Презентація Українська Громадська Група сприяння виконанню Гельсінських угодЖирнов ИгорьПрезентація Українська Громадська Група сприяння виконанню Гельсінських угод
Світлана Алексієвич. Перша нобелівська лауреатка з Білорусіbiblioteka_kiev_Презентацію підготували співробітники Міської спеціалізованої молодіжної бібліотеки "Молода Гвардія", м. Київ
Революція ГідностіguknetНа слайдах розміщено матеріал, який буде корисним вчителю історії для висвітлення буремних подій Революції Гідності, коли українці завоювали право залишитися людиною...
До Дня українського кіноLubaShylyukЯк видно з історичних матеріалів у радянські часи українське кіно було засобом державної пропаганди, але попри це з'являлися визнані світом митці, такі як Довженко та Параджанов.
У часи незалежності українське кіно отримало свободу, але втратило державну підтримку. Перші 20 років фільмів знімалося мало, однак в останні роки ситуація змінилася. Якщо у 2011 році в українських кінотеатрах показали лише один фільм українського виробництва, то у 2019 таких заплановано майже 50.
Про розвиток мистецького жанру в Україні знайомтесь із пропонованих маиеріалів.
Музей визвольних змагань при Погірцівській ЗОШ І-ІІІ ст. Самбірськокго районуВіктор СавчинМузей визвольних змагань створений за ініціативи адміністрації навчального закладу та активу однодумців, педагогів, учнів і батьків.
В експозицію музею входять такі розділи: «Визвольна боротьба УПА», «Історія села Погірці», «Предмети побуту», «Нумізматична колекція», «Вишивані рушники». В музеї зібрано велику кількість архівних документів, оригінальних фотографій та матеріалів преси, що висвітлюють події національно-визвольної боротьби українського народу. До найцінніших експонатів належать: спогади та фотографії учасників визвольних змагань.
На базі музею відбуваються зустрічі з учасниками визвольних змагань, засідання клубу «Сучасник», проводяться уроки Пам’яті, виховні заходи, ведеться науково-пошукова робота під девізом «Сторінки історії краю».
Світ Данила ЗаболотногоVinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin OtamanovskyДанило Кирилович Заболотний – видатний український мікробіолог, основоположник сучасної епідеміології, організатор охорони здоров’я, громадський діяч, педагог, професор, академік. Народився знаменитий борець проти чуми та холери 16 (28) грудня 1866 р. у с. Чоботарка Ольгопільського повіту Подільської губернії (нині с. Заболотне Крижопільського району Вінницької області).
Учений-епідеміолог встиг у своєму житті стільки, що він по праву може зайняти одне з перших місць в шерензі корифеїв, як Луї Пастер, Ілля Мечніков, Роберт Кох.
Данило Заболотний приймав участь в експедиціях по боротьбі з чумою в Індії, Внутрішній Монголії, Персії, Аравії, Месопотамії, Китаї. Більше 10 років вчений вів боротьбу з холерою в Шотландії, Португалії, на Поволжі, в Одесі, Маньчжурії.
За своє життя Данило Кирилович Заболотний надрукував понад 200 наукових праць, виховав численних учнів, створив власну наукову школу.
Данило Заболотний – автор таких наукових праць, як «Чума (Pestis bubonica), епідеміологія, патогенез і профілактика» (1907), «Дослідження чуми» (1899, 1901), «Легенева чума в Маньчжурії 1910–1911 рр.», «Курс мікробіології» (1932), «Заразные болезни и защита от них» (1924) та ін.
Ім’я Данила Заболотного носить Інститут мікробіології і вірусології НАН України, на території якого знаходиться пам’ятник вченому, Вінницький медичний коледж ім. акад. Д. К. Заболотного, Заболотненське вище професійне училище № 31, кафедра мікробіології, вірусології та імунології Першого Санкт-Петербурзького державного медичного університету імені акад. І. П. Павлова та вулиці міст Києва, Одеси, Вінниці і Хмельницького. У 1929 р. у с. Заболотне на території садиби, яка належала родині Заболотних, було засновано меморіальний музей Д. К. Заболотного.
