Український вінок: прикраса чи оберіг? (Віртуальна етнорозвідка)estet13Сплетений із пахучих трав та ніжних квітів, прикрашений барвистими стрічками і наділений магічним змістом, український вінок - один з найдавніших символів нашої країни.
Неможливо уявити україночку без яскравого віночка на голові. Термін «вінок» є збірним поняттям, майже в кожному етнографічному районі він мав іншу назву. Окрім загальних - вінок, вянок, перев’язка, чільце з ХІХ-початку ХХ ст. побутували такі назви як: коробуля, лубок (Поділля), теремок (Чернігівщина), капелюшиня, фес (Буковина), корона, перта (Закарпаття), цвіток, квітка (Наддніпрянщина), косиця, плетінь (Гуцульщина), коруна (Лемківщина), гібалка (Переяславщина, Подніпров’я).
Вінки мали значні територіальні відмінності.
Так, у Середньому Подніпров’ї розмір квітів поступово зменшується в напрямку потилиці, коли в інших місцях (на Поділлі) «квітчалися» в протилежному напрямку.
На Західній Україні звиті вінки прикрашали уплітами, ґерданами зі скляних намистин, листками позолоченого барвінку тощо, на Івано-Франківщині доповнювали уплітками - жмутами різнокольорової вовни, яку прив’язували до кіс і опускали на плечі. Гуцулки носили звиті вінки зі стеклярусу та стрічок, штучних квітів і павиного пір’я - карабулі. На Західній Україні у вінок вплітали маленькі металеві пелюстки. Подекуди використовували березову кору, роблячи з неї діадему, прикрашаючи тканиною та коштовностями, а внизу підвішуючи бляшки чи намистинки.
На Вінниччині у святкові дні дівчата прикрашали голову волочковими вінками, основу яких робили з чорної, а деталі з різнокольорової тасьми, чорного плису, на які нашивали різнобарвні вовняні кульки (кутасики), нитки, намистини, ґудзики.
Різновидом вінка була «квітка» - стрічка з нашитими на кружечок з вовняної тканини з двох боків квітками із призбираних стрічок, нашитих, яку оздоблювали намистинками, бісером.
Вінки Полісся свідчили про майновий стан дівчини: чим заможніша, тим пишніший вінок. Так, у небагатих селянок віночок являв собою переплетений обруч, тоді як у заможних дівчат міг складатися з кількох перевитих обручів, і навіть інколи походив на суцільну квіткову шапку, яка покривала всю голову. Більшість вінків носилося без стрічок, їх вплітали лише у весільні.
Про особливості підбору квітів та стрічок для вінка, про символіку та захисну силу розповість презентація від відділу мистецтв.
Український вінок: прикраса чи оберіг? (Віртуальна етнорозвідка)estet13Сплетений із пахучих трав та ніжних квітів, прикрашений барвистими стрічками і наділений магічним змістом, український вінок - один з найдавніших символів нашої країни.
Неможливо уявити україночку без яскравого віночка на голові. Термін «вінок» є збірним поняттям, майже в кожному етнографічному районі він мав іншу назву. Окрім загальних - вінок, вянок, перев’язка, чільце з ХІХ-початку ХХ ст. побутували такі назви як: коробуля, лубок (Поділля), теремок (Чернігівщина), капелюшиня, фес (Буковина), корона, перта (Закарпаття), цвіток, квітка (Наддніпрянщина), косиця, плетінь (Гуцульщина), коруна (Лемківщина), гібалка (Переяславщина, Подніпров’я).
Вінки мали значні територіальні відмінності.
Так, у Середньому Подніпров’ї розмір квітів поступово зменшується в напрямку потилиці, коли в інших місцях (на Поділлі) «квітчалися» в протилежному напрямку.
На Західній Україні звиті вінки прикрашали уплітами, ґерданами зі скляних намистин, листками позолоченого барвінку тощо, на Івано-Франківщині доповнювали уплітками - жмутами різнокольорової вовни, яку прив’язували до кіс і опускали на плечі. Гуцулки носили звиті вінки зі стеклярусу та стрічок, штучних квітів і павиного пір’я - карабулі. На Західній Україні у вінок вплітали маленькі металеві пелюстки. Подекуди використовували березову кору, роблячи з неї діадему, прикрашаючи тканиною та коштовностями, а внизу підвішуючи бляшки чи намистинки.
