Майстер клас для батьків "Сенсорні мішечки"paginecКоли звичайні іграшки вже набридають, а нові купувати не хочеться, пропонуємо створити цікаву гру, яка не залишить байдужим жодну дитину.
ігри з дітьмиюлия ерёменкоДошкільний вік – це унікальний період для здобуття властивостей особистості. В цей час закладається її модель, відбувається засвоєння форм позитивного спілкування з людьми.
Включати ігри в педагогічний процес рекомендовано щоденно.
Під час проведення ігор та вправ педагогам необхідно:
продумувати не тільки зміст інструкції, але й спосіб її подачи;
діяти за допомогою інтонаційно-виразного забарвлення мови;
прогнозувати можливі реакції дітей на запропоновані правила та умови.
Ігри, спрямовані на зниження м'язового та емоційного напруження.
Лесь гриби збирав у кошик,
А вони такі хороші!
Раптом хтось зашелестів,
Лесь злякався, затремтів…
Коли гляне - то їжак,
Весь колючий, мов будяк.
Логопедичне обстеження (логопедичний альбом українською)Olena SlavinskaДана презентація являє собою логопедичний альбом українською мовою для обстеження немовленнєвих та мовленнєвих дітей.
Майстер клас для батьків "Сенсорні мішечки"paginecКоли звичайні іграшки вже набридають, а нові купувати не хочеться, пропонуємо створити цікаву гру, яка не залишить байдужим жодну дитину.
ігри з дітьмиюлия ерёменкоДошкільний вік – це унікальний період для здобуття властивостей особистості. В цей час закладається її модель, відбувається засвоєння форм позитивного спілкування з людьми.
Включати ігри в педагогічний процес рекомендовано щоденно.
Під час проведення ігор та вправ педагогам необхідно:
продумувати не тільки зміст інструкції, але й спосіб її подачи;
діяти за допомогою інтонаційно-виразного забарвлення мови;
прогнозувати можливі реакції дітей на запропоновані правила та умови.
Ігри, спрямовані на зниження м'язового та емоційного напруження.
Лесь гриби збирав у кошик,
А вони такі хороші!
Раптом хтось зашелестів,
Лесь злякався, затремтів…
Коли гляне - то їжак,
Весь колючий, мов будяк.
Логопедичне обстеження (логопедичний альбом українською)Olena SlavinskaДана презентація являє собою логопедичний альбом українською мовою для обстеження немовленнєвих та мовленнєвих дітей.
2. Чинники готовності до навчання в школі
Фізіологічна готовність Мотиваційна готовністьСоціальна готовністьЕмоційно-вольова готовністьПізнавальна готовність
3. Фізіологічна готовність означає достатній рівень дозрівання
організму дитини стан її здоров’я. Зрозуміло, що здорові діти краще
пристосовуються до змін пов'язаних з навчанням.
4. Пізнавальна готовність пов'язана із відповідним рівнем розвитку
пізнавальної сфери дитини, тобто тих процесів завдяки яким дитина
пізнає навколишній світ; мислення, увага, пам’ять, сприймання, увага.
5. Емоційно-вольова готовність до навчання. Ця складова включає
достатній розвиток волі,послаблення імпульсивних реакцій, вміння
керувати своїми емоціями (наприклад, слухати не перебиваючи).
Емоційно-вольова готовність вважається сформованою якщо дитина
вміє створити мету, докласти зусиль для реалізації мети, долати
перешкоди, виконувати не цікаву, але корисну роботу.
6. Соціальна готовність вона містить у собі сформованість у дитині
якостей завдяки яким вона може спілкуватися з іншими дітьми,
вчителями. Це і є бажання спілкуватися і вміння встановлювати
взаємовідносини з однолітками і дорослими; уміння поступатися,
підкорятися інтересам дитячої групи, класу. Повага до бажань інших
людей. Великий вплив має і взаємовідносини у сім’ї, адже якщо дома є
неповага, сварки, то дитина вважаючи цю поведінку нормальною почне
вести себе так у школі.
7. Мотиваційна готовність сформована, якщо удитини є бажання
ходити до школи, є прагнення здобувати знання, дізнаватись нове,
цікаве,виконувати нову соціальну роль – роль школяра. І тут багато
що залежить від Вас, шановні батьки. Не залякуйте малюка школою,
фразами подібними до такої: «Ось підеш у школу – там тобі
покажуть!». Налаштовуйте малюка на школу позитивно: «У школі
буде цікаво, радісно, ти дізнаєшся багато нового і корисного».
8. -Розширюйте коло знайомств своєї
дитини, частіше запрошуйте до себе
друзів, беріть малюка в гості до
знайомих людям.
- Не варто постійно турбуватися за
дитину, прагнути повністю оберігати
його від усіляких небезпек
- Не намагайтеся попередити будь-які
труднощі, самим зробити все за дитину,
дайте йому певну міру свободи і
відкритих дій.