Незвичайна, багата на події та наукові здобутки доля нашого земляка назавжди вкарбована в історію світової науки.
До 155-річчя від дня народження Данила Заболотного, відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку-ювілей «Світ Данила Заболотного».
Відомі постаті Донбасу. Губський Іван КіндратовичSavuaДо 100-річчя від дня народження луганського художника,
живописця, члена Національної спілки художників України, заслуженого художника України
До Дня українського кіноLubaShylyukЯк видно з історичних матеріалів у радянські часи українське кіно було засобом державної пропаганди, але попри це з'являлися визнані світом митці, такі як Довженко та Параджанов.
У часи незалежності українське кіно отримало свободу, але втратило державну підтримку. Перші 20 років фільмів знімалося мало, однак в останні роки ситуація змінилася. Якщо у 2011 році в українських кінотеатрах показали лише один фільм українського виробництва, то у 2019 таких заплановано майже 50.
Про розвиток мистецького жанру в Україні знайомтесь із пропонованих маиеріалів.
Музей визвольних змагань при Погірцівській ЗОШ І-ІІІ ст. Самбірськокго районуВіктор СавчинМузей визвольних змагань створений за ініціативи адміністрації навчального закладу та активу однодумців, педагогів, учнів і батьків.
В експозицію музею входять такі розділи: «Визвольна боротьба УПА», «Історія села Погірці», «Предмети побуту», «Нумізматична колекція», «Вишивані рушники». В музеї зібрано велику кількість архівних документів, оригінальних фотографій та матеріалів преси, що висвітлюють події національно-визвольної боротьби українського народу. До найцінніших експонатів належать: спогади та фотографії учасників визвольних змагань.
На базі музею відбуваються зустрічі з учасниками визвольних змагань, засідання клубу «Сучасник», проводяться уроки Пам’яті, виховні заходи, ведеться науково-пошукова робота під девізом «Сторінки історії краю».
Світ Данила ЗаболотногоVinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin OtamanovskyДанило Кирилович Заболотний – видатний український мікробіолог, основоположник сучасної епідеміології, організатор охорони здоров’я, громадський діяч, педагог, професор, академік. Народився знаменитий борець проти чуми та холери 16 (28) грудня 1866 р. у с. Чоботарка Ольгопільського повіту Подільської губернії (нині с. Заболотне Крижопільського району Вінницької області).
Учений-епідеміолог встиг у своєму житті стільки, що він по праву може зайняти одне з перших місць в шерензі корифеїв, як Луї Пастер, Ілля Мечніков, Роберт Кох.
Данило Заболотний приймав участь в експедиціях по боротьбі з чумою в Індії, Внутрішній Монголії, Персії, Аравії, Месопотамії, Китаї. Більше 10 років вчений вів боротьбу з холерою в Шотландії, Португалії, на Поволжі, в Одесі, Маньчжурії.
За своє життя Данило Кирилович Заболотний надрукував понад 200 наукових праць, виховав численних учнів, створив власну наукову школу.
Данило Заболотний – автор таких наукових праць, як «Чума (Pestis bubonica), епідеміологія, патогенез і профілактика» (1907), «Дослідження чуми» (1899, 1901), «Легенева чума в Маньчжурії 1910–1911 рр.», «Курс мікробіології» (1932), «Заразные болезни и защита от них» (1924) та ін.
Ім’я Данила Заболотного носить Інститут мікробіології і вірусології НАН України, на території якого знаходиться пам’ятник вченому, Вінницький медичний коледж ім. акад. Д. К. Заболотного, Заболотненське вище професійне училище № 31, кафедра мікробіології, вірусології та імунології Першого Санкт-Петербурзького державного медичного університету імені акад. І. П. Павлова та вулиці міст Києва, Одеси, Вінниці і Хмельницького. У 1929 р. у с. Заболотне на території садиби, яка належала родині Заболотних, було засновано меморіальний музей Д. К. Заболотного.
