Біонорма Фосфор. Біологічний препарат для фіксації азоту рослинамиBioNormaПрепарат ґрунтових спорових бактерій та мікроміцетів, які характеризуються високою фосфатмобілізувальною активністю, призначений для покращення фосфорного живлення сільськогосподарських культур.
Біонорма Фосфор забезпечує повноціне фосфорне живлення сільськогосподарських культур, підвищує ступень засвоєння фосфору як з ґрунту, так і з мінеральних добрив. Бактерії – діючі агенти препарату володіють рекордно високою здатністю до синтезу органічних та мінеральних кислот, а також ферментів-фосфатаз, які сприяють переведенню важкорозчинних сполук фосфору в ґрунтовий розчин, доступний для поглинання кореневою системою рослини.
Запорукою ефективності препарату Біонорма ФОСФОР є комплексна дія спорових бактерій Bacillus megaterium і Bacillus amyloliquefaciens та мікроміцетів Trichoderma harzianum.
Мікроорганізми Bacillus megaterium і Trichoderma harzianum мобілізують неорганічний фосфор завдяки синтезу комплексу органічних та неорганічних кислот, бактерії Bacillus amyloliquefaciens мобілізують органічні сполуки фосфати за рахунок продукування ферментів – фосфатаз. Завдяки різноспрямованій дії біоагентів препарату рослині стають доступними всі можливі джерела фосфорного живлення.
ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЕРНОВИХ МАС ЯК ОБ’ЄКТІВ ЗБЕРІГАННЯirchychyПлан
1. Хімічний склад основного компонента зернових мас
2. Характеристика інших компонентів зернових мас
3. Загальні показники якості партій зерна і насіння різних культур продовольчого, фуражного і технічного призначення
4. Показники якості партій зерна та насіння окремих культур і певного цільового призначення
Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"tetiana1958Державний біотехнологічний університет (м. Харків)
Кафедра зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова.
Відкрита лекція
Характеристика зернових мас як обєкта зберіганняssusera7fedf1ФІЗИЧНІ ТА ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗЕРНОВИХ МАС. ОЧИЩЕННЯ ЗЕРНА
План
1. Фізичні та фізіологічні властивості зернових мас
1.1. Фізичні властивості зернових мас
1.2. Фізіологічні властивості зернових мас
2. Очищення зерна
2.1. Технологія очищення зерна
2.2. Характеристика поточних технологічних ліній очищення зерна
Хвороби картоплі та заходи боротьби з нимиtetiana195809 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Хвороби картоплі та заходи боротьби з ними» від кандидата сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника, завідувача відділом селекції та генетичних ресурсів Інституту картоплярства НААН України Тактаєва Бориса Анатолійовича та завідувача лабораторії імунітету та захисту рослин Інституту картоплярства НААН України Подберезко Ірини Миколаївни.
ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЕРНОВИХ МАС ЯК ОБ’ЄКТІВ ЗБЕРІГАННЯirchychyПлан
1. Хімічний склад основного компонента зернових мас
2. Характеристика інших компонентів зернових мас
3. Загальні показники якості партій зерна і насіння різних культур продовольчого, фуражного і технічного призначення
4. Показники якості партій зерна та насіння окремих культур і певного цільового призначення
Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"tetiana1958Державний біотехнологічний університет (м. Харків)
Кафедра зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова.
Відкрита лекція
Характеристика зернових мас як обєкта зберіганняssusera7fedf1ФІЗИЧНІ ТА ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗЕРНОВИХ МАС. ОЧИЩЕННЯ ЗЕРНА
План
1. Фізичні та фізіологічні властивості зернових мас
1.1. Фізичні властивості зернових мас
1.2. Фізіологічні властивості зернових мас
2. Очищення зерна
2.1. Технологія очищення зерна
2.2. Характеристика поточних технологічних ліній очищення зерна
Хвороби картоплі та заходи боротьби з нимиtetiana195809 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Хвороби картоплі та заходи боротьби з ними» від кандидата сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника, завідувача відділом селекції та генетичних ресурсів Інституту картоплярства НААН України Тактаєва Бориса Анатолійовича та завідувача лабораторії імунітету та захисту рослин Інституту картоплярства НААН України Подберезко Ірини Миколаївни.
