право пацієнта на конфіденційність інформації про його здоров’я.
Download as PPT, PDF1 like2,628 views
![• Важливе значення має проблема захисту прав
дитини, особливо, якщо ця дитина – пацієнт.
Додатковим аргументом на користь актуальності
дослідження права дитини-пацієнта на
збереження лікарської таємниці є набрання
чинності для України Конвенції Ради Європи
про захист осіб у зв’язку з автоматизованою
обробкою персональних даних (Конвенція від
28.01.1981 р. № ETS № 108) та Закону
України «Про захист персональних
даних» від 01.06.2010 р. № 2297-VI [1; 2].](https://image.slidesharecdn.com/random-130331191203-phpapp02/85/-6-320.jpg)
![• Законодавство України не містить вичерпного переліку
відомостей, які утворюють зміст категорії «лікарська
таємниця». Аналіз норм ст. 286 ЦК України та ст.ст. 39-1, 40
Основ дає можливість визначити об’єкт лікарської таємниці,
який становить така інформація:
• а) відомості про стан здоров’я пацієнта;
• б) відомості про хворобу;
• в) відомості про діагноз;
• г) відомості, одержані при медичному обстеженні;
• д) відомості про факт звернення за медичною допомогою;
• е) відомості про огляд та його результати,
• є) відомості про методи лікування;
• ж) відомості про інтимну і сімейну сторони життя [6].](https://image.slidesharecdn.com/random-130331191203-phpapp02/85/-9-320.jpg)
![• Під лікарською таємницею пропонується розуміти правовий
режим існування інформації, отриманої медичним
працівником стосовно пацієнта у діагностиці, лікуванні чи
реабілітації, обов’язок зберігати яку покладається також на
інших осіб, котрім зазначена інформація стала відомою під час
виконання ними своїх професійних обов’язків [7, с.21].Важливо
зауважити, що суб’єктами збереження лікарської таємниці є не
тільки безпосередньо лікуючий лікар, а всі медичні працівники
та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або
службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне
обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони
життя громадянина. Вказані особи не мають права
розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими
актами випадків (ч.1ст.40 «Основ»).](https://image.slidesharecdn.com/random-130331191203-phpapp02/85/-10-320.jpg)
More Related Content
Similar to право пацієнта на конфіденційність інформації про його здоров’я. (20)
More from Ruslan Migorianu (9)
право пацієнта на конфіденційність інформації про його здоров’я.
- 1. Наукова робота на тему: Право пацієнта на конфіденційність інформації про його здоров’я, та гарантії дотримання лікарської таємниці у міжнародних законодавчих документах Мігоряну Руслан Дмитрович
- 2. Загальна Декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Міжнародний кодекс медичної етики, Європейська конвенція з захисту прав людини та основних свобод, Лісабонська декларація ВМА про права пацієнта – це далеко неповний перелік міжнародно-правових документів, які заклали підвалини правого захисту сфери приватного життя людини (і в тому числі – пацієнта).
- 3. Міжнародно-правові стандарти Загальні документи 1. Загальна декларація прав людини (1948); 2. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (1966); 3. Конвенція про права дитини (1989); 4. Європейська соціальна хартія (1996); 5. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950); 6. Конвенція МОТ «Про мінімальні норми соціального забезпечення здоров’я» (1952); 7. Конвенція МОТ «Про медичну допомогу і допомогу у зв’язку із захворюваннями» (1969) 8. Європейський кодекс соціального забезпечення (1990)
- 4. Міжнародно-правові стандарти Спец і альн і документ и 1. Конвенція про права людини і біомедицину (1997); 2. Женевська декларація (Міжнародна клятва лікарів) Всесвітньої медичної асоціації (1949); 3. Міжнародний кодекс медичної етики Всесвітньої медичної асоціації (1948); 4. Декларація про незалежність і професійну свободу лікаря Всесвітньої медичної асоціації (1986); 5. Європейська хартія прав пацієнтів (2002); 6. Декларація прав пацієнтів в Європі (1994); 7. Лісабонська декларація прав пацієнтів (1981); 8. Хельсінська Декларація (1964); 9. Положення про медичне обстеження, „телемедицину” та медичну етику (1992); 10. Декларація про трансплантацію людських органів (1987); 11. Декларація про евтаназію (1987); 12. Декларація про медичний аборт (1970); 13. Положення про доступність медичної допомоги (1988); 14. Положення про стратегії догляду за пацієнтами з тяжкою хронічною хворобою при безнадійних захворюваннях (1990);
- 5. • Сучасна доба існування інформаційного суспільства з одного боку відкриває все більш широкі можливості щодо спілкування людей, високошвидкісного обміну інформацією, а з іншого – вкотре в історії людства – демонструє вразливість людської особистості та необхідність її ефективного правового захисту.
- 6. • Важливе значення має проблема захисту прав дитини, особливо, якщо ця дитина – пацієнт. Додатковим аргументом на користь актуальності дослідження права дитини-пацієнта на збереження лікарської таємниці є набрання чинності для України Конвенції Ради Європи про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних (Конвенція від 28.01.1981 р. № ETS № 108) та Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. № 2297-VI [1; 2].
- 7. • Аналіз законодавства України свідчить, що визнання права людини на приватність здобуло свого закріплення на рівні Основного Закону. Відповідно до ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
- 8. • Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні (ст.39-1 «Основ» та ч. 1 ст.286 ЦКУ). Вказану медичну інформацію традиційно розглядають як змістовні складові «лікарської таємниці».
- 9. • Законодавство України не містить вичерпного переліку відомостей, які утворюють зміст категорії «лікарська таємниця». Аналіз норм ст. 286 ЦК України та ст.ст. 39-1, 40 Основ дає можливість визначити об’єкт лікарської таємниці, який становить така інформація: • а) відомості про стан здоров’я пацієнта; • б) відомості про хворобу; • в) відомості про діагноз; • г) відомості, одержані при медичному обстеженні; • д) відомості про факт звернення за медичною допомогою; • е) відомості про огляд та його результати, • є) відомості про методи лікування; • ж) відомості про інтимну і сімейну сторони життя [6].
- 10. • Під лікарською таємницею пропонується розуміти правовий режим існування інформації, отриманої медичним працівником стосовно пацієнта у діагностиці, лікуванні чи реабілітації, обов’язок зберігати яку покладається також на інших осіб, котрім зазначена інформація стала відомою під час виконання ними своїх професійних обов’язків [7, с.21].Важливо зауважити, що суб’єктами збереження лікарської таємниці є не тільки безпосередньо лікуючий лікар, а всі медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина. Вказані особи не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків (ч.1ст.40 «Основ»).
- 11. • Таким чином ухвалення та набуття чинності Закону України «Про захист персональних даних» вiд 01.06.2010 р. № 2297-VI відкриває нову сторінку правової регламентації зберігання та поширення персональних даних, у тому числі – даних про пацієнта, що становлять лікарську таємницю.
- 12. •Дякую за увагу!