�ݺ�ߣ

Алла Миколаївна Ярило, учитель історії вищої кваліфікаційної категорії,
учитель - методист навчально – виховного комплексу № 131
м. Дніпропетровська
Використання інформаційно- комунікативного та проектного навчання
на уроках історії
Процеси демократизації і гуманізації суспільства створюють можливість
вибору шляхів життєдіяльності його членів, сприятливі умови для творчості
кожного. Діяльність учителя потребує конкретних змін, які викликані
необхідністю формування суспільно-активної, творчої особистості, що
можливо лише при створенні сприятливих умов для розвитку потенційних
можливостей кожної дитини.
Одним з основних пріоритетів розвитку освіти є розвиток її науково-
дослідної та науково-технічної діяльності: «Бігти з усіх ніг, щоб тільки не
залишитися на місці», – ця крилата фраза, що належить перу великого
письменника та вченого Льюіса Керролла, має стати девізом для всіх, хто
прагне досягти успіху в житті [1].
Сучасна освіта вимагає пошуку засобів підвищення рівня підготовки
учнів, втілення сучасних освітніх технологій, нових форм та методів
вивчення історії, тому що саме історія як предмет зараз «перенасичена»
багатьма досить протилежними фактами та подіями, «суперечними»
особистостями та постатями, в яких нелегко розібратися й дорослому, а не
тільки дитині, наприклад, І.Мазепа, С.Бендера, Р.Шухевич, В.Ленін, І.Сталін.
Саме школа, використовуючи сучасні методи та засоби навчання, повинна
допомогти учням у цьому розібратися: тобто не тільки надати високий рівень
освіти, але ще й навчити самостійно задовольняти потребу в знаннях, дійти
свого власного висновку щодо історичної постаті чи події на підставі фактів.
Саме тому особливаувагаприділяєтьсяпроектнійтехнологіїнавчання, про яку
зараз багато говорять.

Проектне навчання – корисна альтернатива класно-урочній системі, але
його варто використовувати як доповнення до інших видів навчання [2].
Метод проектів здійснюється в системі особистісно орієнтованого навчання,
що спрямоване на розвиток інтелектуальних та творчих здібностей учня,
уміння самостійно орієнтуватися в історичних фактах, вирішувати творчі
завдання, формує критичне мислення, навички дослідницької діяльності.
Проектна діяльність складається з роботи учня над постановкою проблеми,
самостійної роботи над цією проблемою, презентації отриманого результату.
Результативність дослідницьких проектів полягає в тому, що подібна
. діяльність забезпечує її учасникам:
 формування інтересу до самостійної творчої діяльності;
 сформованість більшості інформаційних навичок;
 засвоєння вмінь роботи з історичною інформацією.
Проектна діяльність з історії є особливим видом інтелектуальної
діяльності, тому що учні самостійно шукають інформацію, творчо
оформлюють «продукт» своєї діяльності (у вигляді наукової роботи, докладу,
мультимедійної презентації та ін.), презентують його та захищають.
Дана технологія подає один із можливих способів реалізації проблемного
методу навчання. Коли вчитель ставить завдання, він тим самим окреслює
плановані результати навчання і вихідні дані. Усе інше мають робити учні:
намічати проміжні завдання, шукати шлях їх вирішення, діяти, порівнювати
отримане з необхідним, коректувати свою діяльність.Проектне навчання
заохочує і підсилює щире прагнення до навчання з боку учнів, тому що воно:
 особистісно орієнтоване;
 використовує різні дидактичні підходи: спільне навчання, мозковий
штурм, рольову гру,проблемне навчання, дискусію;
 має високу мотивацію;
 дозволяє вчитися на власному досвіді й досвіді інших.

