Струни Кобзаревого серця: до 200-річчя від дня народження Т. Г. ШевченкаДБУ для юнацтваДізнайтесь більше про інформаційну підтримку та бібліотечні заходи до 200-річчя від дня народженя Тараса Шевченка на веб-сайті www.4uth.gov.ua
2. Ти чув: співала мати при вікні
Слова Шевченка світлі і сумні.
- Чому, мамуню, серцю в грудях тісно?
- То пісня, українська наша пісня...
Ти вперше прочитав із "Букваря"
Вогненні, вічні вірші Кобзаря.
- Чом жаром обпікає кожне слово?
- То мова, українська наша мова...
Із книг тобі відкрилось до кінця
Життя коротке гнаного співця,
Діла і думи сина Батьківщини.
- Що то дзвенить, відлунює в серцях?
- То слава, горда слава України!
Юрій Герасименко
3. Тарас Григорович Шевченко народився
25 лютого (9 березня за н. ст.) 1814р. в
с. Моринці Звенигородського повіту Київської
губернії.
Його батьки, що
були кріпаками
багатого поміщика
В. В. Енгельгардта,
незабаром
переїхали до
сусіднього села
Кирилівки.
4. Малий Тарас, рано
втративши матір, а потім і
батька, з дитинства зазнав
багато горя і знущань.
Працюючи і навчаючись у
дяка,
Шевченко
ознайомився з деякими
творами
української
літератури, а відчуваючи
великий
потяг
до
малювання, уже тоді робив
перші спроби розпочати
навчання у маляра.
5. Наприкінці 1828 або на початку 1829р. Тараса
взято до поміщицького двору у Вільшані, яка
дісталася в спадщину позашлюбному синові В.
Енгельгардта, ад'ютантові віленського
військового губернатора П. Енгельгардту.
Восени 1829р.
Шевченко
супроводжує валку з
майном молодого
пана до Вільно. У
списку дворових його
записано здатним “на
комнатного
живописца”.
6. У Вільно Шевченко
виконує обов'язки
козачка в панських
покоях. А у вільний
час потай від пана
перемальовує лубочні
картинки. Шевченка
віддають вчитися
малюванню.
8. Разом з його учнями Шевченко бере участь
у розписах Великого та інших
петербурзьких театрів.
9. Згодом відбувається знайомство Шевченка з
К.Брюлловим і В. Жуковським. Вражені
гіркою долею талановитого юнака, вони 1838р.
викупляють його з кріпацтва.
К.Брюллов
В.Жуковський
10. 21 травня 1838р.
Шевченка зараховують
стороннім учнем
Академії мистецтв. Він
навчається під
керівництвом
К. Брюллова, стає одним
з його улюблених учнів,
одержує срібні медалі
(за картини “Хлопчикжебрак, що дає хліб
собаці” (1840), “Циганкаворожка” (1841),
“Катерина” (1842)).
11. Успішно працює він і
в жанрі портрета
(портрети М. Луніна,
А. Лагоди, О. Коцебу
та ін., автопортрети).
Молитва за вмерших
Портрет Ганни
Закревської
Портрет Іллі
Лизогуба
Портрет Михайла
Щепкіна
Портрет Платона
Закревського
13. Гористий берег острова Миколая I
Укріплення Раїм. 1848 р.
1848-1849рр.
Аскольдова Могила
1846р.
14. Вірші Шевченко почав
писати ще кріпаком, за його
свідченням, у 1837р. З тих
перших поетичних спроб
відомі тільки вірші
“Причинна” і “Нудно мені,
тяжко — що маю робити”.
Кілька своїх поезій
Шевченко у 1838р. віддав
Гребінці для публікації в
українському альманасі
“Ластівка”. Але ще до
виходу “Ластівки” (1841) 18
квітня 1840р. з'являється
перша збірка Шевченка —
“Кобзар”.
15. 1841р. вийшла історична поема Шевченка
“Гайдамаки” (написана у 1839 — 1841 рр.).
