More Related Content
What's hot (20)
Viewers also liked (14)
Similar to Етапи бесіди з дітьми групи ризику (20)
Етапи бесіди з дітьми групи ризику
- 1. Етапи бесіди з дітьми групи ризику
- 2. Бесіда з учнем «групи ризику» - Ким ти хочеш стати після закінчення школи? - Які навчальні предмети ти любиш більше за інші? - Що читаєш? - Твої товариші. Що ти про них думаєш? - Чи задоволений ти своїм навчанням і поведінкою в класі, в школі? - Твоя суспільна робота і її результати. - Твоє улюблене заняття в школі і вдома. - Що ти вважаєш найцікавішим і важливішим в житті? - Як ти ставишся до своїх батьків і чому? - Твоє ставлення до старших. - Чи пам'ятаєш ти найприємнішу подію в житті? - Чи пам'ятаєш ти найбільш неприємну подію свого життя? - Чи кривдив тебе хто-небудь? - А ти кривдив кого-небудь?
- 3. Бесіда про учня «групи ризику» з вчителями: - Ваша думка про успішність і поведінку учня на ваших уроках. - Найбільш характерні випадки його недисциплінованості і ваші йому поради (заходи, вказівки). - Його здібності в навчанні, в роботі. Його можливості.
- 4. Бесіда про учня з його товаришами - Чи давно ви дружите? - Ваші улюблені сумісні справи, предмети, заняття? - Що тобі подобається у твоєму другові? - Що тобі не подобається у твоєму другові? Чому? - Як ти йому допомагаєш? - Ваші плани на майбутнє.
- 5. Бесіда зі старостою класу про учня «групи ризику» - Ваша думка про конкретного учня. - У чому виявляються недоліки його поведінки в колективі класу? - Його ставлення до товаришів по класу. - Як ви і колектив класу допомагаєте йому стати зразковим учнем? - Його ставлення до суспільних доручень, участь у колективному житті класу.
- 6. Бесіди з батьками - Чи задоволені ви навчанням і поведінкою своєї дитини? - Що вас турбує в її поведінці і навчанні? Як ви їй допомагаєте? - Режим дня і його дотримання. - Що він робить по дому, чи допомагає домашнім, у чому? -Ваші поради своїй дитині щодо вибору майбутньої професії. Бесіди з класними керівниками - Бесіда з класним керівником - У чому полягає трудність у вихованні школяра? - Дисципліна школяра дома і в школі. Успішність. - Які конкретні факти говорять про його «трудність»? - Які заходи Ви застосовуєте до дитини для його виправлення і які їх результати?
- 7. Корекційно-розвивальна робота з дітьми «групи ризику» Індивідуальна робота з учнем: - Надання психологічних консультацій - Здійснювання контролю за відвідуванням учнем школи. - Ураховування інтересів учня та залучення його до суспільно-корисної діяльності колективу классу, діючих гуртків, творчих об’єднаннях, спортивних секціях, клубах за інтересами школи, позашкільних закладах. Підготовка вчителя до роботи з дітьми « групи ризику»: - Надання психологічних консультацій - Озброєння класних керівників методикою роботи з важковиховуваними учнями, неблагонадійними сім’ями. - Залучення вчителів до здійснення пропаганди здорового способу життя. - Заслуховування і аналізування роботи класних керівників з учнями « групи ризику».
- 8. Групова робота з учнями «групи ризику»: - Читання циклу лекцій і проведення бесід зі збереження здорового способу життя. - Розробка і проведення тренінгових занять Спільна робота зі службою у справах неповнолітніх: - Підтримка тісного зв'язку з інспекцією у справах неповнолітніх. Робота з батьками: - Надання індивідуальних консультацій та бесід - Проведення виступів на батьківських зборах з приводу попередження фізичного, морального, психологічного насильства дітей у сім'ї, ведення здорового способу життя, пропаганду кращих зразків сімейного виховання.
- 9. СХЕМА ПРОВЕДЕННЯ БЕСІДИ З ДИТИНОЮ 1. Налаштувати дитину на спілкування, нейтралізувати негативні настановлення. 2. Активізувати зацікавленість дитини до аналізу своїх проблем. 3. Сформувати бажання дитини самостійно вирішувати власну проблемну ситуацію. 4. При виникненні в розмові пауз переходити до обговорення самої бесіди. 5. Запропонувати: «Спробуймо вирішити твою проблему разом». Умови проведення бесіди: • не говоріть надто багато і довго; • своєчасно ставте запитання; Є кілька порад, які необхідно взяти до уваги при проведенні першої бесіди: Спочатку провести бесіду-розвідку, до якої необхідно підготуватися. Насамперед потурбуватися про те, щоб під час розмови не переважали емоції. Протягом першої бесіди краще не запитувати, чи дійсно дитина переживає кризу. Починати розмову потрібно з дійсно існуючого факту: нагадування про погіршення результатів навчання або зміну в поведінці, про конфлікт, який виник. Важливо також з'ясувати, в якому стані перебуває дитина.
- 10. Під час першої бесіди наше завдання «розговорити» дитину. Вам допоможуть такі запитання: - Як ти почуваєшся? - Чи я маю рацію, хвилюючись за тебе? - Що з тобою відбувається? - Чи хотів би ти щось змінити у цій ситуації? - Чи готовий ти зараз обговорювати цю проблему. Що слід пам'ятати під час першої бесіди: 1. Створіть атмосферу, в якій дитина почуватиметься спокійно й упевнено. 2. Говоріть лише те, що потрібно сказати. Не розмовляйте на теми, які не стосуються справи. Поясніть дитині, що інформація, яку він вам довірив, не буде використана проти нього. 3. Будьте відверті з дитиною, ставте запитання чесно, відкрито. Слухайте уважно. 4. Сконцентруйтеся на видимій поведінці та реальних зовнішніх обставинах. 5. Уникайте корисних порад. Вони можуть бути неправильно витлумачені
- 11. Друга бесіда буде мати певну перевагу, адже дитина мала змогу подумати про те, що було в першій розмові. Під час другої бесіди слід зосередитися на таких питаннях: - Ти бачиш, що є проблема. Тобі хочеться про це поговорити? - Що ти сам робиш із цим? - Як ти вважаєш, тобі треба допомогти? - Яку роль при цьому можуть зіграти твої батьки? - Яка допомога для тебе краща: можна запропонувати консультування психолога
- 12. У своїй індивідуально-профілактичній роботі працюючи з дитиною, яка перебуває у соціально-небезпечної ситуації, соціальний педагог повинен керуватися такими "заповідями": - Не нашкодьте. - Не оцінюйте і не порівнюйте з іншими учнями. - Приймайте дитину, якою вона є. - Дотримуйтесь принципу конфіденційність. ( говорити про проблеми дитини можна лише з його дозволу, навіть мимовільне висловлювання може викликати непередбачувані наслідки)
- 13. -- - Зберігайте міру взаємної відвертості, але зберігайте певну дистанцію. - Дотримуйтеся принципу добровільності (набагато легше і швидше можна, виправити ситуацію, коли дитина сама бажає говорити про власні негаразди і може самостійно оцінити критичну ситуацію і сам звертається за допомогою. Занепокоєння викликає категорія дітей, які не помічають власних проблем, іронічно відносяться до пропозиції обговорити проблемні ситуації відповідаючи, що в мене все добре, я з усіма в хороших стосунках, батьки надають допомогу, батьки цікавляться моїм навчанням. А інколи і прикриваються тим, що говорять , - батьки знають про мої проблеми, або ж я з батьками вже все обговорив.