Навчальний творчий проект – це самостійно розроблений і
виготовлений продукт від ідеї до її втілення, виконаний з консультацією
вчителя. Організація проектного навчання з історії потребує врахування
низки умов: актуальність значущої для учнів проблеми, такої, що потребує
самостійного пошуку шляхів її рішення; передбачувані результати проектної
діяльності мають практичну, пізнавальну значущість для кожного учасника
проекту; самостійна діяльність учнів з планування, реалізації та оцінювання
проекту; розподіл ролей і відповідальності всіх учасників проекту,
індивідуальне або колективне планування роботи; робота над проектом
припускає використання дослідницьких методів; заохочується активне
використання різноманітних методів роботи з інформацією («круглі столи»,
«мозкові штурми», використання ресурсів глобальної мережі Інтернет); у
процесі роботи над проектом учні можуть одержати необхідну консультацію
і інформацію з боку вчителя.
Види проектної діяльності мають між собою низку загальних ознак:
 спрямованість на досягненняконкретнихцілей;
 координованевиконаннявзаємозалежнихдій;
 обмеженістьучасіреалізації з визначеним початком і кінцем;
 неповторність та унікальність.
Проекти спрямовано на одержання визначених результатів – на
досягнення цілей. Саме ці цілі є рушійною силою проекту, й усі зусилля з
його планування та реалізації розпочинаються для того, щоб їх було
досягнуто.
Я використовую метод проектів декілька років. Здебільшого у своїй
практиці я використовую дослідницькі, творчі, інформаційні проекти. За
терміном дії вони теж різні: і протягом чверті, і однієї теми, і декількох
уроків, і довгострокові макро-проекти протягом року, наприклад, проект
«Вивчення історії рідного краю». Найскладніший момент при запровадженні
в навчальний процес проектів, на мій погляд, це організація діяльності,
особливо її підготовчий етап.

Про проектний урок можна говорити як про одиницю побудови
розвивального навчання у середніх і старших класахзагальноосвітньої школи.
Тоді цикл проектної діяльності є комплексом уроків, а його елементи можуть
виявлятися як окремі уроки. Такі уроки передбачають актуалізацію і
проблематизацію; концептуалізацію; програмування або планування і
рефлексивно-експертну ситуацію [2]. Реально за звичні 45 хвилин вдається
реалізувати лише той або інший «етап» навчального заняття: здійснити
кількісну і якісну оцінку наявної освітньої ситуації, сформулювати проблему.
На початку навчального року, аналізуючи можливості навчального
матеріалу з історії щодо використання проектної технології, я створюю банк
тем з історії для кожної паралелі різного ступеня складності. У тематиці
проектних завдань враховуються індивідуальні особливості пізнавальної
діяльності учнів. Школярам надаю можливість вибрати тему проекту,
організаційну форму її виконання (індивідуальну або групову), ступінь
ускладненості проектної діяльності. Для організації проектування визначаємо
мету,плануємо результат і форми захисту. Наприклад, під час тематичного
планування уроків історії України на 2010-2011 навчальний рік для 10-го
класу я виділила провідну тему та ще декілька тем, які винесла до
проектування: макропроект «Світ між двома війнами», середньотривалі
проекти «Голодомор 1932-1933 рр.», «Формування державності в Україні в
1917-1920 рр.», «Тоталітарні режими в ХХ столітті». Учні самі обирали
форму написання роботи – індивідуальну чи групову, залежно від цього і
визначали «свою» тему.
Проект з історії – кропітка робота, яка потребує багато інформації,
статистики, роботи з джерелами, технічної підтримки, тому без Інтернет-
ресурсів зараз вже дуже складно отримати певну кількість інформації. І
новітні інформаційні технології відкривають нові можливості у вивченні
історії, на чому я і хочу зупинитися окремо.
На уроках історії України та всесвітньої історії ми почали процес
використання педагогічного програмного забезпечення, яке дає широку