На Вінниччині у святкові дні дівчата прикрашали голову волочковими вінками, основу яких робили з чорної, а деталі з різнокольорової тасьми, чорного плису, на які нашивали різнобарвні вовняні кульки (кутасики), нитки, намистини, ґудзики.
Різновидом вінка була «квітка» - стрічка з нашитими на кружечок з вовняної тканини з двох боків квітками із призбираних стрічок, нашитих, яку оздоблювали намистинками, бісером.
Вінки Полісся свідчили про майновий стан дівчини: чим заможніша, тим пишніший вінок. Так, у небагатих селянок віночок являв собою переплетений обруч, тоді як у заможних дівчат міг складатися з кількох перевитих обручів, і навіть інколи походив на суцільну квіткову шапку, яка покривала всю голову. Більшість вінків носилося без стрічок, їх вплітали лише у весільні.
Про особливості підбору квітів та стрічок для вінка, про символіку та захисну силу розповість презентація від відділу мистецтв.
Українські народні символи та обереги..pptxssuserb263391Народні символи України – це те, що найбільше любить і шанує народ.
Про народні символи складено багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях. Їх
вишивають на сорочках, рушниках. Вони уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі. Народні символи – це наші святині.
«Рослини, оспівані народом»НБУ для дітей Кожна нація має свої рослинні символи, що стали для багатьох народними. Вагомі рослинні символи в Україні - це калина, верба, барвінок, дуб, тополя, чорнобривці, вишня, соняшник, мальва, волошки, мак, колоски. Вони здавна уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі.
методичне об'єднання вчителів художньо естетичного циклуpoljakova
кольори та символіка
2. Значення кольорів в українській народній вишивці
червоний колір - від сонця,
чорний – рідної землі,
зелений – від трави і листя,
жовтий – від місяця та зірок,
синій – від неосяжного неба.
3. Традиції використання стародавньої символіки у
вишивці
Калина, як і дуб, є втілення сили і краси, але
сили незвичайною, а краси безсмертної .
Виноград наділений в народній культурі
ознаками святості: сад-виноград - це життєва
нива, на якій чоловік - сіяч, а дружина
повинна ростити і доглядати за родовідним
деревом.
4. У народних уявленнях голуб – святий,
жертовний, «божий птах» (подібно до ластівки,
жайворонка, солов'я), символ чистоти,
очищення, а також весільно - ритуальних
обрядів.
Дуб - це священне дерево, втілення Світового
дерева-прадуба, зростаючого в раю.
Квітка лілії береже в собі таємницю життя.
Окрім квітки, невід'ємною частиною орнаменту
вишивок був листок і бутон, складові нерозривну
композицію потрійності.
5. Зозуля – один з найбільш «міфічних» птахів.
Зозуля-ворожка сповіщає про весну і
пророкуватиме людині, наскільки довгим буде його
життя.
Ластівка – «чистий птах», наділений жіночою
символікою. Вона приносить на своїх крилах
радість-весну.
З давніх часів мак святили і ним посипали
людей і худобу, вірячи, що він має чарівну
силу, яка може захистити від будь-якого зла.
6. Павич (пава) за красу свого пір'я став символом
розквіту, молодості. Про струнку, красиво одягнену
дівчину говорять: «Ніби пава пливе». Павине пір'я
використовували для прикраси головного убору.
Троянда – улюблена квітка українців, її дбайливо
леліяли під вікнами хатини і вишивали на сорочках
і рушниках, адже ця рослина нагадує собою Сонце
Узори, які нагадують листя хмелю, можна
віднести до молодіжної символіки. "Хміль" дуже
близький до символіці води і винограду, він несе в
собі знак розвитку, молодого буйства, родючості і
любові.
7. Дерево Життя, Дерево Щастя, або ще
одна назва – Райське Дерево. Воно
виростає з горщика – минулого життя, що
є основою Світотворення, і весь малюнок
поблизу Дерева Життя – це потойбічний
світ.
Дерево прикрашають квітами,
пташками, жолудями, бруньками. Листя –
це майбутні діточки, квіти – символізують
красу та молодість. В малюнку можна
використовувати будь-які вищевказані
складники по бажанню.