More Related Content
More from Oleksandr Zheleznyak (10)
Конституційні революції
- 1. КОНСТИТУЦІЙНІ РЕВОЛЮЦІЇ Девід К. Вільямс Центр конституційної демократії
- 3. 1 . Ч И Р Е ВО Л Ю Ц І Ї ВЗ А ГА Л І Б У ВА ЮТ Ь В И П РА В Д А Н И М И ? 2 . А Л Е Ч И Р Е ВО Л Ю Ц І Ї ВЗ А ГА Л І Б У ВА ЮТ Ь В И П РА В Д А Н И М И У К О Н СТ И Т У Ц І Й Н І Й Р Е С П У Б Л І Ц І ? 3 . А Л Е Р Е ВО Л Ю Ц І Я — Ц Е О СТА Н Н І Й В И Х І Д , ТО Ч И Н Е П О В И Н Н І М И С П Р О Б У ВАТ И З М І Н И Т И К О Н СТ И Т У Ц І Ю З А Д О П О М О ГО Ю З В И Ч А Й Н И Х П Р О Ц Е С І В ? 4 . А Л Е Ч И М О Ж У Т Ь Р Е ВО Л Ю Ц І Ї Б У Т И К О Н СТ И Т У Ц І Й Н И М И ?
- 4. 1 . Ч И Р Е ВОЛ Ю Ц І Ї ВЗ А ГА Л І БУ ВА ЮТ Ь В И П РА ВД А Н И М И ? 2 . А Л Е Ч И Р Е ВОЛ Ю Ц І Ї ВЗ А ГА Л І БУ ВА ЮТ Ь В И П РА ВД А Н И М И У КО Н СТ И Т У Ц І Й Н І Й Р Е С П У Б Л І Ц І ? 3 . А Л Е Р Е ВОЛ Ю Ц І Я — Ц Е О СТА Н Н І Й В И Х І Д , ТО Ч И Н Е П О В И Н Н І М И С П РО БУ ВАТ И З М І Н И Т И КО Н СТ И Т У Ц І Ю З А Д О П О М О ГО Ю З В И Ч А Й Н И Х П РО Ц Е С І В ? 4 . А Л Е Ч И М ОЖ У Т Ь Р Е ВОЛ Ю Ц І Ї БУ Т И КО Н СТ И Т У Ц І Й Н И М И ?
- 6. Чи революції взагалі бувають виправданими? ◦ Звісно, так. ◦ Люди мають право на опір утискам, у разі необхідності навіть збройний. ◦ Але, звісно, збройна революція має бути останнім засобом ми беремося до зброї лише тоді, коли ніщо інше не спрацьовує. ◦ І вона має бути спрямованою на спільне благо та здійснюватися народною масою.
- 7. АЛЕ ЧИ РЕВОЛЮЦІЇ ВЗАГАЛІ БУВАЮТЬ ВИПРАВДАНИМИ У КОНСТИТУЦІЙНІЙ РЕСПУБЛІЦІ?
- 8. Якщо у нас є конституція, для чого б нам знадобилася революція? 1. Може, це погана конституція: ◦ Тобто конституція, яка не підходить країні. ◦ Не існує «вдалої» конституції «взагалі». ◦ Вона добра лише тоді, коли вона добра для конкретної країни. ◦ А більшість конституцій не підходять для своєї країни саме тому ми маємо неспокій, громадянські заворушення, а іноді революцію.
- 9. 2. Навіть якщо конституція є доброю для країни, може бути, що очільники на неї не зважають: ◦ Тому в такому розумінні це погана конституція, оскільки вона не робить того, що від неї потрібне. ◦ Конституції треба писати так, щоб вони були не тільки справедливими, але й дієвими отже, нам потрібні належні механізми. ◦ І, наприклад, озброєння громадян може бути необхідним для того, щоб конституція була дієвою, оскільки очільники з меншою ймовірністю утискатимуть озброєних громадян.
- 10. АЛЕ РЕВОЛЮЦІЯ — ЦЕ ОСТАННІЙ ВИХІД, ТО ЧИ НЕ ПОВИННІ МИ СПРОБУВАТИ ЗМІНИТИ КОНСТИТУЦІЮ ЗА ДОПОМОГОЮ ЗВИЧАЙНИХ ПРОЦЕСІВ?
- 11. Так, це можливо. Але це не завжди можливо.
- 12. Чому? 1. Конституція не забезпечує шляхів для мирних змін. 2. На початку конституція забезпечувала шляхи для мирних змін, але оскільки країна змінилася, конституція тепер діє по-іншому. 3. Навіть якщо конституція й забезпечує шляхи для мирних змін, очільники нею нехтують.
- 13. 1. Конституція не забезпечує шляхів для мирних змін.
- 14. ◦ Іноді конституція блокує всі мирні механізми для реально досяжних змін. ◦ Прикладом є маніпулювання виборчою системою: Припустімо, Республіканська партія перемогла на виборах. Отже, вона отримує контроль над визначенням виборчих округів. Але потім з нею стається скандал, тому на наступних виборах за неї голосує лише 39% громадян, а решта, 61%, підтримують Демократичну партію. ◦ Отже, що роблять республіканці?