1842р. пише драматизовану соціально-побутову
поему російською мовою “Слепая”. Того ж
року створює історичну поему “Гамалія”
(вийшла окремою книжкою 1844р.).
Кінцем лютого 1843р. датована історикопобутова драма “Назар Стодоля” (написана
російською мовою, відома лише в українському
перекладі). У 1844 — 1845 рр. її поставив
аматорський гурток при Медико-хірургічній
академії в Петербурзі.
16. 1844р. вийшло друге
видання “Кобзаря”. Усі
ці твори належать до
раннього періоду
творчості Шевченка,
коли він усвідомлював
себе як “мужицький
поет” і поет-патріот.
17. Новий період творчості
Шевченка охоплює роки
1843 — 1847 (до арешту) і
пов'язаний з двома його
подорожами на Україну.
За назвою збірки
автографів “Три літа”
(яка включає поезії 1843
— 1845 рр.) ці роки життя
й творчості поета
названо періодом “трьох
літ”. До цього ж періоду
фактично належать і
твори, написані у 1846 —
1847 рр. (до арешту).
18. Перша подорож Шевченка на Україну
продовжувалася близько восьми місяців.
Виїхавши з Петербурга у травні 1843р., поет
відвідав десятки міст і сіл України (рідну
Кирилівку, Київ, Полтавщину, Хортицю, Чигирин
тощо).
Спілкувався з
селянами,
познайомився з
численними
представниками
української
інтелігенції й
освіченими
поміщиками.
Т.Г.Шевченко. Собор святого Олександра в Києві
19. На Україні
Шевченко
написав два
поетичних твори
— російською
мовою поему
“Тризна” (1844р.
опублікована в
журналі “Маяк”
під назвою
“Бесталанный”) і
вірш “Розрита
могила”.
Та, повернувшись до Петербурга наприкінці
лютого 1844р., він під враженням побаченого на
Україні пише ряд творів (зокрема, поему “Сон”),
які остаточно визначили подальший його шлях як
поета.
20. Весною 1845р. Шевченко після надання йому Радою
Академії мистецтв звання некласного художника
повертається на Україну. Знову багато подорожує
(Полтавщина, Чернігівщина, Київщина, Волинь,
Поділля), виконує доручення Київської
археографічної комісії, записує народні пісні, малює
архітектурні й історичні пам'ятки, портрети й
краєвиди.
З жовтня по грудень 1845р. пише один за одним
твори “Єретик”, “Сліпий”, “Наймичка”, “Кавказ”, “І
мертвим, і живим...”, “Холодний яр”, “Як умру, то
поховайте” (“Заповіт”) та ін. Усі свої поезії 1843 —
1845 рр. (крім поеми “Тризна”) він переписує в
альбом, якому дає назву “Три літа”.
1846р. створює балади “Лілея” і “Русалка”, а 1847р. (до
арешту) — поему “Осика”. Тоді ж він задумує нове
видання “Кобзаря”, куди мали увійти його твори 1843
— 1847 рр.
21. Весною 1846р. у Києві Шевченко знайомиться з
М. Костомаровим, М. Гулаком, М. Савичем,
О.Марковичем та іншими членами таємного
Кирило-Мефодіївського товариства (засноване
в грудні 1845 — січні 1846 рр.) і вступає в цю
організацію. Його твори періоду “трьох літ”
мали безперечний вплив на програмні
документи товариства.
У березні 1847р. товариство було розгромлене.
Почалися арешти. Шевченка заарештували 5
квітня 1847р., а 17-го привезли до Петербурга й
на час слідства ув'язнили в казематі III відділу.
22. 8 червня 1847р. Шевченка
привезли до Оренбурга,
звідти до Орської кріпості,
де він мав відбувати
солдатську службу. В
Орську він порушив
царську заборону писати.
Свої нові твори він потай
записував до саморобних
“захалявних” зошитків.
Наприкінці 1849 — на
початку 1850р. він
переписав ці “невільницькі”
поезії в саморобну
книжечку, яка згодом
дістала назву “Мала
книжка”. В Орській
кріпості поет написав 21
твір.