Незвичайна, багата на події та наукові здобутки доля нашого земляка назавжди вкарбована в історію світової науки.
До 155-річчя від дня народження Данила Заболотного, відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку-ювілей «Світ Данила Заболотного».
Відомі постаті Донбасу. Губський Іван КіндратовичSavuaДо 100-річчя від дня народження луганського художника,
живописця, члена Національної спілки художників України, заслуженого художника України
Дисидентський рух в Українській РСР у 1970–80-х роках ХХ ст.Valentina3danПрезентація до уроків історії в 11-му класі з тем:
- Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (50-60-ті рр.)
- Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 60-х — 80-ті рр.)
Минуле з гірким присмаком, або Червоний ренесанс української літературиНБ МДУВіртуальна виставка книг з фонду читального залу факультету філології та масових комунікацій наукової бібліотеки Маріупольського державного університету, присвячена Розстріляному відродженню - літературно-мистецькомупоколінню1920-х – початку1930-хрр. вУкраїні.
"Незламні життя та доля лицарів пера"Наукова бібліотека ДБТУ Наукова бібліотека пропонує віртуальний огляд «Незламні: життя та доля лицарів пера» про життя, творчість, долю митців доби «Розстріляного Відродження».
Гордість України!estet1324 серпня - День Незалежності України. Ці люди прославили нашу державу на весь світ у різних сферах діяльності. Вони стали символами своєї епохи.
За підказками вгадайте відомого українця.
2. Шістдесятники виступали на захист національної мови і культури,
свободи художньої творчості. Основу руху шістдесятників склали
письменники Іван Драч, Микола Вінграновський, Василь Симоненко,
Ліна Костенко, В. Шевчук, Є. Гуцало, художники Алла Горська, Віктор
Зарецький, Борис Чичибабін, літературні критики Іван Дзюба, Євген
Сверстюк, режисер Лесь Танюк, кінорежисери Сергій Параджанов, Юрій
Іллєнко, перекладачі Григорій Кочур, Микола Лукаш та інші.
Письменники-"шістдесятники" (зліва на право): Микола Вінграновський, Євген Гуцало,
Володимир Дрозд, Григір Тютюнник, Валерій Шевчук і Борис Олійник у саду кіностудії ім.
О.Довженка. Фото 1969 року
3. Культурницька діяльність, яка не вписувалась у рамки дозволеного,
викликала незадоволення влади. Шістдесятників не вдалося втримати в
офіційних ідейно-естетичних межах, і з кінця 1962 р. почався масований
тиск на нонконформістську інтелігенцію. Перед шістдесятниками
закрилися сторінки журналів, посипалися звинувачення у «формалізмі»,
«безідейності», «буржуазному націоналізмі». У відповідь
шістдесятницькі ідеї стали поширюватися у самвидаві.
4. Першими речниками шістдесятників в
Україні були Ліна Костенко й автор
гостропубліцистичних поезій, спрямованих
проти русифікації й національного
поневолення України, Василь Симоненко.
Слідом за ними з'явилася ціла плеяда
поетів: Іван Драч, Микола Вінграновський,
Г. Кириченко, Василь Голобородько, Ігор
Калинець, Іван Сокульський Б. Мамайсур та
інші. На початку близько до шістдесятників
стояв Віталій Коротич. До шістдесятників
відносять також поета Івана Коваленка,
хоча за віком він був старшим за більшість
із них.
У прозі найвизначнішими шістдесятниками
були Валерій Шевчук, Григір Тютюнник,
Володимир Дрозд, Євген Гуцало, Я. Ступак;
у критиці — Іван Дзюба, Іван Світличний,
Євген Сверстюк, Іван Бойчак.
Ліна Костенко
5. Рух шістдесятників виразно
протримався ледве одне
десятиліття. Вже 17-го грудня
1962 на спеціально скликаній
нараді-зустрічі творчої
інтелігенції з керівництвом
держави їх гостро
розкритикували. Після
внутрішнього перевороту в
КПРС та відставки Хрущова
восени 1964 тиск державної
цензури на інтелігенцію різко
посилився.