- 15. Добре, 39Р/61Д, і республіканці контролюють визначення виборчих округів, оскільки вони перемогли на останніх виборах 25Д Демократи 13Р/12Д Республіканці 13Р/12Д Республіканці 13Р/12Д Республіканці
- 16. ◦ Отже, хоч демократи й мають більшість, вони не контролюють законодавчий орган. ◦ А республіканці, хоч вони й у меншості, зберігають контроль над законодавчим органом. ◦ А поки вони контролюють законодавчий орган, вони продовжуватимуть маніпулювати виборчою системою. ◦ Тому демократи не можуть здійснити зміни мирними засобами. ◦ Який у них залишається вибір, крім революції?
- 17. 2. На початку конституція забезпечувала шляхи для мирних змін, але оскільки країна змінилася, конституція тепер діє по-іншому.
- 18. ◦ Іноді буває, що спочатку конституції дозволяють шляхи для мирних змін, але з часом зміни стають неможливими. ◦ І таке перекриття мирних шляхів може трапитися навіть тоді, коли сама конституція не змінилася. ◦ Пам’ятайте, що конституція має пристосовуватися до ситуації країни, тому може бути, що в разі зміни ситуації конституція стане погано пристосованою.
- 19. Приклад ◦ Припустімо, в конституції застосовується прийняття рішення більшістю голосів переможець отримує все, як на рівні округу, так і в законодавчому органі. У дуже різноманітному та плюралістичному суспільстві цей метод, загалом кажучи, проблеми не становить: хоч ви іноді можете програти, але іноді може бути й ваша перемога, і завжди є реальною можливість переконати інших людей. ◦ Але у сегментованому суспільстві конституція матиме зовсім інші наслідки.
- 20. Сегментовані суспільства ◦ У сегментованому суспільстві люди належать до груп із різною самоідентифікацією. ◦ Ці групи з різною самоідентифікацією охоплюють усі сфери, так, що члени конкретної групи зазвичай мають однакові погляди з будь-якого питання «синя» (демократична) й «червона» (республіканська) Америка. ◦ І часто ці групи з різною самоідентифікацією займають протилежні позиції, так, що члени однієї групи не мають нічого спільного з членами іншої. ◦ Отже, ми маємо глибоко вкорінений поділ.
- 21. ◦ Пам’ятайте, що в конституції застосовується мажоритарна система. ◦ І якщо суспільство плюралістичне, це може не становити проблеми. ◦ Але якщо суспільство сегментоване на групи з різною самоідентифікацією, що охоплюють усі сфери й займають протилежні позиції, ситуація може бути зовсім іншою: ◦ якщо є група більшості (скажімо, 55%) і група меншості (скажімо, 45%), тоді група меншості програватиме кожне голосування з кожного питання.
- 22. ◦ Для цієї меншості мажоритарна система нагадує скоріше неволю, ніж самоврядування. ◦ Але більшість, мабуть, ніколи не змінить конституцію щодо прийняття іншої виборчої системи. ◦ Отже, меншість не має жодної можливості для змін з використанням мирних каналів. ◦ А тому який вибір у неї залишається, крім збройної революції?
- 23. 3. Навіть якщо конституція й забезпечує шляхи для мирних змін, очільники нею нехтують.
- 24. Стримування та противаги ◦ Іноді може бути, що конституція забезпечує шляхи для мирних змін. ◦ Але політики завжди схильні збільшувати свою владу й перекривати ці шляхи. ◦ Вибори часто не допомагають, оскільки політики маніпулюють виборами, й можливість народного контролю є лише в сам момент виборів. ◦ Тому ми маємо покладатися натомість на стримування і противаги.
- 25. ◦ Але якщо система стримувань і противаг не є належною для країни — якщо вона не розосереджує владу достатньою мірою — тоді вона не триматиме очільників. ◦ І часто, коли у нас неправильна система стримувань і противаг, сильні очільники схильні зосереджувати у себе владні повноваження, навіть із порушенням конституції. ◦ Зазвичай це трапляється внаслідок того, що початкова система стримувань і противаг не була достатньо розосередженою й давала сильним політикам можливість перетягувати на себе більше владних повноважень.
- 26. Президенти ◦ Найчастіше це зростання надмірної концентрації владних повноважень трапляється тоді, коли президенти, обрані прямим голосуванням, хапають усе більше влади, навіть виходячи за конституційні межі. ◦ Це явище називають «гіперпрезидентством» чи «суперпрезидентством». ◦ Оскільки тих президентів обирають прямим голосуванням, вони відчувають право на захоплення владних повноважень, як захисники людей, обрані, щоб вирішувати проблеми кожного.