можливість для підготовки міні-проектів, власних презентацій учнів. Нові
інформаційні технології відкрили учням доступ до нетрадиційних джерел
інформації, підвищили ефективність самостійної роботи, дали цілком нові
можливості для творчості, а мені дали можливість знаходження і закріплення
професійних навиків, дозволили реалізувати принципово нові форми і методи
навчання.
Комп'ютер використовується як допоміжний засіб для ефективнішого
розв'язання вже існуючої системи дидактичних завдань. Впровадження в
навчальний процес гіпертекстових технологій забезпечило учнів принципово
новими можливостями роботи з довідковою інформацією. Поширення таких
систем дозволяє використовувати лазерні компакт-диски:«електронні»
довідники, книги, енциклопедії, підручники. Великий обсяг текстової
інформації дає можливість використовувати її як додаткове джерело знань
учнів. Позитивним є також велика кількість статистичного матеріалу, що дає
простір для розвитку вмінь та навичок школярів.
Учні постійно використовують мережу Інтернет під час підготовки
проектів, тому що в мережі представлені матеріали наукових досліджень,
документальні архіви, що містять текстові, фото -, аудіо-, кіноматеріали,
візуальні конструкції об’єктів культурного характеру, що сприяє розвитку
історичної уяви учнів, певному «зануренню» в епоху. Для мене особисто
важливо також і те, що Інтернет-ресурси дають можливість для
розповсюдження, обміну практичним педагогічним досвідом між
учителями - предметниками, що працюють у рамках проектної діяльності.
Як бачимо, для здійснення проекту з історії учням необхідно ретельно
попрацювати, засвоїти певну кількість знать та сформувати необхідний
досвід. Учні 10-го класу обрали для роботи проект «Становлення
державності в Україні у 1917-1920 рр.» як середньотривалий – тобто
протягом двох тем. Мета цього проекту – розвиток уміння аналізувати
історичний матеріал на підставі документів, узагальнювати знання про
реальну історичну спадщину Центральної Ради в період Української

революції; вміння визначати роль людського фактора у складному перебігу
подій 1917– 1920 рр., аналізувати причини поразки українських патріотичних
сил, характеризувати процес державотворення в Україні, розробити
мультимедійні презентації за темою та їх захист; виховати повагу до
вітчизняної історії з усіма її суперечками, а головне, дійти до висновку
«Чому ж незалежна Українська держава не була створена у 1917– 1920 рр?».
Кінцевим результатом проекту має бути створеннямультимедійних
презентацій та написання дослідницьких робіт, які будутьпредставлені на
уроці-семінарі з цієї теми.
Учні поділілися на 5 груп. Перша працювала над темою «Центральна
Рада», друга опрацьовувала матеріали теми «Універсали Центральної Ради»,
третя – «Гетьманат Скоропадського», четверта – «Радянсько-українські
війни» та п’ята – «Директорія». Вибір тематики проектів пропонувався з
урахуванням навчальної програми, інтересів та здібностей учнів. Два учні
самі обрали тему, орієнтуючись на власні інтереси, не тільки пізнавальні, але
й творчі. Вони вирішили підготувати проект про видатних діячів Центральної
Ради, створивши портретну галерею, тобто метод проектів здійснювався
через ілюстративне проектування.
Організація проектної діяльності, саме її запровадження в навчально-
виховний процес, базується на використанні вчителем різноманітних методів
навчання [3]. У своїй проектній діяльності я використовую такi методи
навчання школярів: вербальні (розповідь, бесіда, дискусія), демонстрація,
інформаційна підтримка, мозковий штурм, історичний аналіз, метод
інформаційної недостатності, метод інформаційної насиченості,
порівняльний аналіз, захист і оцінка проектів, самопрезентація, конкурси
творчих проектів.
Під час роботи над проектом діти постійно навчаються визначати
основні та поточні цілі й завдання; шукати шляхи їх вирішення, обираючи
оптимальні; здійснювати й аргументувати вибір; передбачати наслідки
вибору; діяти самостійно; порівнювати отриманий результат з тим, що

