Любов Пономаренко - презентаціяDmytro KryvenkoЛюбов Пономаренко – презентація до уроку української літератури в 7 класі. Коротко про життєвий і творчий шлях письменниці та її новелу «Гер переможений».
------------------
Більше інформації за посиланням: https://uchilka.in.ua/lyubov-ponomarenko-prezentatsiya
Презентація-огляд «У мові рідній — і минуле, й майбуття…» (до Міжнародного дн...Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотекаМіжнаро́дний день рі́дної мо́ви, також Міжнародний день материнської мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
Пропонуємо вашій увазі презентацію-огляд літератури з української мови.
Календарне планування із ЗЛ (5 клас, НУШ) за підручником Ю.КовбасенкаAdriana Himinetshttps://svitliteraturu.com/board/kalendarne_planuvannja/kalendarne_planuvannja_iz_zl_5_klas_nush_za_pidruchnikom_ju_kovbasenka/7-1-0-343
ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В РОЛІ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯDmytro KryvenkoПрезентація до уроку української мови у 6 класі на тему "ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В РОЛІ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ".
Використання фразеологізмів у діалогічному та монологічному мовленні.
Любов Пономаренко - презентаціяDmytro KryvenkoЛюбов Пономаренко – презентація до уроку української літератури в 7 класі. Коротко про життєвий і творчий шлях письменниці та її новелу «Гер переможений».
------------------
Більше інформації за посиланням: https://uchilka.in.ua/lyubov-ponomarenko-prezentatsiya
Презентація-огляд «У мові рідній — і минуле, й майбуття…» (до Міжнародного дн...Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотекаМіжнаро́дний день рі́дної мо́ви, також Міжнародний день материнської мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
Пропонуємо вашій увазі презентацію-огляд літератури з української мови.
Календарне планування із ЗЛ (5 клас, НУШ) за підручником Ю.КовбасенкаAdriana Himinetshttps://svitliteraturu.com/board/kalendarne_planuvannja/kalendarne_planuvannja_iz_zl_5_klas_nush_za_pidruchnikom_ju_kovbasenka/7-1-0-343
ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В РОЛІ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯDmytro KryvenkoПрезентація до уроку української мови у 6 класі на тему "ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В РОЛІ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ".
Використання фразеологізмів у діалогічному та монологічному мовленні.
«Шевченкова весна під сонцем шани і любові»Бібліографи ОДБ ім. Т. Г. Шевченкавебмандрівка до 100-річчя заснування Шевченківського національного заповідника у Каневі
«ЧАРІВНА СКРИНЬКА КАЗОК МИКОЛИ ЗІНЧУКА»: віртуальна книжкова виставка до 100-...Чернівецька обласна бібліотека для дітейВидатний історик, етнограф, фольклорист, "чорнороб культури", правдивий подвижник - це все без перебільшення сказано про Миколу Антоновича Зінчука.
У 2025 році виповнюється 100 років з дня народження видатного фольклориста, який за 86 років свого життя пішки обійшов сотні гірських сіл, побував у кожному регіоні України, зустрічався з тисячами людей, які розповідали йому казки. Ця титанічна праця вилилась у сорокотомне видання "Українських народних казок".
Зінчук Микола Антонович народився 7 березня
1925 році в селі Кошелівка Червоноармійського
району Житомирської області.
458549.pptx fhffujikgibhikfloflodlesdelsdekidjssuserfed972Презентація для супроводу уроку у 6 класі НУШ на тему «Як організми співіснують у середовищі. Як складати ланцюги живлення.» містить посилання на інтерактиву вправу для перевірки знань. Матеріал буде корисний для онлайн уроку та як доповнення до розповіді вчителя на уроці, зацікавить учнів при вивченні розділу «Пізнаємо взаємозв’язки у природі» озв’язки між живими організмами»).
2. Композиція (з латинської –
побудова, складання, поєднання,
створення) – побудова твору,
доцільне поєднання всіх
йог о компонентів у художньо-
естетичну цілісність,
зумовлену логікою змісту.