24. У 1848р. на клопотання Шевченкових друзів його
включили як художника до складу Аральської описової
експедиції, очолюваної О. Бутаковим. З жовтня 1848р. до
травня 1849р. експедиція зимувала на острові Косарал. Під
час зимівлі Шевченко багато малював і написав понад 70
поезій. З травня експедиція продовжувала дослідження
Аральського моря
25. 23 квітня 1850р.
Шевченка
заарештували за
порушення царської
заборони писати й
малювати. Після
слідства в Орській
кріпості його перевели
до Новопетровського
укріплення на
півострові Мангишлак,
куди він прибув у
середині жовтня 1850р.
26. Сім років перебування в Новопетровському
укріпленні — чи не найтяжчих у житті поета.
Після смерті Миколи І (лютий 1855р.) друзі
поета (Ф. Толстой та ін.) почали клопотатися
про його звільнення.
Та тільки 1 травня 1857р. було дано офіційний
дозвіл звільнити Шевченка з військової
служби зі встановленням за ним нагляду і
забороною жити в столицях. 2 серпня 1857р.
Шевченко виїхав із Новопетровського
укріплення, маючи намір поселитися в
Петербурзі.
27. У кінці березня 1858р. Шевченко приїхав до
Петербурга. Літературно-мистецька
громадськість столиці гаряче зустріла поета. В
останні роки життя він бере діяльну участь у
громадському житті, виступає на літературних
вечорах, стає одним із фундаторів
Літературного фонду, допомагає недільним
школам на Україні (складає й видає для них
“Букварь южнорусский”).
Влітку 1859р. Шевченко відвідав Україну.
Зустрівся в Кирилівці з братами й сестрою. Мав
намір оселитися на Україні. Шукав ділянку,
щоб збудувати хату. Та 13 липня біля с.
Прохорівка його заарештували. Звільнили
через місяць і запропонували виїхати до
Петербурга.
28. У ці роки Шевченко багато
працював як художник,
майже цілком присвятивши
себе мистецтву офорта
(1860р. Рада Академії
мистецтв надала йому
звання академіка
гравірування).
У січні 1860р. під назвою
“Кобзар” вийшла збірка,
яка складалася з 17
написаних до заслання
поезій (з них тільки цикл
“Давидові псалми”
повністю опубліковано
вперше).
29. Заслання підірвало
здоров'я Шевченка. На
початку 1861р. він тяжко
захворів і 10 березня
помер. Незадовго до
смерті написав останній
вірш — “Чи не покинуть
нам, небого”.
Похований був на
Смоленському
кладовищі. Через два
місяці, виконуючи
заповіт поета, друзі
перевезли його прах на
Україну і поховали на
Чернечій (тепер
Тарасова) горі біля
Канева.
42. Пам'ятник відкритий
у 1964 році.
Автори - М.Грицюк,
Ю.Синькевич,
А.Фуженко та
архітектори
А.Сницарєва та
Ю.Чеканюк.
43. Пам’ятник
відкрито 2-го
березня 2007 року.
У фундамент
пам'ятника
закладено капсулу
з землею із
села Моринці
Черкаської області,
де народився Тарас
Шевченко.
45. Пам'ятник поету Тарасу
Шевченку, що перебував
на території Казахстану
на засланні (1847 -1857),
було встановлено на розі
проспекту Достик і вулиці
Шевченка в 2000 році на
честь дев'ятої річниці
незалежності України.
Автор – Віталій Рожик.
53. Пам'ятник Тарасу
Шевченку зведений у
1991 році. Він є даром
українського народу
для українців у
Польщі. Його творці скульптор Василь
Бородай та
архітектор Анатолій
Ігнащенко.
54. Відкрито пам'ятник
11 липня 2007 року у
Будапешті.
Автор пам'ятника Іван Микитюк,
член Національної
спілки художників
України, Заслужений
діяч мистецтв
України.
55. Пам’ятник урочисто
відкрито 1978 року на
бульварі Сен-Жермен
у скверику, який
отримав ім'я
Т.Шевченка. Автор
погруддя - київський
скульптор М.Лисенко.