передбачається; об'єктивно оцінювати свою діяльність і результат
проектування і набути достатнього, як для свого віку, рівня компетентностей.
Працюючи з історичними джерелами та документальними матеріалами
на уроці, залучаю учнів до безпосередньої діяльності під час уроку. Ця
самостійна діяльність посилює увагу й пам'ять учня, пробуджуючи його
цікавість до об'єкта споглядання; сприяє кращому запам'ятовуванню учнем
програмового матеріалу через виникнення в його свідомості певних логічних
зв'язків; заохочує учнів до вивчення історії шляхом урізноманітнення
матеріалу; розвиває в учнів спостережливість, уяву, пам'ять, навички аналізу
окремих історичних подій та фактів і вироблення на основі даних цього
аналізу певних висновків.
У ході пошукового й аналітичного етапів учні формують проблему і
мету проекту, збирають інформацію; аналізують її; складають свій план
реалізації проекту. Дуже ефективним є використання невеликих методичних
рекомендацій чи інструкцій, де вказується необхідна і допоміжна література
для самоосвіти, вимоги вчителя до якості проекту, форми і методи кількісної
оцінки результатів. Більшу частину інформації учні будуть отримувати з
додаткової літератури, мережі Інтернет. На останньому уроці проекту
проводиться урок-семінар «Становлення державності в Україні в 1917– 1920
роках», де відбувається презентація мультимедійних проектів за
дослідницькими темами. Такий вид роботи є досить конструктивним. Кожен
її учасник має однакове право на висловлювання власної думки, а
обов'язковою умовою участі в семінарі є необхідність аргументації власної
точки зору кожним учасником. Матеріали до презентаціїмають науковий
характер і розкривають різні питання. Задля розвитку критичного мислення
учнів на матеріалі презентації я ставлю певні завдання, мотивую її учасників
ставити запитання і висловлювати критичні зауваження з приводу проектів,
що беруть участь у презентації.
За видом діяльності проект за темою «Становлення державності в
Україні в 1917-1920 рр» є науково-дослідницьким, тому що включає аналіз

історичних джерел, додаткової інформації, ілюстративного матеріалу,
написання дослідницьких робіт. Під час виконання даних видів роботи
паралельно використовуються елементи технології розвитку критичного
мислення.
Вважаю, що в процесі спільної діяльності під час роботи над проектом
в учнів формуються такі якості, як уміння працювати в колективі, брати
відповідальність за вибір рішення, розділяти відповідальність, аналізувати
результати діяльності, підкоряти свій темперамент, характер, час інтересам
спільної справи. Досвід роботи з методу проектів показує, що учні можуть
виступати активними учасниками процесу створення проекту, виробляти свій
власний погляд на інформацію, намічати мету й задачі й шукати шляхи
їхнього рішення. Метод проектів дозволяє учням учитися на власномудосвіді
й досвіді інших у конкретних справах і приносить задоволення учням, що
бачать продукт власної праці.
Дуже важливо організувати зовнішню оцінку виконання проекту, що
дозволяє підвищити ефективність його створення, усунути труднощі,
вносити вчасну корекцію. В ігрових проектах, що мають характер змагання,
можна використовувати бальну систему. Важко оцінювати проміжні
результати у творчих проектах. Але здійснювати моніторинг все одно
необхідно, щоб допомогти учням, коли це потрібно [3].
Метод навчального проекту на уроках історії я використовую,
починаючи вже з 5-го класу, поступово запроваджуючи його в класно-урочну
систему: діти навчаються визначати проблему, планувати шляхи її
вирішення, вчаться презентувати результати своєї діяльності, в тому числі у
вигляді мультимедійних презентацій. Так зацікавленість учнів 5-го класу
викликав проект «Історія в малюнках». Цей проект був середньотривалим,
протягом чверті. Учні працювали як індивідуально, так парами та групами.
Проект носив творчий характер, тому що був вільним у своєму оформленні
та презентації: діти створювали мультимедійні проекти, малювали історичні
події, видатних історичних діячів, готували письмові та усні звіти, писали

історичні твори. Цей проект реалізовувався за бажанням дітей у рамках
додаткових консультацій, які діти сприймали із зацікавленістю.
Дуже важливим під час цієї роботи з п’ятикласниками було
формування комунікативної компетенції як однієї з головних цілей
проектного навчання. Створена під час роботи ситуація успіху забезпечила
вихід кожного учня на свій особистий рівень розвитку, підвищила мотивацію
навчання, сприяла розвитку творчих здібностей; розвила певні пізнавальні
навички, критичне та логічне мислення, вміння конструювати свої знання,
бачити проблему та вирішувати її, орієнтуватися в інформаційному просторі;
певною мірою розвивалася дослідницька культура школярів, для яких курс
історії є пропедевтичним. Майже 89% учнів взяли участь у цьому проекті та
почали опановувати проектні технології. Всі учні 5-х класів були присутні на
захисті проектів, які робили із задоволенням та за власним бажанням.
Для самоаналізу та рефлексії учнів використовую у роботі
інструктивні картки для оцінки проекту з історії та інструктивні картки щодо
презентації проекту, де є вимоги до змісту, до оформлення, до захисту
проекту – вимоги до виступу проектної групи, до питань експертів. Після
захисту проекту проводжу моніторингове опитування учнів.
У процесі роботи над проектами вчителю дуже важливо з методичної
точки зору організувати діяльність в групі учасників проекту, тому вчитель
деколи виступає координатором, консультантом, помічником, джерелом
інформації, а деколи просто спостерігачем. Але головне все-таки навчити
учнів самостійно отримувати знання, тому що метод роботи в процесі
проектній діяльності побудований за принципом самоосвіти. З цією метою
мною було впроваджено різні форми й методи роботи з учнями: це й
додаткові заняття із засвоєння елементів проектної технології, індивідуальні
та групові консультації на різних етапах роботи з проектами, різні форми
презентацій дослідницьких та творчих робіт учнів, створення
мультимедійних презентацій, участь у конкурсах дослідницьких та наукових
робіт міського, регіонального та Міжнародного рівнів.

