Мораль і право. Автор Михайло Димид
0 likes297 views
АПУ. Лекція «Боже, церковне, державне право та їх взаємозв'язок»
Мораль і право. Автор Михайло Димид
- 1. Право Відіграє зокрема обмежуючу роль: Nullum crimen sine lege! Де немає норми, там немає злочину! Жодного злочину, без закону!
- 2. Право Обмежує із - внутрішньої сторони; - зовнішньої сторони. Із внутрішньої сторони, будуючи периметр функцій, компетенцій, впливів наданих певним суб'єктам; Із зовнішньої сторони, обмежуючи їхні дії зовнішніми перевірками.
- 3. Мораль Система норм і принципів спрямовані на регулювання поведінки людей відповідно до понять добра і зла. Вони підтримуються особистими переконаннями, традиціями, вихованням, силою громадської думки.
- 4. Мораль і право МОРАЛЬ Діє шляхом накладання однобічного обов'язку. ПРАВО Допомагає сповненню цього обов'язку.
- 5. Мораль і право Компетеції: Мораль – внутрішні поступки (переважно); Право – зовнішні поступки людини.
- 6. Мораль Критеріями моральних норм виступають категорії добра, зла, чесності, порядності, совісті. За допомогою моралі узгоджується поведінка особи з інтересами суспільства. Мораль приймає до уваги тільки внутрішню частину особи, що в реальному плані регулює зовнішню поведінку.
- 7. Мораль і право Отець Церкви Аврелій Августин (IV ст.) пише: - Моральний закон указує дорогу до щастя. - Громадянський закон має на меті збереження спільного блага: миру, порядку, безпеки.
- 8. Право і мораль В принципі: Право має загальний характер; Мораль має особистий характер.
- 9. Мораль і право Існує безпосередній зв’язок між мораллю і правом, хоча у різних випадках норми права не мають нічого спільно з моральними принципами.
- 10. Мораль і право Право накладає обов'язки на одну особу відносно іншої; Мораль визначає добровільні зовнішні дії відносно іншої особи. Право подає точно визначені формальні обов'язки; Мораль – це внутрішній нормативний чинник.
- 11. Мораль і право Моральні норми суспільства, які домінують у державі втілюються в законодавчих актах. І моральні, і правові норми є соціальними. Спільним для них є те, що обидва види слугують для регулювання і оцінки вчинків індивіда.