More Related Content
What's hot (20)
Similar to доповідь на педраді 2013 (20)
More from tank1975 (20)
доповідь на педраді 2013
- 1. МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС Доповідь на педраді за темою: «Артистизм як необхідний елемент комунікативної культури вчителя» Підготували вчителі англійської мови КНВК Євтушевська В.М. Цикаленко Г.О. 2013 г.
- 2. Тема: Артистизм як необхідний елемент комунікативної культури вчителя Багато дослідників стверджують, що комунікативні вміння не існують без комунікативної діяльності, і тільки в ній вони проявляються і формуються. Педагогічне спілкування виступає як спосіб здійснення педагогічної діяльності й реалізації її соціальних цілей завдяки комунікативній культурі вчителя. Соціально зумовлене покликання вчителя передбачає успішну реалізацію та вдосконалення його комунікативних умінь у професійно-педагогічній діяльності. Комунікативні уміння, за Є. Косіло, це – певна система дій; володіння соціальною перцепцією («читати по обличчю»); адекватне використання засобів спілкування; уміння передавати раціональну і нераціональну емоційну інформацію; уміння користуватися вербальними і невербальними засобами передачі інформації; уміння проводити діалог, переносити знання на життєві ситуації тощо. Ми хочемо зупинитися на одному з необхідних елементів комунікативної культури вчителя як артистизм. Коли передача педагогічного впливу природними прийомами не приводить до відповідного результату, то педагогу, на думку науковців, потрібно застосовувати артистичні прийоми і включати додаткові можливості, відповідно до зміни ситуації у процесі навчальновиховної роботи. Артистизм повинен бути притаманний в оптимальних межах кожному викладачу як один з елементів педагогічної техніки. Спираючись на фундаментальні дослідження О.С. Булатової, педагогічний артистизм, ми розглядаємо як важливий компонент творчої індивідуальності педагога, який складає комплекс духовних і фізичних якостей, що одухотворяють зміст і організацію навчально-виховного процесу і сприяють впливу на внутрішній світ особистості вихованця, його розвиток і саморозвиток. Артистизму не можна навчитися, прочитавши або запам'ятавши положення, що містяться в книгах. Для цього потрібно розвивати здібності і вміння, пов'язані з фантазією та інтуїцією, імпровізацією, технікою і виразністю мови і рухів, самопрезентацією, відкритістю. Які ж якості має артистичний педагог? За результатами характерологічного опитувальника Леонгарда-Шмішека, «артистичним педагогам» характерні певні елементи: фантазування: здатність викладача до творчої уяви; «гіпертимність: часто піднесений настрій і жадоба діяльності»; «емотивність або сенситивність: підвищена чуттєвість, багатство почуттів і емоцій», імпровізація;
- 3. вміння учителя «за допомогою інтуїтивного пошуку, надати уроку характеру безпосереднього розвитку; «оживлення»» його свіжими фарбами)», які надають мові, жестам, поведінці викладача ефективності, колоритності, виразності, експресії. Ще одна важлива складова педагогічного артистизму – це Слово вчителя. Він має не просто впливати на учня, організовуючи його доцільну поведінку, але і змінювати цю поведінку залежно від різних соціальних ситуацій. Мова педагога повинна не лише включати учнів у живий процес свідомого творчого освоєння знань, а й викликати у відповідь співпереживання. Найбільш важливим у цьому процесі є не стільки сам акт передачі інформації, скільки її оцінка слухачами, тобто ступінь впливу мовного висловлювання вчителя. Не тільки те, що він говорить, але і те, як каже і що при цьому робить, і що роблять учні – саме такий акцент повинен враховуватися при складанні режисерської партитури уроку. У роботі педагога важливу роль відіграє гумор. Гумор для педагога – одна з важливих професійних якостей і засіб акторської майстерності. Одним із способів психологічної розрядки в міжособистісному спілкуванні є використання гумору, який перетворює негативні емоції в джерело сміху. В цій частині промови нам хотілось би зупинитися на силі посмішки педагога у навчально-виховному процесі. Посмішка – важливий засіб спілкування, бо вона позитивно впливає на оточення і є невід’ємною частиною педагогічного артистизму. Почнемо словами Шалви Олександровича Амонашвілі, великого сучасного педагога і психолога. «Посмішка свідчить про життя, і якою ж буде школа, якщо вона не визнає посмішку, не насичує нею весь свій простір? Яка ж це буде педагогічна наука, для якою посмішка – несуттєве поняття? Посмішка олюднює життя, несе в нього світло. Без учительської посмішки гасне в житті учнів світло радості пізнання, тане любов і стремління. Учитель без посмішки – чужа людина серед учнів.» Однак про цей людський природний дарунок – посмішку – чомусь рідко згадують у книгах із педагогіки. Багатьом здається, що вчителеві посміхатися дітям необачно. Навіщо таке слово манірному педагогічному мисленню, коли є звичні педагогічні слова: суворість, вимогливість, перевірка, контроль, управління, оцінка, тестування, пояснення, закріплення тощо? Тут не до посмішок. Посмішка проявляє життя, і якою ж буде школа, якщо вона не визнає посмішку, не наситить нею весь свій простір? Якою ж буде педагогічна наука,
- 4. для якої посмішка – несуттєве поняття? Посмішка олюднює життя, несе в ньому світло. Якщо ви вже обрали педагогічну професію, пам’ ятайте про необхідність посмішки, яка дуже потрібна як учням , так і самим учителям.Крім того, достеменно відомо, що діти не люблять учителів та вихователів,які не вміють і не прагнуть їм посміхатися щиро. Для дітей посмішка природна. Вони, як сонечко, яке світить і гріє. Їхня посмішка допомагає нам і допомагає їм. Тож давайте робитимемо все від нас залежне, щоб дитина частіше посміхалася. А що для цього потрібно? Насамперед, любити дитину, підтримувати її в подоланні перших життєвих випробувань і посміхатися, посміхатися їй по при все. Посмішка є знаком, через який виражають різні спектри відносин і передають іншій людині міць того спектра, якого їй на цей час найбільш бракує. Ось якими можуть бути спектри педагогічної посмішки: Дружня посмішка, Привітна посмішка, Посмішка підбадьорення, Ласкава посмішка, Посмішка схвалення, Посмішка згоди, Посмішка єднання, Посмішка розуміння, Посмішка замилування, Посмішка заспокоєння, Посмішка жалю, Посмішка співчуття. Звісно ж, мудрість не в тому, щоб посмішка не сходила з обличчя педагога, а в тому, щоб серцем відчути, кому, коли і якою посмішкою посміхнутися, щоб енергію посмішки дитина прийняла. Отже, шановні педагоги, пам’ятайте, що без учительських посмішок школа перетворюється на душогубку. Діти в’януть без них , як квіти без живлющої вологи та без сонячних променів. Якщо ви не звикли посміхатися, то вам потрібно навчитися це робити. Посміхніться прямо зараз! Не бійтеся! Це ж не боляче. По суті, вам самим стає від цього краще! Починайте посміхатися і робіть це завжди. З ким би ви не зустрілись – з колегами, батьками, учнями. Усміхайтесь усім і кожному! Без учительської посмішки гасне в житті учнів світло радості пізнання, тане любов і прагнення.
- 5. Практичні поради вчителю щодо використання елементів артистизму: Йдучи на заняття, «залишайте» всі неприємності поза аудиторією; Будьте цікавими для учнів,виразними у своїх проявах; Не віддаляйтесь на велику дистанцію від учнів, розумійте їх та допомагайте їм; Озвучуйте на різних «мовах» зміст заняття; Старайтеся відчувати природу імпровізованості під час взаємодії з учнями; Зберігайте високий емоційний тонус; Посміхайтесь!