More Related Content
Similar to Загальна характеристика та сучасна інтенсивна технологія вирощування зернових бобових культур (чини).pdf (20)
Recently uploaded (20)
Загальна характеристика та сучасна інтенсивна технологія вирощування зернових бобових культур (чини).pdf
- 1. Загальна характеристика та сучасна інтенсивна технологія вирощування зернових бобових культур (чини)
- 2. З а г а л ь н а х а р а к т е р и с т и к а Т е х н о л о г і ї в и р о щ у в а н н я З н а ч е н н я , д о г л я д Б і о л о г і ч н і о с о б л и в о с т і З б и р а н н я , 1 . 2 . 3 . 4 . 5 . з б е р і г а н н я в р о ж а ю ВСТУП
- 3. Зернобобові культури Зернобобові культури — це рослини з родини бобових, які вирощують для отримання продовольчого та кормового зерна, збагаченого білком. Зернобобові культури (горох, квасоля, соя, сочевиця, чина, кормові боби, нут, люпин) відзначаються найвищим вмістом білка у насінні (від 25 до 50% і більше). Висока харчова і кормова цінність зерна гороху, квасолі, сочевиці та інших зернобобових пояснюється ще й тим, що в його складі є близько 50% вуглеводів, до 2-6% жиру, значна кількість мінеральних речовин і багато вітамінів.
- 4. Зернобобові рослини мають наступні морфологічні особливості. Листя складається з двох або декілька Листя складається з двох або декілька листочків. В залежності від способу листочків. В залежності від способу розміщення та кількості листочків розміщення та кількості листочків розрізняють листя трійчасте (соя, квасоля), розрізняють листя трійчасте (соя, квасоля), перисте (горох, нут) і пальчасте (люпин). перисте (горох, нут) і пальчасте (люпин). Коренева система бобових рослин стрижнева, Коренева система бобових рослин стрижнева, глибоко проникає в ґрунт: в однорічних глибоко проникає в ґрунт: в однорічних рослин до 1,5 – 2 м, а у деяких багаторічних рослин до 1,5 – 2 м, а у деяких багаторічних трав до 10 – 15м трав до 10 – 15м Стебла трьох типів: прямостоячі - у люпину, Стебла трьох типів: прямостоячі - у люпину, сої, нуту; слабкі – у гороху і чини; виткі у сої, нуту; слабкі – у гороху і чини; виткі у деяких видів квасолі. деяких видів квасолі.
- 5. Зернобобові мають велике агротехнічне значення, т.я. підвищують родючість ґрунтів, особливо дерново-підзолистих, піщаних та супіщаних. Ці культури характеризуються підвищеною здатністю зв’язувати вільний азот повітря за допомогою бульбочкових бактерій, велика кількість яких розвивається на їх корінні. Після заорювання кореневих та післяжнивних залишків грунт збагачується азотними сполуками. Дослідженнями встановлено, що на 1 га під зернобобовими залишається до 50- 100 кг азоту та значна кількість органічної маси, особливо там, де їх вирощують на зелене добриво / що відповідає 15-20 т гною/. Зернобобові поліпшують структуру ґрунту, збагачуючи орний шар на фосфор, калій, кальцій. Саме тому вони є одним з найкращих попередників для зернових та технічних культур у сівозміні.
- 6. Народногосподарське значення. Чину вирощують для харчового, кормового і технічного призначення. У насінні міститься від 23 до 34% білка, 0,5-0,7% жиру, 24-25% вуглеводів, 4,0-4,5% клітковини, 2,5-3,0% золи. За кількістю білка багато сортів перевершують горох і сочевицю, але за смаковими якостями та здатністю розварюватися чина поступається цим культурам. Насіння чини широко використовується для виготовлення казеїну, також воно є цінним концентрованим кормом. Зелена маса та сіно багаті на білки, добре поїдаються всіма сільськогосподарськими тваринами. Разом із тим постійно споживати насіння чини не рекомендується, тому що це може викликати тяжке захворювання кісткових тканин та нервової системи, що пов'язано з отруйними амінокислотами, які вільно входять до складу білків. ЧИНА
- 7. Господарська цінність чини відзначається високою посухостійкістю та врожайністю, рослини слабо вражаються шкідниками та хворобами. Чину вирощують у різних країнах світу, у тому числі в Єгипті, Алжирі, Індії, деяких країнах Європи, а також в Україні. При високому рівні агротехніки врожаї зерна чини в середньому досягають 30-40 центнерів, але в країнах, де вона найбільш поширена, врожайність значно нижча. Тривалість вегетаційного періоду від 80 до 115 днів.
- 8. Технологія вирощування Технологія вирощування Місце в сівозміні. Чину висівають у тих же сівозмінах, що й горох. Обробіток ґрунту. Внесення добрив. Чина, як і інші зернобобові культури, в основному потребує фосфорно-калійних добрив, які вносять під зяблеву оранку та навесні при сівбі. На ґрунтах, бідних на поживні речовини, доцільно вносити також азотні добрива під весняну культивацію або у вигляді підживлення. Безпосередньо під чину гній вносити не рекомендується, тому що він подовжує вегетаційний період і знижує врожайність.
- 9. Підготовка до сівби. Сівба Підготовка до сівби. Сівба Насіння для сівби краще використовувати з насіннєвих дільниць. Насіння має бути високих посівних кондицій. Перед сівбою насіння обробляють шляхом повітряно- теплового обігріву, а також інокулюють.
- 10. Важливим заходом догляду за посівом чини є коткування посіву перед бутонізацією, що стимулює утворення більшої кількості бобів. Для боротьби з бур'янами застосовують досходове та після-сходове боронування. Ефективним заходом боротьби з бур'янами є також застосування дозволених гербіцидів. Збирання чини розпочинають при достиганні 60-80% бобів, збирання здійснюється роздільним способом.В Україні вирощують п'ять сортів чини: Красноградська 4, 5, 6, 7 і 8.
- 11. Чина - культура раннього строку сівби. її висівають звичайним рядковим або вузькорядним способом, на насіннєвих ділянках - широкорядним, із шириною міжрядь 45 см. Норма висіву залежить від умов і напрямку вирощування і коливається від 0,8 до 1,5 схожих насінин на 1 га або 150-250 кг/га. Насіння при сівбі загортається на глибину 4-5 або 6-8 см.
- 12. ВИСНОВОК Зернобобові є важливою частиною харчового ланцюга та господарства, які забезпечують не лише харчування людей, але й виробництво кормів для тварин. Вони також мають важливу роль у збалансованому раціоні, оскільки багаті білками та іншими корисними поживними речовинами.