Минуле так далеко і так близько: історія людства на книжкових сторінкахНБ МДУВіртуальна витавка видань з фонду абонементу наукової та художньої літератури наукової бібліотеки Маріупольського державного університету
Пантелеймон Куліш: особистість, письменник, громадянин library_darnitsa В історію він увійшов, поряд із Тарасом Шевченком і Миколою Костомаровим, як діяч «Наддніпрянської Трійці», яка заклала підвалини розвитку модерної української культури.
Валер’ян Підмогильний: шлях на Голгофуestet132 лютого виповнюється 120 років від дня народження Валер’яна Підмогильного – українського письменника і перекладача, яскравої самобутньої постаті українського «розстріляного відродження», жертви сталінського терору. Твори В. Підмогильного й тепер зворушують, зацікавлюють, спонукають до роздумів. Своєю творчістю він допомагав людині пізнати саму себе.
Чернігівська обласна бібліотека для дітей пропонує пройти життєвими шляхами видатного українця…
Мисткині жіночої прози. Марина ГримичНБ МДУМайстрині сучасної жіночої прози. Віртуальна книжкова виставка художніх творів М. Гримич, що наявні у фонді абонементу наукової та художньої літератури наукової бібліотеки Маріупольського державного університету
Світлана Алексієвич. Перша нобелівська лауреатка з Білорусіbiblioteka_kiev_Презентацію підготували співробітники Міської спеціалізованої молодіжної бібліотеки "Молода Гвардія", м. Київ
Пантелеймон Куліш: особистість, письменник, громадянин library_darnitsa В історію він увійшов, поряд із Тарасом Шевченком і Миколою Костомаровим, як діяч «Наддніпрянської Трійці», яка заклала підвалини розвитку модерної української культури.
Валер’ян Підмогильний: шлях на Голгофуestet132 лютого виповнюється 120 років від дня народження Валер’яна Підмогильного – українського письменника і перекладача, яскравої самобутньої постаті українського «розстріляного відродження», жертви сталінського терору. Твори В. Підмогильного й тепер зворушують, зацікавлюють, спонукають до роздумів. Своєю творчістю він допомагав людині пізнати саму себе.
Чернігівська обласна бібліотека для дітей пропонує пройти життєвими шляхами видатного українця…
Мисткині жіночої прози. Марина ГримичНБ МДУМайстрині сучасної жіночої прози. Віртуальна книжкова виставка художніх творів М. Гримич, що наявні у фонді абонементу наукової та художньої літератури наукової бібліотеки Маріупольського державного університету
Світлана Алексієвич. Перша нобелівська лауреатка з Білорусіbiblioteka_kiev_Презентацію підготували співробітники Міської спеціалізованої молодіжної бібліотеки "Молода Гвардія", м. Київ
Микола Хвильовий "розстріляне відродження"Инна СтаматЖиттєвий шлях та творчість письменника "розстріляного відродження", якому в 2013 році виповнюється 120 років з дня народження та 80 років з дня смерті
Ювілейний книгоград - 2024НБУ для дітей В кожній країні існують свої книжкові перлини, які мають історію написання та видання. Вони допомагають зрозуміти оточуючий світ, розкривають таємниці добра і зла, збагачують знаннями...
2. Пантелеймон Куліш – постать неймовірно складна і як людина, і як митець. В історії літератури навряд чи знайдеться подібний йому. Не за силою таланту, хоч він був у нього неабиякий, -за мінливістю поглядів, хисткістю і розбіжністю настроїв. “У Куліша друга половина думки б ’ є першій в пику”,- зазначав Іван Франко.
3. Суперечності в поглядах на минуле дали поштовх до прикрих непорозумінь Куліша з його оточенням. Чи не найяскравіше виявилися вони у стосунках з Тарасом Шевченком. На першій зустрічі у них проскочила іскра неприязні: Куліш не одразу став з Кобзарем на прю,а Тарас Григорович не сприйняв товаришевого аристократизму. А потім вони дружили, обидва черпали з народнопісенного джерела, Куліш називав побратима “мучеником людинолюбства”. А ще після смерті Кобзаря Куліш став відкрито популяризувати творчість Шевченка… Куліш ніколи не міг погодитися, що не він, людина з університетською освітою, європейським мисленням, посідає чільне місце в українській літературі, а самоук О.Кониський, який – на його думку – надто покладається на природжені сили і “мало старається узгодити їх з мистецтвом”.
4. Особисте ніколи не заступало Кулішеві загального. Навіть кохання він розглядає як субстанцію суспільну. Для нього “дружба була дружбою”, а коли він не був згоден з критикою, то муза напівп ’ яна “підтримувалася гіршими, а не кращими умами”. Саме на такій підставі, через неприйняття гетьманщини Куліш конфліктує з Миколою Костомаровим. Куліш не уникав, на відміну від інших, питання про позбуття ганебного тягаря, а одверто ставив перед собою та громадою, пристрасно, як каже Франко, “шукав того, чого не міг осягнути”.
5. Для Куліша ідея - насамперед. Будь ти хоч з ким. При цьому навіть у перше своє кохання він поринає лише з тої причини, що дівчина – Оля Плетньова – не захотіла вивчати українську мову. Дивним є також і те, що він то над усе прагне столиці, столичного життя, дружить з представниками влади, а потім раптом відходить від цього, сидить на своєму хуторі в Мотронівці, перейменувавши його в Ганнину Пустинь, пише, вирощує хліб, доглядає худобу… Отже, його вираз “отак -то в тій Венеції жити , та по Вкраїні тужити ”, - читаємо як резюме. Пантелеймон Олександрович був людиною запальною, певною мірою егоїстичною. На нападки і звинувачення він відповідає так само різко. Коли когось не влаштовує позиція автора, він гнівно звертається до них: “Двадцять літ я діяв у так званих національних інтересах - і яких же результатів досягнув ”. Як людина амбітна, щоб вивести національну справу на надійний шлях, він намагався примирити українців з поляками.
6. “ Гарячий Куліш” обпік декого настільки, що від нього одвертаються, і зостається він багатьма зневажений сам. Згодом він – людина, що спочатку вірила у майбутнє своєї Батьківщини, пише збірки “Крашанка” і “Хуторна поезія” у яких, за словами Франка “заплямовує себе “з невірою у власний народ, котра в “Хуторній поезії” повела його прямої безпідставної наруги над тим народом””.В останні роки життя Куліш сумно зізнається: “Нудно на цьому світі, панове”.