- 27. Народ ◦ А народ часто хоче дати президентам багато владних повноважень, оскільки наляканий та збентежений, а тому хоче мати «батька», який вирішуватиме всі проблеми народу. ◦ Але ця дорога веде до смерті стримувань і противаг, прав людини та самої демократії як такої. ◦ І вона часто веде до підриву конституції та до нестабільності у країні.
- 28. Як тільки конституції завдано достатньої шкоди — як тільки очільники продемонстрували свої наміри нехтувати нею — конституційні шляхи для мирних змін перекриваються. І єдиним варіантом залишається збройна революція.
- 29. АЛЕ ЧИ МОЖУТЬ РЕВОЛЮЦІЇ БУТИ КОНСТИТУЦІЙНИМИ?
- 30. ПРОТИРІЧЧЯ? ◦ Конституції створюють порядок; революції є наступом на порядок? ◦ Конституції встановлюють систему державної влади; революції руйнують владу? ◦ Влада — це встановлений порядок; за самим визначенням, революції прагнуть скинути владу?
- 31. ◦ За визначенням, збройні революції включають насильство проти влади, а може навіть і спробу скинути владу. ◦ Але влада й конституція — це не одне й те саме. ◦ Чинячи опір беззаконній владі, революції можуть насправді служити конституції.
- 32. Коли мирні зміни є в рамках конституції неможливими? 1. Конституція не забезпечує шляхів для мирних змін. 2. На початку конституція забезпечувала шляхи для мирних змін, але оскільки країна змінилася, конституція тепер діє по-іншому. 3.Навіть якщо конституція й забезпечує шляхи для мирних змін, очільники нею нехтують.
- 33. Конституції — це договори ◦ Конституція — це договір між народом і владою, який називається договором про правління. 1. Люди погоджуються, щоб щодо них здійснювали врядування, але лише в межах положень договору. 2. Владу уповноважує тільки конституція; без неї влада не має повноважень правити. 3. Конституція створює владу, структурує її та накладає на неї обмеження. 4. Якщо влада суттєво порушує положення договору, тоді він стає недійсним. ◦ Пор. події в Бірмі 1 лютого 2021 р.
- 34. Стан війни ◦ Коли конституція недійсна, тоді влада й народ перебувають у стані війни. 1. Це не обов’язково означає реальні зіткнення між ними. 2. Це означає, що між ними вже немає договору, а отже, немає правової основи для їхніх відносин. 3. І влада втратила припис на правління, здійснивши акти агресії проти конституції та народу. 4. А тому народ уже не зобов’язаний підкорятися владі.
- 35. Опір і революція ◦ Якщо влада намагається правити народом без належного припису, тоді вона намагається панувати над людьми без належного уповноваження, так само, як у ситуації, коли це спробувала приватна особа. ◦ Тоді народ має право опору владі, так само, як у ситуації, коли вони чинили б опір приватному пануванню. Це право випливає з права на самооборону. ◦ І народ має право здійснити революцію, яке випливає з права на самоврядування: ◦ скинути владу, ◦ створити нову владу в новій конституції.
- 36. Дотримання конституції протягом збройної революції ◦ Отже, народ і влада перебувають у стані війни. ◦ Але всередині народу люди не обов’язково перебуває у стані війни одне з одним. Насправді, чинячи опір владі, народ захищає конституцію. Мета народу — відновлення конституційного порядку. В кінці революції народ може прийняти нову конституцію або відновити стару. Але тим часом, протягом революції, народ може вважати, що стара конституція продовжує мати для нього силу.
- 37. Беззаконні та законні революції ◦ Деякі революціонери уявляють собі, що вони відкинули всі правові рамки, які вже існували, тому єдине, що їх обмежує, це благо народу — при цьому мається на увазі їхнє уявлення про благо народу. Такі революції по суті беззаконні, а тому небезпечні. Вони схильні до розколів та породження жорстокості. ◦ Пор. Французьку революцію та революцію більшовицьку.
- 38. ◦ Але деякі революціонери вважають, що вони обмежені конституційним порядком, який уже існував: вони обмежені конституційними нормами; вони повинні служити конституційним цілям; максимально можливою мірою вони повинні зберігати наявні конституційні установи й форми. ◦ Такі революції з більшою ймовірністю зберігатимуть єдність і з меншою ймовірністю породжуватимуть жорстокість. ◦ Пор. Американську революцію.
- 39. Формальна конституція та конституція органічна ◦ Формальна конституція — це письмовий документ, який створює, структурує та обмежує владу. Тією мірою, якою це можливо, конституційні революції структурують свій рух у такий самий спосіб, як державна влада; пор. хартію Уряду національної єдності / Консультативної ради національної єдності (М’янма). Але щодо цього існують межі досяжного в революційні часи.
- 40. ◦ Але в основі формальної конституції лежить органічна конституція: ◦ набір норм, цінностей та підходів, який об’єднував та об’єднує народ — суспільний договір, ◦ і який породив формальну конституцію. ◦ І за відповідних обставин ця органічна конституція може зберегти єдність та гідність революційного руху.