�ݺ�ߣ

Копіювання та розміщення матеріалу на сторонніх сайтах ЗАБОРОНЕНО!!!
Химинець А.А. 1
Микола Вінграновський (1936-2004) - український письменник-шістдесятник, режисер, актор,
сценарист та поет
Народився на Миколаївщині в селянській сім’ї.
Навчання: акторський відділ Київського інституту театрального мистецтва ім. І.
Карпенка-Карого, режисерське відділення інституту кінематографії в Москві
Діяльність: актор (зіграв головну роль у «Повісті полум’яних літ»), режисер
Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка
Твори для дітей: поетичні збірки «Андрійко-говорійко», «Мак», «Літній ранок»,
«Літній вечір»; повісті та оповідання «Первінка», «Сіроманець», «Гусенятко».
«Бабунин дощ» (1981)
Бабунин дощ, на клямці цяпота,
І стежка в яблуках вже стежкояблуката,
З котяри — іскри! З м’яти — чамрота!
Пускає бульби на порозі хата…
Іде хтось темним садом-заховайсь!
Іде, й стає знадвору за стіною,
І мокро дихає над мокрою губою;
Як звуть його?
Чи взагалі він звавсь?
Хто він такий в залатанім кожусі,
В кожусі, а хапає дрижаки?..
Попискують пташата в його вусі,
І в бороді дрімають їжаки.
Одне — сов’яче око, друге — вовче,
Рука — крило, друга рука — весло,
Упівобличчя день, а пів-обличчя з ночі,
На голові посріблене сідло,
Де ж кінь його? У торбі кінь, я знаю.
Порожню торбу він би не носив…
Стоїть, і передихує, й чекає,
Мабуть, насправді вибився із сил,
Бо хто ж то знає, скільки йому років
І скільки він живе тисячоліть?..
Прийшов під нашу хату ненароком,
Прийшов перечекати і стоїть:
Зайти чи ні до нас, до бульбохати?..
З ноги на ногу ось переступив,
Щось наче хтів було мені сказати,
Та садом знов почапав у степи…
Цяпота — тут: від слова капати (цяпати).
Чамрота — дуже задушливий, сильний запах, від
якого
https://www.youtube.com/watch?v=VGkip2UDlZU
1. Рід: лірика
2. Тематика: пейзажна лірика
3. Кількість строф: 7
4. Тема: бачення дощу очима дитини, котрій казка допомагає перебороти страх.
5. Ідея: оспівування казковості та неповторності звичайного дощу, заклик вірити у добро, пізнавати
народну мудрість.
6. Основна думка: бачити в звичайних буденних краєвидах чарівну казку.
7. Зорові образи: дощ, стежка, яблука, м'ята, іскра, бульби, хата, поріг, сад, стіна, губа, кожух, пташки,
їжаки, крило, рука, весло, сідло, кінь, торба.
8. Слухові образи: дихає, попискують пташата, почалапав.
9. Колористика: стежка стежкояблуката, темний сад, посріблене сідло.
10. Образ дощу: хтось такий у кожусі, у його вусі попискують пташата (дощовий шум), в бороді
дрімають їжаки (колюче січе краплями), одне — сов'яче око, друге — вовче (довгожданий влітку й
сердитий восени, лагідний навесні й нежданий взимку),рука — крило (падає з неба), друга рука — весло
(мокрі ріки навкруги), півобличчя день (денний та ранковий), а півобличчя з ночі (нічний та вечірній), у
торбі кінь (мчить над просторами), на голові посріблене сідло (переповнений срібними краплинами, які
падають на землю).
11. Художні засоби.
Епітети: «стежка стежкояблуката», «темним садом», «посріблене сідло».

Метафора: «з котяри - іскри», «з м'яти — чамрота!», «мокро дихає», «попискують пташата в його
вусі», «в бороді дрімають їжаки».
Персоніфікація: «пускає бульби ... хата».
Оклики: «З котяри — іскри!», «З м'яти — чамрота!», «Іде хтось темним садом — заховайсь!».
Риторичні запитання: «Як звуть його?», «Чи взагалі він звавсь?», «Хто він такий в залатанім
кожусі, в кожусі, а хапає дрижаки?», «Де ж кінь його?», «Зайти чи ні до нас, до бульбохати?..».
Порівняння: «Рука — крило, друга рука — весло».
Протиставлення (антитеза): «У півобличчя день, а півобличчя з ночі».
Анафора (єдинопочаток):
«іде хтось темним садом — заховайсь!
Іде, й стає знадвору за стіною»;
«Прийшов під нашу хату ненароком,
Прийшов перечекати і стоїть».
Авторські новотвори (неологізми, що не прижились): стежкояблуката, бульбохата.
12. Віршований розмір: чотиристопний ямб
«Сама собою річка ця тече» (1970)
Сама собою річка ця тече,
Маленька річечка, вузенька,
як долоня.
Ця річечка Дніпра тихенька
синя доня,
Маленька донечка без імені
іще.
Вона тече в городі в нас під
кленом,
І наша хата пахне їй борщем.
Цвіте над нею небо здоровенно
Солодкими хмаринами з дощем
Ця річечка тече для клена і для
мене,
Її й тоді я бачу, коли сплю.
Я річечку оцю в городі в нас
під кленом
Як тата й маму і як мед люблю.
https://www.youtube.com/watch?v=78TKgpRSQMM
1. Рід: лірика
2. Тематика: пейзажна лірика
3. Кількість строф: 3
4. Тема: зображення річки - символу «малої батьківщини».
5. Ідея: оспівування краси «малої батьківщини».
6. Основна думка: любіть свою «малу батьківщину».
7. Зорові образи: річка, долоня, город, клен, мед, тато, мама.
8. Слухові образи: тече річка.
9. Колористика: синій, голубий
10. Для ліричного героя річечка – це рідна земля, де народився і яку любиш, як тата й маму, і як
солодкий спомин дитинства. І це твій власний світ, душа.
11. Художні засоби.
Епітети: «синя доня», «солодкими хмаринами», «маленька річечка».
Метафора: «хата пахне борщем», «цвіте здоровенно», «цвіте...небо».
Пестливі слова: річечка, вузенька, тихенька, маленька, донечка.
Порівняння: «...річечка, вузенька, як долоня», «Я річечку..., як тата й маму і як мед люблю».
11. Віршований розмір: чотиристопний ямб
Джерела
Авраменко О. Українська література : підруч. для 5 кл. ЗЗСО. — Київ: Грамота, 2022
Заболотний В.В., О. В. Заболотний О.В., Слоньовська О.В., Ярмульська І.В. Українська література :
підруч. для 5 кл. ЗЗСО. — Київ: «Літера ЛТД», 2022
Калинич О., Дячок С. Українська література: підручник для 5 кл. ЗЗСО // За редакцією проф.
Ю.Ковбасенка. Тернопіль: Астон, 2022.

Кривобокова А.І., Шленьова М.Г. Усі уроки української літератури. 5 кл. — Х. : Вид. група «Основа»,
2013.
Слюніна О. В. Українська література. 5 клас (за підручником Л. Т. Коваленко). — Х. : Вид. група
«Основа», 2014.
Українська література. Конспекти уроків. 5 кл. І с. / уклад. Свінтковська С.А., Шинкаренко Т.А.. —
Х.: Вид. група «Основа», 2016

�ݺ�ߣ

М.Вінграновський. Аналіз віршів (5 клас)

Recommended

More Related Content

Similar to М.Вінграновський. Аналіз віршів (5 клас) (20)

More from Adriana Himinets (20)

Recently uploaded (13)

М.Вінграновський. Аналіз віршів (5 клас)