6. Рух «шістдесятників» було розгромлено
або загнано у внутрішнє «духовне
підпілля» арештами 1965 — 72 pp. У
цьому процесі частина шістдесятників
без особливого опору перейшла на офіц
позиції (В. Коротич, І. Драч, В. Дрозд, Є.
Гуцало та ін.), декого на довгий час (Л.
Костенко), а інші взагалі перестали
друкувати (Б. Мамайсур, В.
Голобородько, Я. Ступак). На початку
1970-х літературний рух шістдесятників
цілковито зник, лише в творчості кількох
поетів і прозаїків (Ліна Костенко, Валерій
Шевчук) збереглися прикмети
літературного оновлення, ними
започаткованого.
Голобородько Василь
Іван Драч
7. Трохименко Карпо.Москва. 1943 г.
Тетяна Яблонська «Автопортрет»
Українські митці-шістдесятники своїми творами і
активною громадською діяльністю намагалися
відроджувати національну свідомість, боролися
за збереження української мови та культури,
сприяли демократизації суспільно-політичного
життя в республіці. Найвідомішими
представниками шістдесятниками були поети і
прозаїки М.Вінграновський, В.Голобородько,
Є.Гуцало, І.Драч, Р.Іваничук, І.Калинець,
Г.Кириченко, Л. Костенко, Б. Мамайсур,
Ю.Мушкетик, М. Руденко, Є.Сверстюк,
І.Світличний, В.Симоненко, Г. Тютюнник, В.
Шевчук; художники А. Горська, О.Заливаха,
В.Зарецький, В.Кушнір, Г.Севрук, Л.Семикіна;
режисери С.Параджанов, Юрій Іллєнко, Л.Осика;
перекладачі Г.Кочур та М.Лукаш.
8. На поч. 1960 років діяли клуби творчої молоді — київський
«Супутник» (голова — Л.Танюк) і львівський «Пролісок» (голова —
М. Косів), які стали центрами громадської діяльності Ш. У клубах
відбувалися літературні зустрічі, вечори пам'яті, театральні
постановки, де молоді митці формували власний світогляд та
світобачення своїх слухачів і читачів.
Із середини 1960-х шістдесятники розпочали формування
політичної опозиції комуністичному режиму і незабаром стали
активними учасниками дисидентського руху в Україні, зокрема як
члени Української гельсінської групи.
Лесь Танюк
Михайло Косів
9. У період хрущовської відлиги спостерігався
розвиток науки в Україні. Слід відзначити таких
вчених світового рівня, як Є. Патон, О.
Богомолець, О. Антонов, В. Глушков, М. Амосов та
інші. Набувають подальшого розвитку
природничі і фізико-математичні, науковотехнічні й медичні науки, виникають нові наукові
галузі, зокрема кібернетика.
Певні позитивні, але повільні зрушення були й у
системі гуманітарних наук: зокрема,
спостерігалось піднесення українознавчих
дисциплін. Багато важила в цьому контексті
українофільська орієнтація секретаря ЦК КПУ
тих років П. Шелеста, який певним чином
скеровував лівацькі прояви комуністичної
ідеології.
Антонов Олег
Глушков Віктор
10. У період хрущовської відлиги спостерігався
розвиток науки в Україні. Слід відзначити таких
вчених світового рівня, як Є. Патон, О.
Богомолець, О. Антонов, В. Глушков, М. Амосов та
інші. Набувають подальшого розвитку
природничі і фізико-математичні, науковотехнічні й медичні науки, виникають нові наукові
галузі, зокрема кібернетика.
Певні позитивні, але повільні зрушення були й у
системі гуманітарних наук: зокрема,
спостерігалось піднесення українознавчих
дисциплін. Багато важила в цьому контексті
українофільська орієнтація секретаря ЦК КПУ
тих років П. Шелеста, який певним чином
скеровував лівацькі прояви комуністичної
ідеології.
Антонов Олег
Глушков Віктор