Теорія психології протопотреби життєвої енергії
Download as PPTX, PDF0 likes416 views
З презентації Ви маєте змогу дізнатись про нужду, як енергетично ємкий інформаційний потік, котрий специфічно з'єднує біологічні і соціальні детермінанти (складники) і виступає у вигляді довічної рушійної сили саморозвитку людської істоти - особистості.
More Related Content
What's hot (7)
Viewers also liked (10)
Similar to Теорія психології протопотреби життєвої енергії (20)
Теорія психології протопотреби життєвої енергії
- 1. Академік НАПН України, Президент товариства психологів, професор Максименко Сергій Дмитрович
- 2. ДІЯ НУЖДИ ЯК ГЕНЕТИЧНО ВИХІДНОЇ ОДИНИЦІ РОЗВИТКУ ТА ІСНУВАННЯ ОСОБИСТІ. Являючи собою енергетично ємкий інформаційний потік, нужда специфічно з'єднує біологічні і соціальні детермінанти (складники) і виступає у вигляді довічної рушійної сили саморозвитку людської істоти - особистості. Нужда – специфічне трансформування генетичного коду людини у вічність.
- 3. Нужда довкілля – генеральний оператор життя (життєвої сили) – чистої енергії людини
- 4. З чого починається (зароджується) особистість (подих і все життя)?!! Енергетична сила нужди на нашу думку не тільки нагадує Бозон Хігса але й змістовно вписується в теорію побудови Всесвіту(ноосфери) і особистості З нужди як суперечливої, рухливої й енергетичної єдності біологічного та соціального. Нужда породжує не просто існування, і не просто онтогенез; саме нужда зумовлює унікальне явище життя і його розвиток: еволюція життя виявляється спрямованою і спрямована вона в бік постійного ускладнення і прогресу.
- 5. Особистість відрізняється від позаособистісних форм існування саме тим, що вихідна інтенція - нужда має ніби подвійне призначення - вона, з одного боку, є чисто природною, біологічною інтенцією і в такому вигляді зумовлює розвиток механізмів входження у світ, і це ті самі процеси, хоча й дуже ускладнені, що відбуваються в живому світі взагалі.
- 6. Але у людини є набагато яскравіше виражена соціальна складова нужди, яка саморозвиває цю істоту зсередини, з себе самої. А точніше - з віковічного досвіду існування людських поколінь. Тож дитина виникає як істота, яка саморозвивається і далеко не лише тому, що зустрічається з зовнішнім, передусім, соціальним середовищем, як це представлено в класичних варіантах культурно-історичної теорії.
- 7. Нужда – як «двигун», який працює все житія (як працює серце людини) від зачаття до фізичної смерті. І це приводить до самозміни.
- 8. НУЖДА фундаментальні факти 1. Абсолютно вражаючу одиницю особистості - це співвідношення біологічного і соціального генетично вихідним відношенням, яке конституює особистість 2. Особистість - це згусток, це, взагалі-то, ніби продукт суспільних відносин вплетені в біологічний організмічний рівень соціум, оточення зумовлюють конституювання індивідом у процесі розвитку факту наявності свого біологічного єства.
- 9. ПОЗИЦІЯ ЩОДО ВИХІДНОГО ЕНЕРГО-ІНФОРМАЦІЙНОГО СТИМУЛУ І НОСІЯ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ
- 10. Маємо на увазі вказати на ті істотні параметри, які відрізняють нужду від інших, численних, запропонованих в різний час і різними вченими стимулів (оскільки прагнення віднайти відпочаткові імпульси і носії життя і розвитку особистості зустрічаються дуже часто і є різноманітними). Головним чином, наше порівняння буде стосуватися інстинктів життя, запропонованих З.Фрейдом (libido).
- 11. Перша позиція Нужда не постулюється нами і не виводиться з житейської або психологічної практики. Вона відкрита науково завдяки розробці і застосуванню генетико-моделюючого методу.
- 12. Друга позиція Нужда має не тваринну, а виключно і суто людську природу, обіймаючи в собі суперечливо-гармонійну єдність біологічного і соціального. Тож ми працюємо у межах власне психології особистості.
- 13. Третя позиція Дослідники, що постулювали ті чи інші всезагальні носії життя не досліджували їх власний зміст — увага зосереджувалася на результатах їхньої дії. Ми, в свою чергу, спеціально досліджували і продовжуємо досліджувати зміст нужди.
- 14. І на цьому шляху отримані дуже цікаві, іноді, неочікувані матеріали. Встановлено специфіку поєднання соціальної та біологічної компоненти нужди, досліджено факт переходу біологічне соціальне, Показано, що нужда поєднує в собі досвід життя поколінь і особливості кожної індивідуально- неповторної особистості - в процесі онтогенезу вона стає моєю нуждою, в багатьох параметрах відмінною від нужди інших людей. Буде показано, що останній факт відіграє провідну роль у соціально-психологічних колізіях існування особистості.