«Шевченкова весна під сонцем шани і любові»Бібліографи ОДБ ім. Т. Г. Шевченкавебмандрівка до 100-річчя заснування Шевченківського національного заповідника у Каневі
458549.pptx fhffujikgibhikfloflodlesdelsdekidjssuserfed972Презентація для супроводу уроку у 6 класі НУШ на тему «Як організми співіснують у середовищі. Як складати ланцюги живлення.» містить посилання на інтерактиву вправу для перевірки знань. Матеріал буде корисний для онлайн уроку та як доповнення до розповіді вчителя на уроці, зацікавить учнів при вивченні розділу «Пізнаємо взаємозв’язки у природі» озв’язки між живими організмами»).
«ЧАРІВНА СКРИНЬКА КАЗОК МИКОЛИ ЗІНЧУКА»: віртуальна книжкова виставка до 100-...Чернівецька обласна бібліотека для дітейВидатний історик, етнограф, фольклорист, "чорнороб культури", правдивий подвижник - це все без перебільшення сказано про Миколу Антоновича Зінчука.
У 2025 році виповнюється 100 років з дня народження видатного фольклориста, який за 86 років свого життя пішки обійшов сотні гірських сіл, побував у кожному регіоні України, зустрічався з тисячами людей, які розповідали йому казки. Ця титанічна праця вилилась у сорокотомне видання "Українських народних казок".
Зінчук Микола Антонович народився 7 березня
1925 році в селі Кошелівка Червоноармійського
району Житомирської області.
2. З а г а л ь н а
х а р а к т е р и с т и к а
Т е х н о л о г і ї
в и р о щ у в а н н я
З н а ч е н н я , д о г л я д
Б і о л о г і ч н і
о с о б л и в о с т і
З б и р а н н я ,
1 .
2 .
3 .
4 .
5 .
з б е р і г а н н я в р о ж а ю
ВСТУП
3. Зернобобові
культури Зернобобові культури — це рослини з родини
бобових, які вирощують для отримання
продовольчого та кормового зерна, збагаченого
білком.
Зернобобові культури (горох, квасоля, соя, сочевиця, чина, кормові боби, нут,
люпин) відзначаються найвищим вмістом білка у насінні (від 25 до 50% і більше).
Висока харчова і кормова цінність зерна гороху, квасолі, сочевиці та інших
зернобобових пояснюється ще й тим, що в його складі є близько 50% вуглеводів, до
2-6% жиру, значна кількість мінеральних речовин і багато вітамінів.
4. Зернобобові рослини мають
наступні морфологічні
особливості.
Листя складається з двох або декілька
Листя складається з двох або декілька
листочків. В залежності від способу
листочків. В залежності від способу
розміщення та кількості листочків
розміщення та кількості листочків
розрізняють листя трійчасте (соя, квасоля),
розрізняють листя трійчасте (соя, квасоля),
перисте (горох, нут) і пальчасте (люпин).
перисте (горох, нут) і пальчасте (люпин).
Коренева система бобових рослин стрижнева,
Коренева система бобових рослин стрижнева,
глибоко проникає в ґрунт: в однорічних
глибоко проникає в ґрунт: в однорічних
рослин до 1,5 – 2 м, а у деяких багаторічних
рослин до 1,5 – 2 м, а у деяких багаторічних
трав до 10 – 15м
трав до 10 – 15м
Стебла трьох типів: прямостоячі - у люпину,
Стебла трьох типів: прямостоячі - у люпину,
сої, нуту; слабкі – у гороху і чини; виткі у
сої, нуту; слабкі – у гороху і чини; виткі у
деяких видів квасолі.
деяких видів квасолі.
5. Зернобобові мають велике агротехнічне
значення, т.я. підвищують родючість
ґрунтів, особливо дерново-підзолистих,
піщаних та супіщаних. Ці культури
характеризуються підвищеною здатністю
зв’язувати вільний азот повітря за
допомогою бульбочкових бактерій,
велика кількість яких розвивається на їх
корінні. Після заорювання кореневих та
післяжнивних залишків грунт
збагачується азотними сполуками.
