Вітроелектростанція – це добре чи погано? До уроку математики у 5 класі з тем...270479Вітроелектростанція – це добре чи погано? До уроку математики у 5 класі з теми: “Цифри. Десятковий запис натуральних чисел”
1. Урок № 1
Тема: Уявлення про звичайні дроби. Дріб як частина цілого. Дробові
числа та дріб.
Мета: доповнити та розширити знання учнів щодо читання, запису
звичайного дробу; роз’яснити об’єктивну необхідність вивчення дробових
чисел; розвивати математичну мову, логічне мислення учнів; формувати
пізнавальну компетентність; виховувати інтерес до математики,
працьовитість, активність.
Тип уроку: засвоєння знань, умінь, навичок.
Обладнання: проектор, комп’ютер
Хід уроку
І. Організаційний момент. Привітання, установка на плідну працю:
Усі сідайте тихо, діти!
Домовляймось – не шуміти,
Працювати час настав.
Тож і ми марно часу не гаємо,
Наш урок починаємо!
ІІ. Актуалізація опорних знань
Учитель. Дехто з вас, мабуть, уже заглянув у підручник і подивився
матеріал наступного розділу. Сподіваюсь, більшість із вас пам’ятає, що ви
вивчали в початковій школі про звичайні дроби і тому оголошую тему
нашого уроку (Слайд 1):
Давайте перевіримо, що вам відомо? Вправа «Асоціативний кущ» (Слайд 2):
1
2. Даємо відповіді на питання:
- Що таке дріб?
- Що означає дія ділення?
- Що таке частка?
- Що показує чисельник дробу?
- Що показує знаменник дробу?
(За потребою користуємось математичним словником – Слайд 3-4).
ІІІ. Мотивація навчання
Учитель. Чи відомі вам деякі історичні відомості про звичайні дроби?
Звідки та для чого вони виникли? Знайомство учнів із історичним
матеріалом. (Слайд 5 – 8):
Слід зазначити, що розділ арифметики про дроби довгий час був одним із
найбільш важких. Недарма в німців збереглася приказка: «Потрапити в дроби»,
що означало – зайти в безвихідне положення. Вважалося, що той, хто не знає
дробів, не знає й арифметики. Тому епіграфом нашого уроку пропоную взяти
наступні слова Цицерона (Слайд 9):
IV. Формування знань. Відпрацювання вмінь
Учитель. Сьогодні на уроці вам важливо навчитися читати та записувати
дроби, розпізнавати чисельник і знаменник дробу і розуміти, що показує
кожний із них.
- Спочатку виконаємо вправи: №№ 651, 652, 653.
2
3. - Робота над складанням алгоритму розв’язання задач виду «Виразити
величину меншими одиницями вимірювання» (№ 655):
а) знайти, скільки в даній одиниці шуканих, і записати це натуральне
число в знаменнику дробу;
б) з’ясувати, скільки шуканих одиниць взяли, записати це натуральне
число в чисельник дробу.
Хвилинка для відпочинку
Щось не хочеться сидіти,
Треба трохи відпочити. (Встати і вийти із-за парт).
Руки вгору, руки вниз,
На сусіда подивись.
Руки вгору, руки в боки
І зроби чотири кроки. (Марширувати на місці).
Вище руки підніміть (Підняти руки,прогнутися).
І спокійно опустіть.
- Розв’язання найпростіших задач (№№ 657, 659) – учням треба
нагадати: коли щось ціле (сад, книжка тощо) поділено на рівні частини
– дерева, сторінки, то кількість одиниць поділу є знаменником дробу, а
кількість «відмічених» одиниць є чисельником дробу.
V. Підсумок уроку. Рефлексія
Учитель. Давайте у вигляді вправи «Вільний мікрофон» підведемо
підсумки нашого уроку: Чого ви навчилися? Про що нове дізналися? Чи були
труднощі в роботі на уроці? (Слайди 10,11):
VІ. Домашнє завдання:
прочитати п.22; виконати №№ 654, 656, 660(за
підручником Мерзляка А.Г.; скласти або знайти в додатковій літературі
задачу практичного змісту на використання звичайних дробів.
3