу слова в умовах збройного конфлікту на сході України
GDPR - переклад українською від ISACA Kyiv ChapterAnastasiia Konoplova25 травня 2018 року GDPR вступає в силу. Для консультативної допомоги спільноті волонтери Київського відділення ISACA переклали документ українською.
2017 06 16_системність-право-законність-умови-ефективних-змін-созIgor NaidaСИСТЕМНІСТЬ, ПРАВО і ЗАКОННІСТЬ – НЕОБХІДНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНИХ ЗМІН СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Прозорість влади — умова належного урядування (аналіз та рекомендації)Centre of Policy and Legal ReformЗа загальною редакцією М.Демкової. — Київ, 2008. — 52 с. Брошура ілюструє основні міжнародні принципи прозорості влади, доступу до публічної інформації, відповідність українського законодавства та практики цим принципам, досвід зарубіжних країн у цій сфері, основні проблеми, які перешкоджають належній реалізації права на доступ до інформації в Україні, пропозиції щодо вирішення проблем, зокрема, шляхом прийняття закону про доступ до публічної інформації. Видання адресоване переважно представникам органів влади, для яких прозорість і відкритість повинні бути одними з основних принципів їхньої діяльності, а також усім, хто реалізує своє право на доступ до публічної інформації.
Законопроект про дезінформаціюSashaKhudyakova«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації»
Disinformation draft 2020Mariana ZakusyloПорівняльна таблиця до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації»
Приглушені голоси. Право на свободу слова в умовах збройного конфлікту на схо...DonbassFullAccessПриглушені голоси. Право на свободу слова в умовах збройного конфлікту на сході України
Hemorhages during pregnancyRuslan MigorianuEctopic pregnancy occurs when a fertilized egg implants outside the uterus, usually in the fallopian tubes. Risk factors include prior pelvic infections, surgery, IUD use, and infertility treatments. Symptoms include abdominal pain, vaginal bleeding, and signs of internal bleeding such as low blood pressure. Diagnosis is made through clinical exam, pregnancy tests, ultrasound, and sometimes laparoscopy. Treatment depends on the severity but may include medication or surgery to terminate the ectopic pregnancy and stop bleeding. Differential diagnoses that can have similar symptoms include pelvic infections, miscarriage, appendicitis, and ovarian cyst complications.
Benign & precancerous tumors of female genitale organsRuslan MigorianuThe document discusses several benign and precancerous tumors that can occur in female genital organs. It describes urethral caruncles as small fleshy growths on the urethra that are more common in postmenopausal women. It also discusses cysts, fibromas, lipomas and other benign tumors that can occur on the vulva, vagina and cervix. It provides details on cervical intraepithelial neoplasia (CIN) which is a precursor to cervical cancer and notes various risk factors for its development.
Endometrium Hyperplastic ProcessesRuslan MigorianuEndometrial hyperplastic processes (EHP) are benign conditions of the endometrium characterized by clinical and morphological manifestations ranging from simple to complex hyperplasia and precancerous conditions. EHP develops due to chronic anovulation and relative or absolute hyperestrogenism in the absence of sufficient progesterone. Causes of EHP include endocrine system disturbances, genetic factors, immunological issues, and metabolic disorders. Diagnosis involves examination of patient complaints, medical history, gynecological exam, and hormonal testing. Endometrial biopsy and hysteroscopy are used to visualize abnormalities and confirm diagnosis. Treatment depends on the specific type and severity of EHP.
Menstrual dysfunctionRuslan MigorianuMenstrual dysfunction can occur due to issues with the hypothalamus, pituitary, ovary, or outflow tract. Amenorrhea is the absence of menstruation and can be primary, secondary, physiological, or pathological. Specific causes of amenorrhea include issues with the hypothalamus, pituitary, ovaries, or uterus. Polycystic ovarian syndrome is a common cause of amenorrhea and irregular periods characterized by cysts on the ovaries and increased male hormones.
Noncarrying of pregnancyRuslan MigorianuThis document discusses spontaneous abortion (miscarriage) and preterm labor. It defines spontaneous abortion as miscarriage occurring in the first or second trimester. It lists several etiological factors that can cause spontaneous abortion, such as genetic abnormalities, infections, uterine defects, and socioeconomic factors. It then describes the clinical stages of a miscarriage. The document also discusses preterm labor, defining it as delivery between 22-37 weeks gestation. It lists various conditions that can increase the risk of preterm labor, such as multiple pregnancies, infections, bleeding, and trauma. The treatment of preterm labor focuses on tocolytic drugs to delay delivery, corticosteroids to accelerate fetal lung maturity, and timely transfer to
право пацієнта на конфіденційність інформації про його здоров’я.
1. Наукова робота на тему:
Право пацієнта на
конфіденційність інформації про
його здоров’я, та гарантії
дотримання лікарської таємниці у
міжнародних законодавчих
документах
Мігоряну Руслан Дмитрович
2. Загальна Декларація прав людини, Міжнародний пакт
про громадянські і політичні права, Міжнародний
кодекс медичної етики, Європейська конвенція з захисту
прав людини та основних свобод, Лісабонська
декларація ВМА про права пацієнта – це далеко
неповний перелік міжнародно-правових документів, які
заклали підвалини правого захисту сфери приватного
життя людини (і в тому числі – пацієнта).