Дослідженнями встановлено, що на 1 га
під зернобобовими залишається до 50-
100 кг азоту та значна кількість органічної
маси, особливо там, де їх вирощують на
зелене добриво / що відповідає 15-20 т
гною/. Зернобобові поліпшують
структуру ґрунту, збагачуючи орний шар
на фосфор, калій, кальцій. Саме тому
вони є одним з найкращих попередників
для зернових та технічних культур у
сівозміні.
6. Народногосподарське значення.
Чину вирощують для харчового, кормового і технічного призначення.
У насінні міститься від 23 до 34% білка, 0,5-0,7% жиру, 24-25%
вуглеводів, 4,0-4,5% клітковини, 2,5-3,0% золи. За кількістю білка
багато сортів перевершують горох і сочевицю, але за смаковими
якостями та здатністю розварюватися чина поступається цим
культурам. Насіння чини широко використовується для виготовлення
казеїну, також воно є цінним концентрованим кормом. Зелена маса та
сіно багаті на білки, добре поїдаються всіма сільськогосподарськими
тваринами. Разом із тим постійно споживати насіння чини не
рекомендується, тому що це може викликати тяжке захворювання
кісткових тканин та нервової системи, що пов'язано з отруйними
амінокислотами, які вільно входять до складу білків.
ЧИНА
7. Господарська цінність чини відзначається високою
посухостійкістю та врожайністю, рослини слабо
вражаються шкідниками та хворобами. Чину
вирощують у різних країнах світу, у тому числі в
Єгипті, Алжирі, Індії, деяких країнах Європи, а також
в Україні. При високому рівні агротехніки врожаї
зерна чини в середньому досягають 30-40 центнерів,
але в країнах, де вона найбільш поширена,
врожайність значно нижча. Тривалість вегетаційного
періоду від 80 до 115 днів.
8. Технологія вирощування
Технологія вирощування
Місце в сівозміні. Чину висівають у тих
же сівозмінах, що й горох. Обробіток
ґрунту. Внесення добрив. Чина, як і
інші зернобобові культури, в основному
потребує фосфорно-калійних добрив,
які вносять під зяблеву оранку та
навесні при сівбі. На ґрунтах, бідних на
поживні речовини, доцільно вносити
також азотні добрива під весняну
культивацію або у вигляді
підживлення. Безпосередньо під чину
гній вносити не рекомендується, тому
що він подовжує вегетаційний період і
знижує врожайність.
9. Підготовка до сівби.
Сівба
Підготовка до сівби.
Сівба
Насіння для сівби краще використовувати з насіннєвих
дільниць. Насіння має бути високих посівних кондицій.
Перед сівбою насіння обробляють шляхом повітряно-
теплового обігріву, а також інокулюють.
10. Важливим заходом догляду за посівом чини
є коткування посіву перед бутонізацією, що
стимулює утворення більшої кількості бобів.
Для боротьби з бур'янами застосовують
досходове та після-сходове боронування.
Ефективним заходом боротьби з бур'янами є
також застосування дозволених гербіцидів.
Збирання чини розпочинають при
достиганні 60-80% бобів, збирання
здійснюється роздільним способом.В Україні
вирощують п'ять сортів чини:
Красноградська 4, 5, 6, 7 і 8.
11. Чина - культура раннього строку сівби. її висівають
звичайним рядковим або вузькорядним способом, на
насіннєвих ділянках - широкорядним, із шириною
міжрядь 45 см. Норма висіву залежить від умов і
напрямку вирощування і коливається від 0,8 до 1,5
схожих насінин на 1 га або 150-250 кг/га. Насіння при
сівбі загортається на глибину 4-5 або 6-8 см.
12. ВИСНОВОК
Зернобобові є важливою
частиною харчового ланцюга та
господарства, які забезпечують не
лише харчування людей, але й
виробництво кормів для тварин.
Вони також мають важливу роль у
збалансованому раціоні, оскільки
багаті білками та іншими
корисними поживними
речовинами.