3. • Одним з найбільш продуктивних
композиційних чинників є сюжет
(з французької – тема, предмет). Цей
найважливіший елемент художньої системи
визначають як подію чи систему подій,
покладених в основу епічних, драматичних чи
ліро-епічних творів. Під сюжетом ще
розуміють спосіб естетичного освоєння й
осмислення, організації подій, рух характерів у
неповторному художньому світі, у художньому
часі і просторі.
5. Окремим вираженням сюжету, його схемою є фабула
(з лат.ї – байка, переказ). Якщо сюжет – це
авторське розташування зображуваних подій, то
фабула – їх хронологічна, природна
послідовність. Іноді автор твору, виходячи з певних
ідейно-художніх завдань, відходить від
хронологічного, тобто фабульного, розгортання подій
(як у романі „Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
П.Мирного та І.Білика). Якщо сюжет переказати
неможливо (його можна лише дослівно повторити),
то фабулу легко переказати, точніше, вона постає
перед нами лише в переказі, коли ми своїми словами
розповідаємо те, що прочитали.
6. Позасюжетні елементи, на відміну від
сюжетних, котрі утворюють подієвий каркас
епічного чи драматичного твору, уповільнюють
розвиток дії, це – ліричні або авторські відступи,
літературно-філософські, публіц. роздуми,
історичні сцени, екскурси в минуле, статичні
описи (розгорнутий пейзаж, інтер'єр, екстер'єр,
портрет, авторські характеристики), різноманітні
передісторії та міжісторії, спогади героїв, вставні
епізоди (новели, сни,
листи тощо), повтори однорідних
епізодів з поступовим підсиленням.
7. Літературний пейзаж — це образ
живої і неживої (створеної людськими
руками) природи у творі, що
є змістовим і композиційним
елементом, виконує
зображувально-виражальні
та емоційно-естетичні
функції і підпорядкований
ідейно-художньому задуму
твору.
8. «Жоден прозовий твір не обходиться
без описів. І вони не є випадковими або
другорядними» В. Синенко
9. Композиційно-художні функції пейзажу (за
Ю. Кузнецовим):
1) зображувальна — часткове (те, що
потрапляє в поле зору героя)
змалювання місця і часу подій;
2) виражальна — передача настрою,
переживання героя, які позначаються на
особливостях сприйняття ним природи
10. • За тематикою пейзажі бувають
сільськими, міськими, гірськими,
лісовими, мариністичними,
індустріальними, казковими.
11. У літературознавстві розрізняють пейзажі
статичні (спокійне, врівноважене
зображення картин природи) і динамічні
(передача природи в русі).
12. 1. Значення природи для формування світогляду, життєвих
принципів письменника.
2. Пейзаж як структурний елемент твору (його роль у розгортанні
сюжету та композиції твору).
3. Зображувальна функція пейзажу: пейзаж як елемент типових
обставин, в яких живе й діє людина.
4. Виражальна функція пейзажу: зіставлення образу природи з
образом людини як головного об’єкта художнього змалювання.
5. Як пейзажні картини у творі допомогли зрозуміти авторське
ставлення до героїв та подій?
6. Настрій, який викликає пейзаж у читача.
7. Характер пейзажу, структура, тематика.
8. Художні прийоми творення як реалізація
авторського задуму.
9. Пейзаж як показник авторського стилю. Відповідність пейзажу
естетичним засадам художньої системи, у межах якої написаний
твір.
13. Інтер'єр (фр. intérieur — внутрішня частина,
середина від лат. inerior — ближчий до середини):
• архітектурно й художньо оздоблена внутрішня
частина будинку, приміщення, яке забезпечує людині
сприятливі умови життєдіяльності; внутрішній простір
будівлі чи окремого приміщення, архітектурне
вирішення якого визначається його функціональним
призначенням. Також може вживатися до оздоблення
транспортних засобів: авто, літака, потяга і т.д.
• картина, малюнок і т. ін., на яких зображено
внутрішню частину якого-небудь приміщення.
14. Інтер'єр - вид опису, змалювання
приміщень, предметів, що оточують
персонажів твору.
Конкретизує:
• місце подій;
• соціальне становище
персонажа;
• його духовні запити,
смаки, професію;
• його вдачу,
психологічний стан.