Проектна діяльність використовується не тільки в руслі навчального
предмету, а також у позакласній роботі з історії. Для вивчення цікавих
питань минулого чи сучасного нашого краю, учні старших класів працюють
над науково-дослідницькими проектами. Для старшокласників має велике
значення публічне представлення своєї роботи, тому що відчуття змагання
підвищує відповідальність за якість своєї роботи, бажання якомога краще
реалізувати свої здібності. Так у 2009– 2010 навчальному році учні 10 класу
протягом року працювали над довготривалим макро-проектом «Історія
рідного краю». Результатом стали науково-дослідницьки роботи «Історія
вулиць Дніпропетровська», «Дніпропетровськ у роки Другої світової війни»,
«Пам’ятники та меморіальні дошки Дніпропетровська», «Історія міста
Катеринослава», «Монастирський острів – TERRA INCOGNITA»,
«Мешканці Дніпропетровщини в лабетах нацистської окупації», «Голодомор
1932-1933 років в Україні». Ці роботи були представлені на розгляд
наукового товариства гімназії та на захист у Малу академію наук
м. Дніпропетровська.
У проектній діяльності значна роль відводиться вчителю. Мій
власний досвід роботи над проектами показав, що виступати вчителеві в
такій ролі значно важче, ніж «викладати» заздалегідь розфасовані порції
знань за підручниками. По-перше, роль учителя помітно змінюється. Він уже
стає не стільки генератором ідей, скільки стимулятором пізнавальної
діяльності школярів. Теми проектів,завдання, обмін інформацією і навіть
контроль – усі ці функції бере на себе організатор проекту. Учитель стає
майже рівним із учнями учасником роботи над проектом, він стає одним з
членів проектно-дослідницького колективу. Саме вчитель має створити в
навчальній групі умови для розвитку діяльності учня, організаційної
дисципліни й відповідальності в ході виконання проекту, досягнення
остаточного результату, а також його оцінювання. Відтак зростає обсяг його
консультацій та діалогів з учнями.
Проектна технологія сприяє розвитку творчої, активно діючої

особистості, формуванню системи інтелектуальних знань, практичних
навичок та вмінь. Проектна діяльність дозволяє не тільки враховувати
реальні інтереси учня, але й формує активну життєву позицію. Таким чином,
проектна технологія є універсальним засобом орієнтування учня в
історичному досвіді. Сучасний світ потребує виховання такої особистості,
яка б не тільки володіла сумою певних знань, але й уміла ці знання
самостійно добувати та використовувати задля подальшого розвитку
суспільства. Саме метод проектів є важливим кроком до формування такої
творчої людини, яка відповідає потребам нашого часу.
Література
1.Осухова Н.Г. Проблемы функционирования педагогических инноваций.//
Инновационные процессы в образовании. – Тюмень, 1990 – С. 26
2.Мельник М. Застосування технології проектування у роботі з
обдарованими дітьми.-К.: 2008.
3.Питюков В.Ю. Основы педагогической технологии.- М., "Гном и Д", 2001.-
C.57

�ݺ�ߣ

Ярило

Recommended

More Related Content

What's hot (20)

Similar to Ярило (20)

More from Егор Громов (14)

Ярило