- Створюйте ситуації, в яких дитині
довелося б вступати в контакт з іншими
дітьми.
-Підвищуйте у дитини впевненість у собі, у
своїх силах. Пограйте з ним в гру «Закінчи
пропозицію»: Я хочу ... , Я вмію ... , Я
зможу ...
- Можна зробити з дитиною спільний
малюнок «Як ми боремося з труднощами»
(буде чудово, якщо в цьому буде брати участь
ще одна дитина)
-Поважайте маленьку особистість!
-Дотримуйтесь стратегії позитивного
оцінювання дитини!
- Прагніть самі стати для дитини прикладом
вміння ефективно спілкуватися.
9. 1. Глибоке дихання
2. Фізичні навантаження
3. Домашній затишок, спілкування з четвероногим другом.
4. Живопис
5. Художнє слово
6. Театр
7. Позитивні емоції
8. Музика
9. Спілкування з природою
10. Гра
10. Дошкільник вчиться у грі, де активно і рівноправно беруть участь батьки;
навчання потребує систематичності : кожен день по 10-15 хвилин дадуть більший результат,
чим година-дві у вихідні дні;
необхідно ураховувати принцип «від простого до складного», тобто неможна навчити дитину
всьому, що ви знаєте і вмієте, кожен новий елемент додається постійно, коли попередні знання
та уміння вже засвоєні.
при невдачах дитини схвалюйте її дії словами: «Якщо б ти зробив так ( показ, пояснення),
то було б ще краще;
намагайтесь не створити у дитини уявлення, що ігри та заняття з нею є смислом вашого
життя, тому грайте з малюком у любих побутових ситуаціях і тільки у гарному настрою.
Пам'ятайте, що кризи - це тимчасові явища, вони проходять, їх потрібно пережити, як будь-
які інші дитячі хвороби.
Знайте, що причина гострого протікання кризи - невідповідність батьківського ставлення і
вимог бажанням, і можливостей дитини, тому необхідно подумати про те, чи всі заборони
обґрунтовані, і чи не можна дати дитині більше свободи і самостійності.
Постарайтеся, змінити, своє ставлення до дитини, він вже не маленький, уважно поставтеся
до його думок та суджень, постарайтеся його зрозуміти.
Тон наказу та утвердження у цьому віці малоефективний, намагайтеся не змушувати, а
переконувати, розмірковувати і аналізувати разом з дитиною можливі наслідки його дій.
Якщо ваші стосунки з дитиною набули характеру безперервної війни і нескінченних
скандалів, вам потрібно на якийсь час відпочити один від одного: відправте його до родичів
на декілька днів, а до його повернення прийміть тверде рішення не кричати і не виходити з
себе будь-що то не стало.
Як можна більше оптимізму і гумору в спілкуванні з дітьми, це завжди допомагає!
11. Позитивна оцінка дитини як особистості, демонстрація
доброзичливого до нього відношення («Я знаю, ти дуже старався»,
«Ти розумний хлопчик» і т.д.).
Вказівки на помилки, допущені при виконанні завдання, або
порушення норм поведінки («Але сьогодні зайчик у тебе не вийшов»,
«Але зараз ти вчинив неправильно, ти штовхнув Машу»).
Аналіз причин допущених помилок і поганого поводження («Поглянь
на цей малюнок, у зайчика головка менше, ніж тулуб, а в тебе
вийшло навпаки», «Тобі здалося, що Маша штовхнула тебе
спеціально, але вона це зробила не навмисне»).
Обговорення разом з дитиною способів виправлення помилок і
допустимих в даній ситуації форм поведінки.
Вираз впевненості в тому, що у нього все обов’язково вийде
(“Зайчик вийде красивим”; ”Він не буде більше штовхати дівчаток”).
12. Всі без винятку батьки хочуть бачити свою дитину щасливою, веселою, яка
вільно спілкується з оточуючими людьми. Щоб зрозуміти цей світ і
втриматися в ньому, дитині потрібно вміти налагоджувати контакти з іншими
людьми, що живуть поруч.
Здатність спілкуватися (комунікативні здібності) - це дар або те, чому можна
навчитися? Психологи визначають цю здатність як індивідуально-
психологічні особливості особистості. Здатність до спілкування включає в
себе три «Я»:
- «Я хочу» - бажання вступати в контакт;
- «Я вмію» - вміння організувати спілкування;
- «Я знаю» - знання норм і правил, яким
необхідно слідувати при спілкуванні з оточуючими.
14. Рекомендовані тести для
перевірки готовності дитини до
школи
Тест “Тривожність” Р.Темл, М.Доркі, В.Амен;
Методика визначення навчальної мотивації
(М.Гінзбург);
Методика “Малюнок сім’ї”;
Методика “Малюнок дерева”;
Л. Ясюкова “Готовність дитини до шкільного
навчання”.