- 15. Четверта позиція Напруга (життєва сила), породжена нуждою має не пристосувальний і не агресивний характер - вона креативна. Тобто нужда, на відміну від інстинктів, зумовлює власне особистісний спосіб існування -існування в творчості і завдяки творчості
- 16. ОСОБИСТІСТЬ це форма існування психіки людини, яка являє собою цілісність, здатну до саморозвитку, самовизначення, свідомої предметної діяльності і саморегуляції та має свій унікальний і неповторний внутрішній світ. НУЖДА Може виступати «ядерним» утворенням особистості Є джерелом і рушійною силою її розвитку Становить собою інформаційно-енергетичну властивість людини, яка полягає в експансії життя в онто - і філогенезі. Є базальною основою на якій розвиваються предметні потреби.
- 17. АТРИБУТИВНІ ОЗНАКИ НУЖДИ Гетерогенність змістовна ознака нужди: біологічне і соціальне тут відпочатково складають суперечливу, але абсолютно нерозривну єдність у розгалуженні Здатність до розвитку (саморозвитку). Аналіз філо- і онтогенезу живого засвідчує, що нескінченний плин нужди, її саморозвиток не є випадковим і хаотичним. Він спрямований він на постійне ускладнення і підвищення інтегрованості. Цей рух завершується в умовах Землі «виходом» нужди на позицію можливості усвідомлювати саму себе (рефлексія
- 18. Її розвиток є спрямованим і являє собою ортогенез виявляється детермінованим не наявним рівнем морфологічної, анатомічної будови чи функціонування, він детермінований майбутнім - не рух ускладнення Затність до породження Зустріч двох відгалужень нужди, втіленої в живі істоти різної статі, породжує якісно нову нужду (інформаційно і енергетично нову), яка продовжується в існуванні нової живої істоти. Нескінченність її існування завдяки Зустрічі і через неї нужда продовжує своє існування і є нескінченною в часі.
- 19. Генетико-моделюючий метод Вивчає цілісну особистість, яка саморозвивається. Принципи побудови методу відображають природу існування об'єкта дослідження. Технологія методу (принцип єдності генетичної та експериментальної ліній розвитку) передбачає проведення дослідження в максимально природних умовах існування особистості і створення актуального простору реалізації самою особистістю численних можливостей моделювання власного розвитку та існування.
- 20. Генетико-моделюючий аналіз дозволяє з'єднати онтогенез і творчість реальною силою, яка створює особистість і визначає її іс- нування є любов як опредметнена нужда
- 21. ПРИНЦИПИ МЕТОДУ 1. Аналіз за одиницями – передбачає вивчення на основі логіко-психологічного аналізу суперечливої одиниці — нужди, яка тримає в собі в абстракції в нерозвиненій формі примат цілого: біологічного і соціального. 2. єдність біологічного та соціального – нужда відпочатково є поєднанням двох глобальних прагнень — розмноження і взаємодії 3. Креативність – оскільки у «зустрічі» нужди з численними і різноманітними об'єктами і явищами не просто породжуються потреби, вони зумовлюють цілепокладання та розвиток власних і унікальних засобів досягнення цілей. 4. Рефлексивного релятивізму – фіксує неможливість встановлювати точні виміри і фіксувати остаточно вищі унікально-творчі вияви особистості. 5. Єдність експериментальної і генетичної лінії розвитку
- 22. Особливе місце в дослідженні психічного розвитку за допомогою ге-нетико-моделюючого методу займає підведення під логічно вибудувану систему психологічних понять відповідної системи дій і операцій, адекватних родовій діяльності, спрямованій на створення цих понять в історії культури і родової здатності як результату їх засвоєння в процесі навчання. Реальне ж формування цих психічних здібностей здійснюється в експериментальному навчанні, структурно організованому як моделюючий (формуючий) експеримент.
- 23. ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ 1) конструювання моделей цих здібностей; 2) втілення в навчальному (експериментальному) матеріалі їх формування у навчальній діяльності щодо засвоєння цього матеріалу.
- 24. Психолого-педагогічне дослідження, що має завданням вивчення психологічних аспектів формування цілісної діяльності та її психічних еквівалентів — здібностей, можливе лише при побудові його способом генетико-моделюючого дослідження
- 25. Важливим є пояснення особливостей соціальних стосунків з точки зору природи нужди. Наші дані та міркування засвідчують 1. Нужда кожної конкретної особи має складовими (якщо говорити про її соціальний аспект) архетипічні уявлення історії людства, що їх нужда вбирає в себе і «запліднює» ними кожну нову людину, 2. Засвоєні елементи культури в якій живе і виховується особа, 3. Індивідуальні ознаки даної людини, в тому числі і біологічні утворюється дуже складно- упорядкована структура, яка до того ж має активний характер і тенденції до вираження креативної природи.
- 26. Зустріч цієї індивідуальної активності з оточенням може мати різний характер. Адже воно, оточення, є результатом дії нужд багатьох людей і поколінь, і не співпадає в деяких аспектах (іноді суттєвих) з тенденціями індивідуальної нужди. Тож виникає грунт соціальних конфліктів, нужд, і т.д.