3. Міжнародно-правові стандарти
Загальні документи
1. Загальна декларація прав людини (1948);
2. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні
права (1966);
3. Конвенція про права дитини (1989);
4. Європейська соціальна хартія (1996);
5. Конвенція про захист прав людини і основоположних
свобод (1950);
6. Конвенція МОТ «Про мінімальні норми соціального
забезпечення здоров’я» (1952);
7. Конвенція МОТ «Про медичну допомогу і допомогу у
зв’язку із захворюваннями» (1969)
8. Європейський кодекс соціального забезпечення (1990)
4. Міжнародно-правові стандарти
Спец і альн і документ и
1. Конвенція про права людини і біомедицину (1997);
2. Женевська декларація (Міжнародна клятва лікарів) Всесвітньої медичної
асоціації (1949);
3. Міжнародний кодекс медичної етики Всесвітньої медичної асоціації (1948);
4. Декларація про незалежність і професійну свободу лікаря Всесвітньої
медичної асоціації (1986);
5. Європейська хартія прав пацієнтів (2002);
6. Декларація прав пацієнтів в Європі (1994);
7. Лісабонська декларація прав пацієнтів (1981);
8. Хельсінська Декларація (1964);
9. Положення про медичне обстеження, „телемедицину” та медичну етику
(1992);
10. Декларація про трансплантацію людських органів (1987);
11. Декларація про евтаназію (1987);
12. Декларація про медичний аборт (1970);
13. Положення про доступність медичної допомоги (1988);
14. Положення про стратегії догляду за пацієнтами з тяжкою хронічною хворобою
при безнадійних захворюваннях (1990);
5. • Сучасна доба існування інформаційного
суспільства з одного боку відкриває все більш
широкі можливості щодо спілкування людей,
високошвидкісного обміну інформацією, а з
іншого – вкотре в історії людства –
демонструє вразливість людської особистості
та необхідність її ефективного правового
захисту.
6. • Важливе значення має проблема захисту прав
дитини, особливо, якщо ця дитина – пацієнт.
Додатковим аргументом на користь актуальності
дослідження права дитини-пацієнта на
збереження лікарської таємниці є набрання
чинності для України Конвенції Ради Європи
про захист осіб у зв’язку з автоматизованою
обробкою персональних даних (Конвенція від
28.01.1981 р. № ETS № 108) та Закону
України «Про захист персональних
даних» від 01.06.2010 р. № 2297-VI [1; 2].
7. • Аналіз законодавства України свідчить, що визнання
права людини на приватність здобуло свого
закріплення на рівні Основного Закону. Відповідно
до ст. 32 Конституції України, ніхто не може
зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя,
крім випадків, передбачених Конституцією України.
Не допускається збирання, зберігання, використання
та поширення конфіденційної інформації про особу
без її згоди, крім випадків, визначених законом, і
лише в інтересах національної безпеки,
економічного добробуту та прав людини.
8. • Пацієнт має право на таємницю про стан
свого здоров’я, факт звернення за медичною
допомогою, діагноз, а також про відомості,
одержані при його медичному обстеженні
(ст.39-1 «Основ» та ч. 1 ст.286 ЦКУ). Вказану
медичну інформацію традиційно
розглядають як змістовні складові
«лікарської таємниці».
9. • Законодавство України не містить вичерпного переліку
відомостей, які утворюють зміст категорії «лікарська
таємниця». Аналіз норм ст. 286 ЦК України та ст.ст. 39-1, 40
Основ дає можливість визначити об’єкт лікарської таємниці,
який становить така інформація:
• а) відомості про стан здоров’я пацієнта;
• б) відомості про хворобу;
• в) відомості про діагноз;
• г) відомості, одержані при медичному обстеженні;
• д) відомості про факт звернення за медичною допомогою;
• е) відомості про огляд та його результати,
• є) відомості про методи лікування;
• ж) відомості про інтимну і сімейну сторони життя [6].
10. • Під лікарською таємницею пропонується розуміти правовий
режим існування інформації, отриманої медичним
працівником стосовно пацієнта у діагностиці, лікуванні чи
реабілітації, обов’язок зберігати яку покладається також на
інших осіб, котрім зазначена інформація стала відомою під час
виконання ними своїх професійних обов’язків [7, с.21].Важливо
зауважити, що суб’єктами збереження лікарської таємниці є не
тільки безпосередньо лікуючий лікар, а всі медичні працівники
та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або
службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне
обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони
життя громадянина. Вказані особи не мають права
розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими
актами випадків (ч.1ст.40 «Основ»).
11. • Таким чином ухвалення та набуття чинності
Закону України «Про захист персональних
даних» вiд 01.06.2010 р. № 2297-VI відкриває
нову сторінку правової регламентації
зберігання та поширення персональних
даних, у тому числі – даних про пацієнта, що
становлять лікарську таємницю.